Технологія вирощування ярого ячменю
Обробіток грунту.
Ячмінь дуже добре реагує на зяблеву оранку після всіх попередників. Проте ні в якому разі не слід допускати проведення весняної оранки. Якщо до весни поле лишилося необробленим, з економічної точки зору доцільніше провести пряму сівбу спеціальними сіялками. Основним обробітком грунту – після стерневих попередників та кукурудзи – лущення на 6-8 см та оранка на 20-22 см: Передпосівний обробіток грунту виконують упоперек до напрямку сівби або під кутом до неї.
Підживлення:
поля під ячмінь визначається попередниками. Ця культура має цінну здатність якнайкраще засвоювати органічні та мінеральні добрива, що вносилися під попередню культуру.
Якщо ячмінь висівають на площах після підживлення у повній нормі для просапних культур, добрива не вносять зовсім. На такому фоні при відповідному догляді він здатен давати до 40-50 ц/га зерна. Ячмінь дуже добре реагує на внесення добрив, особливо в умовах достатнього зволоження. Для одержання 40-50 ц/га зерна необхідно вносити N45-60P45-60K45-60. У разі потреби повну норму фосфорних і калійних добрив вносять під основний обробіток грунту. Азотні добрива починають вносити під час передпосівної культивації. А пізніше – під час підживлення на різних фазах росту рослин. При посіві вносятьN5P5-K5.
Підготовка насіння передбачає протруювання і зволоження. Для посіву слід використовувати насіння першого класу посівного стандарту, маса 1 тис. зернин якого становить не менше як 40 г, а сила росту – 80 %.
Строки сівби. Ячмінь – культура раннього строку висівання. Його треба висівати якнайраніше впродовж 5-7 днів з моменту настання стиглості грунту.
Норма висіву 4-5 млн. схожих зернин на 1 га. Збільшують норму висіву при пізніших строках, низькій якості підготовки грунту та для слабо кущистих сортів. Зменшують норму висіву для схильних до вилягання та сильно кущистих сортів або коло застосовують підсівання багаторічних трав.
Глибина загортання насіння на важких грунтах – 2-3 см. На легких – 3-5 см. Насіння слід висівати у вологий шар грунту. У разі запізнення із сівбою і за мілкого загортання насіння посіви обов’язково необхідно закотковувати для кращого контакту насіння з грунтом і надходження вологи з глибших шарів.
Спосіб сівби: звичайний рядовий.
Догляд за посівами: захист від шкідників, хвороб та бур’янів.
Збирання врожаю. До роздільного збирання приступають, коли зерно має воскову стиглість, а його вологість досягає 30-32%, до збирання прямим комбайнуванням , - коли вологість становить 15-18%. Роздільний спосіб застосовують при стійкій сонячній погоді на забур’янених посівах, за наявності підгону та підсіву трав. Прямим комбайнуванням збирають низькорослі, зріджені посіви, чисті від бур’янів, без підгону та пивоварного використання.
Технологія захисту ячменю представлена на рисунку 5.
Рис.5 Технологія захисту ячменю.
Технологія вирощування кукурудзи на зерно
Попередники кукурудзи по проекту є озимі.
Обробіток грунту.
Після збирання озимої пшениці грунт відразу дискують на глибину 6-8 см. Вносять мінеральні та органічні добрива і проводять оранку на глибину 27-30 см, щоб забезпечити розвиток кореневої системи. Краще орати оборотними плугами. Через два-три тижні проводять поверхневий обробіток для знищення сходів бур’янів за допомогою культиватора, дискової борони, важких борін чи інших знарядь. Обробіток повторюють у міру появи другої і третьої хвилі сходів бур’янів. Потім вносять добрива і обробляють ярусними плугами (ПЯ-3-35; ПНЯ-4-40) на глибину 27-30 см. Основним завданням передпосівного обробітку є збереження вологи в грунті, знищення бур’янів, створення сприятливих умов для проростання насіння та одержання своєчасних сходів. Загальноприйнятим обов’язковим прийомом є ранньовесняне боронування і вирівнювання поверхні фізично стиглого грунту за допомогою важких борін і вирівнювачів, які рухаються під кутом 45 одо напрямку оранки. Після появи бур’янів проводять першу культивацію на глибину 12 см. Другу хвилю пророслих бур’янів знищують передпосівним обробітком, який проводять на глибину загортання насіння.
Підживлення:
Кукурудза потребує значно вищих норм внесення добрив, ніж інші зернові культури. На формування 1 т зерна з відповідною кількістю стебел і листя використовуються 24-30кг азоту, 10-12 кг фосфору, 25-30 кг калію, по 6-10 кг магнію і кальцію. Норма мінеральних добрив розраховується на запланований урожай. Усі фосфорні і калійні добрива слід внести восени під оранку, азотні вносять під весняну культивацію (80-90%), решту використовують для підживлення під час вегетації. Складні добрива ( нітроамофоска ) вносять навесні під культивацію.
Підготовка насіння:
насіння повинне мати схожість до 95%, а енергію проростання – 90 %, що особливо важливо для одержання дружніх сходів, формування вирівняних посівів.
Спосіб сівби: широкорядний пунктирний з шириною міжрядь 70 см.
Строки сівби:
Кукурудзу на зерно сіють, коли температура грунту на глибині 10 см становить 10-12 оС. Холодостійкі гібриди можна висівати раніше за температури 8-10оС упродовж трьох днів. Календарні строки сівби припадають на період з 1 по 15 травня. Раніше на 6-10 днів можна висівати інкрустоване насіння.
Норма висівузалежить від особливостей гібриду або сорту. Оптимальна густота рослин для ранньостиглих гібридів 60-70 тис.шт/га, середньоранніх – 55-65 тис.шт/га. Важливе значення має не тільки оптимальна стійкість рослин, а й рівномірне розміщення їх на площі.
Глибина загортання насіння:
4-6 см залежно від наявності вологи у верхньому посівному шарі грунту. Важливе значення для одержання дружних, вирівняних сходів має дотримання рівномірної глибини загортання насіння, що забезпечується ретельним вирівнюванням грунту і правильним регулюванням сівалки на задану глибину.
Догляд за посівами.
Досходове боронування проводять через 5-6 днів після сівби, коли бур’яни проросли і перебувають у фазі «білої ниточки». Боронують упоперек рядків легкими або середніми боронами. Післясходове боронування проводять у фазі 2-3 та 4-5 листочків. Бур’яни знищують також міжрядним обробітком: перше неглибоке (6-8см), а наступні – залежно від частоти опадів та проростання бур’янів, обов’язкове підгортання рядків під час останнього розпушування чи застосування гібридів.
Збирання врожаю.
Кукурудза на зерно збирають при фізіологічній стиглості, коли вологість зерна не перевищує 35-40%. Якщо вологість зерна не перевищує 30%, качани відразу обмолочують зерновим комбайном з пристосуваннями. Наприкінці молочно-воскової стиглості, коли вологість зеленої маси не перевищує 65-70%, а вміст сухих речовин становить 25-30%, кукурудзу збирають на силос. Подрібнену до 2-3 мм (не більше 4 мм) масу силосують з наступним інтенсивним трамбуванням у траншеях та вкривають плівкою, соломою. Вологість силосу не повинна перевищувати 75%.
Технологія захисту кукурудзи представлена на рисунку 6.
Рис.6 Технологія захисту кукурудзи.