- •Правила техніки безпеки при проведенні лабораторних робіт
- •Загальні вимоги
- •Перед початком роботи
- •Під час роботи
- •Після закінчення роботи
- •Лабораторна робота №1. Розслідування і облік виробничого і невиробничого травматизму, професійних захворювань, методи аналізу виробничого травматизму
- •Теоретична частина
- •Класифікація причин нещасних випадків
- •Порядок розслідування і обліку нещасних випадків виробничого характеру
- •Відшкодування збитку працівникам у разі пошкодження їх здоров'я.
- •Порядок розслідування і обліку нещасних випадків невиробничого характеру (затверджено Ухвалою Кабінету Міністрів України № 270 від 22.03.2001 р. Загальні положення.)
- •Повідомлення про нещасні випадки.
- •Розслідування нещасних випадків
- •Облік і аналіз нещасних випадків
- •Порядок розслідування причин професійних захворювань
- •Методи аналізу виробничого травматизму
- •Пояснення щодо заповнення акта за формою н-1
- •Класифікатор
- •Практична частина
- •Лабораторна робота №2. Дослідження мікроклімату на робочих місцях
- •Порядок проведення роботи
- •Вживані прилади
- •Мікроклімат і його нормування у виробничих приміщеннях
- •Визначення відносної вологості повітря
- •Визначення атмосферного тиску
- •Визначення середньої температури повітря
- •Визначення швидкості руху повітря
- •Визначення ефективної і ефективно-еквівалентної температур
- •Лабораторна робота №3. Дослідження природної освітленості у виробничому приміщенні
- •Загальні відомості
- •Пристрій, принцип дії і робота люксметра ю-117
- •Пристрій і принцип дії приладу
- •Підготовка до роботи і робота з приладом
- •Порядок проведення роботи
- •Визначення світлового коефіцієнта
- •Визначення кута падіння
- •Визначення кута отвору
- •Визначення ступеня поглинання світла стеклами
- •Світлотехнічний розрахунок. Визначення потрібної площі вікон
- •Лабораторна робота №4. Дослідження штучного освітлення
- •Загальні відомості
- •Нормовані параметри штучного освітлення
- •Пристрій і принцип дії приладів і устаткування
- •Порядок проведення роботи
- •Світлотехнічний розрахунок освітлювальної установки
- •Лабораторна робота №5. Дослідження виробничої вібрації
- •Порядок проведення роботи:
- •Загальні відомості
- •Методи віброзахисту
- •Вживані прилади і устаткування
- •Підготовка установки до роботи і проведення дослідження
- •Підготовка приладу до роботи
- •Підготовка установки до роботи
- •Проведення вимірювань параметрів вібрації
- •Обробка результатів вимірювань
- •Лабораторна робота №6. Дослідження виробничого шуму і методів боротьби з ним
- •Загальні відомості
- •Вживані прилади і устаткування
- •Підготовка установки до роботи і проведення дослідження
- •Підготовка приладу до роботи
- •Вимірювання спектру шуму джерела в камері без засобів шумопоглинання
- •Визначення ефективності установки звукопоглинального облицьовування
- •Визначення ефективності установки звукоізолюючого покриття
- •Визначення ефективності установки кожуха
- •Обробка результатів дослідження
- •Лабораторна робота №7. Застосування первинних засобів гасіння пожежі
- •Основні теоретичні положення
- •Будова та принцип дії вогнегасників
- •Порядок проведення роботи
- •Зміст звіту
- •Перелік додаткової літератури
Лабораторна робота №2. Дослідження мікроклімату на робочих місцях
Мета роботи: дослідити і оцінити метеорологічні умови на робочих місцях (у виробничих приміщеннях) на підставі санітарних норм СН 245-71 (ГОСТ – 12.1.005 – 76).
Порядок проведення роботи
1 Вивчення приладів, які використовуються для визначення основних параметрів метеорологічних умов.
2 Визначення відносної вологості повітря.
3 Визначення атмосферного тиску.
4 Визначення середньої температури повітря.
5 Визначення середньої швидкості повітря.
6 Визначення ефективної і ефективно-еквівалентної температур, оцінка метеорологічних умов робочого місця.
7 Порівняння одержаних даних з СН 245 – 71 (ГОСТ 12.1.005 -76).
8 Висновки.
Вживані прилади
При проведенні лабораторної роботи застосовуються наступні прилади: психрометр Августа, психрометр Ассмана, гігрометр М-19, анемометри крильчастий, чашковий і електричний, термометри ртутні, барометр-анероїд БАММ-1.
Мікроклімат і його нормування у виробничих приміщеннях
Метеорологічні умови (мікроклімат) у виробничих умовах визначаються наступними параметрами: температурою повітря t, °С, відносною вологістю φ, %, швидкістю руху повітря на робочому місці V, м/с, атмосферним тиском Р, мм. рт. ст.
Продуктивність праці і самопочуття робітника багато в чому залежать від стану навколишнього середовища і перш за все від зміни температури, вологості, швидкості руху повітря, атмосферного тиску, теплового випромінювання.
Відповідно до вимог стандарту метеорологічні умови визначаються для робочої зони на висоті 2 метри над рівнем підлоги. Людина працездатна і відчуває себе добре, якщо температура навколишнього повітря знаходиться в межах 18 – 22°С, відносна вологість складає 40 – 60 %, а швидкість руху повітря – 0,1 – 0,2 м/с. При високій температурі і вологості відбувається перегрів тіла. Воно може бути викликане також інфрачервоним випромінюванням прямого сонячного світла. При низькій температурі відбувається охолоджування організму, що приводить до простудних захворювань. Оптимальні і допустимі значення параметрів мікроклімату на робочих місцях приведені в табл. Таблиця 3 .3 і Таблиця 3 .4.
Допустимі мікрокліматичні умови – це поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалій і систематичній дії на людину можуть викликати перехідні і швидко нормалізуєми зміни функціонального і теплового стану організму і напруженої роботи механізму терморегуляції, що не виходять за межі фізіологічних адаптаційних можливостей.
Окрім цих параметрів, що є основними, не слід забувати про атмосферний тиск Р. Для здоров'я людини небезпечна швидка зміна тиску, а не сама його величина.
Таблиця 3.3 – Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні приміщень
Період року |
Категорія роботи |
Температура, t, °С |
Відносна вологість, φ, % |
Швидкість руху повітря, V, м/с, не більш |
Холодний і перехідний |
Легка – I |
20...23 |
60...40 |
0,2 |
Середньої тяжкості – IIа |
18...20 |
60...40 |
0,2 | |
Середньої тяжкості – IIб |
17...19 |
60...40 |
0,3 | |
Важка – III |
16...18 |
60...40 |
0,3 | |
Теплий |
Легка – I |
22...25 |
60...40 |
0,2 |
Середньої тяжкості – IIа |
21...23 |
60...40 |
0,3 | |
Середньої тяжкості – IIб |
20...22 |
60...40 |
0,4 | |
Важка – III |
18...21 |
60...40 |
0,5 |
Таблиця 3.4 – Допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень в холодний і перехідний періоди року
Категорія роботи |
Температура, t, °С |
Відносна вологість, φ, % |
Швидкість руху повітря, V, м/с, не більш |
Легка – I |
19...25 |
75 |
0,2 |
Середньої тяжкості – II а |
17...23 |
75 |
0,3 |
Середньої тяжкості – II б |
15...21 |
75 |
0,4 |
Важка – III |
13...19 |
75 |
0,5 |
Примітки: 1. Холодний і перехідний період – періоди року, що характеризуються середньодобовою температурою зовнішнього повітря нижче 10°С. 2. Теплий період – період року, що характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря 10°С і вище. 3. У холодний і перехідний періоди року у виробничих приміщеннях, в яких виконуються роботи середньої тяжкості і важкі, а так само при застосуванні системи опалювання і вентиляції зосередженою подачею повітря, допускається підвищення швидкості руху повітря до 0,7 м/с на постійних робочих місцях при одночасному підвищенні температури повітря на 2°С.
Необхідність обліку основних параметрів мікроклімату пояснюється на підставі теплового балансу між організмом людини і навколишнім середовищем робочого місця (виробничого приміщення). Тепло Q, що виділяється людиною, відводиться в навколишнє середовище завдяки тепловіддачі через одяг qT, конвекції повітря у тіла qK, випромінюванню qВП, випаровуванню вологи з поверхні шкіри (потовиділення) qП, і нагрівом повітря, що вдихається qВ:
Q = qT + qK + qВП + qП + qВ. (Формула 3.6)
Зміна параметрів мікроклімату викликає зміну співвідношень q. Так, під час легкої нормальної роботи за нормальних умов частка суми qT і qK складає ~ 30% всієї тепловіддачі, qВП ~ 45%, qП ~ 20%, qВ ~ 5%. Чим вище температура навколишнього повітря, тим менше тепловіддача випромінюванням qВП. При підвищенні температури навколишнього повітря до температури людини (36,6°С) і вище, ефективність qT, qK, qВП зменшується і вирішальне значення придбає відведення тепла шляхом випаровування поту qП.
Таблиця 3.5 – Категорії робіт по енерговитратах організму
Вид роботи |
Категорія роботи |
Енерговитрати організму (витрата енергії при виконанні роботи), Дж/с (ккал/ч) |
Характеристика роботи |
Легка фізична |
I |
до 172 (150) |
виконується сидячи, стоячи або пов'язана з ходьбою, але не вимагає систематичної фізичної напруги і перенесення тяжкості |
Фізична середній тяжкості |
II а |
172...232 (150...200) |
пов'язана з постійною ходьбою, виконується стоячи або сидячи, але не вимагає переміщення тяжкості |
II б |
232..293 (200...250) |
пов'язана з ходьбою і перенесенням невеликої (до 10 кг) тяжкості | |
Важка фізична |
III |
більше 293 (більше 250) |
пов'язана з систематичною фізичною напругою, зокрема з постійними пересуваннями і перенесенням значної (понад 10 кг) тяжкості |
Терморегуляція організму людини залежить від пори року, категорії робіт по тяжкості їх виконання і характеристики приміщення по надлишках явної теплоти, що і обумовлено в СН 245-71 (ГОСТ 12.1.005-76).
Роботи, вироблювані людиною, по ступеню тяжкість підрозділяється на три категорії (табл. Таблиця 3 .5).
Приміщення по надлишках явної теплоти діляться на приміщення з незначними надлишками, що доводяться на 1 м3 об'єму приміщення, 23,2 Дж/м3·с і менш та із значними надлишками – більше 23,2 Дж/м3·с.
Виміряти комфортність (відчуття людини) якими-небудь фізичними одиницями неможливо, тому введені умовні одиниці вимірювання у вигляді так званих температур: ефективної – температура, яка відчувається людиною при певній відносній вологості повітря і відсутності його руху в приміщенні, і ефективно-еквівалентної – при русі повітря з різною швидкістю.
Співвідношення між певною кількістю тепла, що виробляється організмом, і охолоджуючою здатністю середовища характеризує її комфортність. Метеорологічні умови на робочих місцях (у виробничих приміщеннях) є комфортними, якщо вони забезпечують хороше самопочуття працюючого і оптимальні умови для найвищої продуктивності праці.