Укр. мова / профСПРЯМ / Сканер Лазарєва

Рисунок 58.1

Електромагнетизм

є, = —

(ІІ

8Пі 4$

(ІІ

магніту до замкненого контуру (рис. 58.2) в ньому наводиться інду­кційний струм, який своєю магніт­ною дією перешкоджає наближенню магніту і зростанню магнітного по­току, що пронизує контур. При вида­ленні магніту (рис. 58.3) від контуру з ньому наводиться індукційний струм протилежного напряму, який перешкоджає видаленню магніту і зменшенню магнітного потоку, що пронизує контур.

Якщо замкнений контур складається з N послідовно сполучених витків (наприклад, соленоїд), то закон електромагнітної індукції записується таким чином:

_{с = М}4Ф₌ сі(МФ) ¹ йі йі

Величину ¥ = іУФ називають повним магнітним потоком або потоко­зчепленням. З урахуванням цього:

N

N

в»

>0

<0

В,

Рисунок 58.3

(58.2)

Є/

Магнітні вимірювання - це вимірювання характеристик магнітного поля або магнітних властивостей речовин (матеріалів). До характеристик магнітного поля, що вимірюються, відносяться: вектор магнітної індукції В, напруженість магнітного поля Н, потік вектора магнітної індукції (магнітний потік) ф, граді­єнт магнітного поля і ін.

Для вимірювання магнітних характеристик застосовують наступні мето­ди: балістичний, магнітометричний, електродинамічний, індукційний, мосто­вий, нейтронографічний, резонансний і ін.

Балістичний метод заснований на вимірюванні балістичним гальваномет­ром кількості електрики ц, що переноситься індукційним струмом через вимі­рювальну котушку з числом витків N, що надягнена на зразок, при швидкій зміні зчепленого з нею магнітного потоку ф. Зміна магнітного потоку

лф = 2*,

N

і

І

де К - опір кола.

Балістичним методом визначають основну криву індукції В =/(//), криву намагнічування 3 =/(Н), петлю гістерезису, різні види проникності.

Магнітометричний метод заснований на дії досліджуваного намагнічено­го зразка на розташований поблизу нього постійний магніт. Поширений діючий за цим принципом астатичний магнітометр. Він складається з двох однакових послідовно включених в коло котушок - той, що намагнічує і компенсаційної, між якими на підвісі укріплений магаітний датчик: система з двох лінійних ма­гнітів однакових за розміром з рівними магнітними моментами (астатична сис­тема). Магніти розташовані паралельно один одному полюсами в різні боки. Дія магнітних полів котушок на астатичну систему взаємно компенсована. Зра­зок, що поміщається в котушку, яка намагнічує, порушує скомпенсованість по­лів і викликає поворот системи магнітів. За кутом повороту системи визнача­ють магнітний момент зразка. Далі можна обчислити 3,В\Н. Метод дає мож­ливість знайти залежність В(Н) і ДЯ), петлю гістерезису і магнітну сприйнят­ливість. Завдяки високій чутливості методу магнітометра його застосовують для вимірювання геомагнітного поля і вирішення ряду метрологічних задач.

Іноді для вимірювання характеристик магнітного поля, зокрема в промис­лових умовах, застосовується електродинамічний метод, при якому вимірюєть­ся кут повороту рамки із струмом, що знаходиться в магнітному полі намагні­ченого зразка. Перевага методу - можливість градуювання шкали приладу без­посередньо в одиницях величини, що вимірюється - в Тл (для В) і А/м (для Я).

Для дослідження феромагнітних речовин в широкому інтервалі значень Н використовують індукційний метод, який дозволяє виміряти В(Н), Д//), петлю