- •1.Суспільне значення виробництва й характеристика його чинників.
- •2.Сутність і завдання організації виробництва.
- •5.Особливості формування та функціонування складних виробничих систем.
- •6.Виробничий процес і принципи його раціональної організації.
- •7.Фази та різновиди виробничих процесів.
- •8.Техніко-економічна характеристика типів виробництва та їх застосування в сучасних умовах.
- •9.Трудовий процес і основи його проектування.
- •10. Організація праці, її основні цілі, завдання, напрями та форми.
- •11.Організація робочих місць та системи їх обслуговування.
- •12. Сутність, значення й об’єкти нормування праці.
- •13.Аналіз трудового процесу та витрат робочого часу, оцінювання продуктивності.
- •14.Норми затрат праці, їх класифікація, особливості визначення й застосування.
- •15.Технологічне планування обладнання та чинники формування виробничих структур.
- •16.Виробничий цикл, характеристика його структурних складових.
- •17.Виробнича інфраструктура, її склад та значення для підприємства.
- •18.Завдання, склад інструментального господарства та його класифікація й індексація.
- •19.Ремонтне господарство, його сутність, цілі й завдання.
- •20.Нормування та планування робіт із технічного обслуговування та ремонту устаткування.
- •21.Енергетичне обслуговування, його цілі й завдання.
- •22.Організаційна структура та характеристика особливостей енергетичного господарства.
- •23.Внутрішньозаводські перевезення, їх цілі й завдання в процесі виробництва продукції.
- •24.Методика вибору технічних засобів, маршрутів їх руху та розрахунку параметрів транспортного забезпечення виробництва.
- •25.Матеріальні запаси та їхня роль у виробництві.
- •26.Особливості формування складського й тарного господарств. Технічні параметри складів та засобів ватажно-розвантажувальних робіт.
- •27. Сучасні системи управління запасами.
- •28.Сутність, завдання виробничої логістики та способи управління матеріальними потоками у виробництві.
- •29.Організація непотокового виробництва та розрахунки його параметрів.
- •30.Модифікації непотокового виробництва та особливості їх застосування.
- •31.Партіонний метод організації виробництва та особливості застосування в ринкових умовах.
- •32.Оптимальний розмір партії деталей та методи його розрахунку.
- •33.Організація предметно-замкнених дільниць.
- •34.Потокове виробництво, його основні ознаки та економічне значення в сучасних умовах.
- •35.Види потокових ліній та їхні техніко-економічні показники.
- •36.Методика розрахунку основних параметрів потокових ліній
- •37. Загальна характеристика автоматичного та автоматизованого виробництва.
- •38. Гнучкі виробничі системи й виробництва, їхні організаційно-виробничі параметри.
- •39. Якість продукції, показники та методи оцінки її рівня.
- •40. Стандартизація процесів, продукції та послуг.
- •41. Система технічного контролю якості й випробування продукції.
- •42. Формування системи управління якістю на підприємстві.
- •43. Сутність і система показників конкурентоспроможності
- •44. Методи оцінювання конкурентоспроможності продукції
- •45. Сертифікація продукції та атестація виробництв.
- •46. Життєвий цикл продукції та інновації в умовах зростання конкуренції.
- •47. Система створення та освоєння нової продукції, її сутність, цілі й завдання.
- •48. Сучасні організаційні форми й технічні засоби комплексної підготовки виробництва
- •49. Наукові дослідження: класифікаційні види, завдання, зміст, етапи та роль у підготовці виробництва.
- •50. Цілі та завдання розроблення проектних рішень.
- •51. Формування вимог до нових виробів і методи аналізу під час їх проектування.
- •52. Служба охорони праці на підприємстві, її права та обов’язки.
- •53. Сутність та види робочих місць, та вимоги щодо їх організації.
- •54. Переробка сировини та матеріал, їх види значення та характеристика.
- •55. Сутність, призначення та функції складського господарства. Види складів та їх зберігаюче обладнання.
- •56. Необхідність і спрямованість соціальної діяльності підприємства в умовах ринкового господарювання.
- •57. Шляхи вдосконалення соціально - культурної та житлово - комунальне сфери.
- •58. Загальна характеристика організаційної структури управління. Елементи організаційної структури управління.
- •59. Типи організаційних структур управління.
- •60. Суть, завдання, основні принципи управління персоналом.
9.Трудовий процес і основи його проектування.
Трудовий процес - це матеріально і технічно обумовлений, організований процес прикладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату, це процес перетворення наявних ресурсів у потрібні (суспільно корисні) цінності та блага, що здійснюється і керується людиною.
Основи проектування трудового процесу. Незважаючи на дедалі більший вплив комп’ютерної техніки і виробничих технологій, організатором будь-якої роботи залишається людина. Тому ключовим елементом виробничої стратегії на підприємстві є проектування трудового процесу з урахуванням витрат і зиску від альтернативних рішень для підприємства та працівників.
Метою проектування трудового процесу є визначення змісту і методів роботи, створення продуктивного робочого місця, удосконалення виробничих систем, їх взаємодії з урахуванням вимог технологічного процесу, принципів раціональної організації праці та задоволення потреб виконавців.
Конкретизація трудової діяльності окремого працівника або їх групи в певних організаційно-технічних умовах виробництва визначається як функція проектування трудового процесу. При цьому організатори виробництва, технологи, економісти повинні відповісти на питання: що виробляється, з якими параметрами, хто робить, де, коли, якими будуть результати трудового процесу, як задовольнити фізіологічні і психологічні потреби робітника.
Вивчення роботи здійснюється у двох напрямах:
дослідження методів виконання роботи з метою їх удосконалення;
вимірювання роботи для оцінки ефективності праці.
10. Організація праці, її основні цілі, завдання, напрями та форми.
Організація праці – система заходів, спрямованих на повне, інтенсивне і якісне використання робочого часу й досягнення максимально корисного ефекту трудової діяльності.
Основними напрямами організації праці є:
розподіл і кооперація праці;
організація й обслуговування робочих місць;
нормування праці;
умови праці й чинники їх формування;
дисципліна праці.
Організація праці пов'язана з живою працею, із забезпеченням функціонування робочої сили для ефективного використання робочого часу.
Тому не можна уявити організацію праці як якусь застиглу систему. Вона повинна розглядатися в динаміці, як процес удосконалення її форм і методів. Відомо, що техніка й технологія виробництва знаходяться в постійному русі. Вони неухильно розвиваються й удосконалюються. Організація праці повинна слідувати за науково-технічним прогресом. Її форми повинні бути динамічними й гнучкими, відповідними змінним умовам виробництва.
Завдання організації праці вирішуються на всіх ступенях суспільного виробництва, хоча масштаби і їх конкретний зміст на різних ступенях неоднакові.
На рівні вугільної галузі ці завдання конкретизуються, виходячи з її специфіки. При цьому розробляються типові проекти організації праці для робочих масових професій і службовців, визначаються галузеві норми праці й стандарти, що забезпечують оптимальні умови для найбільш продуктивної праці. Первинна ланка організації праці – організація на робочому місці, дільниці, шахті.
На рівні вугледобувного підприємства завдання організації праці спрямовані безпосередньо на вдосконалення трудових процесів, виходячи з їх специфіки й урахування техніко-технологічних рішень. Організація праці на шахті – невід'ємна складова частина організації виробничого процесу, що передбачає оптимальне поєднання елементів виробництва в часі й просторі з робітниками, що виконують виробничі процеси.
Під організацією праці на вугледобувному підприємстві слід розуміти систему заходів, спрямованих на раціональне використання професійно-кваліфікаційного потенціалу працівників з метою підвищення продуктивності праці за найбільш ефективного використання засобів виробництва й сприятливих умов праці.
Перед організацією праці на сучасному етапі стоять дві основні цілі – економічні й соціальні. Економічні цілі організації праці покликані забезпечити зростання продуктивності праці, підвищення якості продукції й робіт, а також якнайповніше використання засобів виробництва, економне витрачання матеріалів і енергетичних ресурсів, тобто підвищення ефективності праці.
Соціальні цілі організації праці передбачають посилення соціальної спрямованості праці та всебічний розвиток людини як особи.
Цілі організації праці тісно взаємопов'язані між собою. Здійснення соціальних перетворень, всебічне використання людського чинника сприяють вирішенню завдань економічного розвитку й підвищенню організаційно-технічного рівня виробництва, а зростання його ефективності дозволить успішніше вирішувати соціальні завдання.
Цілі й завдання, що стоять перед організацією праці на сучасному етапі, формують основні вимоги до неї. Так для досягнення економічних цілей необхідно забезпечити повніше використання робочого часу, нормальну інтенсивність праці, відповідність кваліфікації працівника кваліфікації робочого місця. Вирішення соціальних завдань повинне забезпечуватися високою змістовністю праці, зацікавленістю колективу й кожного працівника в кінцевих результатах діяльності, участю трудящих в управлінні виробництвом, комфортними умовами праці, високою культурою виробництва.