
- •Міністерство освіти і науки україни
- •3. Методичні рекомендації щодо роботи з курсом.
- •5. Навчальні модулі дистанційного курсу
- •Розділ 1.2.: Структура професійного спілкування.
- •3. Перцептивний компонент професійного спілкування
- •4. Комунікативний компонент професійного спілкування
- •Комунікативний процес — обмін інформацією між індивідами або групами, метою якого є точне й повне засвоєння повідомлень, що містять певну інформацію. У цьому процесі взаємодіють такі базові елементи:
- •Відправник — особа, яка генерує ідеї або збирає і передає інформацію;
- •Існують дві базові моделі передавання інформації: без зворотнього зв'язку(рефлексії) і зі зворотним зв'язком (модель а і модель б).
- •Розділ 1.3. Фактори й закономірності ефективності професійного спілкування. Зміст
- •Фактори ефективності професійного спілкування.
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.3.
- •На мікрорівні — одиницями аналізу професійного спілкування виступають психологічні якості співбесідників(перцептивні, інтерактивні, комунікативні, рефлективні).
- •4. Техніки мовлення – комплекс теоретично-практичних основ.
- •Розділ 1.5.: Доцільність мовлення у процесі професійної діяльності. Зміст
- •Мовні стилі у професійному спілкуванні.
- •Цілі та завдання вивчення розділу 1.6.
- •Назви позицій умовні і не пов'язані з віком людини, яка характеризується, Ці позиції можна стисло охарактеризувати таким чином.
- •8. Методи контролю, самоконтролю та самооцінки.
- •9. Вибір методів спілкування
- •Резюме:
- •1.6 Етика невербального спілкування у професійній діяльності. Зміст
- •Сутність невербального спілкування та класифікація невербальних засобів спілкування.
- •Розділ 2.1. Культура взаємовідносин у процесі професійного спілкування. Зміст
- •Вивчаючи пункт 4, з’ясуйте сутність видів взаємовідносин знайдіть зв’язки, що існують між ними.
- •Вивчаючи пункт 5, з’ясуйте, в чому полягає головний зміст керівництва .
- •3.Механізми взаєморозуміння, роль етики в їх застосуванні.
- •Розділ 2.2.: Рівні культури професійного спілкування Зміст
- •1. Характеристика рівнів культури професійного спілкування.
- •Цілі та завдання вивчення розділу 2.2.
- •3. Психолого- педагогічна культура – особливість високого рівня культури спілкування.
- •4. Сутність, функції і класифікація методів професійного спілкування
- •І підгрупа: За джерелом інформації та способом її сприймання
- •Володіти ключовими поняттями: психологічну культуру, психологічні особливості професійного спілкування; психологічне спостереження, стреси, діагностика.
- •Внутрішній процес засвоєння інформації складається з таких ланок: сприймання – осмислення і розуміння – узагальнення – закріплення – застосування на практиці.
- •Ознайомлюючий етап, що передбачає осмислення конкретної дії, ознайомлення з прийомами його виконання;
- •Питання для самоконтролю:
- •При вивченні Розділу 2.4. Необхідно засвоїти різні типології конфліктів технології їх усунення, особистісно орієнтований стиль спілкування
- •Пріоритетами спілкування є: групова та індивідуальна форми; творча і продуктивна діяьність; відсутність порівняння одного з другим.
- •2. Типології конфліктів, та їх наслідки.
- •3.Принципи підходу до аналізу конфліктів.
- •4. Індивідуальні стилі поведінки в конфліктній ситуації.
- •6.Заходи та прийоми безконфліктного спілкування.
- •1. Позиція відношення співбесідників.
- •Розділ 2.5.: Професійний такт і етика ділового спілкування
- •Поняття Етики і Моралі
- •3. Моральні норми і принципи у професійному спілкуванні
- •Б) Дайте характеристику стилю спілкування: - авторитарному; - демократичному; - ліберальному.
- •Вага завдання: 3
- •16. Вам краще викласти свою точку зору (міркування, оцінку) в письмовій формі, ніж в усній? Вага завдання: 3
- •Результати практичного заняття вислати до
- •8. Тип: Множинний вибір – Множинна відповідь
- •27. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь
- •Підсумковий тест
- •Процес комунікації – це:
- •Література до розділу 1.3. Фактори та закономірності ефективного професійного спілкування.
- •Бех і.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: Наук.-метод. Посіб. – к.: ізмн. 1998. – 182 с.
- •Література до розділу 2.5. Професійний такт і етика ділового спілкування.
- •Література до практичного заняття 3. Саморозвиток спеціаліста у процесі професійного спілкування.
Література до розділу 2.5. Професійний такт і етика ділового спілкування.
Діловий етикет. Етика ділового спілкування / Автор-уклад. І.Афанасєв.-К.: Альтерпрес,2003.-368с.
Харченко С.Я. Професійна етика соціального педагога: навчально – методичний посібник /С.Я.Харченко, Н.П.Краснова, Л.П.Харченко.-Луганськ:ЛНУ ім..Т.Шевченка,2009.-564с.
Бузаров К.И. Воспитание, развитие и формирование личности (В контексте традиционных и современных концепий) / Адыгейский гос. ун-т. – Майкоп, 2000. – 87с.
Література до практичного заняття 1. Стилі та моделі професійного спілкування
Бруданова Н. Класс, клуб, группа: межличностное общение // Учитель. – 2002. – №4. – С.77-79.
Добрович А. Б. Воспитателю о психологии и психогигиене обілення. — М., 1987. — С. 19—21, 68—74.
Журавлев А. Л. Роль общительности личности в руководстве коллективом // Психологические исследования общения. — М., 1985. —С. 179—191.
Иванов И.П. Педагогика коллективных творческих дел: Кн. для учителя. – К.: Освіта, 1992. – 95с.
Макаренко А.С. Книга для родителей // Пед. соч. в 8 т. – М.: Педагогика, 1983-1986. – Т.5. – 333с.
Сас Н. Педагогічна взаємодія у шкільному об’єднанні підлітків // Рідна шк. – 1998. - №6. – С.71-73.
Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении. — М., 1987. —С.46—61,101—105.
Література до практичного заняття 2. Діагностика ефективності професійного спілкування.
Карнеги Д. Как завоевьівать друзей и оказьівать влияние на людей. —М., 1989. —Ч. 2. —С. 83—134.
Леви В. Искусство бьіть другим. — М„ 1986. — С. 83—93.
Основи педагогического мастерства / Под ред. И. А. Зязюна. — М., 1989. —С. 150, 152—154.
Учителю о педагогической технике / Под ред. Л. И. Рувинско-го. — М , 1987. — С. 33—45.
Юсупов И. М. Психология взаимопонимания. —- Кглань, 1991.— С. 15—25, 81—84.
Література до практичного заняття 3. Засоби професійного розвитку: професійна рефлексія, аналіз і самоаналіз, професійна інтуїція.
Алексашина И. Интегративный подход в естественнонаучном образовании // Народное образование. – 2001. – № 1. – С. 161-165.
Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса. – Минск, 1990. – 237с.
Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: Наук.-метод. посіб. – К.: ІЗМН. 1998. – 182 с.
Бондаревская Е.В. Теория и практика личностно ориентированного образования. – Ростов н/Д.: Изд-во Рост. пед. ун-та, 2000. – 352 с.
Буркова Л. Технології в освіті // Рідна шк. – 2001. – № 2. – С. 18-21.
Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід (Дидактичний аспект). – Х.: Скорпіон, 2000. – 120с.
Касяненко М.Д. Педагогіка співробітництва: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 1993. – 320с.
Крылова Н.Б. Культура и технология: разные подходы к образованию // Школьные технологии. – 2002. - №1. – С.225-232.
Мартинець А.М. Нові педагогічні технології: інтерактивне навчання // Відкритий урок. – 2003. – № 7-8. – С. 28-31.
Подмазін С.І. Особистісно орієнтована освіта. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 249с.