
- •Ббк ш 141. 14 – 9 удк 378. 001. 85 – 057. 632 (007)
- •З м і с т
- •Розділ і
- •Морфологічні особливості української мови
- •Синтаксичні особливості української мови
- •«Походження назви «Україна»
- •«Українська мова»
- •Правопис і його значення
- •Мовне питання у різних державах
- •Науковий стиль
- •Тема 3. Поняття про офіційно-діловий стиль
- •Універсал національної єдності
- •Плану дій для забезпечення національної єдності:
- •Функція
- •Характерні риси усної форми мовлення
- •Тема 2. Особливості писемного мовлення
- •Особливості писемного мовлення
- •Телефонна розмова
- •Системи алгебричних [алгебраїчних] рівнянь
- •Тема 4 Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності.
- •Що таке текст?
- •Укладання тезового плану
- •1. Плани
- •1.1. Укладання планів.
- •1.1.2. Укладання питального й номінативного планів.
- •Конспект
- •Тема 5 Оформлення результатів наукової діяльності.
- •Анотація
- •Структура резюме
- •Етапи складання резюме
- •Товарне виробництво
- •Властивості визначників
- •Збагачення корисних копалин
- •Центральний банк
- •Тема 6 Форми і види перекладу наукових текстів.
- •02.04.08.
- •Користь фізично активного способу життя
- •Польза физически активного образа жизни
- •Правила публічного виступу
- •Правила публичного выступления
- •Розділ іі
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Семантичні групи лексики
- •Зверніть увагу!
- •При написанні іншомовних слів і пишеться
- •При написанні іншомовних слів и пишеться:
- •Подвоєння приголосних звуків в іншомовних словах зазвичай немає.
- •Зверніть увагу!
- •Термінологія обраного фаху
- •Стійкі сполучення у науковому мовленні
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3 Семантичні групи лексики: омоніми, синоніми, антоніми, пароніми. Виконання лексико-граматичних вправ на матеріалах наукових текстів вторинної номінації.
- •Реферат
- •Орієнтовний текст реферату до курсового проекту
- •Дегазація, конденсат, свердловина, водовід водники, газопровід, супутники пласту, метаноповітряна суміш.
- •Реферат
- •Реферат
- •V. Аналіз найбільш важливого питання (Обгрунтування важливості обраного питання, короткий переказ авторського погляду на питання). Виклад власної думки щодо питання.
- •Особливості синтаксису простого речення
- •Сплатити – що ? кому ? за що ? коли ?
- •Запитання до тексту
- •Прийменник
- •Вибір прийменника у науковому і діловому тексті
- •Текст №1
- •Текст №2
- •Текст №3
- •Про деякі правила ділового спілкування
- •Реферат
- •Скорочування слів та словосполучень
- •Утворення і правопис лексичних скорочень
- •Правопис складноскорочених слів
- •Тема 2. Графічні скорочення
- •Типи графічних скорочень
- •Науково-ділова комунікація як складова фахової діяльності
- •З а я в а
- •З а я в а
- •З а я в а
- •З а я в а
- •Тема 2 Способи викладу матеріалу у наукових і ділових текстах вимоги до тексту. Складання автобіографії. Виконання вправ. Переклад фахових текстів.
- •02.04.08.
- •Користь фізично активного способу життя
- •Польза физически активного образа жизни
- •Правила публічного виступу
- •Правила публичного выступления
- •Автобіографія
- •Орфоепічна примітка
- •Зверніть увагу!
- •Вживання прикметників у текстах різних стилів: науковому і діловому
- •Ступенювання прикметників відбувається так:
- •Резюме у діловому стилі мови
- •Малов Ігор Павлович резюме
- •Резюме.
- •83101 Марченко Наталка
- •Мороз Андрій Володимирович Мета : Отримати посаду інженера з умовою професійного
- •Тема 4. Вживання займенників, числівників у науковому і діловому мовленні. Складання доповідної і пояснювальної запискок. Виконання вправ. Переклад фахових текстів.
- •Вживання займенників у науковому і діловому тексті
- •Доверенность
- •Пояснювальна записка
- •05.09.2006
- •Начальник оц (підпис) к.В. Карачун
- •Кількісні числівники
- •Розрізнення слів з кількісним значенням
- •Кількісні числівники, їх зв’язок з іменниками
- •Відмінювання числівників один
- •Дробові числівники
- •Особливості відмінювання дробових числівників
- •Відмінювання дробових числівників
- •Збірні числівники
- •Збірні числівники поєднуються:
- •Відмінювання числівників обоє, обидва, обидві
- •Порядкові числівники
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Особливості оформлення числівників у писемній формі ділового стилю
- •Розписка
- •Розписка
- •Тема 5 Правопис власних назв. (географічні назви, правопис прізвищ, імен по батькові). Складання службової записки. Виконання вправ. Переклад фахових текстів.
- •Особливості оформлення власних назв
- •Правопис географічних назв
- •Узгодження в географічних назвах
- •Правопис і відмінювання українських прізвищ
- •Особливості написання російських прізвищ
- •Правопис імен в українській мові
- •Утворення та відмінювання імен по батькові
- •Тема 6 Функціонування дієслів і дієслівних форм у ділових і наукових текстах. Складання записок. Виконання вправ. Переклад фахових текстів.
- •Граматична довідка
- •Службова записка
- •06.07.06.
- •Завкафедри (підпис) т.К. Іванова
- •Тема 2. Етикет писемної форми мовлення. Офіційні листи
- •Етикет писемної форми мовлення. Офіційні листи
- •Л и с т - з а п и т
- •Л и с т - в і д п о в і д ь
- •Державна мовна політика України та право національних меншин на освіту
- •3.4. Питання для проміжного контролю (теоретичні питання до заліків)
- •3.5. Питання для пдсумкового контролю
- •Іv. Рекомендована література
Особливості відмінювання дробових числівників
Дробові числівники відмінюються в обох частинах: чисельник змінюється як кількісний числівник, а знаменник – як порядковий.
При відмінюванні залежний від дробового числівника іменник не змінюється (має форму родового відмінка однини або множини).
Якщо у знаменнику стоїть числівник третій, то він відмінюється як прикметник м’якої групи: одна третя, одна третьої, одній третій і т.д.
Усі інші числівники змінюються як прикметники твердої групи.
Відмінювання дробових числівників
Н. |
одна третя (врожаю) |
дві п’ятих (площі) |
Р. |
однієї третьої (врожаю) |
двох п’ятих (площі) |
Д. |
одній третій (врожаю) |
двом п’ятим площі |
З. |
одну третю (врожаю) |
дві п’ятих (площі) |
О. |
однією третьою (врожаю) |
двома п’ятими (площі) |
М. |
(на) одній третій (врожаю) |
на двох п’ятих(площі) |
До дробових належать також числівники півтора, півтори, півтораста.
Числівники півтора, півтораста поєднуються з іменниками чоловічого і середнього роду, а півтори – з іменниками жіночого роду (півтора кілограма, півтора відра, півтори доби). Ці числівники не змінюються за відмінками.
* Числівники півтора, півтори сполучаються з іменниками у формі родового відмінка однини (півтора процента; півтори години), числівник півтораста – з іменниками у формі родового відмінка множини (півтораста гривень).
ЗАВДАННЯ 5. Ознайомтесь з інформацією тексту «Збірні числівники», підготуйте усне повідомлення про особливості їх функціонування в усному чи писемному тексті.
Збірні числівники
Збірні числівники означають кількість предметів в їх сукупності, неподільній єдності, наприклад: двоє вікон, троє дітей, четверо студентів.
В українській мові до збірних числівників належать слова двоє, троє, четверо, п’ятеро... десятеро, одинадцятеро... двадцятеро, тридцятеро.
* Збірні числівники можуть виражати сукупність,
неподільну єдність і в більших вимірах (сорок п’ятеро, сто п’ятдесят троє і т.д.).
** Числівники двоє... п’ятеро можуть мати паралельні
суфіксальні утворення двійко, трійко, четвірко, п’ятірко, що мають відтінок зменшеності, здрібнілості, позитивної оцінки.
*** До складу збірних числівників входять також
числівники обоє, обидва, обидві: обидва інженери, обидві студентки, обоє хлоп’ят.
Збірні числівники поєднуються:
з іменниками, що є назвами істот чоловічої статі (троє учнів, дванадцятеро коней);
з іменниками середнього роду, що позначають малих істот (п’ятеро ведмежат, восьмеро малят);
з іменниками середнього роду, що позначають предмет (четверо полотен, двоє відер);
з іменниками, що позначають парні предмети, сполучаються збірні числівники або власне кількісні з іменником ПАРА: двоє штанів і дві пари штанів;
з особовими і означальними займенниками: нас було п’ятеро, всіх було десятеро (з десятеро).
** Збірні числівники не мають роду і числа.
Разом з керованим іменником вони виступають одним членом речення – підметом чи додатком.
У непрямих відмінках збірні числівники змінюються за формами власне кількісних числівників: двоє вікон, двох вікон, двом вікнам.
При збірних числівниках обидва, обидві вживаються іменники у називному відмінку множини, як і при числівниках два, дві: обидва верстати, обидві книжки, але при числівнику обоє іменник ставиться в родовому відмінку множину: обоє хлоп’ят.
Числівники обидва й обидві (як й інші збірні) не відмінюються, а замінюються в непрямих відмінках, крім знахідного неістоти, формами числівника обоє: