«Походження назви «Україна»

Походження назви Україна привертало увагу багатьох людей, але остаточно це питання не з'ясовано ще і досі. Кожна людина усвідомлено чи нсусвідомлено робить висновок з деяких загальних уявлень про світ, які впливають на його концепцію.

Переважна більшість українців вважає, що назва Україна походить від край «кінець» (точніше, від прийменникової конструкції у края), і первісне значення її - «погранична (порубіжна) територія, пограиична (межівна) земля», пор. друс. Украйна «погранична місцевість». Це пояснення е не тільки найпоширеним, але й найдаїиним, оскільки ще в кінці ХУШст. польський історик С. Грондський писав, що земля, де жили козаки, була па краю Польської держави, а тому й називалася Україною. Наведене пояснення

О. М, Трубачов підсилює зближенням давньої етнічної назви східних слов'ян анти з дінд. апіа - «кінець, край», тому що анти справді займали півдеино-східний край території слов'янства, відомий згодом під назвою Україна.

Протягом VI-VI11 ст. східнослов'янські племена або союзи слов'ян поступово переросли в феодальні князівства, відомі в історичній літературі під назвою «літописних племен» або «племінних князівств.В IX ст. в результаті консолідації східнослов'янських «літописних слов'ян «, яких на той час існувало4 (поляни, древляни, уличі, тверді, дуліби, бужани, волиняии, хорвати, сіверяни, в'ятичі, радимичі, дреговичі, кривичі, ільхіспські слов'яни), утворилася українська держава - Київська Русь. У зв'язку зперетворенням східнослов'янських племен (груп племен) у феодальні "князівства і утворенням КиївськоїРусі слово країна відповідно змінила свос значення: «територія племен» —♦ «територія феодальногокнязівства» «територія Київської Русі». Відповідно змінило своє значення і слово Україна: «відділеначастина території племен» «відділена частина території Київської Русі». У період феодальноїроздробленості Київської Русі, коли від Русі одне за одним відділялися князівство, слово україна набулонового значення - «князівства, волость, окрема земля», ширше - «певна територіальна одиниця».

У другій половині XIV ст, Більшість князівств Київської Русі, на основі яких сформувалася українська народність, підпала під владу Литви і Польщі. Оскільки широким значенням слова Україна було «відділена територія, окрема земля» (значення «край», «князівство»; «волості», «вотчина» і «околиця» являли собою конкретизацію цього широкого значення), то землі, підкорені Литвою (князівство Чсрнігово-Сіверськс, Київське, Переяславське, більша частина Волинського), іноді називалися литовською українок). У документах ХУ-ХУІ ст. йдеться про «україну подільську», «україну брацлавську», «україну київську». З розвитком козаччини в XVI ст. територія, на якій вона мала місце, дістала назву козацької України (козацьких україн). У ХУ1-ХУІІ ст. Україною називалося Запоріжжя і Середня Наддніпрянщина. Під час національно-визвольної війни українського народу проти шляхетської Польщі (1648-1654) назва Україна закріпилася за наддшпрянськимп землями, а згодом вона поширилася і на інші східноукраїнські землі (Слобожанщину, сучасні Харківську і Сумську області), які належали Росії (слобідська Україна), у той час як на західноукраїнських землях вживалася назва Русь. Після поділу України між Росією і Польщею внаслідок андрусівської угоди 1667 р. з'явилася назва «сьогобічна Україна» і «потойбічна Україна)), а для Лівобережжя - ще й «малоросійська Україна». Закарпатські землі в XVII ст. зрідка називалися угорською Україною або мукачівською українок)

Отже, починаючи з часів розвитку козаччини (з кінця XVII ст), особливо за часів Богдана Хмельницького, назва україна в значенні «козацька територія; козацька (вільна) земля» поступово набувша конкретного географічного значення - «Козацька держава Україна», точніше, як зазначено в численних картах і атласах ХУИ-ХУШ ст. «Україна, або Земля козаків».

У 1649 р, Богдан Хмельницький висловив сумнів, що козаки задовольняються «удільним, одрізаним своїм панством». У наведених словах ми вбачаємо крім прагнення до возз'єднання всіх українських земель також розуміння в середині XVIII ст букв;ільного значення назви Україна - «відрізана, відокремлена земля»

ЗАВДАННЯ 2. Прочитайте текст «Українська мова», розташуйте пункти наведеного нище плану тексту у послідовності виклади інформації тексту.