Виробнича гнучкість

Враховуючи, що менеджмент зароджувався у промисловому виробництві, розглянемо докладніше фактор виробничої гнучкості. Простежуючи формування уявлень про виробничу гнучкості, можна відзначити, що вона в тій чи іншій мірі виявляється на будь-якому етапі розвитку продуктивних сил. Так, гнучкою можна назвати систему, що складається з кваліфікованого робітника та універсального верстата. Якщо при цьому є відповідний набір оснащення, тобто інструменти і пристосування, така система здатна перебудовуватися на виготовлення різних деталей. Виробнича система, що складається з декількох одиниць технологічного обладнання, отримує додаткові можливості змінювати свою поведінку за рахунок організації транспортних зв'язків і управління всією системою. Таким чином, до управління впливом на предмет праці додаються задачі структурної організації, оптимізаційні задачі та ін.

Від гнучкості виробничих систем залежать підвищення продуктивності праці, ефективності використання устаткування, а також якості продукції. Оптимальне управління виробництвом за допомогою традиційних методів стає практично неможливим, тому для сучасного менеджменту актуальне питання про комплексну автоматизацію таких елементів виробничої діяльності, як вплив на предмет праці, перебудова виробничого процесу з метою задоволення попиту на нову продукцію і оптимальне керування цими процесами. Цю триєдину завдання можна вирішувати шляхом створення гнучкого автоматизованого виробництва (ГАП).

Економічні чинники гнучкості

Серед економічних факторів розглядається еластичність і гнучкість виробництва, обумовлена природою господарського механізму. Наведемо ознаки гнучкості, пов'язані з передумовами наближення цін до вартості, сформульовані В. Немчинова: • збіг виробництва і споживання в цілому і по окремих продуктах; • пропорційний розвиток окремих виробництв; • покриття один одним попиту і пропозиції. Зміст поняття гнучкості на економічній стратегії визначає можливості залучення в виробництво додаткових ресурсів, зміни функцій виробничої системи, а також її структури. Залучення у виробництво додаткових ресурсів, наприклад обладнання, а також створення нових потужностей не завжди виправдані. Тому зростає економічне значення використання фіксованих ресурсів виробництва, забезпечують його гнучкість по відношенню до платоспроможному попиту. Таку ситуацію можна забезпечити певним «запасом» гнучкості, який виражається в функціональних можливостях виробничої системи.

Функціональні ознаки гнучкості

Розглянемо ознаки, пов'язані з функціональною гнучкістю виробничих систем. Перш за все слід назвати їх універсальність, яка забезпечується відповідною структурою ГВС і набором технологічних операцій, закладеними в систему. Крім того, в багатомашинній системі універсальність визначається набором різних послідовностей операцій. В якості прикладу припустимо, що в системі 1 і 2 можуть виконуватися три види операцій: А, В, С. Система 1 може робити операції тільки в технологічній послідовності ABC, а система 2 робить операції в послідовностях ABC, BCA, CAB, ВАС. Виходить, що система 2 більш гнучка, ніж система 1, а виробнича гнучкість визначається не тільки набором всіх операцій, але і набором їх послідовностей. Універсальність як складова функціональної гнучкості має межі, обумовлені фізичними можливостями системи. Суттєвою ознакою функціональної гнучкості є адаптивність управління, забезпечує виконання технологічної операції за заданою програмою в умовах неповної апріорної інформації про керований процесі, а також роботу системи в умовах зміни самої програми (при цьому стратегія зміни програми заздалегідь невідома). Ця ознака забезпечується можливостями керуючих обчислювальних машин, засобами автоматики і т. п. Свобода у виборі програмного забезпечення також характеризує гнучкість ГВС. Цяознака відбиває здатність системи перебудовуватися при довільному (у певних межах) зміну виду продукції і забезпечується операційної системою керуючого обчислювального комплексу. Необхідно виділити і таку важливу функціональну ознаку, як можливість оптимізації виробничого процесу, в т.ч. у разі непередбачених ситуацій. Ця ознака забезпечується математичним моделюванням. Оскільки в практиці найчастіше зустрічаються стохастичні завдання, одним з основних засобів їх вирішення для ГВС можуть бути методи теорії масового обслуговування. Ознакою функціональної гнучкості можна назвати і можливість виконання довільної операції на декількох рознесених територіально одиницях устаткування одночасно, що забезпечується відповідним набором універсального обладнання. Нарешті, відзначимо мобільність, або свободу транспортних засобів у виборі позиції, що досягається за рахунок їх автономності при застосуванні обчислювальної техніки. Таким чином, функціональні ознаки відображають передусім інформаційні процеси у ГВС. Інтегральною ознакою функціональної гнучкості служить можливість для системи працювати в умовах, що змінюються без участі людини, що забезпечується за рахунок внутрішнього планування та управління матеріальними потоками за допомогою ЕОМ, а також автоматичних засобів технологічного оснащення. Ця ознака відображає концепцію «безлюдного виробництва», що розуміється, звичайно, у відносному сенсі і подразумевающего витіснення людини зі сфери виконавчо-технологічних функцій.