Розділ 1.3. Фактори й закономірності ефективності професійного спілкування. Зміст

1. Фактори ефективності професійного спілкування.

2. Стиль спілкування- як фактор ефективності професійного спілкування.

3. Співпраця, співтворчість – основа професійної взаємодії у спілкуванні.

4. Закономірності та принципи професійного спілкування.

Ключові слова: ефективність, фактори ефективності спілкування, результативність, стиль спілкування, авторитарний стиль спілкування, демократичний стиль спілкування, ліберальний стиль спілкування, співпраця, гуманістичний, маніпуляцій ний,ритуальний, особистісно-діалогічний стиль спілкування, співтворчість, закономірності та принципи професійного спілкування.

Цілі та завдання вивчення розділу 1.3. Успішне вивчення розділу 1.3. дозволяє:

Мати уяву про існування різних факторів ефективності процесу професійного спілкування; знати об’єктивні та суб’єктивні фактори ефективності спілкування, закономірності та принципи професійного спілкування; вміти характеризувати закономірності та принципи ефективності професійного спілкування.

Володіти ключовими поняттями: фактори, об’єктивні та суб’єктивні фактори ефективність процесу спілкування; стилі спілкування, діалогічне спілкування, діалог, психологічна культура, суб’єкт- суб’єктна взаємодія, комунікабельність, комунікативна компетентність, закономірності та принципи ефективності професійного спілкування,

Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.3.

При вивченні Розділу 1.3. важливо дати визначення основних понять: „фактори ефективності професійного спілкування”, „об’єктивні фактори”, „субєктивні фактори”, розглянути характеристику факторів ефективності спілкування на макро-, мезо-, макрорівнях, проаналізувати взаємовплив факторів ефективності професійного спілкування на продуктивність результативність взаємодії, співпраці та співтворчості, взаємозалежність принципів від закономірностей ефективності професійного спілкування.

Вивчаючи пункт 1, зверніть увагу, на суб’єктивні та об’єктивні фактори ефективності професійного спілкування, професійне спілкування відбувається в результаті дії сукупності внутрішніх і зовнішніх, об’єктивних і суб’єктивних факторів. З’ясуйте вплив внутрішніх і зовнішніх, об’єктивних і суб’єктивних факторів на суб’єкт – суб’єктну взаємодію професійного спілкування, на ефективність психологічної культури у процесі професійного спілкування поліфункціанальність факторів ефективності, поясніть на прикладах залежність результатів ефективності професійного спілкування від взаємодії зовнішніх і внутрішніх факторів, зверніть увагу на те, що психологічні якості – показник ефективності та якості професійного спілкування.

Вивчаючи пункт 2, розкрити суть традиційних стилів спілкування, звернути увагу на головні ознаки індивідуального стилю професійного спілкування, компоненти особистісного-діалогічного стилю спілкування та його правила.

Вивчаючи пункт 3, зверніть увагу на сутність співпраці, співробітництва та співтворчості; з’ясуйте співвідношення цих факторів з ефективністю професійного спілкування.

Вивчаючи пункт 4, розкрити сутність і дати обґрунтування закономірностям професійного спілкування, а також принципам, що виводяться з його законом проаналізуйте, взаємозв’язок принципів та закономірностей ефективності процесу професійного спілкування. Принципом можна вважати тільки той висновок, який ґрунтується на виявленій, підтвердженій та обґрунтованій закономірності.

1. Фактори ефективності професійного спілкування.

Уважно прочитати та зобразити опорний конспект у вигляді тез

Успішнісь професійного спілкування обумовлена великою кількістю факторів (Фактор – це причина, рушійна сила якогось процесу, це явище, яке взаємодіє з іншими у процесі розвитку цілого), кожен з яких є надзвичайно важливим, і тому нехтування будь-якого з них обов'язково призводить до непорозумінь і зниження його ефективності.

Культура професійного спілкування зумовлює ефективність та результативність професійної діяльності, яка має фактори впливу: зовнішні, обєктивні (професійне середовище, колектив); внутрішні, субєктивні (особистісний мотиваційно-потребний, інтелектуальний, організаційно-діяльнісний, гігієнічий).

Виходячи з трьох рівнів аналізу, фактори спілкування розглядаються на макро-, мезо- і мікрорівнях. На макрорівні - спілкування індивіда з людьми аналізується в інтервалах, рівних тривалості його життя, вплив суспільства, традицій, інших культур. На мезорівні вивчаються окремі форми та їх вплив на спілкування: бесіда, гра, колективне обговорення, вплив середовища, виховання, навчання, освіти. На мезорівні ефективність професійного спілкування пов'язана з опануванням майстерності ведення діалогу. Говорячи про діалогічне спілкування, ми вживаємо поняття "діалог" не лише в значенні розмови між двома особами, а й як обмін сенсом у спілкуванні (не тільки репліками). Діалог — це дія, яка дає можливість кожному партнерові для самовираження у спілкуванні. Двоплановість позиції у процесі професійного спілкування заключається у веденні діалогу не лише з партнером, а й з самим собою: активно включаючись у взаємодію, водночас аналізуючи ефективність втілення власного задуму. Це дає змогу зберігати ініціативу у спілкуванні, дотримуватися надзавдання в дії і перебудуватися під час діалогу.