14.4. Організація моніторингу соціально-трудової сфери в Україні

Для ефективного виконання своїх функцій моніторинг соціально-трудової сфери в Україні має здійснюватися за організаційно-технологічною схемою, яка визначає функціональну взаємодію відповідальних виконавців зі збору, передачі, обробки та аналізу інформації, яка формується на основі єдиної системи статистичних показників і методології їх обчислення, затверджених Державним комітетом статистики України.

Моніторинг соціально-трудової сфери в Україні має здійснюватись на основі програми моніторингу Міністерством праці та соціальної політики України і Державним комітетом статистики України спільно з іншими центральними й місцевими органами виконавчої влади.

Об'єктами моніторингу соціально-трудової сфери стають спеціально відібрані підприємства, установи та організації різних форм власності й галузей економіки, регіони, а також відібрані за соціально-демографічними і професійними ознаками групи населення.

Збір, обробка і передавання статистичної інформації з моніторингу здійснюються на регіональному та державному рівнях. На регіональному рівні статистична інформація за затвердженими напрямами моніторингу формується територіальними органами Держкомстату України, Міністерства праці та соціальної політики України й інших державних органів виконавчої влади. Затверджені дані моніторингу територіальних органів зазначених міністерств і відомств у встановлені строки передаються територіальним органам статистики. Територіальні органи статистики формують зведені дані та передають їх у Держкомстат України й місцевим органам виконавчої влади.

Статистична інформація по базових підприємствах моніторингу формується територіальними органами державної статистики відповідно до затвердженої системи показників та затвердженого переліку підприємств і передається на державний рівень.

Статистична інформація за макроекономічними показниками й окремими напрямами моніторингу, сформована відповідно до затвердженої системи показників на основі проведення державних і галузевих статистичних спостережень, передається Держкомстатом України у Міністерство праці та соціальної політики України згідно з узгодженою з ним програмою й у встановлені строки.

Статистична інформація по базових підприємствах формується Держкомстатом України за затвердженою ним схемою показників і передається у Міністерство праці та соціальної політики України в установлені строки.

Соціологічні опитування населення відповідно до затвердженої системи показників здійснюються Інститутом соціології НАН України або іншими органами згідно із завданнями керівництва Міністерства праці та соціальної політики України.

Міністерство праці та соціальної політики України і Держкомстат України повинні здійснювати координацію діяльності органів державної влади, установ й організацій, що забезпечують ведення моніторингу соціально-трудової сфери. Вони готують щоквартальні звіти про стан соціально-трудової сфери, щорічно випускають збірники аналітичних та соціологічних матеріалів за результатами моніторингу і збірники за окремими напрямами моніторингу.

Особливості соціально-трудової сфери визначають проведення моніторингу одночасно на рівні окремих трудових колективів, підприємств та організацій і в цілому населення окремих регіонів й України.

Вибір підприємств і організацій як об'єктів моніторингу здійснюється за формами власності, за галузевою та територіальною ознаками. Збір, перевірка й первинна обробка інформації даних статистичної звітності підприємств проводиться місцевими статистичними органами за затвердженою у Держкомстаті України технологією, які далі готують і направляють дані в Держкомстат України, Міністерство праці та соціальної політики України. Обчислювальний центр Держкомстату України обробляє вихідну статистичну інформацію за затвердженою програмою й подає її у Міністерство праці та соціальної політики України. На основі всієї вихідної статистичної соціально-економічної й соціологічної інформації готуються аналітичні доповіді з основних проблем розвитку соціально-трудової сфери України, її проблем, складаються короткострокові прогнози виявлених тенденцій, розробляється система заходів з розв’язання проблем.

Моніторинг соціально-трудової сфери виявляє диференціацію між регіонами країни у рівні розвитку соціально-трудової сфери. В регіонах здійснюється й самостійний моніторинг соціально-трудової сфери за основними напрямами.

Моніторинг соціально-трудової сфери в Україні є важливим і необхідним інструментом розроблення та здійснення програм соціально-економічного розвитку на перспективу, вдосконалення соціально-трудових відносин.

Контрольні питання

1. Які основні завдання мониторингу соціально-трудової сфери?

2. Назвіть основні нормативно-правові акти проведения моніторингу соціально-трудової сфери.

3. Дайте характеристику основних джерел інформації про зайнятість та трудові відносини.

4. Які основні напрями мониторингу соціально-трудової сфери?

5. Які організації є виконавцями мониторингу соціально-трудової сфери України?

Література

1. Грішнова О.А Економіка праці та соціально-трудові відносини: підруч. / О.А. Грішнова. – К.: Знання, 2006. – 529 с.

2. Акулов М.Г. Економіка праці й соціально-трудові відносини: навч. посіб. / М.Г. Акулов, А.В. Драбаніч, Т.В. Євась та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 328 с.

3. Економіка праці та соціально-трудові відносини [Електронний ресурс] / О.І. Ілляш, С.С. Гринкевич. – К.: Знання.– 2011.– 476 с.

4. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч.-метод. посібник / [за заг. ред. проф. Є.П. Качана]. – Тернопіль: ТДЕУ, 2006. – 373 с.