Підсумковий тест

1. Тип: Множинний вибір – Множинна відповідь

Питання:

Які з перерахованих ознак мають відношення до поняття спілкування?

Варіанти відповідей:

а) особливий вид діяльності;

б) найважливіше середовище духовного, суспільного і особистісного прояву людини;

в) комунікативна взаємодія, спрямована на встановлення сприятливого психологічного клімату, психологічну оптимізацію діяльності і стосунків;

Ґ) самостійна і специфічна форма активності особистості, є необхідною умовою об'єднання людей для будь-якої спільної діяльності.

д) чинник ускладнення професійної діяльності;

ж) пасивність взаємодії.

Правильна відповідь:

А,б, в,ґ.

Вага запитання: 2

2. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь

Питання:

Професійне спілкування – це…

Варіанти відповідей:

а) цільова, відносно завершена сукупність взаємозалежних циклів навчальної, виховної та освітньої розвивальної взаємодії викладача і студентів (учнів);

б) продумана у всіх деталях модель діяльності з проектування, організації та проведенні процесу спілкування з безумовним забезпеченням комфортних умов ;

в) творчий, керований процес взаємообмiну повiдомленнями, органiзацiї взаєморозумiння, досягнення оптимальної взаємодiї, взаємопiзнання в рiзних видахдiяльностiучасникiв професiйно спрямованої комунiкацiї.

Правильна відповідь:

в

Вага запитання: 2

3. Тип: Множинний вибір – Множинна відповідь

Питання:

Ознаки поняття культури професійного спілкування ...

Варіанти відповідей:

а) позитивність;

б) ефективність;

в) конфліктність;

д) деструктивність.

Правильні відповіді:

а, б

Вага запитання: 3

4. Тип: Множинний вибір – Множинна відповідь

Питання:

Методи професійного спілкування – це:

Варіанти відповідей:

а) інструмент доторкання до особистості ;

б) керований процес взаємообмiну повiдомленнями, органiзацiї взаєморозумiння,

в) засоби взаємопов’язаної діяльності, спрямовані на розв’язання професійних завдань;

г) сукупність специфічних способів і прийомів спілкування, спрямованих на співпрацю, співробітництво;

д) ) смисловий та індивідуально-змістовий аспект соціальної взаємодії.

Правильні відповіді:

а, в, г

Вага запитання: 3

6. Тип: Множинний вибір – Множинна відповідь

Питання:

Спілкування багатоплановий процес становлення та розвитку контактів заснований на компонентах:

Варіанти відповідей:

а) перцептивний;

б) ліберальний

в)комунікативний;

г) інтерактивний;

д) рефлексивний;

ж) стимулюючій

Правильні відповіді:

А,в,г,д

Вага запитання: 3

7. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь

Питання:

Процес комунікації – це:

Варіанти відповідей:

а) це вміння конструктивно співпрацювати, здатність знаходити загальні інтереси, орієнтація на розвиток відносин, взаємний позитивний результат;

б) здатність адекватно сприймати співбесідника, вміння формувати та підтримувати позитивне відношення до інших на основі емпатії, співчуття;

в) смисловий та індивідуально-змістовий аспект соціальної взаємодії; обмін інформацією у різноманітних процесах соціальної взаємодії.

Правильна відповідь:

в

Вага запитання: 2

7. Тип: Множинний вибір – Множинна відповідь

Питання:

Перерахуйте основні форми прояву методу контролю, самоконтролю та самооцінки діяльності

Варіанти відповідей:

а) прохання;

б) індивідуальна бесіда;

в) тести;

г) подорож;

д) похвала;

е) анкетування

Правильні відповіді:

а, б, в, е

Вага запитання: 3

8. Тип: “Заповніть бланк”

Питання:

Процес організованих вербальних і невербальних взаємодій, які виникають під час спілкування.

Правильна відповідь:

інтеракція

Вага запитання: 3.

9. Тип: Множинний вибір – Множинна відповідь

Питання:

Високий рівень культури професійного спілкування характеризує:

Варіанти відповідей:

а) кількісні та якісні зміни;

б) позитивне відношення співбесідників;

в) доступність зв’язків; взаємовплив;

г) організація взаємовідношення на взаємовигідних умовах.

д) позитивні емоції у спілкуванні.

Правильні відповіді:

б,в, г, д

Вага запитання: 3

10. Тип: “Заповніть бланк”

Питання:

Як називається спосіб буття людини у світі, її здатність вносити в дійсність зміни?

Правильна відповідь:

діяльність

Вага запитання: 3.

11. Тип: “Заповніть бланк”

Питання:

Словесний чи безсловесний обмін між двома людьми, який утворюється з подразнення (запитання) і реакції (відповідь) між певними станами «Я», взаємодія між різними станами «Я»?

Правильні відповіді:

трансакція

Вага запитання: 3

12. Тип: Множинний вибір – Множинна відповідь

Питання:

Дiалогiчному контакту "прибудова поруч" характерна рольова позицiя:

Варіанти відповіді:

а) позиція дитини;

б) позиція батька;

в) позиція дорослого.

Правильні відповіді:

в

Вага запитання: 3

13. Тип: Множинний вибір – Множинна відповідь

Питання:

Розвинутий колектив визначають такі ознаки:

Варіанти відповідей:

а) наявність суспільно-значущих цілей діяльності;

б) групова антипатія;

в) спільна діяльність, співпраця;

г) відчуття захищеності кожного члена в колективі;

д) самоізоляція;

ж) реалізація своїх інтересів за рахунок інших;

з) відносини взаємодопомоги, взаєморозуміння, відповідальності за справи у колективі;

Правильні відповіді:

а, в, г, з

Вага запитання: 3

14. Тип: Так/Ні

Питання:

Вірно лі ствердження, що основою поділу спілкування на види є ступінь участі або неучасті у ньому мови?

Правильна відповідь:

Так

Вага запитання: 1

15. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь

Питання:

Модифікацією групового монологічного спілкування є:

Варіанти відповідей:

а) бесіда;

б) диспут;

в) лекція.

Правильна відповідь:

в

Вага запитання: 2

16. Тип: Множинний вибір – Множинна відповідь

Питання:

З поданих визначень виберіть ті, які відповідають непрямому вербальному спілкуванню.

Варіанти відповідей:

а) нарада, лекція, доповідь, диспут, дискусія;

б) довідка, висновок, доповідна записка, пояснювальна записка, запрошення, звіт, лист, оголошення, план

в) газета, радіо, телебачення, книги, відео, комп'ютер, музичні записи

г) телефонного зв'язку, електронної пошти, скайп;

Правильна відповідь:

Б,в,г

Вага запитання: 2

17. Тип: “Заповніть бланк”

Питання:

Як називається метод вивчення певного явища в спеціально створених і контрольованих умовах?

Правильна відповідь:

експеримент

Вага запитання: 3

18. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь

Питання:

З поданих визначень виберіть ті, які відповідають опосередкованій формі спілкування.

Варіанти відповідей:

а) бесіда, листування, рецензія;

б) дискусія,звіт, план;

в) доповідь, факс, пояснювальна записка;

г) діловий прийом, вітання,розмова .

Правильна відповідь:

в

Вага запитання: 2

19. Тип: “Заповніть бланк”

Питання:

Як називається група, в якій міжособистісні стосунки опосередковуються суспільне цінним і особистісно-значущим змістом спільної діяльності.

Правильна відповідь:

колектив

Вага запитання: 3

20. Тип: Множинний вибір – Множинна відповідь

Питання:

Виберіть з наведених методів спілкування ті, які відповідають методам різнобічного впливу на свідомість, почуття, волю співрозмовника.

Варіанти відповідей:

а) громадська думка;

б) лекції;

в) диспути;

г) особистий приклад

д) змагання;

е) вправи;

ж) педагогічна вимога;

з) навіювання;

к) заохочення.

Правильні відповіді:

б, в, г, з.

Вага запитання: 3

21. Тип: “Заповніть бланк”

Питання:

Як називається продуктивна людська діяльність, здатна породжувати якісно нові оригінальні матеріальні та духовні цінності суспільного значення?

Правильна відповідь:

Творчість

Вага запитання: 3

22.Тип: Множинний вибір – Множинна відповідь

Питання:

При постановці перспективних ліній слід виходити...

Варіанти відповідей:

а) з наявної суспільно-політичної ситуації;

б) з особистісних прагнень членів колективу;

в) із загальнодержавних, національних інтересів і потреб.

Правильні відповіді:

б, в

Вага запитання: 3

23. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь

Питання:

Як називається цілеспрямований процес взаємодії, у ході якого здійснюється освіта людини?

Варіанти відповідей:

а) виховання;

б) освіта;

в) розвиток;

г) навчання.

Правильна відповідь:

г

Вага запитання: 2

24. Тип: “Заповніть бланк”

Питання:

Як називається встановлення зв’язків між явищами та процесами, з’ясування складу, призначення, виявлення причин явищ або розкриття різноманітних залежностей.

Правильна відповідь:

розуміння

Вага запитання: 3

25. Тип: Множинний вибір – Множинна відповідь

Питання:

Укажіть, які методи з перерахованих є методами самовиховання

Варіанти відповідей:

а) бесіда;

б) самопізнання;

в) самооцінка;

г) диспут;

д) самостимулювання;

е) розповідь;

ж) самопрограмування;

з) самонаказ.

Правильні відповіді:

б, в, д, ж, з.

Вага запитання: 3

26. Тип: “Заповніть бланк”

Питання:

Як називається людина як природна істота, продукт філогенетичного й онтогенетичного розвитку, носій індивідуально-своєрідних рис, як цілісність психофізіологічної організації, що забезпечує його усталеність у взаємодії з навколишнім світом.

Правильна відповідь:

індивід

Вага запитання: 3

27. Тип: Множинний вибір – Множинна відповідь

Питання:

З наведених методів визначте методи, які найбільш сприяють розвитку творчої діяльності

Варіанти відповідей:

а) дослідницький метод;

б) репродуктивний метод;

в) лекція;

г) частково-пошуковий, або евристичний метод:

д) ілюстрація;

е) проблемне викладання;

ж) вправи;

з) пізнавальні ігри;

к) дискусії.

Правильні відповіді:

а, г, е, з, к

Вага запитання: 3

28. Тип: Так/Ні

Питання:

Вірно лі ствердження, що сприймання – це відображення у свідомості людини окремих властивостей предметів і явищ, які впливають у цей момент на органи відчуття.

Правильна відповідь:

Так

Вага запитання: 1

29. Тип: Множинний вибір – Множинна відповідь

Питання:

Встановіть правильну послідовність розв’язання задачі:

Варіанти відповідей:

а) вибір системи методів;

б) аналіз ситуації та постановка проблеми;

в) аналіз вихідних даних;

г) висунення гіпотези;

д) аналіз результатів впливу.

Правильні відповіді:

б, г, в, а, д.

Вага запитання: 3

30. Тип: “Заповніть бланк”

Питання:

Як називається причина, суттєва обставина в певному процесі, явищі?

Правильна відповідь:

фактор

Вага запитання: 3.

31. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь

Питання:

Осмислення – це:

а) спеціальна робота, яка забезпечує міцне запам’ятовування, поглиблює знання, здійснює їх перенесення у нові ситуації розвиває вміння та навички;

б) відображення у свідомості людини окремих властивостей предметів і явищ, які впливають у цей момент на органи відчуття;

в) процес мислительної діяльності, спрямований на розкриття істотних ознак, якостей предметів, явищ і процесів та формулювання теоретичних понять, ідей, законів.

Правильна відповідь:

в

Вага запитання: 2

32. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь

Питання:

Праця є:

Варіанти відповідей:

а) цілеспрямована діяльність людей на задоволення своїх потреб, необхідна умова існування та розвитку суспільства, основа життєдіяльності людини;

б) стійкі, повторювані, об’єктивно існуючі суттєві зв’язки між суб’єктами спілкування, реалізація яких сприяє забезпеченню ефективності діяльності;

в) загальні вихідні положення, в яких виявлені основні вимоги до змісту, стилів, організації спілкування та діяльності.

Правильна відповідь:

а

Вага запитання: 2

33. Тип: Так/Ні

Питання:

Вірно лі ствердження, що стрижнем професійної комунікації виступає невербальне спілкування?-

Правильна відповідь:

Ні.

Вага запитання: 1

34. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь

Питання:

Комунікативна компетентність – це:

Варіанти відповідей:

а) стійкі, повторювані, об’єктивно існуючі суттєві зв’язки між суб’єктами спілкування, реалізація яких сприяє забезпеченню ефективності діяльності;

б) загальні вихідні положення, в яких виявлені основні вимоги до змісту, стилів, організації спілкування та діяльності;

в) основні фахові риси особистості, які проявляються як знання, навички, уміння і здібності у сфері спілкування, дотримання норм етикету;

г) цілеспрямована діяльність людей на задоволення своїх потреб, необхідна умова існування та розвитку суспільства, основа життєдіяльності людини;

Правильна відповідь:

в

Вага запитання: 2

35. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь

Питання:

Мова – це:

Варіанти відповідей:

а) діалогічне спілкування, яке передбачає виклад інформації від першої особи, звернення до особистого досвіду, що пов'язаний з предметом повідомлення;

б) індивідуальна характеристика особистості, використання коду мови, з метою висловлення своєї думки;

в) ментальний феномен, у якому закодовані знання людини, її уявлення про світ у цілому, її індивідуальний життєвий досвід, цілісна картина світу всього соціуму.

Правильна відповідь:

в

Вага запитання: 2

36. Тип: “Заповніть бланк”

Питання:

Як називається індивідуальна характеристика особистості, використання коду мови, з метою висловлення своєї думки?

Правильна відповідь:

мовлення

Вага запитання: 3.

37. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь

Питання:

Володіння учасниками спілкування нормами усного і писемного літературного мовлення, уміння використовувати зображальні засоби мовного коду в різних умовах і сферах спілкування відповідно до мети і змісту комунікації – це:

Варіанти відповідей:

а) культура мови;

б) культура мовлення;

в) культура праці;

г) культура взаємовідносин.

Правильна відповідь:

б

Вага запитання: 2

38. Тип: Так/Ні

Питання:

Вірно лі ствердження, що гуманістичний принцип спілкування приймає співбесідника таким, яким він є?

Правильна відповідь:

Так

Вага запитання: 1

39. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь

Питання:

Відповідність мовлення меті та умовам спілкування, вміння виступати з певною темою в різних типах аудиторії, мовне чуття, яке допомагає керувати поведінкою аудиторії (знімати роздратування, викликати симпатію) – це:

Варіанти відповідей:

а) правильність мовлення;

б) виразність мовлення;

в) доцільність мовлення;

Правильна відповідь:

в

Вага запитання: 2

40. Тип: Відповідність

Питання:

Найдіть відповідність між тим, що позначено літерами, і тим, що відмічено цифрами:

Варіанти відповідей:

А – форма організації спілкування

Б – метод спілкування

В – засіб спілкування

1 бесіда

2 комп’ютер

3 екскурсія

Правильна відповідь:

А – 3; Б – 1; В – 2.

Вага запитання: 3

41. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь

Питання:

Який мовний стиль задовольняє потреби писемного спілкування в суспільно-політичному, господарському житті, у ділових стосунках, у виробничій та іншій діяльності членів суспільства?

Варіанти відповідей:

а) Офіційно-діловий ;

б) розмовно-офіційний ;

в) епістолярний.

Правильна відповідь:

а.

Вага запитання: 2

42. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь

Питання:

Як називається стиль спілкування орієнтований на конструктивний результат, прагнення розв'язати конфлікт, спірне положення, досягти домовленості, угоди?

Варіанти відповідей:

а) деструктивний;

б) конструктивний;

в) конфесійний.

Правильна відповідь:

б.

Вага запитання: 2

43. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь

Питання:

Диспути, вечори, бесіди, свята, розповіді – це …

Варіанти відповідей:

а) заходи;

б) засоби і форми;

в) методи і форми спілкування.

Правильна відповідь:

в.

Вага запитання: 2

44. Тип: “Заповніть бланк”

Питання:

Як називається метод спілкування, що передбачає багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння?

Правильна відповідь:

вправа

Вага запитання: 3

45. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь

Питання:

Вміння подивитися на обставини з точки зору конфліктних сторін і знайшовши компромісне розв'язання, забезпечити інтерес до роботи – це:

Варіанти відповідей:

а) вербалізація;

б) конфронтація;

в) децентрація.

Правильна відповідь:

в

Вага запитання: 2

46. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь

Питання:

Форма людських взаємовідносин, необхідна умова успішного спілкування між людьми:

Варіанти відповідей:

а) стиль;

б) етикет;

в) такт.

Правильна відповідь:

в.

Вага запитання: 2

47. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь

Питання:

Гуманізація – це:

Варіанти відповідей:

а) розвиток самоврядування;

б) індивідуалізація процесу спілкування;

в) широке залучення до професійної роботи;

г) духовна єдність у процесі спілкування.

Правильна відповідь:

г.

Вага запитання: 2

48. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь

Питання:

Міра доцільного впливу встановлювати продуктивне спілкування, спеціальні вміння, за допомогою яких фахівець в кожному конкретному випадку застосовує найбільш ефективні засоби спілкування – це:

Варіанти відповідей:

а) такт;

б) професійний такт;

в) культура мовлення.

Правильна відповідь:

б.

Вага запитання: 2

49. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь

Питання:

Універсальні засоби успішної регуляції на всіх рівнях професійного спілкування – це:

Варіанти відповідей:

а) етика;

б) етикет ;

в) мораль.

Правильна відповідь:

б

Вага запитання: 2

50. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь

Питання:

Терпимість до іншого роду поглядів, вдач, звичок:

Варіанти відповідей:

а) рефлексія;

б) емпатія;

в) толерантність .

Правильна відповідь:

в

Вага запитання: 2

Критерії оцінки:

Відмінно – від 120 до 100 балів

Добре – від 100 до 70 балів

Задовільно – від 70 до 40 балів

Незадовільно – від 40 до 0 балів

Глосарій (Термінологічний словник)

Авторитарний стиль – (від лат. auctoritas – вплив, влада)- стиль професійного спілкування, характеризується прагненням особистості домінуючого стану в групі. Виявляється в усуненні інших людей від участі в рішенні важливіших питань, в нищенні ініціативи інших та оцінці її як акту свавілля, в суб’єктивній оцінці досягнутих результатів.

Авторитетний – характеристика особистості, якій надано прово прийняття відповідального рішення в ситуаціях спільної діяльності, право на першочергове визнання його ідей та точки зору.

Афект – характеристика сильного короткочасного емоційного становища зауження свідомості і набридливими діями, виникає в наслідку внутрішнього конфлікту, в ситуації фрустрації.

Активні методи спілкування - методи при яких діяльність носить продуктивний, творчий, пошуковий характер, стимулюють діяльність, будуються на діалогах, що припускають вільний обмін думками про шляхи розвязання тієї чи іншої проблеми. До їхнього числа відносяться бесіди, диспут, ділова гра, тренінг.

Анкета – складений дослідником список запитань для повного контингенту осіб, відповіді на які є вихідним емпіричним матеріалом для узагальнень.

Анкетування – метод збирання фактів на основі письмового самозвіту досліджуваних за спеціально розробленою програмою.

Апріорний – незалежний від досвіду; той, що передує досвіду, можливий.

Архетип – несвідома форма сприйняття фундаментальних елементів громадського життя людей – любові, щастя, праці, насильства й ін.

Бар’єри спілкування – психологічні перешкоди, які виникають у спілкуванні, характеризуються неадекватною пасивністю, нездатністю реагувати на ситуацію та іі вирішувати.

Бесіда – форма вербального діалогічний спілкування, постановка ретельно продуманої системи запитань підводять до розуміння співбесідника.

Вербальне спілкування — усне, словесне спілкування, учасники якого обмінюються висловлюваннями що­до предмета спілкування.

Вимога – вплив на свідомість співбесідника з метою спонукати його до позитивної діяльності або гальмувати його дії і вчинки, що мають негативний характер.

Воля – здатність особистості усвідомленно управляти своєю психикою, вчинками, яка дозволяє передолати перепони на шляху досягнення мети.

Група в колективі – відносно стійка сукупність людей, які пов’язані системою відношень, що регулюються спільними цінностями, нормами.

Групи моральних навичок: – навички ввічливості; – турботи про оточуючих; – навичка витриманості; – навичка точності.

Групове монологічне спілкування- учас­никами комунікації є троє і більше осіб. Модифікацією такого спілкування є пуб­лічний виступ керівника перед колективом чи за його межами (лекція, доповідь).

Гуманістична педагогіка – наука про навчання і виховання підростаючого покоління, що базується на принципах гуманного ставлення до учнів (шанування гідності і прав учня, відкритість, емпатія, довіра, педагогічний оптимізм, креативність, співпраця, заохочення, розвинута культура спілкування, психологічна безпека тощо). У вітчизняній педагогіці найяскравіший представник – В.О.Сухомлинський.

Гуманістична психологія – напрям психологічної науки, що виник у США в 50-ті роки (А.Маслоу, К.Роджерс, Р.Берне та інші), на противагу окремим аспектам біхевіоризму і психоаналізу. Предмет – здорова творча особистість, проблеми особистісного зростання, самовдосконалення, самоактуалізацїї, найвищі людські цінності.

Гуманістичний підхід (або гуманістична орієнтація) – напрям у світовій науці про людину, що визнає своїм головним предметом особистість як унікальну цілісну систему, яка являє собою „відкриту можливість” самоактуалізації, властиву тільки людині.

Джерела естетичного впливу – природа; – мистецтво; – особиста діяльність суб’єкта; – краса побуту; – національні цінності.

Динаміка (етапи) розвитку колективу: – колектив як об’єкт виховного впливу, вимоги пред’являє педагог; колектив як об’єкт і суб’єкт виховання, вимоги пред’являє не лише педагог, а й актив; колектив як інструмент індивідуального розвитку особистості.

Дискусія – спосіб організації спільної діяльності з метою інтенсифікації процесу ухвалення рішення в групі; метод навчання, що підвищує інтенсивність і ефективність навчального процесу за рахунок активного включення учнів у колективний пошук істини.

Диспут – спір на наукову, літературну чи іншу тему, колективне обговорення питань, що хвилюють.

Діяльність – внутрішня (психічна) і зовнішня (фізична) активність людини, що регулюється усвідомлюваною метою.

Діагностика – комплекс методів, прийомів, правил і засобів для виміру динаміки процесів і результатів роботи.

Духовність - індивідуальна вираженість у системі мотивів особистості двох фундаментальних потреб: ідеальної потреби пізнання й соціальної потреби жити, діяти “для інших (розглядається як душевність).

Духовний розвиток - ієрархія метамотивів та потреб, виходячи з яких особистість оцінює себе, інших, довкілля і діє. Найсуттєвішими є такі потреби: самоповага, пізнання світу, себе, сенсу життя, сприймання та створення краси, здійснення добра та справедливості, досягнення психічної досконалості.

Емоція – стан, пов’язаний з оцінкою значимості для індивіда діючих на нього факторів. Виражається насамперед у формі безпосередніх переживань чи задоволення або незадоволення актуальних потреб особистості.

Емпатія – збагнення емоційного стану, проникнення в переживання іншої людини.

Естетичне виховання – формування естетичних знань, смаків, ідеалів, розвиток здібностей до естетичного сприйняття явищ дійсності, творів мистецтва, потребу вносити прекрасне в оточуючий людину світ, зберігати прекрасне.

Жести — передача інформації, почуттів, емоцій, мовою рук.

Завдання морального виховання - озброєння учнів знаннями норм моралі;

збагачення емоційного світу дітей моральними переживаннями, почуттями;

накопичення та збагачення досвіду моральної поведінки.

Закономірность професійного спілкування – стійкі, об’єктивні, суттєві взаємозв’язок у професійному спілкування, реалізація яких сприяє ефективності, результативності, успішності у професійній діяльност.

Засіб спілкування – інструментарій матеріальної і духовної культури, який використовується для розв’язання завдань спілкування.

Здібності – індивідуально- психологічні якості особистості, які проявляються в успішному володінні якоюсь діяльністю.

Знання як компонент світогляду – система наукових істин світогляду.

Індивід – людина як природна істота, продукт філогенетичного й онтогенетичного розвитку, носій індивідуально-своєрідних рис, як цілісність психофізіологічної організації, що забезпечує його усталеність у взаємодії з навколишнім світом.

Індивідуальне монологічне спілку­вання - передавання відправником усної інформації ре­ципієнту без зворотного зв'язку, форму­лювання завдання, доручення роботи або оці­нювання (нерідко з елементами критики), характерне для авторитарно­го стилю й ефективне за необхідності термінового вирі­шення проблеми, коли недоцільно витрачати час на ії об­говорення.

Індивідуальне діалогічне спілкування - відбувається між двома людьми і передбачає зворотний зв'язок між відправником і реципієнтом.

Інтелект – стійка структура розумових здібностей.

Інтеракція (лат. inter — поміж, періодичність дії, скасування і actio — дія, дозвіл) — процес організованих вербальних і невербальних взаємодій, які виникають під час спілкування.

Інтуїція – здатність сприймати світ і приймати рішення на основі "чуття", тобто без участі свідомості, на рівні емоційного передчуття.

Катарсіс – очищення, емоційне потрясіння, народження відчуття полегшення, душевного спокою.

Колектив – група людей, які об’єднані суспільне значущими цілями, спільними ціннісними орієнтаціями, сумісною діяльністю, спілкуванням, взаємною відповідальністю.

Комунікація — смисловий та індивідуально-змістовий аспект соціальної взаємодії; обмін інформацією у різноманітних процесах соціальної взаємодії.

Контекст – тісний зв’язок, з’єднання.

Конфлікт - зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок або поглядів опонентів або об’єктів взаємодії.

Конформізм – тенденція особистості змінювати свої погляди, ціннісні орієнтації, вчинки під впливом групи.

Концентризм у навчанні – принцип розташування навчального матеріалу в програмах і підручниках, що характеризується повторюваністю питань і тем курсу з більш глибоким їхнім висвітленням на кожній новій ступіні навчання.

Креативність – творчість.

Культура взаємосприймання- з одного боку це здатність адекватно сприймати співбесідника, з другого боку –це вміння формувати та підтримувати позитивне відношення до інших на основі емпатії,співчуття, симпатії, визначає настанову на позитивне, конструктивне відношення до співбесідника, яке забезпечує емоційно-чуттєве задоволення(подобається) та зароджується інтерес до продовження контактів.

Культура інтеракції – це вміння конструктивно співпрацювати, здатність знаходити загальні інтереси, орієнтація на розвиток відносин, взаємний позитивний результат.

Культура поведінки – сукупність форм повсякденної поведінки людини, в яких знаходить вияв додержання моральних норм.

Лекція – як метод навчання передбачає усний виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою матеріалу. Як метод виховання реалізується шляхом послідовного, системного викладу певної проблеми, який має на меті сформувати у слухачів певні погляди і переконання.

Медіа-освіта – напрямок у педагогіці, що виступає за вивчення школярами закономірностей масової комунікації.

Ментальність – система образів, які лежать в основі людських уявлень про світ і своє місце в цьому світі, що визначає вчинки людей; своєрідне світорозуміння, властиве етнічної спільності в ту чи іншу епоху.

Метод спілкування – сукупність способів, прийомів спілкування, спрямованих на розвиток мотиваційної сфери і свідомості, вироблення навичок і звичок поведінки, їх корекцію й удосконалення, взаємодіяльності , спрямованої на розв’язання професійних цілей.

Метод спостереження – метод, що передбачає спеціально організоване сприймання в природних умовах.

Метод психолого-педагогічного тестування – метод випробування особистості на певний рівень знань, умінь або загальну інтелектуальну розвиненість за допомогою карток, малюнків, ребусів, кросвордів, запитань.

Метод ранжування – математичний метод розміщення зафіксованих показників у певній послідовності (зменшення чи збільшення), визначення місця елемента у певній множині.

Метод реєстрування – математичний метод, який полягає у виявленні певної якості в явищах даного класу і обрахування за наявністю або відсутністю її (наприклад, кількості негативних вчинків).

Методи стимулювання і мотивації - ситуації успіху, похвала, дидактична гра; конкурси, пред’явлення вимог, контроль.

Методика виховання моральних навичок – режим; – вправи; – контроль і самоконтроль; – гра тощо.

Міміка — вирази обличчя, спричинені рухами його м'язів, які виражають емоційні стани: здивування й байдужість, страх і радість, задоволення й незадоволення, гнів і спокій, по­розуміння і його відсутність тощо і є міжнародним засо­бом спілкування.

Моральна навичка – стійка форма поведінки, здійснення якої є життєвою потребою людини.

Моральне виховання – цілеспрямований і систематичний вплив на свідомість, почуття, поведінку вихованців з метою формування в них моральних якостей, які відповідають вимогам і нормам моралі.

Мотив – внутрішня спонукальна сила (потреби, інтереси, прагнення, емоції) .

Невербальне спілкування — обмін інформацією між людьми за допомогою немовних комунікативних елементів (жестів, міміки, виразу очей, постави та ін.), які разом із засобами мови забезпе­чують створення, передавання і сприйняття повідомлень.

Навик – автоматизовані дії які не потребують контроля свідомості.

Онтогенез – фізичний і психічний розвиток людини від народження до смерті.

Освіта – процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, набуття умінь і навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших рис особистості, розвиток її творчих сил і здібностей.

Особистісний підхід – послідовне відношення як до особистості, як до самосвідомого відповідального суб’єкта освітнього процесу. Ця ідея розробляється вітчизняними вченими з початку 80-х рр. XX в. у зв’язку з трактуванням освіти як суб’єкт-суб’єктного процесу.

Особистісно орієнтоване спілкування – визнає самобутність, самоцінність кожного, який володіє неповторним суб’єктивним досвідом, спираючись на який організує.

Особистість – поняття соціальне, воно містить все, що є у людині надприродного, історичного. Особистість виникає на основі природженого, але є результатом культурного й історичного розвитку (Л.С.Виготський). Особистістю є людина, яка ставиться певним чином до оточення, і це її ставлення виявляється у всій її сутності (С.Л.Рубінштейн).

Особистість професіонала – специфічне утворення, що є результатом функціонування системи професійно-значимих стосунків, у які він вступає у ході всієї наступної фахової життєдіяльності.

Паритетний – рівний, рівноправний.

Пам'ять – складний, системний пізнавальний процес запомятовування, збереження, відображення інформації.

Персоніфікація – процес передавання особистісного світосприймання та відчуття в діяльності та спілкуванні.

Педагогіка – сукупність теоретичних і практичних наук, які вивчають виховання, освіту і навчання;

– наука про закономірності, принципи процесу виховання, структура, механізми, технологія його здійснення.

Пряме вербальне спілкування- форма безпосереднього усного контакту між учасника­и спілкування (спілкування «обличчям до обличчя»), інформація передається за допомогою мовних знаків та інтонаційних засобів (підвищення або пониження тону, манера мови, що виражає почуття, ставлення до предмета висловлювання).

Потреба – емоційні переживання, які винекли у протирічі між особистістю і середовищем.

Постава — звичне положення тіла людини під час сидіння, ходіння тощо; властива манера триматися. По­зи формуються тілом, руками, ногами і символізують соціальний стан або конкретну ситуацію, в якій перебу­ває людина.

Технології – наукове проектування і відтворення гарантуючих успіх професійних дій; сукупність психолого-педагогічних настанов, які визначають спеціальний підхід і композицію форм, методів, способів, прийомів, виховних засобів (схем, креслень, діаграм, карт).

Переконання – сукупність осмислених і емоційно прийнятих ідей, які стосуються ідеології, політики, моральності, мистецтва та ін., що визначає життєву позицію особистості.

Перцепція – емоційна характеристика взаємосприймання суб’єктів одне-одного, чуттєвість переживання суб’єктів щодо переживаня оточуючих.

Пізнання – процес цілеспрямованого відображення об’єктивної реальності у свідомості людей.

Погляди – судження, суб’єктивний висновок людини, пояснення тих чи інших природних і суспільних явищ, визначення свого ставлення до них.

Почуття – одна з основних форм переживання свого відношення до предметів і явищ дійсності; емоційні переживання, у яких відбивається стійке відношення індивіда до визначених предметів чи процесів зовнішнього світу.

Працьовитість – постійна потреба в трудовій діяльності, її позитивні соціальні й особисті мотиви; – усвідомлення значення праці для суспільства і для себе; – наявність трудових умінь і навичок, їх постійне вдосконалення; – наполегливість; – задоволення від результатів праці.

Прийом – частина методу, його конкретне застосування у практиці.

Принципи спілкування – основоположні ідеї, вихідні вимоги до процесу спілкування, виконання яких забезпечує його ефективність.

Прогрес – просування, рух уперед, від нижчого до вищого, до більш високої ступіні розвитку, до кращого. Розвиток нового, передового. Протилежне поняття – регрес.

Процес виховання – система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.

Професійне спілкування - формується в умовах конкретної професійної діяльності, вбирає в себе її особливості, є важливою частиною цієї діяльності. У професійній діяльності люди намагаються досягти не лише загальних, а й особисто значущих цілей, завдяки знанням і вмінням, навикам.

Професійне спілкування - вид взаємодії людей, що полягає у обміні інформацією, думками, досвідом, знаннями, уміннями, навичками та результатами діяльності, ставленням до людини, предметно втіленими у матеріальній та духовній культурі.

Професійне спілкування – творчий процес обмiну повiдомленнями, органiзацiї взаєморозумiння, досягнення оптимальної взаємодiїi, взаємопiзнання в рiзних видах дiяльностiучасникiв професiйно спрямованої комунiкацiї.

Психотехніка – прийом, спрямований на активізацію або гальмування проявів різноманітних психічних реакцій, а також властивостей і якостей особистості.

Рефлексія – процес самопізнання суб’єктом внутрішних психічних актів, дослід предметно - рефлексивних відносин: самого об’єкта, як він бачить себе, як його бачать інші, розумова діяльність, що виявляється в чітких думках у вигляді констатації того, що відбувається з іншими людьми і з самою людиною.

Розвивальне навчання – спрямованість на розвиток пізнавальних можливостей школярів, сприймання, мислення, пам’яті, уяви, почуттів, оволодіння способами діяльності, а знання виступають як засоби досягнення цієї мети.

Розвиток – ряд зовнішніх і внутрішніх, кількісних і якісних змін, які характеризують рух людської істоти від нижчих до вищих рівнів її життєдіяльності.

Розповідь – послідовне розкриття невеликого за обсягом змісту навчального матеріалу.

Самоактуалізація – прагнення людини до повнішого виявлення, розвитку і реалізації своїх особистісних можливостей.

Самоаналіз – прийом самовиховання, який передбачає критичні роздуми над своєю поведінкою, окремими вчинками.

Самовиховання – свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у себе позитивних рис і подолання негативних.

Самозаборона – прийом самовиховання, який реалізується через свідоме позбавлення себе чогось приємного.

Самозаохочення – прийом самовиховання, який використовується після подолання особистістю певних труднощів, власних негативних рис.

Самозобов’язання – прийом самовиховання, що передбачає планування роботи над формуванням чи подоланням певних рис особистості на конкретний період.

Самоконтроль – прийом самовиховання, який полягає у систематичному фіксуванні (подумки або письмово) свого стану і поведінки для того, щоб попередити небажані думки, емоції, вчинки.

Самонавіювання – прийом самовиховання, який передбачає повторення подумки або вголос певних суджень з метою формування чи подолання певних рис своєї особистості.

Самонаказ – прийом самовиховання, який полягає у прийнятті особистістю твердого рішення не відступати від своїх принципів, поводитися тільки належним чином.

Самооцінка – прийом самовиховання, суть якого зводиться до зважування подумки своїх можливостей і оцінки своїх дій та вчинків.

Самопереключення – прийом самовиховання, за якого подумки або в діях переходять до справ, які викликають позитивні емоції.

Самопереконання – прийом самовиховання, який полягає в тому, що вихованцю пропонують у певній ситуації знайти аргументи і за їх допомогою переконати себе в тому, що він учинив правильно (неправильно).

Самопідбадьорювання – прийом самовиховання, який передбачає підтримку себе у ситуаціях розгубленості, зневіри у власних силах та можливостях.

Самоповага – компонент образу Я особистості, який визначається відношенням досягнень особистості до того, на що вона претендує.

Самосвідомість – усвідомлення людиною себе як особистості (своїх якостей і рис, стосунків з іншими людьми, місця і ролі в суспільстві).

Світогляд – система поглядів, переконань, ідеалів, у яких людина виражає своє ставлення до оточуючих, середовища та самої себе.

Симпатія – почуття емоційної налаштованості до кого-небудь.

Сензитивність – властивість темпераменту, яка визначається найменшою силою зовнішніх впливів, необхідною для виникнення психічної реакції людини.

Синектика – групова творча діяльність вид мозкового штурму, що заздалегідь замовляють фахівцям, щоб потім прийняти оптимальне рішення по якійсь проблемі.

Синергетика – новий напрямок у науці, що розглядає будь-яку проблему різними методами, у тому числі й інтуїтивними і точними.

Словесні методи - усний виклад учителя (монологічні): розповідь, пояснення, шкільна лекція; діалогічні: бесіда, дискусія, метод драматизації; робота з книгою.

Соціалізація – засвоєння людиною соціального досвіду, цінностей, норм поведінки, властивих суспільству, соціальних груп, до яких вона належить.

Спадковість – відновлення в нащадків біологічних особливостей батьків.

Спілкування – процес взаємодії між двома чи кількома особами, що полягає в обміні інформацією пізнавального чи емоційно-оцінного характеру. .

Спілкування - самостійна і специфічна форма активності особистості, є необхідною умовою об'єднання людей для будь-якої спільної діяльності. У спілкуванні людина виявляє якості, здібності, знання й уміння, розвиває й формує, засвоює суспільний досвід, норми, цінності, знання, способи діяльності, формуючись при цьому як особистість і суб'ект діяльності.

Спілкування – найважливіше середовище духовного, суспільного і особистісного прояву людини. Воно являє собою живий безперервний процес взаємодії людей, людини з собою та світом. Відбувається за допомогою мови або сленгу, міміки, пози, рухів тіла, жестів, зображення, символів, звукових сигналів, умовних позначень.

Спілкування – це складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, що породжується потребами у спільній діяльності і включає обмін інформацією, сприймання й розуміння іншої людини, вироблення єдиної стратегії взаємодії

Спостереження – цілеспрямоване збирання психологічних фактів поведінки і діяльності особистості з метою їх подальшого аналізу і тлумачення.

Сприймання – форма психічного відображення дійсності у вигляді цілісних образів оточуючих предметів.

Структура (компоненти) процесу – цільовий; змістовний; операційно-діяльнісний; аналітико-результативний.

Структура колективу – формальні групи, що мають юридично фіксований статус; – неформальні групи, які об’єднують школярів на основі спільних інтересів, особистісних симпатій або взаємної вигоди.

Структура світогляду – система знань; – погляди; – переконання.

Творчість – психічний процес створення нових цінностей; діяльність, результат якої – створення нових матеріальних і духовних цінностей. Будучи по суті культурно-історичним явищем, має і психологічний аспект – особистісний і процесуальний. Припускає наявність у суб’єкта здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю.

Тест – короткочасне стандартизоване випробування, спрямоване на визначення у того, кого досліджують, показників розвитку певних психічних властивостей.

Тестовий контроль – метод навчання, який передбачає вибір учнем одного або кількох варіантів із запропонованого переліку завдань.

Технологія спілкування – наукове проектування, система методів, прийомів, засобів, відтворення яких гарантує успіх у спілкуванні.

Технологійний прийом – компактний, частковий спосіб вирішення конкретної педагогічної, виховної або навчальної проблеми.

Толерантність – терпимість (розрізняють релігійну, расову, етнічну, культурну, політичну, лінгвістичну, побутову толерантність).

Трансакція — словесний чи безсло­весний обмін між двома людьми, який утворюється з подразнення (запитання) і реакції (відповідь) між певними станами «Я», тобто взаємодія між різними станами «Я».

Тьютор – викладач-консультант у системі дистанційного навчання.

Уміння – зумовлена знаннями і навичками готовність людини успішно досягати свідомо поставленої мети діяльності в мінливих умовах її протікання.

Умовні сигнали —усне мов­лення, система передавання повідомлень за допомогою жестів, зрозумілих лише для певного кола осіб.

Учіння – пізнавальна діяльність учнів, що спрямована на оволодіння учнем змістом освіти і в процесі якої відбувається розвиток і виховання особистості.

Уява – здатність людини до побудови нових образів шляхом переробки психічних компонентів, знайдених у минулому досвіді; психічний процес створення образа предмету чи ситуації шляхом перебудови наявних уявлень. Частина свідомості особистості, один з пізнавальних процесів, характерний високим ступенем наочності і конкретності.

Уява творча – припускає самостійне створення образа, речі, ознаки, що не мають аналогів, нових, реалізованих в оригінальних і коштовних продуктах діяльності. Невід’ємна сторона технічної, художньої й іншої творчості.

Фактор – причина, суттєва обставина в певному процесі, явищі.

Формування особистості – процес і результат цілеспрямованих (виховання) і стихійних впливів соціальної дійсності, середовища, спадковості й активності особистості (самовиховання).

Цілі самовиховання – самодіяльність, спрямована на саморозвиток, самореалізацію.

Я-концепція (з позицій гуманістичного підходу) – сукупність усіх уявлень людини про себе, поєднана з її оцінкою. Описову складову називають уявою Я. Складову, пов’язану із ставленням до себе або окремих своїх якостей, називають самооцінкою або прийняттям себе (Р.Берне).

Основна навчальна література

1. Азаров Ю.П. Искусство воспитывать: Кн. для учителя. – М.,1985.

2. Анкупов А.Я. Профилактика конфликтов в школьном коллективе. – М., 2004.

3. Арват Ф.С., Коваленко Є.І., Кириленко С.В., Щербань П.М. Культура спілкування: Навч.-метод. посібник. – К., 1997.

4. Битянова Н.Р. Риторика и техника преподавания учителя. – М., 1994.

5. Волкова Н.П. Педагогічні комунікації: Практ. посібник. – Д., 2005.

6. Волкова Н.П. Професійно-педагогічна комунікація: теорія, технологія, практика: Моногр. – Д, 2005.

7. Волощук І.С. Науково-педагогічні основи формування творчої особистості. – К., 1998.

8. Гриньова В.П. Формування педагогічної культура майбутнього вчителя (Теоретичний і методичний аспекти). – К., 2001.

9. Десяева Н.Д. и др. Культура речи педагога: Учеб. пособие для студентов пед. вузов. – М., 2003.

10. Елканов С.Б. Основы профессионального самовоспитания будущего учителя: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. – М.,1989.

11. Иванова Т.В. Культуpа педагогического общения. – К., 1999.

12. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении: Кн. для учителя. – М.,1987.

13. Мишаткина Т.В. Педагогическая этика: Учеб. пособие. – Ростов-н/Д., 2004.

14. Мурашов А.А. Культура речи учителя: Учеб.-метод. пособие / РАН. Моск. психол.-соц. ин-т. – М., Воронеж, 2002.

15. Мурашов А.А. Основы педагогической риторики: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и учителей. – М., 1996.

16. Петрова Е.А. Жесты в педагогическом процессе: Учеб. пособие. – М., 1998.

17. Приходько М.І., Пінчук Л.М. Технологія педагогічної взаємодії: Навч. посібник. – Запоріжжя, 1995.

18. Рыданова И. Основы педагогики общения. – Мн., 1998.

19. Фридман Л.М., Пушкина Т.А., Каплунович И.Я. Изучение " личности учащегося и ученических коллективов: Кн. для учителя. - М., 1989.

20. Харькин В.Н. Педагогическая импровизация: теория и методика. – М., 1992.

21. Чернокозов И.И. Профессиональная этика учителя: Кн. для учителей. – 2-е изд. – К.,1988.

Додаткова навчальна література

1. Азаров Ю.П. Педагогика любви и свободы. – М.,1994.

2. Акишина А.А. и др. Жесты и мимика в русской речи. – М.,1991.

3. Андреев В.Н. Конфликтология: искусство спора, ведения переговоров, разрешения конфликтов. – Казань,1992.

4. Анкупов А.Я. Профилактика конфликтов в школьном коллективе. – М., 2004.

5. Антонова-Турченко О.Г. Від конфлікту до взаєморозуміння. – К.,1992.

6. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В. Давыдова. - М., 1991. - С. 383- 404.

7. Ершов П.М. и др. Общение на уроке, или Режиссура поведения учителя: Учеб.-метод. лит. / П.М.Ершов, А.П.Ершова, В.М.Бука-тов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М., 1998.

8. Ершова А.П. Режиссура урока, общения и поведения учителя: (Педагогика как практическая режиссура): Пособие для учителя / А.П.Ершова, В.М.Букатов; Ред. О.М.Гутина. – М., Воронеж, 1995.

9. Куницына В.Н. и др. Межличностное общение: Учебник для вузов. – СПб, 2002.

10. Мещеряков В.Н. Жанры учительской речи: Публицистика. Рецензии на сочинения. Отзывы. Шк. характеристики. Пед. эссе: Учеб. пособие для студ. и преподавателей-филологов, учителей-словесников. – М., 2003.

11. Степанов С. С. Язык внешности: Жесты, мимика, чеpты лица, почеpк и одежда. – М., 2000.

12. Шевченко Л.Л. Практическая педагогическая этика: (Экспериментально-дидактич. комплекс): Кн. для учителей и родителей. – М., 1997

Державні освітні документи:

1. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття) // Освіта. 1993, № 44-46, с. 1-12. Державна програма “Вчитель”: Каб. Мін-в України, Постанова від 29 березня 2002 року № 379 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 13. – С. 109-130.

2. Зязюн І.А., Семашко О.М. Національна державна комплексна програма естетичного виховання // Рідна школа. – 1995. – № 12.

3. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіті // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – К., 1996. – 7 серпня.

4. Концепція національного виховання // Рідна шк. – 1995. – № 6. – С. 18-25.

5. Масол Л. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах України // Шкільний світ. – 2002. - №9 (137), березень. – С.1-16.

6. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України.

7. Про загальну середню освіту: Закон України // Освіта, - 1997. – 20-27 серпня // № 55, 56. – с. 6-11.

8. Указ президента України про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян // Урядовий кур’єр, 1999, № 18.

Література до розділу 1.1. Спілкування, як вид діяльності. Поняття професійного спілкування.

1. Волкова Н. П. Педагогічні комунікації: інноваційні методи навчання:/ Н.П.Волкова Навч. посіб. — Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2004. — 52 с.

2. Иванова Н.В. Проблема формирования индивидуального стиля педаго­гического общения // Формирование творческой индивидуальности .// Н.В.Иванова Н.В. Материалы научно-практической конференции. Мн., 1994. С. 17.

3. Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении/ В.А.Кан-Калик -М._: Просвещение, 1987.— 190 с.

4. Кан-Калик В.А.., Никандров Н. Д. Педагогическое творчество. —М.: Педагогика, 1990. — 144 с.

5. Мудрик А.В. Общение школьников.- М.: Знание, 1987.-80с.

6. А.В. Мудрик. Общение в процессе воспитания. Учебное пособие.— М: Педагогическое общество России., 2001. - 320с.

7. Педагогічна майстерність: Підручник/ І.А.Зязюн, Л.В., Крамушенко, І.Ф. Кривонос та ін..; за ред. І.А.Зязюна.- 2-ге вид., допов. І переробл.- к.: Вища шк..,2004-422с.

8. Психологический словарь. М, 1983. С. 228.

9. Психолого-педагогические проблемы взаимодействия учителя и учащих­ся // Сб. науч. тр. НИИ общей педагогики АПН СССР. М., 1980. С. 3.

10. Рыданова И.И. Основы педагогики общения. — Мн.: Беларуская наука, 1998. - 319 с.

11. Хміль Ф.І. Ділове спілкування./Ф.І.Хміль. Навчальний посібник.Київ:Акдемвидав,2004-278с.

12. Данилова Е. Психологическая беседа как основной метод получения информации о ребенке // Воспитание школьников. – 2005. – №7.

13. Мистецтво життєтворчості особистості: Наук.-метод. посіб.: У 2 ч. – К.: ІЗМН, 1997. – Ч. 2. – 936 с.

14. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч.-метод. посіб. – К.: ІЗМН, 1996. – 792 с.

15. Слєпухов М. Закони, закономірності, принципи та правила в педагогіці // Рідна шк. – 2002. – № 1.

16. Щербань П. Педагогічна культура та її значення в суспільстві // Рідна шк. – 2004. – № 7-8.

Література до розділу 1.2. Структура професійного спілкування.

1. Бориснев С. В. Социология коммуникации: Учеб. пособ. для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. — 270 с.

2. Волкова Н. П. Педагогічні комунікації: інноваційні методи навчання: Навч. посіб. — Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2004. — 52 с.

3. Волкова Н. П. Педагогічні комунікації: Практ. посіб. — Д.: РВВ ДН ; 128 с.

4. Гойхман О. Я. Основьі речевой коммуникации / 0. Я. Гойхман, Т. М. Учебн. для вузов / Под ред. проф. 0. Я. Гойхмана. — М.: ИНФРА, 1997. — Т

5. Дубасенюк О. А., Семенюк Т. В., Антонова О. Є. Професійна підготовка майбутнього вчителя до педагогічної діяльності: Монографія. — Жи": томир. держ. пед. унт, 2003. — 192 с.

6. Куницьіна В. Н., Казаринова Н. В., Погольша В. М. Межличностное общение. Учебник для вузов. — СПб.: Питер, 2002. — 544 с.

7. Леонтович О. А. Проблеми віртуального спілкування // Полем-.і, № 7.

8. Локарєва Г. В. Педагогічне спілкування: Наук.-метод. посіб./ Локарєва Г. В., Гоова, Л. І. Міщик, 0. 0. Почерніна. — Запоріжжя: ЗДУ 2000. — 154 с.

9. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. — М.: Реал-бук, К.: Ваклер. — 2ШВ, — 656 с.

10. Семиченко В. А. Психологія педагогічної діяльності: Навч. пос І Вища шк., 2004. — 335 с.

11. Хміль Ф.І. Ділове спілкування./Ф.І.Хміль. Навчальний посібник. Київ:Акдемвидав,2004-278с.

12. Цимбалюк І. М. Підвищення професійної кваліфікації: психологічної праці: Навч.-метод, посіб. — 2-ге вид. — К.: ВД «Професіонал-150 с.

13. Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении. — М„ 1987. — С. 27.

14. Педагогічна майстерність: Підручник /І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін.; Вища школа, 1997.

15. Петровская Л.А. Компетентность в общении. Социально-психологический тренинг: - М.,1989.

16. Петровская Л.А. Воспитатель-подросток и пути развития диалога // Учителям и родителям о психологии подростка / Под ред. Г.Г. Аракелова. - М.,1990.

17. Хараш А.У. Межличностный контакт как исходное понятие психологии устной пропаганды // Вопр. Психологии. - 1977.

18. Психологічний словник / Під Ред. В.І. Войтика. - К., 1982

19. Рыданова И.И. Основы педагогики общения. — Мн.: Беларуская наука, 1998. - 319 с.

20. Бодалев А.А. Личность и общение: – М.: Международная педагогическая академия, 1995. – 328с.

21. Божович Л.И. Избр. психол. тр.: Проблемы формирования личности. – М.: Междунар. пед. акад., 1995. – 212с.

22. Быстрицкий Е.К. Феномен личности: мировоззрение, культура, бытие. – К.: Наукова думка, 1991. – 200с.

23. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6. т. – М.: Педагогика,1984. – Т.4. – 432с.

24. Гонтаровська Н. Розвиток особистості в психолого-педагогічному контексті // Педагогіка і психологія. – 2005. – № 1.

25. Грабовська Т. Формування позитивної мотивації діяльності особистості // Рідна шк. – 2002. – № 4. – С. 12-14.

26. Добротворский И. Как развить и реализовать свои способности // Воспитание школьников. – 2005. – № 9.

27. Мудрик А.В. Общение как фактор воспитания школьников. – М.: Педагогика, 1984. – 110 с.

28. Мудрик А.В. Социализация и „смутное время”. – М.: Знание, 1991. – 80с. Симонов П.В., Ершов П.М., Вяземский Ю.П. Происхождение духовности. – М.: Наука, 1989. – 350 с.

29. Шиманский А.Г., Шиманская Ю.О. Человек творческий. К новому мировоззрению. – Минск: Эконом-пресс, 2000. – 300 с.

30. Шумра Л. Загальнолюдські моральні цінності як основа духовного виховання // Рідна шк. – 2004. – № 6.