Мовний матеріал курсу

І. Фонетика.

Студенти повинні вміти правильно артикулювати звуки іноземної мови. Особлива увага приділяється звукам, відсутнім у рідній мові. Студенти повинні уміти правильно передавати іноземною мовою інтонаційні особливості різних типів висловлювань (стверджувальних, питальних, окличних речень, привітання), мати уявлення про види наголосу (словесний, фразовий, логічний).

ІІ. Словотворення та граматика.

Студенти повинні засвоїти засоби словотворення, значення основних словотворчих елементів та базові граматичні явища (на рівні навичок).

Граматика

1. Артикль (означений, неозначений).

2. Іменник (відмінки, число). Іменники у функції означення.

3. Займенники (особові, присвійні, заперечні, зворотні, вказівні, питальні, неозначені, означальні, кількісні).

4. Прикметник (ступені порівняння).

5. Прислівник (ступені порівняння).

6. Числівник (кількісні, порядкові числівники, дроби).

7. Прийменник (основні прийменники місця, часу, напряму).

8. Сполучник (основні сполучники сурядності і підрядності).

9. Типи речення (особові, безособові, неозначено–особові, речення з конструкцією “there (be)”).

10. Дієслово (3 форми дієслова, система часів, узгодження часів)

11. Структура речення (простого поширеного – стверджувального, питального, заперечного, а також спонукального та окличного).

12. Складні речення (складносурядні та складнопідрядні). Безсполучникові підрядні речення.

13. Модальні слова та їх еквіваленти.

14. Речення у пасивному стані.

15. Безособові речення.

16. Неособові форми дієслова (інфінітив, герундій, дієприкметник теперішнього часу, дієприкметник минулого часу).

17. Умовний спосіб.

Лексикa

Протягом курсу студенти повинні засвоїти достатню кількість (не менше 3000 одиниць) стилістично нейтральної загальновживаної лексики, фразеологізмів, кліше, щоб адекватно поводитись в ситуаціях, пов’язаних з тематикою курсу (повсякденне життя, родина, подорожі).

Наприкінці III курсу студенти захищають індивідуальне навчально-дослідне завдання (проект) на тему “Європа – більше, ніж ви думаєте”, робота над яким ведеться впродовж всього курсу.

Види мовленнєвої діяльності

Мовлення

Процес формування лексико-граматичних навичок мовлення (у рамках тем, передбачених програмою курсу) доцільно будувати з опорою на комунікативні вправи, тобто вправи орієнтовані на вирішення мовленнєвих завдань. Число некомунікативних вправ має бути обмежене необхідністю формування операційних умінь уживання мовного матеріалу, без яких неможливе становлення відповідних автоматизмів. На цьому етапі формування навичок рекомендується широко використовувати ТЗН (лінгафонну апаратуру, проекційну апаратуру, ЕОМ).

По завершенні курсу студенти повинні вміти робити монологічне повідомлення і вести бесіду на зазначені вище теми програми; активно поводитись у відповідних мовленнєвих ситуаціях.

Аудіювання

Для становлення комунікативної іншомовної компетенції в аудіюванні поряд з комунікативними вправами слід давати спеціальні вправи, спрямовані на розвиток фонематичного слуху, навичок імовірнісного прогнозування, смислового здогаду.

Наприкінці курсу студенти повинні вміти розуміти на слух монологічні та діалогічні форми мовлення (в тому числі в аудіозапису) у межах тематики курсу.