- •Міністерство освіти і науки україни
- •3. Методичні рекомендації щодо роботи з курсом.
- •5. Навчальні модулі дистанційного курсу
- •Розділ 1.2.: Структура професійного спілкування.
- •3. Перцептивний компонент професійного спілкування
- •4. Комунікативний компонент професійного спілкування
- •Комунікативний процес — обмін інформацією між індивідами або групами, метою якого є точне й повне засвоєння повідомлень, що містять певну інформацію. У цьому процесі взаємодіють такі базові елементи:
- •Відправник — особа, яка генерує ідеї або збирає і передає інформацію;
- •Існують дві базові моделі передавання інформації: без зворотнього зв'язку(рефлексії) і зі зворотним зв'язком (модель а і модель б).
- •Розділ 1.3. Фактори й закономірності ефективності професійного спілкування. Зміст
- •Фактори ефективності професійного спілкування.
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.3.
- •На мікрорівні — одиницями аналізу професійного спілкування виступають психологічні якості співбесідників(перцептивні, інтерактивні, комунікативні, рефлективні).
- •4. Техніки мовлення – комплекс теоретично-практичних основ.
- •Розділ 1.5.: Доцільність мовлення у процесі професійної діяльності. Зміст
- •Мовні стилі у професійному спілкуванні.
- •Цілі та завдання вивчення розділу 1.6.
- •Назви позицій умовні і не пов'язані з віком людини, яка характеризується, Ці позиції можна стисло охарактеризувати таким чином.
- •8. Методи контролю, самоконтролю та самооцінки.
- •9. Вибір методів спілкування
- •Резюме:
- •1.6 Етика невербального спілкування у професійній діяльності. Зміст
- •Сутність невербального спілкування та класифікація невербальних засобів спілкування.
- •Розділ 2.1. Культура взаємовідносин у процесі професійного спілкування. Зміст
- •Вивчаючи пункт 4, з’ясуйте сутність видів взаємовідносин знайдіть зв’язки, що існують між ними.
- •Вивчаючи пункт 5, з’ясуйте, в чому полягає головний зміст керівництва .
- •3.Механізми взаєморозуміння, роль етики в їх застосуванні.
- •Розділ 2.2.: Рівні культури професійного спілкування Зміст
- •1. Характеристика рівнів культури професійного спілкування.
- •Цілі та завдання вивчення розділу 2.2.
- •3. Психолого- педагогічна культура – особливість високого рівня культури спілкування.
- •4. Сутність, функції і класифікація методів професійного спілкування
- •І підгрупа: За джерелом інформації та способом її сприймання
- •Володіти ключовими поняттями: психологічну культуру, психологічні особливості професійного спілкування; психологічне спостереження, стреси, діагностика.
- •Внутрішній процес засвоєння інформації складається з таких ланок: сприймання – осмислення і розуміння – узагальнення – закріплення – застосування на практиці.
- •Ознайомлюючий етап, що передбачає осмислення конкретної дії, ознайомлення з прийомами його виконання;
- •Питання для самоконтролю:
- •При вивченні Розділу 2.4. Необхідно засвоїти різні типології конфліктів технології їх усунення, особистісно орієнтований стиль спілкування
- •Пріоритетами спілкування є: групова та індивідуальна форми; творча і продуктивна діяьність; відсутність порівняння одного з другим.
- •2. Типології конфліктів, та їх наслідки.
- •3.Принципи підходу до аналізу конфліктів.
- •4. Індивідуальні стилі поведінки в конфліктній ситуації.
- •6.Заходи та прийоми безконфліктного спілкування.
- •1. Позиція відношення співбесідників.
- •Розділ 2.5.: Професійний такт і етика ділового спілкування
- •Поняття Етики і Моралі
- •3. Моральні норми і принципи у професійному спілкуванні
- •Б) Дайте характеристику стилю спілкування: - авторитарному; - демократичному; - ліберальному.
- •Вага завдання: 3
- •16. Вам краще викласти свою точку зору (міркування, оцінку) в письмовій формі, ніж в усній? Вага завдання: 3
- •Результати практичного заняття вислати до
- •8. Тип: Множинний вибір – Множинна відповідь
- •27. Тип: Множинний вибір – Єдина відповідь
- •Підсумковий тест
- •Процес комунікації – це:
- •Література до розділу 1.3. Фактори та закономірності ефективного професійного спілкування.
- •Бех і.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: Наук.-метод. Посіб. – к.: ізмн. 1998. – 182 с.
- •Література до розділу 2.5. Професійний такт і етика ділового спілкування.
- •Література до практичного заняття 3. Саморозвиток спеціаліста у процесі професійного спілкування.
Розділ 2.5.: Професійний такт і етика ділового спілкування
Зміст
Поняття «професійний такт», його структурні компоненти.
Етика ділового спілкування.
Моральні передумови ділового спілкування: Моральні норми та принципи, їх значення для досягнення високого рівня культури спілкування.
Толерантність та емпатія як специфічні риси професійного такту та етики срілкування.
Етикет.
Ключові слова: професійна етика, мораль, моральні принципи, моральні норми, професійний такт, етика , етикет, толерантність, емпатія.
Цілі та завдання вивчення розділу 2.5.
Успішне вивчення розділу 2.5. дозволяє:
Мати уяву про професійну етику та професійний такт
Знати сутність і особливості основних норм і правил поведінки професіонала в суспільстві.
Володіти ключовими поняттями: професійну етику та професійний такт
Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.5.
При вивченні Розділу 2.5. важливо провести порівняльний аналіз основних положень
Вивчаючи пункт 1, необхідно з’ясувати сутність професійного такту . Спробуйте пояснити, чому професійний такт є компонентом професійної майстерності.
Вивчаючи пункт 2, з’ясуйте сутність поняття “професійна етика”, дайте характеристику предмету . Слід мати на увазі, що професійна етика – важливий крок до вироблення особистісного професійного світогляду.
Вивчаючи пункт 3, спробуйте з’ясувати, що спільного і чим відрізняються поняття мораль, моральні принципи та етичні норми, виділить основні положення професійної етики.
Вивчаючи пункт 4, зясуйте сутність понятть толерантність та емпатія.
Вивчаючи пункт 5, проаналізуйте та законспектуйте правила ділового етикету.
1. Поняття «професійний такт», його структурні компоненти.
|
Прочитати та законспектувати |
«Розумна людина коли дивиться, то думає, чи добре вона роздивилася, а слухає — думає, чи вірно вона почула; думає, чи ласкавий у неї вираз обличчя, чи шанобливі її манери, чи щире мовлення, чи пристойне ставлення до справи; при сумнівах думає про те, щоб порадитися; коли ж у гніві, то думає про наслідки; і перед тим як щось придбати, думає про справедливість. Нерозумна людина робить три помилки: говорить, коли не час говорити (це нерозважливість), не говорить, коли настає час говорити (це потайливість), і говорить, не помічаючи міміки (це сліпота)» Конфуцій.
Професійний такт – професійна характеристика особистості, являється складовою професійної майстерності і набувається разом з професійною освітою, практикою і досвідом професійної діяльності. Повага до співбесідника, бережливе ставлення до особистості - основи професійного такту, який виявляється в звичках людини, в мові, зовнішньому вигляді.
Саме слово „такт” (від латинського tactus) – це форма людських взаємовідносин, необхідна умова успішного спілкування між людьми.
Тактовну людину характеризують такі риси характеру, як ввічливість, привітність, кмітливість, повага до чужої думки, врівноваженість, почуття гумору, толерантність.
Е декілька поглядів на визначення професійного такту. Перші вважають, що професійний такт – це природна здатність впливати на субєкт; другі – це складова частина загальної культури; треті – це досконале володіння своєю професією. Доля правди є в кожному із цих поглядів, але стверджувати, що це вроджена якість було б неправильно. Так само неправильно ототожнювати такт із загальною культурою поведінки чи професійною освітою. Такт пов’язаний із всіма якостями особистості, але має і свою специфіку: він правильно визначається як почуття. Таке визначення зробив російський педагог К.Д.Ушинський, який вважав педагогічний такт психологічним, в широкому розумінні – це професійна якість вчителя, за допомогою якої він в кожному конкретному випадку застосовує до учнів найбільш ефективний спосіб виховного впливу. Кожен педагогічний спосіб, кожне зауваження, яке дає вчитель учням, повинні піднімати авторитет вчителя.
Отже, професійний такт – це міра доцільного впливу встановлювати продуктивне спілкування, спеціальні вміння, за допомогою яких фахівець в кожному конкретному випадку застосовує найбільш ефективні засоби спілкування.
Професійний такт - творче вміння обирати в кожному конкретному випадку такий стиль поведінки, такий підхід (за допомогою слова, вчинків, тону, погляду, жестів, міміки тощо), які оберігають честь і гідність особистості у колективі, кожного, не принижуючи й не возвеличуючи його. Спрямованість на людину, її розвиток, захопленість своєю справою, професійне володіння організаторською технікою і толерантність — ось що стає запорукою продуктивного стилю у професійному спілкуванні.
Тактовність - невід’ємна риса характеру професіонала
Професійний такт, як форма взаємовідносин, визначаться багатьма сторонами особистості, його ідейними переконаннями, культурою поведінки, загальною і спеціальною освітою, запасом відповідних умінь і навичок. Оволодіти тактом, немаючи професійноїмайстерності, неможливо. Професійнийтакт не засвоюється шляхом заучування, запам’ятовування чи тренування. Він є наслідком творчості індивідуальності, показником гнучкості його розуму,не стереотипності, може мати різні форми, які залежать від вікових особливостей, особливостей темпераменту, характеру.
Характерні ознаки професійного такту-це :
стриманість,алевимогливість професіанала, вміннязробити зауваження тактовно(в формі, яка не принижуєособистість);
володінняактивним запасом різноманітних способів впливу наособистість, встановленняконтакту;
сила волі, уважність, послідовність, кмітливість, гумор і іронія, усмішка, погляд, інтонація голосу;
взаємовідносини, побудовані на взаємній довірі і взаємній повазі;
вмінняслухати, висловлювати власну думку.
Обов'язковою передумовою професійного такту є знання індивідуальних особливостей, психічного стану, настроїв і переживань співбесідника. співбесідника, «бачити себе в учневі та учня в собі».