- •Ббк ш 141. 14 – 9 удк 378. 001. 85 – 057. 632 (007)
- •З м і с т
- •Розділ і
- •Морфологічні особливості української мови
- •Синтаксичні особливості української мови
- •«Походження назви «Україна»
- •«Українська мова»
- •Правопис і його значення
- •Мовне питання у різних державах
- •Науковий стиль
- •Тема 3. Поняття про офіційно-діловий стиль
- •Універсал національної єдності
- •Плану дій для забезпечення національної єдності:
- •Функція
- •Характерні риси усної форми мовлення
- •Тема 2. Особливості писемного мовлення
- •Особливості писемного мовлення
- •Телефонна розмова
- •Системи алгебричних [алгебраїчних] рівнянь
- •Тема 4 Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності.
- •Що таке текст?
- •Укладання тезового плану
- •1. Плани
- •1.1. Укладання планів.
- •1.1.2. Укладання питального й номінативного планів.
- •Конспект
- •Тема 5 Оформлення результатів наукової діяльності.
- •Анотація
- •Структура резюме
- •Етапи складання резюме
- •Товарне виробництво
- •Властивості визначників
- •Збагачення корисних копалин
- •Центральний банк
- •Тема 6 Форми і види перекладу наукових текстів.
- •02.04.08.
- •Користь фізично активного способу життя
- •Польза физически активного образа жизни
- •Правила публічного виступу
- •Правила публичного выступления
- •Розділ іі
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Семантичні групи лексики
- •Зверніть увагу!
- •При написанні іншомовних слів і пишеться
- •При написанні іншомовних слів и пишеться:
- •Подвоєння приголосних звуків в іншомовних словах зазвичай немає.
- •Зверніть увагу!
- •Термінологія обраного фаху
- •Стійкі сполучення у науковому мовленні
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3 Семантичні групи лексики: омоніми, синоніми, антоніми, пароніми. Виконання лексико-граматичних вправ на матеріалах наукових текстів вторинної номінації.
- •Реферат
- •Орієнтовний текст реферату до курсового проекту
- •Дегазація, конденсат, свердловина, водовід водники, газопровід, супутники пласту, метаноповітряна суміш.
- •Реферат
- •Реферат
- •V. Аналіз найбільш важливого питання (Обгрунтування важливості обраного питання, короткий переказ авторського погляду на питання). Виклад власної думки щодо питання.
- •Особливості синтаксису простого речення
- •Сплатити – що ? кому ? за що ? коли ?
- •Запитання до тексту
- •Прийменник
- •Вибір прийменника у науковому і діловому тексті
- •Текст №1
- •Текст №2
- •Текст №3
- •Про деякі правила ділового спілкування
- •Реферат
- •Скорочування слів та словосполучень
- •Утворення і правопис лексичних скорочень
- •Правопис складноскорочених слів
- •Тема 2. Графічні скорочення
- •Типи графічних скорочень
- •Науково-ділова комунікація як складова фахової діяльності
- •З а я в а
- •З а я в а
- •З а я в а
- •З а я в а
- •Тема 2 Способи викладу матеріалу у наукових і ділових текстах вимоги до тексту. Складання автобіографії. Виконання вправ. Переклад фахових текстів.
- •02.04.08.
- •Користь фізично активного способу життя
- •Польза физически активного образа жизни
- •Правила публічного виступу
- •Правила публичного выступления
- •Автобіографія
- •Орфоепічна примітка
- •Зверніть увагу!
- •Вживання прикметників у текстах різних стилів: науковому і діловому
- •Ступенювання прикметників відбувається так:
- •Резюме у діловому стилі мови
- •Малов Ігор Павлович резюме
- •Резюме.
- •83101 Марченко Наталка
- •Мороз Андрій Володимирович Мета : Отримати посаду інженера з умовою професійного
- •Тема 4. Вживання займенників, числівників у науковому і діловому мовленні. Складання доповідної і пояснювальної запискок. Виконання вправ. Переклад фахових текстів.
- •Вживання займенників у науковому і діловому тексті
- •Доверенность
- •Пояснювальна записка
- •05.09.2006
- •Начальник оц (підпис) к.В. Карачун
- •Кількісні числівники
- •Розрізнення слів з кількісним значенням
- •Кількісні числівники, їх зв’язок з іменниками
- •Відмінювання числівників один
- •Дробові числівники
- •Особливості відмінювання дробових числівників
- •Відмінювання дробових числівників
- •Збірні числівники
- •Збірні числівники поєднуються:
- •Відмінювання числівників обоє, обидва, обидві
- •Порядкові числівники
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Особливості оформлення числівників у писемній формі ділового стилю
- •Розписка
- •Розписка
- •Тема 5 Правопис власних назв. (географічні назви, правопис прізвищ, імен по батькові). Складання службової записки. Виконання вправ. Переклад фахових текстів.
- •Особливості оформлення власних назв
- •Правопис географічних назв
- •Узгодження в географічних назвах
- •Правопис і відмінювання українських прізвищ
- •Особливості написання російських прізвищ
- •Правопис імен в українській мові
- •Утворення та відмінювання імен по батькові
- •Тема 6 Функціонування дієслів і дієслівних форм у ділових і наукових текстах. Складання записок. Виконання вправ. Переклад фахових текстів.
- •Граматична довідка
- •Службова записка
- •06.07.06.
- •Завкафедри (підпис) т.К. Іванова
- •Тема 2. Етикет писемної форми мовлення. Офіційні листи
- •Етикет писемної форми мовлення. Офіційні листи
- •Л и с т - з а п и т
- •Л и с т - в і д п о в і д ь
- •Державна мовна політика України та право національних меншин на освіту
- •3.4. Питання для проміжного контролю (теоретичні питання до заліків)
- •3.5. Питання для пдсумкового контролю
- •Іv. Рекомендована література
Термінологія обраного фаху
Основу лексичного складу мови становить загальновживана стилістично нейтральна лексика, що вживається в різних жанрах усіх стилів.
До загальновживаної лексики належать слова, які називають основні поняття, речі та явища навколишньої дійсності: рука, голова, хліб, земля, писати, ходити, червоний, десятий тощо.
Інші групи слів можна назвати лексикою вузького стилістичного призначення, характерною для одного стилю або для кількох. До стилістично маркованої лексики можна віднести науково-термінологічну, виробничо-професійну, офіційно-ділову та інші.
Науково-термінологічна лексика обслуговує сферу науки, виробничо-професійної діяльності та офіційно-ділового спілкування. Терміном називають спеціальне слово, що вживається в певній галузі знань для точного найменування певного поняття науки. Кожній галузі властиві свої терміни: косинус, діаметр, трикутник; молекула, клітина, атом; відмінок, прикметник, орфографія; грип, аспірин, пневмонія тощо.
Вчені ставлять такі вимоги до терміна:
термін повинен бути однозначним у межах однієї наукової системи;
термін повинен точно називати поняття, риси, ознаки позначуваного поняття (явища);
термін повинен бути позбавленим емоційно-експресивного забарвлення і має бути стилістично нейтральним;
термін не повинен мати синонімів, принаймні у межах однієї терміносистеми;
термін повинен узгоджуватися із внутрішніми законами мови, яка ним користується, від нього мають легко утворюватися похідні терміни;
термін повинен бути стандартним (загальновизнаним) і зафіксованим у термінологічному словнику.
Науково-термінологічна лексика української мови формувалася і продовжує поповнюватися такими шляхами:
Внаслідок запозичення слів із інших мов. Саме слово "термін" є запозиченням з латинської мови, де означає "кінець, кордон, межа" тобто слово вказує на чітку межу значення, що є особливо важливим для науки. Приклади запозичених термінів: кворум, діалог, теорема, радіус, реакція тощо.
Терміни утворюються за чинними у мові словотвірними моделями від власних слів та іншомовних коренів:
ділити – дільник – дільниця – поділка та інш.
кристал – кристалічний – кристалізація – перекристалізація
Дуже часто терміни та термінологічні сполучення утворюються на ґрунті переосмислення значення уже відомих слів, у якому криється подібність між відомими і новими речами, явищами, ознаками, функціями. Основою для переносу може бути подібність зовнішнього вигляду (лапка машини, крило автомобіля, диск гальмівний ) чи подібність певної функції (електрозварювальний шов, меню комп’ютера) тощо.
Виробничо-професійна лексика (професіоналізми) вживається при визначенні спеціальних виробничих процесів і знарядь, предметів виробництва. Кожна професія має свій перелік професійно-виробничої лексики, куди входять і терміни, і ділова лексика, і загальновживані слова, що набувають фахового значення, і професійний жаргон.
Наприклад, баранка ("кермо"), маршрутка ("маршрутне таксі"), технічні оливи, човник ткацького верстата.
Виробничо-професійна лексика утворюється:
за допомогою об’єднання словосполучення в одне поняття вантажівка ("вантажна машина"), товарняк ("товарний потяг", вишка ("вища математика");
зміною наголосу: компáс, рапóрт;
переосмислення значення слів: вікно (час, вільний від занять), козел (пристосовування для ремонту);
порушенням граматичної норми слова: геологічні тиски, коксівні вуглі.
Досить часто для утворення професіоналізмів використовують префікси за-, не-, недо, до- (запроцентувати, дообладнати, недопідписання угоди) або суфікси -ість,- ація, -ат та інш. (ударність верстата).
Виробничо-професійна лексика спрощує спілкування фахівців, але оскільки дуже часто вона емоційно забарвлена (зробити ляп) та утворюється з порушенням граматичних норм слова або словосполучення, то вживати її в писемному мовленні слід дуже обережно, віддаючи перевагу загальновживаній термілогічній лексиці та уникаючи професійного жаргону.
ЗАВДАННЯ 2. Дайте стислі відповіді (у вигляді простих речень) питального плану, складеного вами. Порівняйте кілька отриманих планів. Виберіть кращий.
ЗАВДАННЯ 3. Прочитайте ще раз інформацію про виробничо-професійну лексику. Дайте відповіді на запитання:
Що таке професіоналізми?
Чи є професіоналізми відхиленням від літературної мови?
З яких причин виникають професіоналізми?
Які професіоналізми трапляються у мові студентів? У який спосіб їх утворено?
ЗАВДАННЯ 4. Складіть простий номінативний план за темою "Виробничо-професійна лексика". Розгорніть окремі пункти простого плану в складний.
ЗАВДАННЯ 5. Порівняйте різні типи планів. Визначте мету, переваги й недоліки кожного виду плану. Обґрунтуйте свою думку.
ЗАВДАННЯ 6. Прочитайте текст. Підготуйтеся до відповіді на контрольні запитання за його інформацією.