- •Правила техніки безпеки при проведенні лабораторних робіт
- •Загальні вимоги
- •Перед початком роботи
- •Під час роботи
- •Після закінчення роботи
- •Лабораторна робота №1. Розслідування і облік виробничого і невиробничого травматизму, професійних захворювань, методи аналізу виробничого травматизму
- •Теоретична частина
- •Класифікація причин нещасних випадків
- •Порядок розслідування і обліку нещасних випадків виробничого характеру
- •Відшкодування збитку працівникам у разі пошкодження їх здоров'я.
- •Порядок розслідування і обліку нещасних випадків невиробничого характеру (затверджено Ухвалою Кабінету Міністрів України № 270 від 22.03.2001 р. Загальні положення.)
- •Повідомлення про нещасні випадки.
- •Розслідування нещасних випадків
- •Облік і аналіз нещасних випадків
- •Порядок розслідування причин професійних захворювань
- •Методи аналізу виробничого травматизму
- •Пояснення щодо заповнення акта за формою н-1
- •Класифікатор
- •Практична частина
- •Лабораторна робота №2. Дослідження мікроклімату на робочих місцях
- •Порядок проведення роботи
- •Вживані прилади
- •Мікроклімат і його нормування у виробничих приміщеннях
- •Визначення відносної вологості повітря
- •Визначення атмосферного тиску
- •Визначення середньої температури повітря
- •Визначення швидкості руху повітря
- •Визначення ефективної і ефективно-еквівалентної температур
- •Лабораторна робота №3. Дослідження природної освітленості у виробничому приміщенні
- •Загальні відомості
- •Пристрій, принцип дії і робота люксметра ю-117
- •Пристрій і принцип дії приладу
- •Підготовка до роботи і робота з приладом
- •Порядок проведення роботи
- •Визначення світлового коефіцієнта
- •Визначення кута падіння
- •Визначення кута отвору
- •Визначення ступеня поглинання світла стеклами
- •Світлотехнічний розрахунок. Визначення потрібної площі вікон
- •Лабораторна робота №4. Дослідження штучного освітлення
- •Загальні відомості
- •Нормовані параметри штучного освітлення
- •Пристрій і принцип дії приладів і устаткування
- •Порядок проведення роботи
- •Світлотехнічний розрахунок освітлювальної установки
- •Лабораторна робота №5. Дослідження виробничої вібрації
- •Порядок проведення роботи:
- •Загальні відомості
- •Методи віброзахисту
- •Вживані прилади і устаткування
- •Підготовка установки до роботи і проведення дослідження
- •Підготовка приладу до роботи
- •Підготовка установки до роботи
- •Проведення вимірювань параметрів вібрації
- •Обробка результатів вимірювань
- •Лабораторна робота №6. Дослідження виробничого шуму і методів боротьби з ним
- •Загальні відомості
- •Вживані прилади і устаткування
- •Підготовка установки до роботи і проведення дослідження
- •Підготовка приладу до роботи
- •Вимірювання спектру шуму джерела в камері без засобів шумопоглинання
- •Визначення ефективності установки звукопоглинального облицьовування
- •Визначення ефективності установки звукоізолюючого покриття
- •Визначення ефективності установки кожуха
- •Обробка результатів дослідження
- •Лабораторна робота №7. Застосування первинних засобів гасіння пожежі
- •Основні теоретичні положення
- •Будова та принцип дії вогнегасників
- •Порядок проведення роботи
- •Зміст звіту
- •Перелік додаткової літератури
Відшкодування збитку працівникам у разі пошкодження їх здоров'я.
Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується у розмірі 100% середнього заробітку.
Перші п'ять днів тимчасовій непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим їм органом за рахунок засобів підприємства, установи, організації. Витрати, пов'язані з оплатою перших п'яти днів непрацездатності найнятих робітників, підприємства відносять на валові витрати відповідно до п. 5.6.2 Закону «Про оподаткування підприємств», а бюджетні установи і організації – на їх витрати за кодом економічної класифікації 1120 «Нарахування на заробітну платню».
Призначення і виплата допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю з шостого дня здійснюється страхувальником за рахунок страхових внесків на соціальне страхування від нещасного випадку в терміни, встановлені для виплати заробітної платні.
Сума допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю визначається множенням середньорічної допомоги, яка дорівнює середньому заробітку на добу, на число робочих днів періоду непрацездатності, які потерпілий повинен був відпрацювати згідно графіку роботи.
Обчислення середнього заробітку для виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю здійснюється відповідно до Порядку числення середньої заробітної платні, затвердженої Ухвалою Кабінету Міністрів № 100 від 8.02.1995 р.
Відповідно до п. 7 Закону про страхові тарифи на соціальне страхування від нещасного випадку роботодавець продовжує виплачувати потерпілому страхові суми і надавати передбачені законодавством соціальні послуги в рахунок страхових внесків до тих пір, поки справи потерпілих не будуть передані до робочих органів виконавчої дирекції фонду.
У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менш п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю, крім того, не менш річного заробітку на кожного утриманця померлого (діти, що не досягли 18 років, вчаться, студенти, курсанти до 23 років, а також дитина, що народилася після смерті потерпілого).
Якщо нещасний випадок мав місце унаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів по охороні праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшений в порядку, який визначається трудовим колективом за поданням власника і профспілкового комітету підприємства, але не більше ніж на 50%.
Власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування, придбання ліків, санітарно-курортне лікування і т. і. За працівниками, що втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком, зберігається місце роботи, посада і середня заробітна платня на весь період відновлення працездатності.
Час знаходження на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві зараховується в стаж роботи для призначення пенсії по віку.
Відшкодування морального збитку здійснюється власником, якщо унаслідок небезпечних або шкідливих умов праці потерпілому була нанесена моральна утрата, порушені його нормативні життєві зв'язки, від нього потрібно додаткові зусилля для організації свого життя (неможливість реалізувати свої звички і бажання, погіршення відносин з навколишніми людьми, наслідки етичного характеру).