6. Лабораторна робота №2. Дослідження мікроклімату на робочих місцях

Мета роботи: дослідити і оцінити метеорологічні умови на робочих місцях (у виробничих приміщеннях) на підставі санітарних норм СН 245-71 (ГОСТ – 12.1.005 – 76).

1. Порядок проведення роботи

1 Вивчення приладів, які використовуються для визначення основних параметрів метеорологічних умов.

2 Визначення відносної вологості повітря.

3 Визначення атмосферного тиску.

4 Визначення середньої температури повітря.

5 Визначення середньої швидкості повітря.

6 Визначення ефективної і ефективно-еквівалентної температур, оцінка метеорологічних умов робочого місця.

7 Порівняння одержаних даних з СН 245 – 71 (ГОСТ 12.1.005 -76).

8 Висновки.

2. Вживані прилади

При проведенні лабораторної роботи застосовуються наступні прилади: психрометр Августа, психрометр Ассмана, гігрометр М-19, анемометри крильчастий, чашковий і електричний, термометри ртутні, барометр-анероїд БАММ-1.

3. Мікроклімат і його нормування у виробничих приміщеннях

Метеорологічні умови (мікроклімат) у виробничих умовах визначаються наступними параметрами: температурою повітря t, °С, відносною вологістю φ, %, швидкістю руху повітря на робочому місці V, м/с, атмосферним тиском Р, мм. рт. ст.

Продуктивність праці і самопочуття робітника багато в чому залежать від стану навколишнього середовища і перш за все від зміни температури, вологості, швидкості руху повітря, атмосферного тиску, теплового випромінювання.

Відповідно до вимог стандарту метеорологічні умови визначаються для робочої зони на висоті 2 метри над рівнем підлоги. Людина працездатна і відчуває себе добре, якщо температура навколишнього повітря знаходиться в межах 18 – 22°С, відносна вологість складає 40 – 60 %, а швидкість руху повітря – 0,1 – 0,2 м/с. При високій температурі і вологості відбувається перегрів тіла. Воно може бути викликане також інфрачервоним випромінюванням прямого сонячного світла. При низькій температурі відбувається охолоджування організму, що приводить до простудних захворювань. Оптимальні і допустимі значення параметрів мікроклімату на робочих місцях приведені в табл. Таблиця 3 .3 і Таблиця 3 .4.

Допустимі мікрокліматичні умови – це поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалій і систематичній дії на людину можуть викликати перехідні і швидко нормалізуєми зміни функціонального і теплового стану організму і напруженої роботи механізму терморегуляції, що не виходять за межі фізіологічних адаптаційних можливостей.

Окрім цих параметрів, що є основними, не слід забувати про атмосферний тиск Р. Для здоров'я людини небезпечна швидка зміна тиску, а не сама його величина.

Таблиця 3.3 – Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні приміщень

Період року	Категорія роботи	Температура, t, °С	Відносна вологість, φ, %	Швидкість руху повітря, V, м/с, не більш
Холодний і перехідний	Легка – I	20...23	60...40	0,2
	Середньої тяжкості – IIа	18...20	60...40	0,2
	Середньої тяжкості – IIб	17...19	60...40	0,3
	Важка – III	16...18	60...40	0,3
Теплий	Легка – I	22...25	60...40	0,2
	Середньої тяжкості – IIа	21...23	60...40	0,3
	Середньої тяжкості – IIб	20...22	60...40	0,4
	Важка – III	18...21	60...40	0,5

Таблиця 3.4 – Допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень в холодний і перехідний періоди року

Категорія роботи	Температура, t, °С	Відносна вологість, φ, %	Швидкість руху повітря, V, м/с, не більш
Легка – I	19...25	75	0,2
Середньої тяжкості – II а	17...23	75	0,3
Середньої тяжкості – II б	15...21	75	0,4
Важка – III	13...19	75	0,5

Примітки: 1. Холодний і перехідний період – періоди року, що характеризуються середньодобовою температурою зовнішнього повітря нижче 10°С. 2. Теплий період – період року, що характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря 10°С і вище. 3. У холодний і перехідний періоди року у виробничих приміщеннях, в яких виконуються роботи середньої тяжкості і важкі, а так само при застосуванні системи опалювання і вентиляції зосередженою подачею повітря, допускається підвищення швидкості руху повітря до 0,7 м/с на постійних робочих місцях при одночасному підвищенні температури повітря на 2°С.

Необхідність обліку основних параметрів мікроклімату пояснюється на підставі теплового балансу між організмом людини і навколишнім середовищем робочого місця (виробничого приміщення). Тепло Q, що виділяється людиною, відводиться в навколишнє середовище завдяки тепловіддачі через одяг q_T, конвекції повітря у тіла q_K, випромінюванню q_ВП, випаровуванню вологи з поверхні шкіри (потовиділення) q_П, і нагрівом повітря, що вдихається q_В:

Q = q_T + q_K + q_ВП + q_П + q_В. (Формула 3.6)

Зміна параметрів мікроклімату викликає зміну співвідношень q. Так, під час легкої нормальної роботи за нормальних умов частка суми q_T і q_K складає ~ 30% всієї тепловіддачі, q_ВП ~ 45%, q_П ~ 20%, q_В ~ 5%. Чим вище температура навколишнього повітря, тим менше тепловіддача випромінюванням q_ВП. При підвищенні температури навколишнього повітря до температури людини (36,6°С) і вище, ефективність q_T, q_K, q_ВП зменшується і вирішальне значення придбає відведення тепла шляхом випаровування поту q_П.

Таблиця 3.5 – Категорії робіт по енерговитратах організму

Вид роботи	Категорія роботи	Енерговитрати організму (витрата енергії при виконанні роботи), Дж/с (ккал/ч)	Характеристика роботи
Легка фізична	I	до 172 (150)	виконується сидячи, стоячи або пов'язана з ходьбою, але не вимагає систематичної фізичної напруги і перенесення тяжкості
Фізична середній тяжкості	II а	172...232 (150...200)	пов'язана з постійною ходьбою, виконується стоячи або сидячи, але не вимагає переміщення тяжкості
	II б	232..293 (200...250)	пов'язана з ходьбою і перенесенням невеликої (до 10 кг) тяжкості
Важка фізична	III	більше 293 (більше 250)	пов'язана з систематичною фізичною напругою, зокрема з постійними пересуваннями і перенесенням значної (понад 10 кг) тяжкості

Терморегуляція організму людини залежить від пори року, категорії робіт по тяжкості їх виконання і характеристики приміщення по надлишках явної теплоти, що і обумовлено в СН 245-71 (ГОСТ 12.1.005-76).

Роботи, вироблювані людиною, по ступеню тяжкість підрозділяється на три категорії (табл. Таблиця 3 .5).

Приміщення по надлишках явної теплоти діляться на приміщення з незначними надлишками, що доводяться на 1 м³ об'єму приміщення, 23,2 Дж/м³·с і менш та із значними надлишками – більше 23,2 Дж/м³·с.

Виміряти комфортність (відчуття людини) якими-небудь фізичними одиницями неможливо, тому введені умовні одиниці вимірювання у вигляді так званих температур: ефективної – температура, яка відчувається людиною при певній відносній вологості повітря і відсутності його руху в приміщенні, і ефективно-еквівалентної – при русі повітря з різною швидкістю.

Співвідношення між певною кількістю тепла, що виробляється організмом, і охолоджуючою здатністю середовища характеризує її комфортність. Метеорологічні умови на робочих місцях (у виробничих приміщеннях) є комфортними, якщо вони забезпечують хороше самопочуття працюючого і оптимальні умови для найвищої продуктивності праці.