
- •Ббк ш 141. 14 – 9 удк 378. 001. 85 – 057. 632 (007)
- •З м і с т
- •Розділ і
- •Морфологічні особливості української мови
- •Синтаксичні особливості української мови
- •«Походження назви «Україна»
- •«Українська мова»
- •Правопис і його значення
- •Мовне питання у різних державах
- •Науковий стиль
- •Тема 3. Поняття про офіційно-діловий стиль
- •Універсал національної єдності
- •Плану дій для забезпечення національної єдності:
- •Функція
- •Характерні риси усної форми мовлення
- •Тема 2. Особливості писемного мовлення
- •Особливості писемного мовлення
- •Телефонна розмова
- •Системи алгебричних [алгебраїчних] рівнянь
- •Тема 4 Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності.
- •Що таке текст?
- •Укладання тезового плану
- •1. Плани
- •1.1. Укладання планів.
- •1.1.2. Укладання питального й номінативного планів.
- •Конспект
- •Тема 5 Оформлення результатів наукової діяльності.
- •Анотація
- •Структура резюме
- •Етапи складання резюме
- •Товарне виробництво
- •Властивості визначників
- •Збагачення корисних копалин
- •Центральний банк
- •Тема 6 Форми і види перекладу наукових текстів.
- •02.04.08.
- •Користь фізично активного способу життя
- •Польза физически активного образа жизни
- •Правила публічного виступу
- •Правила публичного выступления
- •Розділ іі
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Семантичні групи лексики
- •Зверніть увагу!
- •При написанні іншомовних слів і пишеться
- •При написанні іншомовних слів и пишеться:
- •Подвоєння приголосних звуків в іншомовних словах зазвичай немає.
- •Зверніть увагу!
- •Термінологія обраного фаху
- •Стійкі сполучення у науковому мовленні
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3 Семантичні групи лексики: омоніми, синоніми, антоніми, пароніми. Виконання лексико-граматичних вправ на матеріалах наукових текстів вторинної номінації.
- •Реферат
- •Орієнтовний текст реферату до курсового проекту
- •Дегазація, конденсат, свердловина, водовід водники, газопровід, супутники пласту, метаноповітряна суміш.
- •Реферат
- •Реферат
- •V. Аналіз найбільш важливого питання (Обгрунтування важливості обраного питання, короткий переказ авторського погляду на питання). Виклад власної думки щодо питання.
- •Особливості синтаксису простого речення
- •Сплатити – що ? кому ? за що ? коли ?
- •Запитання до тексту
- •Прийменник
- •Вибір прийменника у науковому і діловому тексті
- •Текст №1
- •Текст №2
- •Текст №3
- •Про деякі правила ділового спілкування
- •Реферат
- •Скорочування слів та словосполучень
- •Утворення і правопис лексичних скорочень
- •Правопис складноскорочених слів
- •Тема 2. Графічні скорочення
- •Типи графічних скорочень
- •Науково-ділова комунікація як складова фахової діяльності
- •З а я в а
- •З а я в а
- •З а я в а
- •З а я в а
- •Тема 2 Способи викладу матеріалу у наукових і ділових текстах вимоги до тексту. Складання автобіографії. Виконання вправ. Переклад фахових текстів.
- •02.04.08.
- •Користь фізично активного способу життя
- •Польза физически активного образа жизни
- •Правила публічного виступу
- •Правила публичного выступления
- •Автобіографія
- •Орфоепічна примітка
- •Зверніть увагу!
- •Вживання прикметників у текстах різних стилів: науковому і діловому
- •Ступенювання прикметників відбувається так:
- •Резюме у діловому стилі мови
- •Малов Ігор Павлович резюме
- •Резюме.
- •83101 Марченко Наталка
- •Мороз Андрій Володимирович Мета : Отримати посаду інженера з умовою професійного
- •Тема 4. Вживання займенників, числівників у науковому і діловому мовленні. Складання доповідної і пояснювальної запискок. Виконання вправ. Переклад фахових текстів.
- •Вживання займенників у науковому і діловому тексті
- •Доверенность
- •Пояснювальна записка
- •05.09.2006
- •Начальник оц (підпис) к.В. Карачун
- •Кількісні числівники
- •Розрізнення слів з кількісним значенням
- •Кількісні числівники, їх зв’язок з іменниками
- •Відмінювання числівників один
- •Дробові числівники
- •Особливості відмінювання дробових числівників
- •Відмінювання дробових числівників
- •Збірні числівники
- •Збірні числівники поєднуються:
- •Відмінювання числівників обоє, обидва, обидві
- •Порядкові числівники
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Особливості оформлення числівників у писемній формі ділового стилю
- •Розписка
- •Розписка
- •Тема 5 Правопис власних назв. (географічні назви, правопис прізвищ, імен по батькові). Складання службової записки. Виконання вправ. Переклад фахових текстів.
- •Особливості оформлення власних назв
- •Правопис географічних назв
- •Узгодження в географічних назвах
- •Правопис і відмінювання українських прізвищ
- •Особливості написання російських прізвищ
- •Правопис імен в українській мові
- •Утворення та відмінювання імен по батькові
- •Тема 6 Функціонування дієслів і дієслівних форм у ділових і наукових текстах. Складання записок. Виконання вправ. Переклад фахових текстів.
- •Граматична довідка
- •Службова записка
- •06.07.06.
- •Завкафедри (підпис) т.К. Іванова
- •Тема 2. Етикет писемної форми мовлення. Офіційні листи
- •Етикет писемної форми мовлення. Офіційні листи
- •Л и с т - з а п и т
- •Л и с т - в і д п о в і д ь
- •Державна мовна політика України та право національних меншин на освіту
- •3.4. Питання для проміжного контролю (теоретичні питання до заліків)
- •3.5. Питання для пдсумкового контролю
- •Іv. Рекомендована література
«Походження назви «Україна»
Походження назви Україна привертало увагу багатьох людей, але остаточно це питання не з'ясовано ще і досі. Кожна людина усвідомлено чи нсусвідомлено робить висновок з деяких загальних уявлень про світ, які впливають на його концепцію.
Переважна більшість українців вважає, що назва Україна походить від край «кінець» (точніше, від прийменникової конструкції у края), і первісне значення її - «погранична (порубіжна) територія, пограиична (межівна) земля», пор. друс. Украйна «погранична місцевість». Це пояснення е не тільки найпоширеним, але й найдаїиним, оскільки ще в кінці ХУШст. польський історик С. Грондський писав, що земля, де жили козаки, була па краю Польської держави, а тому й називалася Україною. Наведене пояснення
О. М, Трубачов підсилює зближенням давньої етнічної назви східних слов'ян анти з дінд. апіа - «кінець, край», тому що анти справді займали півдеино-східний край території слов'янства, відомий згодом під назвою Україна.
Протягом VI-VI11 ст. східнослов'янські племена або союзи слов'ян поступово переросли в феодальні князівства, відомі в історичній літературі під назвою «літописних племен» або «племінних князівств.В IX ст. в результаті консолідації східнослов'янських «літописних слов'ян «, яких на той час існувало4 (поляни, древляни, уличі, тверді, дуліби, бужани, волиняии, хорвати, сіверяни, в'ятичі, радимичі, дреговичі, кривичі, ільхіспські слов'яни), утворилася українська держава - Київська Русь. У зв'язку зперетворенням східнослов'янських племен (груп племен) у феодальні "князівства і утворенням КиївськоїРусі слово країна відповідно змінила свос значення: «територія племен» —♦ «територія феодальногокнязівства» «територія Київської Русі». Відповідно змінило своє значення і слово Україна: «відділеначастина території племен» «відділена частина території Київської Русі». У період феодальноїроздробленості Київської Русі, коли від Русі одне за одним відділялися князівство, слово україна набулонового значення - «князівства, волость, окрема земля», ширше - «певна територіальна одиниця».
У другій половині XIV ст, Більшість князівств Київської Русі, на основі яких сформувалася українська народність, підпала під владу Литви і Польщі. Оскільки широким значенням слова Україна було «відділена територія, окрема земля» (значення «край», «князівство»; «волості», «вотчина» і «околиця» являли собою конкретизацію цього широкого значення), то землі, підкорені Литвою (князівство Чсрнігово-Сіверськс, Київське, Переяславське, більша частина Волинського), іноді називалися литовською українок). У документах ХУ-ХУІ ст. йдеться про «україну подільську», «україну брацлавську», «україну київську». З розвитком козаччини в XVI ст. територія, на якій вона мала місце, дістала назву козацької України (козацьких україн). У ХУ1-ХУІІ ст. Україною називалося Запоріжжя і Середня Наддніпрянщина. Під час національно-визвольної війни українського народу проти шляхетської Польщі (1648-1654) назва Україна закріпилася за наддшпрянськимп землями, а згодом вона поширилася і на інші східноукраїнські землі (Слобожанщину, сучасні Харківську і Сумську області), які належали Росії (слобідська Україна), у той час як на західноукраїнських землях вживалася назва Русь. Після поділу України між Росією і Польщею внаслідок андрусівської угоди 1667 р. з'явилася назва «сьогобічна Україна» і «потойбічна Україна)), а для Лівобережжя - ще й «малоросійська Україна». Закарпатські землі в XVII ст. зрідка називалися угорською Україною або мукачівською українок)
Отже, починаючи з часів розвитку козаччини (з кінця XVII ст), особливо за часів Богдана Хмельницького, назва україна в значенні «козацька територія; козацька (вільна) земля» поступово набувша конкретного географічного значення - «Козацька держава Україна», точніше, як зазначено в численних картах і атласах ХУИ-ХУШ ст. «Україна, або Земля козаків».
У 1649 р, Богдан Хмельницький висловив сумнів, що козаки задовольняються «удільним, одрізаним своїм панством». У наведених словах ми вбачаємо крім прагнення до возз'єднання всіх українських земель також розуміння в середині XVIII ст букв;ільного значення назви Україна - «відрізана, відокремлена земля»
ЗАВДАННЯ 2. Прочитайте текст «Українська мова», розташуйте пункти наведеного нище плану тексту у послідовності виклади інформації тексту.