Педагогіка

1. Педагогіка - наука про виховання. Основні категорії педагогіки. Зв'язок педагогіки з іншими науками.

2. Методи науково-педагогічного дослідження.

3. Фактори розвитку особистості та їх взаємозв'язок.

4.Традиції виховання та навчання особистості в українській народній педагогіці.

5. Принципи управління сучасною школою.

6. Функції вчителя та основні вимоги до нього. Педагогічні здібності, та їх характеристика.

7. Сутність і принципи процесу виховання.

8. Інноваційні педагогічні технології в практиці роботи сучасного загальноосвітнього навчального закладу

9. Зміст виховання

10. Поняття про методи виховання їх характеристика.

11. Педагогічне спілкування

12. Шляхи формування гуманізму та моральності школярів.

13. Зміст освіти

14. Поняття про процес навчання. Систем дидактичних принципів.

15. Форми навчання. Розвиток форм навчання в історії зарубіжної педагогіки.

16. Сучасні підходи до оцінювання знань, вмінь, навичок. 12-бальна система оцінювання знань, вмінь, навичок.

17.Види навчання. Особливості проблемного, розвивального, модульно-розвивального навчання.

18. Загальне поняття про методи навчання. Різні класифікації методів навчання.

19. Сучасні документи про вдосконалення навчально виховної роботи (конституція україни,закон україни про освіту, державна національна программа освіта, національна доктрина розвитку освіти.

20. Педагогічна майстерність. Характеристика її основних компонентів.

21. Педагогічні технології: зміст, структура, функції.

22. Педагогічна культура її компоненти. Шляхи та засоби розвитку педагогічної культури.

23. Методы пед. взаимодействия.

24. Конфліктні ситуації. Причини їх виникнення. Особливості конфліктних ситуацій у різних вікових групах.

29.Ідея народності виховання в історії вітчизняної педагогіки (Сковорода, Ушинський). Боротьба з офіційною теорією народності російського самодержавства.

25. Майстерність вчителя у роботі з батьками.

26. Сутність педагогічної творчості, характеристика її основних компонентів.

27 Методи активації творчої діяльності учнів.

28. Вікові та індивідуальні особливості особистості та їх урахування в педагогічному процесі.

30. Культура і техніка мовлення вчителя.

31. Загальні психолого-педагогічні ознаки театральної і педагогічної діяльності, відмінності професійних навичок вчителя та актора.

32. Загальна характеристика невербальних засобів спілкування.

33. Внимание и наблюдательность в деятельности учителя. Условия, методы и приемы активизации внимания учащихся.

34. Культура та засоби саморегуляції особистості вчителя.

35. Педагогічна система Я.А Коменського

36.Основні ідеї реформаторської педагогіки кінця 19-початку20ст. Теорія «нових шкіл».

37.Розвиток принципів природовідповідальності та культуровідповідальності вих.-ня в захід.євр-й педаг. 17-19ст.(Комен,Руссо,Пестал,Дістервег).

38.Проблеми формування особистості у педагогічній системі Д.Локк та Ж.-Ж. Руссо.

40. Гуманістична направленість педагогічної теорії та практики Г.С.Сковороди. Ідея «сродної праці».

39.Соціально-педагогічна та загальнокультурна діяльність братських шкіл України 16-17ст. Вплив Києво-Могилянської академії на розвиток просвіти, школи та педагогіки словянських народів.

41. Педагогічна теорія і практика Російської держави 18 ст.

43.Педагогычны проблеми у творчості українських діячів культури 19 ст. Українська педагогіка другої половини 19- поч.20ст.

44.Проблеми формування особистості у педагогічній теорії та практиці М.І.Пірогова, Л.М.Толстого, П.Ф.Каптерова, П.Лесгафта.

45. Становлення Української школи та педагогічної думки у 1917-1939р.р.

47. Проблема підготовки вчителя у вітчизняній педагогічній теорії та практиці.

48.Проблеми формування особистості у педагогічній спадщині Й.Г.Песталоцці, Й.Ф.Гербарт, А.Дістервега.

46. Вітчизняна педагогіка радянського періоду про виховання особистості та колективу.

49.Розвиток ідей громадського та естетичного виховання у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського.

50.Основні концепції розвитку школи та педагогіки у найбільш розвинених країнах світу в сучасних умовах.

1. Педагогіка - наука про виховання. Основні категорії педагогіки. Зв'язок педагогіки з іншими науками.

Термін «педагогіка» отримав свою назву від грецьких слів paidos — дитина і ago — вести. У дослівному перекладі paidagogos означає «проводир дітей». Педагогом у Стародавній Греції називали раба, який брав за руку дитину свого господаря і супроводжував її до школи. Поступово слово «педагогіка» стало вживатися більш загально: для визначення мистецтва вести дитину протягом життя, тобто виховувати, навчати, давати освіту. Так педагогіка стала наукою про виховання і навчання дітей.

Сучасна педагогіка — це наука про виховання людини. Під поняттям «виховання» в даному випадку розуміємо освіту, навчання та розвиток, тобто вживаємо його в найбільш широкому значенні.

. До основних категорій педагогіки належать виховання, навчання й освіта.

Виховання — цілеспрямований та організований процес формування особистості.

Освіта — процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, умінь і навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших якостей особистості, розвиток її творчих сил і здібностей.

Основним шляхом і засобом здобуття освіти є навчання, в процесі якого реалізуються цілі освіти.

Навчання — цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються вміння й навички.

У живому педагогічному процесі ці педагогічні категорії взаємопов'язані та взаємозумовлені Оскільки до розв'язання проблем виховання особистості причетні різні науки, педагогіка тісно пов'язана з ними.

Педагогіка пов'язана з філософією (етикою), соціологією, естетикою, психологією, анатомією, фізіологією, гігієною людини та з іншими науками.

Філософія, соціологія, естетика допомагають педагогіці визначити мету виховання, правильно враховувати дію загальних закономірностей людського буття і мислення, надають оперативну інформацію про зміни в науці та суспільстві, коригуючи спрямованість виховання. Психологія вивчає закономірності розвитку психіки людини, а педагогіка — ефективність виховних впливів, які спричиняють зміни у її внутрішньому світі та поведінці. Кожен розділ педагогіки спирається на відповідний розділ психології. Анатомія і фізіологія людини — база для розуміння біологічної сутності людини: розвитку вищої нервової діяльності, першої та другої сигнальних систем, розвитку й функціонування органів чуттів, опорно-рухового апарату, серцево-судинної та дихальної систем.

Гігієна дітей і підлітків як галузь гігієни сприяє організації на наукових засадах у закладах освіти заходів щодо зміцнення здоров'я, фізичного розвитку школярів, трудової діяльності дітей та підлітків, плануванню будівництва та обладнання навчальних і дитячих закладів різних типів. Зв'язок педагогіки з медициною став передумовою формування корекційної педагогіки як спеціальної галузі педагогічного знання, предметом якої є освіта дітей із вродженими чи набутими відхиленнями в розвитку. У взаємозв'язку з медициною вона розробляє систему засобів, що дають змогу досягти терапевтичного ефекту й полегшити процеси соціалізації, компенсувати наявні дефекти.

Зв'язок педагогіки з іншими науками відбувається в різних напрямах. По-перше, це спільність об'єктів (понять, закономірностей, концепцій, предметів, процесів, критеріїв, методів). По-друге, взаємодія, взаємовплив, взаємопроникнення, інтеграція педагогіки та інших наук. По-третє, педагогіка спирається на ідеї інших наук (людина формується у діяльності — з філософії); використовує методи дослідження інших наук (анкетування — із соціології), результати досліджень інших наук (насамперед психології); проводить дослідження спільно з іншими науками; дає замовлення іншим наукам на дослідження певних явищ.