- •Ббк ш 141. 14 – 9 удк 378. 001. 85 – 057. 632 (007)
- •З м і с т
- •Розділ і
- •Морфологічні особливості української мови
- •Синтаксичні особливості української мови
- •«Походження назви «Україна»
- •«Українська мова»
- •Правопис і його значення
- •Мовне питання у різних державах
- •Науковий стиль
- •Тема 3. Поняття про офіційно-діловий стиль
- •Універсал національної єдності
- •Плану дій для забезпечення національної єдності:
- •Функція
- •Характерні риси усної форми мовлення
- •Тема 2. Особливості писемного мовлення
- •Особливості писемного мовлення
- •Телефонна розмова
- •Системи алгебричних [алгебраїчних] рівнянь
- •Тема 4 Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності.
- •Що таке текст?
- •Укладання тезового плану
- •1. Плани
- •1.1. Укладання планів.
- •1.1.2. Укладання питального й номінативного планів.
- •Конспект
- •Тема 5 Оформлення результатів наукової діяльності.
- •Анотація
- •Структура резюме
- •Етапи складання резюме
- •Товарне виробництво
- •Властивості визначників
- •Збагачення корисних копалин
- •Центральний банк
- •Тема 6 Форми і види перекладу наукових текстів.
- •02.04.08.
- •Користь фізично активного способу життя
- •Польза физически активного образа жизни
- •Правила публічного виступу
- •Правила публичного выступления
- •Розділ іі
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Семантичні групи лексики
- •Зверніть увагу!
- •При написанні іншомовних слів і пишеться
- •При написанні іншомовних слів и пишеться:
- •Подвоєння приголосних звуків в іншомовних словах зазвичай немає.
- •Зверніть увагу!
- •Термінологія обраного фаху
- •Стійкі сполучення у науковому мовленні
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3 Семантичні групи лексики: омоніми, синоніми, антоніми, пароніми. Виконання лексико-граматичних вправ на матеріалах наукових текстів вторинної номінації.
- •Реферат
- •Орієнтовний текст реферату до курсового проекту
- •Дегазація, конденсат, свердловина, водовід водники, газопровід, супутники пласту, метаноповітряна суміш.
- •Реферат
- •Реферат
- •V. Аналіз найбільш важливого питання (Обгрунтування важливості обраного питання, короткий переказ авторського погляду на питання). Виклад власної думки щодо питання.
- •Особливості синтаксису простого речення
- •Сплатити – що ? кому ? за що ? коли ?
- •Запитання до тексту
- •Прийменник
- •Вибір прийменника у науковому і діловому тексті
- •Текст №1
- •Текст №2
- •Текст №3
- •Про деякі правила ділового спілкування
- •Реферат
- •Скорочування слів та словосполучень
- •Утворення і правопис лексичних скорочень
- •Правопис складноскорочених слів
- •Тема 2. Графічні скорочення
- •Типи графічних скорочень
- •Науково-ділова комунікація як складова фахової діяльності
- •З а я в а
- •З а я в а
- •З а я в а
- •З а я в а
- •Тема 2 Способи викладу матеріалу у наукових і ділових текстах вимоги до тексту. Складання автобіографії. Виконання вправ. Переклад фахових текстів.
- •02.04.08.
- •Користь фізично активного способу життя
- •Польза физически активного образа жизни
- •Правила публічного виступу
- •Правила публичного выступления
- •Автобіографія
- •Орфоепічна примітка
- •Зверніть увагу!
- •Вживання прикметників у текстах різних стилів: науковому і діловому
- •Ступенювання прикметників відбувається так:
- •Резюме у діловому стилі мови
- •Малов Ігор Павлович резюме
- •Резюме.
- •83101 Марченко Наталка
- •Мороз Андрій Володимирович Мета : Отримати посаду інженера з умовою професійного
- •Тема 4. Вживання займенників, числівників у науковому і діловому мовленні. Складання доповідної і пояснювальної запискок. Виконання вправ. Переклад фахових текстів.
- •Вживання займенників у науковому і діловому тексті
- •Доверенность
- •Пояснювальна записка
- •05.09.2006
- •Начальник оц (підпис) к.В. Карачун
- •Кількісні числівники
- •Розрізнення слів з кількісним значенням
- •Кількісні числівники, їх зв’язок з іменниками
- •Відмінювання числівників один
- •Дробові числівники
- •Особливості відмінювання дробових числівників
- •Відмінювання дробових числівників
- •Збірні числівники
- •Збірні числівники поєднуються:
- •Відмінювання числівників обоє, обидва, обидві
- •Порядкові числівники
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Особливості оформлення числівників у писемній формі ділового стилю
- •Розписка
- •Розписка
- •Тема 5 Правопис власних назв. (географічні назви, правопис прізвищ, імен по батькові). Складання службової записки. Виконання вправ. Переклад фахових текстів.
- •Особливості оформлення власних назв
- •Правопис географічних назв
- •Узгодження в географічних назвах
- •Правопис і відмінювання українських прізвищ
- •Особливості написання російських прізвищ
- •Правопис імен в українській мові
- •Утворення та відмінювання імен по батькові
- •Тема 6 Функціонування дієслів і дієслівних форм у ділових і наукових текстах. Складання записок. Виконання вправ. Переклад фахових текстів.
- •Граматична довідка
- •Службова записка
- •06.07.06.
- •Завкафедри (підпис) т.К. Іванова
- •Тема 2. Етикет писемної форми мовлення. Офіційні листи
- •Етикет писемної форми мовлення. Офіційні листи
- •Л и с т - з а п и т
- •Л и с т - в і д п о в і д ь
- •Державна мовна політика України та право національних меншин на освіту
- •3.4. Питання для проміжного контролю (теоретичні питання до заліків)
- •3.5. Питання для пдсумкового контролю
- •Іv. Рекомендована література
Центральний банк
Як обережний водій уважно слідкує за шляхом і не знімає рук із керма, так само й центральний банк кожної країни уважно спостерігає за економічними показниками і регулює грошову масу, намагаючись вести економіку в потрібному напрямку.
На відміну від звичайних банків, які приймають внески й надають позики, центральний банк — приміром, Федеральний резерв США або Японський банк, — контролює економіку, збільшуючи або зменшуючи кількість грошей у країні. Примушувати друкарський верстат працювати швидше — не єдиний спосіб, до якого вдається центральний банк, аби збільшити грошову масу. Насправді в економіці більшості сучасних країн банкноти та монети складають лише невелику частину — часто менш як 10 відсотків — грошової маси. Центральні банки звичайно друкують лише стільки грошей, скільки їх потрібно на задоволення щоденних потреб підприємців і споживачів. Наприклад, у Федеральному резерві США є Бюро друку та карбування, яке час від часу друкує банкноти просто на заміну пошкоджених і зношених.
Оскільки більша частина "грошей" — не що інше, як заощадження і вклади в місцевому банку, то найефективніший спосіб контролювати економіку полягає для центрального банку в збільшенні або зменшенні обсягів банківських позичок і внесків. Коли банки мають вільні гроші, щоб позичати своїм клієнтам, економіка зростає. Коли банки змушені скорочувати позички, економічний ріст гальмується.
Як тільки клієнт поклав гроші до місцевого банку, їх можна комусь позичити. Наприклад, сотня доларів, покладена на рахунок у банк в Сан-Франціско, недовго залежується там без корисгі. Відклавши невелику частину кожного внеску як "резерв", банк може позичити залишок і таким чином збільшити грошову масу без друку нових банкнот. Коли ці позики повторно вкладаються до банку, з'являється "більше" грошей для нових позичок, які дадуть іще більший приріст грошової маси. Кількість коштів, які банк може позичати клієнтам, обмежується тільки величиною внесків і вимогами щодо обсягу резервів, що їх визначає центральний банк.
Центральний банк часто використовує ці вимоги щодо резервного фонду для контролю за грошовою масою. Якщо він вимагає від усіх банків тримати в ньому на резервному рахунку певну кількість коштів — приміром, 10 відсотків внесків, — то банки не можуть позичити ці гроші своїм клієнтам. Коли центральний банк вирішує збільшити грошову масу, він послаблює вимоги щодо обсягу резерву й дає банкам можливість використовувати більшу частину їхніх фондів на позички підприємцям і споживачам. Відтак починається швидке примноження грошової маси: нові позики вливаються в економіку, збільшуються внески, банки здобувають додаткові кошти для надання позик, які в свою чергу знову спричиняють нові внески, що дає ще більше грошей на позики.
Ще один спосіб контролю за грошовою масою полягає в регулюванні величини відсоткової ставки. Якщо центральний банк вирішує, що економіка зростає надто повільно — або ж росту зовсім немає, — він може зменшити відсоток, під який позичає кошти іншим банкам країни. Коли в банків з'являються "дешевші" гроші з центрального банку, вони можуть надавати "дешевші" позики підприємцям і споживачам, даючи таким чином важливий стимул для економічного росту. І навпаки, якщо з'являються ознаки того, що економіка зростає надто швидко, центральний банк може пригальмувати цей ріст, збільшивши процентну ставку своїх позик іншим банкам.
Можливо, найрадикальніший спосіб регулювання грошової маси полягає в операціях на відкритому ринку, коли центральний банк купує або продає велику кількість цінних паперів, наприклад, облігацій державної скарбниці. Купуючи великий пакет облігацій у банку чи на біржі цінних паперів, центральний банк вливає гроші в економіку, тому що він використовує кошти, які перед тим не були частиною грошової маси. Гроші, використані на придбання цінних паперів, опиняються в банках, і ті позичають їх клієнтам.
Можна сказати, що центральний банк створює гроші кожного разу, коли сягає у сховища, аби придбати цінні папери на вільному ринку. Користується він чеком, платить готівкою чи просто переказує гроші на рахунок якогось банку в центральному банку — кошти, витрачені на операцію на відкритому ринку, поповнюють грошову масу.
На відміну від інших суб'єктів економіки, центральний банк не мусить шукати коштів на свою діяльність. Він може просто надрукувати більше грошей або використати свій практично необмежений кредит у банків системи. Щойно платежі центрального банку вливаються в економіку, вони стають частиною грошової маси, забезпечуючи пальним двигуни підприємництва та споживання, а отже, збільшуючи економічну активність. А коли центральний банк продає цінні папери на вільному ринку, гроші, які платять за них банки та біржі, зникають у бездонних сховищах центрального банку й таким чином повністю вилучаються з економіки.
ЗАВДАННЯ 16. Проаналізуйте 2-3 складені Вашими однокурсниками анотації на матеріалі одного з текстів цього розділу. Виберіть найкращу. Обґрунтуйте свій вибір.