Закон єдності аналізу та синтезу

Формулювання закону єдності: кожна матеріальна система: живий організм, соціальна організація (підприємство, навчальний заклад та ін.) прагне налаштуватися на найбільш економний режим функціонування в результаті постійної зміни своєї структури або функцій.

Швидкість і результат перетворення залежать від діапазону зміни зовнішнього чи внутрішнього середовища.

У результаті всі творчі ресурси організації стають нікому не потрібними. Це означає, що організація йде до повного виснаження ресурсів, а людина - до деградації особистості. Прикладом може служити ситуація з випускниками дитячих будинків. Ці діти перебувають у відокремлених більш-менш забезпечених умовах: їх годують, одягають, вчать. Турботливі педагоги намагаються звести «нанівець» вплив внутрішнього і зовнішнього середовища на своїх вихованців. Це призводить до виснаженню їх потенційних ресурсів для протистояння життєвим труднощам на початку самостійного життя, і багато хто їх не витримує.

З цього слідства випливає незвичайний висновок про те, що для організації і людини необхідні зовнішні потрясіння і внутрішні суперечності, які звичайно, не доводять до патологічних проблем. Що стосується людини, то наявність зовнішніх і внутрішніх збурюючих впливів подовжує його життя за рахунок мобілізації незатребуваних раніше життєвих сил.

Закон розвитку

Кожна організація прагне досягти найбільшого сумарного потенціалу при проходженні всіх етапів життєвого циклу.

- Закон своєрідності: для кожної організації існує специфічна, найкраща і тільки їй притаманна структура виробництва і управління.

- Закон соціальної гармонії: у кожній організації розвиток соціальної сфери збільшує продуктивність праці за рахунок підвищення емоційного рівня працівників і активізації їх трудової діяльності.

- Закон соціальної завантаження: для кожного працівника існує обсяг оптимального завантаження роботою, при якому в повною мірою можуть розкритися його здібності і можливості.

- Закон ефективного сприйняття і запам'ятовування інформації: процеси сприйняття і запам'ятовування інформації робітником реалізуються найбільш ефективно, якщо вони наближені до процесу його мислення.

- Закон ефективного осмислення: ефективне осмислення нового можливо за наявності в працівника великого об'єма знань або інформації з даної теми.

- Закон установки: будь-який працівник найбільш повно сприймає ту інформацію, на яку він налаштувався і до якої приготувався.

- Закон стійкості інформації: перша інформація про подію, що надійшла до працівника, є найбільш стійкою, ніж повторна про цю ж подію.

- Закон дохідливості інформації: дохідливість повідомлень для працівника буде вище при одночасному використанні декількох форм його подачі.

3. Принципи організації

Отже, дослідження законів організації дозволяє не тільки розкрити загальні та істотні зв'язки в системі організаційних відносин, але і встановити механізми їх дії та можливості використання. У зв'язку з цим звернемося до зв'язку законів з принципами.

Принципи організації - загальні правила формування (чи самоформування) систем у природі і суспільстві, що забезпечують упорядкованість і доцільність функціонування систем.

До числа основних універсальних принципів організації, що діють у природі і суспільстві, сформульованих А. Богдановим, можна віднести: принцип ланцюгового зв'язку, принцип інгресії, принцип добору, принцип рухомої рівноваги, принцип слабкої ланки.

Всі вони носять загальний характер, так як відносяться не тільки до природи, але і до організуючої діяльності людини.

А. Богданов писав, що між стихійної організуючою роботою природи і свідомо-планомірною роботою людей немає принципового протиріччя. Це достатній доказ принципової однорідності організаційних функцій людини і природи: ідіот не може відтворювати творчості генія, риба - красномовству оратора; рак - польоту лебедя; наслідування всюди обмежене рамками загальних властивостей, рамками однорідності; не може бути наслідування там, де немає нічого спільного. Але ще яскравіше і переконливіше виступає ця основна спільність там, де людина, не наслідуючи природі, виробляє такі ж організаційні пристосування, а потім знаходить і в ньому пізнання.

Пояснимо кожен з названих принципів.