Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Литвененко.rtf
Скачиваний:
161
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
16.01 Mб
Скачать
    1. Визначення ефективної і ефективно-еквівалентної температур

Зміряти комфортність (відчуття людини) якими-небудь фізичними одиницями неможливо, а тому введені умовні одиниці вимірювання: ефективна і ефективно-еквівалентна температури.

Під ефективною температурою (ЕТ) розуміють температуру насиченого (φ = 100%) нерухомого повітря, що володіє такою ж охолоджуючою здатністю, як повітря із заданими значеннями температури і вологості. Ця температура визначається по номограмі (рис. Рисунок 3 .5) на перетині прямої лінії, що сполучає показання сухого і вологого термометрів психрометра, і нижньої лінії температури при нульовій швидкості русі повітря.

Під ефективно-еквівалентною температурою (ЕЕТ) розуміють температуру насиченого нерухомого повітря, що має таку ж охолоджуючу здатність, як повітря із заданими значеннями температури, вологості і швидкості руху. Ця температура визначається по номограмі таким же способом, як ефективна, тільки з урахуванням швидкостей руху повітря, зображених на номограмі вигнутими лініями.

Знайдені ефективну і ефективно-еквівалентну температури занести в табл. Таблиця 3 .6. Ha підставі одержаних результатів побудувати графік залежності ЕЕТ від швидкості руху повітря в приміщенні.

Порівняти одержані дані з санітарними нормами (табл. Таблиця 3 .4) і зробити записи в останній колонці табл. Таблиця 3 .6 «Відповідає … категорії тяжкості робіт» по кожному робочому місцю.

Зробити висновки: 1) про характер залежності ЕЕТ від швидкості руху повітря в приміщенні; 2) про відповідність параметрів мікроклімату санітарним нормам на кожному робочому місці.

Рисунок 3.5 – Номограма ефективних і ефективно-еквівалентних температур

  1. Лабораторна робота №3. Дослідження природної освітленості у виробничому приміщенні

Мета роботи: ознайомитися з видами природного освітлення, методикою вимірювання, розрахунку і нормативної оцінки освітленості в приміщенні.

Прилади і інструменти: люксметр Ю-117, рулетка, шнур.

    1. Загальні відомості

Одним з основних питань охорони праці є організація раціонального освітлення робочих місць і приміщень. Раціональним називається освітлення, що відповідає технічним і санітарно-гігієнічним нормам. Створення такого освітлення на виробництві є важливою і актуальною задачею.

Раціонально спроектоване освітлення приміщень дозволяє підвищити якість обслуговування механізмів, продуктивність і безпеку праці. Правильно спроектоване освітлення зменшує кількість нещасних випадків, підвищує продуктивність праці. Дослідження показують, що при хорошому освітленні продуктивність праці підвищується приблизно на 15%.

Неправильне освітлення заподіює шкоду зору працюючих, може бути причиною таких захворювань, як короткозорість, різь в очах, катаракта, головні болі; знижує розумову і фізичну працездатність збільшує число помилок у виробничих процесах, аварій і нещасних випадків, особливо в осінньо-зимові місяці при збільшенні використання штучного освітлення.

У виробничих приміщеннях використовується природне і штучне освітлення. Природне освітлення полягає в проникненні всередину будівель сонячного світла через вікна і верхні ліхтарі і істотно відрізняється від штучного по своїй інтенсивності, спектральному складу, а також сприятливішою біологічною дією на людину, бактерицидній дії на освітлюване приміщення.

Природне освітлення виробничих приміщень може здійснюватися через:

а) світлові ліхтарі, світлові отвори в покритті, отвори в стінах, в місцях перепаду висот будівлі (верхнє);

б) світлові отвори в зовнішніх стінах вікна (бічні);

в) поєднання верхнього і бічного освітлення (комбіноване).

Зовнішня освітленість непостійна і визначається висотою сонця над горизонтом, станом хмарності, прозорістю атмосфери і станом земного покриву (від снігу, зелені і т. п.). Величина зовнішньої освітленості (не рахуючи найранішого і пізнішого часу) дорівнює для зимових місяців від 2 до 5000 лк, для літніх – від 5 до 25000 лк. Тому освітленість від 2 до 5000 лк в приміщенні нормується не по абсолютній величині, а по відносній – коефіцієнту природної освітленості КПО.

У закритих приміщеннях світлове середовище істотно деформоване, а природні оптичні чинники ослаблені, оскільки світлопройоми складають відносно невелику частину огорож, пропускаючи близько 50% падаючого на них світла і лише незначної частки ультрафіолетового випромінювання, що має бактерицидну дією.

Ступінь освітленості природним світлом в середині приміщень залежить від часу дня і року, стану погоди, а також місця розташування і планування будівлі, орієнтації вікон, числа і величини віконних отворів.

Для забезпечення повноцінного світлового середовища у виробничих приміщеннях діючими нормами і правилами (СНіП 11-4-79 «Природне і штучне освітлення. Норми проектування») регламентуються мінімальна величина коефіцієнта природної освітленості (КПО), режим і тривалість інсоляції.

Таблиця 4.8 – Нормативні значення КПО, %, по видах робіт

Характеристика зорової роботи

Якнайменший розмір об'єкту, мм

Розряд зорової роботи

Природне освітлення

Комбіноване освітлення

при верхньому або верхньому і бічному освітленні

при бічному освітленні

при верхньому або верхньому і бічному освітленні

при бічному освітленні

Щонайвищої точності

менш 0,15

I

10

3,5

6

2

Дуже високої точності

від 0,15 до 0,3

II

7

2,5

4,2

1,5

Високої точності

від 0,3 до 0,5

III

5

2

3

1,2

Середньої точності

від 0,5 до 1,0

IV

4

1,5

2,4

0,9

Малої точності

від 1,0 до 5,0

V

3

1

1,8

0,6

Груба дуже малій точності

більше 5,0

VI

2

0,5

1,2

0,3

Робота з матеріалами, що світяться, і виробами в гарячих цехах

-

VII

3

1

1,8

0,6

Загальне спостереження

-

VIII

1

0,3

0,7

0,2

Примітка: Нормативні значення дані для III-го світлового поясу.

Коефіцієнт природної освітленості в будь-якій точці приміщення – величина постійна, оскільки природна освітленість в цій точці за будь-яких зовнішніх умов знаходиться в прямій і постійній залежності від зовнішньої освітленості.

, (Формула 4.9)

де ЕВН – освітленість в даній точці приміщення, вимірюється в люксах (лк); ЕЗ – одночасна освітленість зовнішньої точки, що знаходиться на горизонтальній площині, освітленій розсіяним світлом небосхилу, лк.

Таблиця 4.9 – Нормативні значення КПО, %, для виробничих ділянок АТП

Приміщення, пости і виробничі ділянки

Характеристика зорової роботи

Розряд зорової роботи

Нормоване значення КПО, %

при верхньому або верхньому і бічному освітленні

при бічному освітленні

Миття і прибирання автомобілів

груба

VI

2,0

0,5

ЩО автомобілів

загальне спостереження за ходом виробничого процесу

VIII

1,0

0,3

ТО і ТР, деревооброблюючий, відбійний, шиномонтажний

малої точності

V

3,0

1,0

Ремонту електричного обладнання, ремонту приладів живлення, моторний, агрегатний, слюсарно-механічний

середньої точності

IV

4,0

1,5

Примітка: дані таблиці розраховані при ЕЗ = 5000 лк.

Таблиця 4.10 – Значення коефіцієнту сонячності клімату Ск.

Пояс світлового клімату

При світлових отворах по сторонах горизонту (азимут)

У зенітних ліхтарях

У зовнішніх стінах будівель

У прямокутних ліхтарях і ліхтарях у вигляді трапеції

136-225°

226-315°; 46-135°

316-45°

69-113°; 249-293°

24-68°; 114-158°; 204-248°; 294-338°

159-203°; 339-23°

I

0,9

0,95

1

1

1

1

1

II

0,85

0,9

1

0,95

1

1

1

IV: на північ від 50° п. ш.; 50° п. ш. і південніше

0,75

0,8

1

0,85

0,9

0,95

0,9

0,7

0,75

0,95

0,8

0,85

0,9

0,85

V: на північ від 40° п. ш.; 40° п. ш. і південніше

0,65

0,7

0,9

0,75

0,8

0,85

0,75

0,6

0,65

0,85

0,7

0,75

0,8

0,65

Нормативні значення КПО для приміщень, розташованих в I, II, IV, V світлових поясах, визначаються за формулою:

, (Формула 4.10)

де КПОIII –значення для III поясу світлового клімату (див. табл. Таблиця 4 .8 і Таблиця 4 .9); m – коефіцієнт світлового клімату, що приймається рівним: I пояс – 1,2; II пояс – 1,1; IV пояс – 0,9; V пояс – 0,8; Ск – коефіцієнт світлового клімату, визначуваний по табл. Таблиця 4 .10 залежно від світлового поясу, місця розташування світлових отворів і азимута світлових отворів, тобто кута в градусах відкладеного за годинниковою стрілкою від північного напряму до місця розташування світлових отворів.