МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИТ І НАУКИ УКРАЇНИ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ”ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСІТЕТ”

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Основи охорони праці» (для студентів всіх спеціальностей)

Затверджено: на засіданні кафедри «Екологія та безпека життєдіяльності» Протокол № 6 від 09.01.2008 р.

Затверджено: на засіданні навчально-методичної комісії факультету АД Протокол № 4 від 15.01.2008 р.

ГОРЛІВКА 2008

УДК 656.13.004 (071)

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Основи охорони праці» (для студентів всіх спеціальностей) виконані на основі ОПП і „Навчальної програми нормативної дисципліни для вищих закладів освіти” затвердженої Міністерством науки і освіти України 31 липня 1997 р. / Укл.: Є.О. Воробйов, М.О. Ніколенко, Т.І. Назаренко, В.Г. Литвиненко М.В. Васечкін. – Горлівка: АДІ ДВНЗ ДонНТУ, 2008. – 85 с.

Укладачі: Воробйов Є.О., професор, Ніколенко М.О., доцент, Назаренко Т.І., завідувач лабораторією, Литвиненко В.Г., старший викладач, Васечкін М.В., асистент

Відповідний за випуск: Воробйов Є.О., професор.

Комп’ютерний набір: Васечкін М.В., асистент

2. Правила техніки безпеки при проведенні лабораторних робіт

   1. Загальні вимоги

Перед проведенням лабораторних робіт студенти повинні пройти ввідний і первинний інструктажі на робочому місці і обов'язково завірити це підписом в журналі реєстрації.

Проведення інструктажу по охороні праці і перевірка його засвоєння студентами покладається на викладача, що веде заняття.

Вимоги по охороні праці повинні бути опрацьовані і засвоєні кожним студентом і строго виконуватися.

За порушення правил щодо охорони праці студент несе дисциплінарну відповідальність.

2. Перед початком роботи

Приступити до проведення лабораторної роботи тільки після інструктажу за правилами техніки безпеки, вивчення пристрою, правил користування приладами і після дозволу викладача.

Не приступати до роботи, якщо помічене пошкодження ізоляції електропроводки, електричних шнурів і штепсельних розеток: негайно довести про це до відома викладача або лаборанта.

3. Під час роботи

Виконання лабораторних робіт слід проводити на встановленому робочому місці, слідуючи вказівкам викладача і вимогам методичних вказівок.

У разі виникнення несправності в електричних приладах, що встановлені на робочому місці і знаходяться під напругою, необхідно негайно відключите їх від мережі і повідомте про це викладача або лаборанта.

У разі появи диму, іскріння або вогнища пожежі, в результаті короткого замикання при включенні електроприладів, необхідно відключити напругу і, тільки після цього, приступити до гасіння вуглекислотним вогнегасником, піском або азбестовим покривалом.

Студентам ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ включати без необхідності в мережу змінного струму електричні прилади, залишати їх без нагляду, а також розбирати і ремонтувати їх.

4. Після закінчення роботи

Після проведення вимірювань всі прилади необхідно вимкнути і привести в початкове положення.

Привести в порядок устаткування і своє робоче місце.

Про всі несправності устаткування і помічені недоліки повідомити викладача.

4. Лабораторна робота №1. Розслідування і облік виробничого і невиробничого травматизму, професійних захворювань, методи аналізу виробничого травматизму

Мета роботи – засвоїти порядок розслідування виробничого і невиробничого травматизму, професійних захворювань, методи обліку і аналізу виробничого травматизму і професійних захворювань.

1. Теоретична частина

   1. Класифікація причин нещасних випадків

Основною метою розслідування нещасних випадків на виробництві є попередження їх повторення. За нещасним випадком завжди криється те або інше порушення вимог безпеки, тобто кожен нещасний випадок має цілком певну причину або декілька причин. Для виключення нещасного випадку необхідно знати і усунути причини, що його викликають.

Причинами нещасних випадків на виробництві можуть бути: технічні, організаційні, санітарно-гігієнічні і психофізіологічні. Технічні причини (складають 50% всіх нещасних випадків) – конструктивні недоліки устаткування, технічна несправність устаткування, недосконалість або відсутність засобів безпеки і т. і.

Організаційні причини (складають 25% всіх нещасних випадків), які в основному залежать від рівня, організації праці на підприємстві (організації). До них відносяться порушення технологічного процесу, неправильні зміст і організація робочих місць і проходів, порушення правил експлуатації устаткування, відсутність засобів індивідуального захисту, незадовільна організація праці, недостатня обізнаність персоналу і т. і.

Санітарно-гігієнічні причини – несприятливі метеорологічні умови, підвищений рівень шуму, вібрації і випромінювання, нераціональне освітлення, антисанітарний стан приміщень і робочих місць і т. і.

Психофізіологічні причини – недостатній рівень уваги, фізичне, нервово-емоційне перенапруження людини, нервово-психічні перевантаження, сп'яніння і т. і.

Дана класифікація вносить певну чіткість і порядок при аналізі обставин нещасних випадків і виявленні їх причин.

По ступеню тяжкості нещасні випадки діляться на мікротравми (без втрати працездатності), легкі (з тимчасовою втратою працездатності), важкі (з повною або частковою втратою працездатності) і смертельні (з летальним результатом травми).

Залежно від кількості постраждалих нещасні випадки підрозділяються на індивідуальні і групові (що відбулися з двома або більш працюючими).

По місцю події нещасні випадки бувають виробничого і невиробничого характеру.