Питання для самоконтролю:

Що таке сприймання?

Що таке психологічне спостереження?

Як класифікувати стреси?

Що таке імідж?

Резюме:

Психологічна культура є частиною загальнолюдської культури, в якій з найбільшою повнотою відображені духовні і матеріальні цінності особистості, а також способи творчої психологічної діяльності, необхідні для обслуговування історичного процесу зміни поколінь, соціолізації особистості і здійснення процесу професійного спілкування. Тобто * психологічна культура інтегрує історико-культурний психологічний досвід і регулює сферу взаємодії. Внутрішній процес складається з таких ланок: сприймання – осмислення і розуміння – узагальнення – закріплення – застосування на практиці.

Компетентне використання людиною різних видів психологічного впливу в діловому спілкуванні є важливою складовою її культури. Саме правильний добір засобів і механізмів впливу сприяє досягненню оптимального результату взаємодії, розвиткові особистості, формуванню в неї високих моральних якостей, реалізації її творчих здібностей та можливостей самовдосконалення.

Розділ 2.4. Конфлікти у процесі професійного спілкування

Зміст

1. Конфлікт у професійній взаємодії.

2. Типології конфліктів, та їх психологічне розуміння.

3. Принципи підходу до аналізу конфліктів.

4. Індивідуальні стилі поведінки в конфліктній ситуації.

5. Управління конфліктом.

6. Заходи та прийоми безконфліктного спілкування.

Ключові слова: конфліктна ситуація, конфлікт, конфлікт у професійному спілкуванні, конструктивний, стабілізуючий, деструктивний, деструктивно-ситуативні, функціональні, дисфункціональні,

Цілі та завдання вивчення розділу 2.4.

Успішне вивчення розділу 2.4. дозволяє: Мати уяву про конфлікт , конфліктну ситуацію, конфлікт у професійному спілкуванні, вербалізацію конфлікту, особистісно- орієнтований стиль спілкування. Знати сутність понять: “ конфлік”, “конфліктна ситуація”, “конфлікт у професійному спілкуванні”, вміти здійснювати порівняльний аналіз видів конфліктів, шляхи та методи їх усунення. Володіти ключовими поняттями: конфлікт, конфліктна ситуація, конфлікт у професійному спілкуванні, конструктивний, стабілізуючий, деструктивний, деструктивно-ситуативні, функціональні, дисфункціональні, особистісно орієнтоване навчання, суб’єктивний досвід, творчість, самореалізація, самовизначення, інтегроване навчання, міжпредметні зв’язки.

Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.4.

При вивченні Розділу 2.4. Необхідно засвоїти різні типології конфліктів технології їх усунення, особистісно орієнтований стиль спілкування

Вивчаючи пункт 1, важливо з’ясувати сутність професійного конфлікту та особистісно-орієнтований підхід до розв’язання конфлікту у професійному спілкуванні, проаналізувати її сутність.

Вивчаючи пункт 2, необхідно з’ясувати сутність традиційних видів конфліктів у професійній діяльності .

Вивчаючи пункт 3, спробуйте простежити, яким чином здійснюється усунення конфліктів

Вивчаючи пункт 4, спробуйте виявити переваги і недоліки особистісно-орієнтованого стилю спілкування

Вивчаючи пункт 5, слід розкрити специфіку конфлікту спробуйте пояснити механізм їх вирішення.

Вивчаючи пункт 6, проаналізуйте сутність особистісно орієнтованого підходу вирішення конфліктів, з’ясуйте, чим відрізняються за результатами традиційне і особистісно орієнтоване спілкування..

1. Конфлікт у професійній взаємодії.

Прочитати та скласти тези

У професійній діяльності та спілкуванні важко уникнути суперечностей між індивідуальностями, а якщо конфліктна ситуація вже виникла, то яку лінію поведінки слід обрати, щоб не загострювати стосунків?

Конфлікт виникає не одразу, початок його ми можемо відчути в якомусь інциденті, непорозумінні. Ще немає відкритого протистояння, відчуваються лише невдоволення, нестриманість. Якщо не усвідомить вчасно зміну в ставленні, ситуація може набути деструктивного характеру. Послідовність дій усунення конфлікту: усвідомивши, що порушено баланс в інтересах, проаналізувати випадок, не доводячи його до загострення, до виникнення конфліктної ситуації, коли відбувається зіткнення думок. Виявляються ініціатори, які висловлюють думку частини невдоволених. Здатність бачити "жало конфлікту" (А. Добрович), усвідомити сутності причин і прагнення усунути суперечності, зблизивши інтереси, — тактика професіонала. У конфліктній ситуації важливо виявити здатність до децентрації — вміння подивитися на обставини з точки зору обох сторін і знайшов компромісне розв'язання, забезпечити інтерес до роботи. Дуже важливо, перш ніж висловлювати пропозицію, зняти напруження, продемонструвати свої дії як намір піти назустріч іншому.

Необачність у конфліктній ситуації може призвести до накопичення пристрастей, некерованої поведінки, відкритого протистояння і бажання розірвати стосунки. Тоді спалахує конфлікт, за яким — тяжка і велика праця з відновлення ділових стосунків. Для усунення конфлікту важливо зняти напруження (наприклад, вербалізувати ситуацію — це вже охолоджує). Використання гумору для розрядки та правильного рішення допоможе знайти компроміс, взаємний аналіз ситуації.

Конфлікт - зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок або поглядів опонентів або об’єктів взаємодії. Конфлікт у професійному спілкуванні – це спонтанно або спеціально створювані суперечності у стосунках, які за умови конструктивного розв'язання приводять до позитивних змін у стосунках його учасників, їхнього розвитку і розвитку всього колективу. Фахівець не повинен боятися конфлікту, якщо він виникає, слід опановувати технологію поведінки у конфліктній ситуації, активно вийти на діалогово - особистісну позитивну організацію діяльності і стосунків. Цьому сприяє створення атмосфери за допомогою продуктивних стилів взаємодії.

Найважливішою передумовою неприпустимості загострення конфліктної ситуації є професійний такт та етика ділового спілкування.

Спілкування між учасниками повинне мати особистісно-орієнтований характер, якому притаманні відкритість особистості, установка на співробітництво, спільну діяльність та індивідуальну допомогу. На відміну від традиційного спілкування, в якому переважає мотивація “уникання невдач” і обов’язку, особистісно-орієнтоване – ґрунтується на мотивації “досягнення”, утвердження почуття гідності особистості, самореалізації, творчої діяльності, акцент зміщений з організаційних форм і методів на творчу імпровізацію, на здатність відкривати, розробляти, удосконалювати і застосовувати властиві підходи до спілкування.