Змішувач кормів зс-6

Запарник змішувач ЗС-6 призначений для теплової обробки парою подрібнених, очищених від сторонніх предметів (каменів, металу, ганчір’я) харчових відходів і приготування кормових сумішей вологістю 75-80% у кормоцехах свиноферм і комплексів приміських зон. Машина входить в комплект обладнання кормоцеху для обробки харчових відходів КПО-150.Запарник-змішувач складається з корпуса, рами, лопатевої мішалки, паророзподільника, запобіжного вантажного клапана, електропривода і контрольно-вимірювальних приладів.

а – кінематична схема; б – функціональна схема

Рисунок 31 – Змішувач кормів ЗС-6

Зверху на корпусі розміщений люк для завантаження кормів, оглядовий люк, патрубки для підведення води, установки колонки для приладів і штуцера для покажчиків рівнів і температур. Внизу корпус має вивантажувальну горловину і паророзподільник. Лопа­тева мішалка складається з вала і восьми лопатей.

Очищені від сторонніх домішок і подрібненні харчові відходи подаються в запарник-змішувач і перемішуються. Заповнення за­парника не повинно перевищувати 70 % його об'єму і контролює­ться верхнім покажчиком рівня. Після заповнення подається пара під тиском 70 кПа при температурі 100—115°С. Для вивантажен­ня готового корму використовують стиснене повітря або пару під тиском не більше 70 кПа, а також вакуум. При приготуванні кормових сумішей у запарник подають оброб­лені харчові відходи, комбікорми та інші рідкі кормові добавки, перемішують 5—10 хв і вивантажують. Після закінчення робочої зміни запарник-змішувач очищують від залишків корму і промивають гарячою водою.

Токарний верстат

Токарні верстати призначені головним чином для обробки зовнішніх і внутрішніх циліндрових, конічних і фасонних поверхонь, нарізування різьблення і обробки торцевих поверхонь деталей типа тіл обертання за допомогою всіляких різців, свердел, зенкерів, розгорток, мітчиків і плашок.   Вживання додаткових спеціальних пристроїв (для шліфування, фрезерування, свердління радіальних отворів) значно розширює технологічні можливості верстатів даної групи.   Токарні верстати можуть мати горизонтальну або вертикальну компоновку залежно від розташування шпинделя.   Основні параметри токарних верстатів - найбільший діаметр заготівки, що обробляється над станиною, і найбільша відстань між центрами. Важливим параметром верстата є також найбільший діаметр заготівки, що обробляється над поперечними санчатами супорта.  Токарно-гвинторізні верстати з ручним управлінням   є найбільш універсальними верстатами токарної групи і використовуються головним чином в умовах одиничного і серійного виробництва. Конструктивна компоновка верстатів практично однотипна.    На універсальному токарно-гвинторізному верстаті виконують всі види токарних і різьбонарізних робіт. 

Для приведення в дію виконавчих органів верстата засто­совують електродвигуни з коробками швидкостей. На верс­татах, які використовуються у ремонтних майстернях госпо­дарств, встановлюють, як правило, трифазні одношвидкісні асинхронні короткозамкнені електродвигуни і дуже рідко багатошвидкісні електродвигуни та двигуни постійного струму.

Сучасні металорізальні верстати мають індивідуальні або багато двигунові приводи. Електродвигун може бути розмі­щений поруч з верстатом, безпосередньо у верстаті, вмонто­ваний у передню бабку. Привід з шестерінчастою коробкою швидкостей є найрозповсюдженішим типом головного руху у металорізальних верстатах. Суттєвим недоліком цього привода є ступінчастість регулювання швидкості і порівняно низький коефі­цієнт корисної дії. Спро­щену кінематичну схему токарно-гвинторізного вер­стата наведено на рис. 32. Шпиндель 1 одержує обертання від електродви­гуна М за допомогою па­сової передачі зі шківами d₁ та d₂ зубчастої пари z₁ та z₂, пари змінних зубчастих коліс а', b' та зубчастих коліс z₃ та z₄. Різець, який укріплено на супорті 2, одержує прямолінійний рух уздовж осі заготовки від ходового гвинта, який приводиться до обертання від шпинделя 1 через пару циліндричних зубчастих коліс z₅, z₆, z₇ та змінні зубчасті колеса a,b,c,d.

Обертання шпинделя із заготовкою є головним рухом, а рух різця уздовж осі заготовки – рухом подачі. Допоміжному та приводу подач притаманне навантаження з постійним моментом тертя.

Приводи основних рухів токарно-гвинторізних верстатів працюють в тривалому режимі із змінним навантаженням.

1 – шпиндель; 2 – супорт; 3 – деталь, що обробляється; 4 - електродвигун

Рисунок 32 – Спрощена кінематична схема токарно-гвинторізного верстата

 Загальний вигляд верстата приведений на рисунку 33. Всі механізми верстата вмонтовують на станині 1. У передній (шпиндельній) бабці 18 встановлюють коробку швидкостей, шпиндель і інші елементи. Коробка подач 9 передає рух від шпинделя до супорта (на рисунку шпинделя не видно, оскільки на ньому нагвинчений патрон 24). Супорт включає поперечні санчата 8 і верхні санчата 31, які розміщені на каретці супорта, що переміщається по направляючим 40 станин. У фартусі 4 обертання ходового гвинта 41 або валу 42 перетвориться в поступальну ходу супорта, що несе на верхніх санчатах різцетримач 26. У шпинделі задньої бабки 36 може бути встановлений центр для підтримки оброблюваної заготівки або стержневий інструмент (свердло, розгортка і тому подібне) для обробки центрального отвору в заготівці, закріпленій в патроні.  

1- коробка подач, 2 - передня бабка, 3 - поперечні санчата, 4 - верхні санчата супорта, 5 - задня бабка, 6 - подовжні санчата, 7 - станина, 8 - ходовий гвинт, 9- ходовий вал, 10 - фартух, 11 - гітара змінних зубчастих коліс, 12 - маховики управління подовжнім і поперечним переміщеннями, 13 - електрошафа

Рисунок 33 - Універсальний токарно-гвинторізний станок

  Станина 7 - масивна чавунна підстава, на якій змонтовані основні вузли верстата. Верхня частина станини має дві плоскі і дві що призматичні направляють, по яких переміщаються супорт і задня бабка. Передня бабка 2 — чавунна коробка, усередині якої розташовані головний робочий орган верстата - шпиндель і коробка швидкостей.

  Шпиндель є порожнистим валом. На правому кінці шпинделя кріпиться пристосування (наприклад, патрон), що затискає заготівку. Коробка швидкостей служить для зміни частот обертання. Супорт — пристрій для закріплення різця і забезпечення руху подачі, тобто переміщення різця в подовжньому і поперечному напрямах. Різцетримач кріпиться на верхній частині супорта і використовується для закріплення різців, він фіксується в чотирьох положеннях за допомогою підпружиненої кульки, що заскакує в гнізда підстави. Рух подачі може здійснюватися вручну або механічно.

   Механічний (автоматичний) рух подачі супорта отримує від ходового валу 9 або ходового гвинта 8 (при нарізуванні різьблення). Супорт складається з наступних складальних одиниць; подовжніх санчат 6, фартуха 10, поперечних санчат 3, верхніх

(різцевих) санчат 4, різцетримача. Коробка подач  є механізмом, передавальним обертання від шпинделя до ходового валу або ходового гвинта. Коробка подач служить для зміни швидкості руху подачі супорта (величини подачі). Обертальний рух до коробки подач передається від шпинделя через реверсивний механізм (трензель) і гітару з суміжними зубчастими колесами. Гітара 11 призначена для налаштування верстата на різні види нарізуваних різьб. Задня бабка 5 призначена для підібгана за допомогою центру довгих заготовок в процесі токарної обробки, а також для закріплення і подачі стержневих інструментів (свердел, зенкерів, розгорток). Задня бабка використовується для установки центрів, що підтискають деталь при обробці, якщо довжина заготівки перевищує діаметр в 2 — 3 рази, і для установки інструменту з хвостовиками, наприклад свердел, зенкерів, розгорток. Задня бабка переміщається в подовжньому напрямі по тих, що направляють станини і може мати поперечне переміщення ±15 мм. У отворі корпусу задньої бабки переміщається піноль в подовжньому напрямі за допомогою гвинтової передачі при повороті маховичка. Задню бабку закріплюють на станині рукояткою.

Електроустаткування верстата розміщене в шафі 13. Включення і виключення електродвигуна, пуск і останов верстата, управління коробкою швидкостей, коробкою подач, механізмом фартуха і так далі виробляється відповідними органами управління (рукоятками, кнопками, маховичками).

   Для найбільш ясного уявлення про токарну роботу і взаємозв'язки деталей у верстатах застосовують кінематичні схеми, в яких деталі і передачі змальовані умовними спрощеними позначеннями. На цих схемах вказуються числа зубів зубчастих коліс, діаметри шківів, число заходів черв'яків і число зубів черв'ячних коліс, крок гвинтових передач, потужність і частота обертання валу електродвигуна, порядкова нумерація валів, муфт і так далі На цих схемах чітко є видимими кінематичні ланцюги, що зв'язують джерело руху і виконавські органи верстата, за допомогою яких забезпечуються передача руху, зміна швидкості і напрям руху.