2.2. Організація раціонального харчування дітей дошкільного віку (1-6 років)

Правильна організація харчування дітей, старших за 1 рік, відіграє важливу роль. Інтенсивність росту дітей двох і трьох років виша, ніж в останній квартал першого року життя. Триває подальша морфологічна і функціональна диференціація органів і систем. Енергетичні витрати зростають у зв'язку із збільшенням рухливості дітей. Тому харчування в цьому віці повинно бути повноцінним, раціональним.

Харчування дитини молодшого дошкільного віку істотно відрізняється від живлення дітей першого року життя. В цьому віці у дітей продовжує розвиватися жувальний апарат, з’являється достатня кількість зубів. Також наростає активність травного соку і ферментів, але їх функції все ще не досягають повної зрілості.

Збільшується об’єм шлунку - від 200 до 300 мл. Спорожнення шлунку відбувається в середньому через 4 години, дозволяючи приймати їжу 4-5 разів на день. Добовий об’єм їжі (без урахування рідини, що випивається) для малюків від року до півтора років рівний 1200-1250 мл. Цей об’єм (у тому числі і по калорійності) розподіляється по годуваннях приблизно в наступному співвідношенні: сніданок - 25%, обід - 35%, полудень - 15%, вечеря - 25%.

Разовий об’єм їжі може складати 250 мл з урахуванням 5 разового годування, і 300 мл при 4-х разовому годуванні. Для дітей 1-1,5-річного віку переважними є страви кашкоподібної консистенції. Якщо у дитини до цього віку прорізалися жувальні зуби - молочні моляри, йому можна пропонувати цілісні шматки їжі.

У дитини розвивається смакове сприйняття, починає формуватись певне ставлення до їжі, перші пристрасті і звички. У малюка починає виробляється умовний харчовий рефлекс на час прийому їжі, що забезпечує достатню, ритмічну секрецію травних соків і хороше засвоєння їжі. Саме тому важливо дотримуватись режиму харчування, розширювати харчовий раціон введенням нових продуктів і страв.

Збільшується пізнавальна і рухова активність дитини, а разом з нею збільшуються енерговитрати організму. Фізіологічна потреба в енергії у віковій групі від 1 року до 1,5 років складає в середньому 102 ккал на 1кг маси тіла.

Головні вимоги до раціону живлення дитини після року - різноманітність і збалансованість по основних харчових речовинах (білкам, жирам, вуглеводам, мінеральним речовинам, вітамінам). Необхідні комбінації страв з овочів, сиру, молока, м’яса тварин і птахів, яєць, круп’яних і борошняних виробів [9].

Організовуючи харчування дітей 1—3 років, необхідно використовувати широкий асортимент продуктів. Дітям слід давати більш густу їжу. Треба стежити за правильною кулінарною обробкою з метою збереження біологічної та харчової цінності, суворо дотримуватися об'єму приготовлених страв, їжа має бути не тільки смачною, а й приємною на вигляд та за запахом.

Кратність годувань у цьому віці повинна становити 5 — 4 рази на день. Розподіл за енергетичною цінністю такий: сніданок — 25%, обід —35—40, полудень—10, вечеря—20 —25 %.

Основа харчового раціону малюка від 1 до 1,5 років - це продукти з великим змістом тваринного білка: молоко, молочні і кисломолочні продукти, м’ясо, яйця. Страви з цих продуктів, а також з овочів, фруктів і круп, дитина повинна отримувати щодня. В живленні малюка у віці старше 1 року велика роль належить молоку, молочним і кисломолочним продуктам. У їх склад входять легкозасвоювані білки, жири, вітаміни, мінеральні речовини. Кисломолочні продукти містять молочнокислі бактерії, які регулюють роботу шлунково-кишкового тракту, позитивно впливають на мікрофлору кишечника, покращують травлення, підвищують імунітет дитини. Молоко, кефір, йогурт повинні щодня включатися в раціон живлення здорової дитини, а сливки, сир, сметана і сир можуть використовуватися через один-два дня.

Для дітей з нормальною масою тіла не прийнятні продукти із зниженим відсотком жирності. В харчуванні дітей до 3-х років необхідно використовувати молоко жирністю 3,2%, для дітей старше 3-х років - від 2,5 до 3,2%. Масло вершкове необхідно використовувати жирністю не нижче 72,5%, сир кисломолочний - жирністю від 9% (напівжирний) до 18%, сметана - жирністю 15%, 20%. Загальна кількість молока і кисломолочних продуктів повинна складати 550-600 мл в добу з урахуванням приготування різних страв, з них 200 мл - кефіру, призначеного для дитячого харчування [11].

Малюкам з непереносимістю білків коров’ячого молока краще всього продовжувати використовувати суміші для другого півріччя життя замість цільного молока. Однорічні малюки можуть отримувати тільки спеціалізований дитячий молочний (не вершковий) йогурт з помірним вмістом жирів і вуглеводів в об’ємі до 100 мл в день. Сир, як джерело білка і кальцію, необхідний дітям в межах 50 г в день.

Сметану або вершки 5-10 г можна використовувати для заправки перших страв, тверді сорти сира до 5 г в подрібненому вигляді використовуються в живленні малюка другого року життя через 1-2 дні.

Яйця - цінний продукт в дитячому харчуванні (якщо немає медичних протипоказань), їх дають малюкові звареними круто або додають в різні страви, в добовому об’ємі 1/2 курячого яйця або 1 перепелине. До півтора років рекомендується використовувати тільки зварений круто жовток, домішуючи його до овочевого пюре.

З віком в раціоні живлення поступово збільшується кількість м’яса. М’ясні консерви, м’ясне суфле, фрикадельки, фарш з нежирних сортів яловичини, телятини, свинини, конини, кролика, курки, індички в кількості 100 г можна давати дитині щодня, бажано в першій половині дня, враховуючи їх тривалий період засвоєння.

При хорошій переносимості і відсутності алергічних реакцій в раціон дитини вводиться нежирні морські і річкові сорти риби (минтай, хек, тріска, пікша) у вигляді рибних, рибно-овочевих консервів для дитячого харчування, рибних суфле по 30-40 г на прийом, 1-2 рази в тиждень.

Не менше 65—70 % спожитих білків має бути тваринного походження. Рослинні білки, що містяться у хлібі, крупах, овочах, становлять близько 25—30 % раціону. Жири тваринного походження повинні становити не менше 85 % раціону.

Рослинне масло в добовій нормі 6 г бажано використовувати в сирому вигляді, додаючи в овочеві пюре і салати. Жири тваринного походження дитина отримує із сметаною і вершковим маслом (добова норма до 17 г). Крім того, в харчуванні дітей слід використовувати рослинні олії (соняшникова, оливкова, бавовняна, кукурудзяна) — основні джерела незамінних ненасичених жирних кислот. Вони мають становити 15 % усієї кількості жирів.

В набір продуктів для дітей 1-1,5 років повинен входити хліб різних сортів з житньої муки (10 г/добу) і пшеничною грубого помелу (40 г/добу). Печиво і галети можна давати по 1-2 штуки на прийом їжі [19, 22].

В живленні дітей старше за рік як і раніше рекомендується широко використовувати безглютенові каші (гречка, рис, кукурудза), поступово вводячи вівсянку. Кашу рекомендується давати один раз в день в об’ємі 150 мл.

До 1,5 років не варто пропонувати дитині багаті вуглеводами макаронні вироби.

Овочі важливі, як джерело вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей, харчових волокон, і повинні широко використовуватися в живленні дітей від 1 до 1,5 років у вигляді овочевих пюре. Добовий об’єм овочевих страв з капусти, кабачків, моркви, гарбузи з додаванням цибулі і зелені рівний 200 г, а страв з картоплі - не більше 150 г, оскільки вона багата крохмалем, який уповільнює обмін речовин. Дітям раннього віку, а також дітям з функціональними порушеннями шлунково-кишкового тракту не варто пропонувати часник, редьку, редиску і ріпу.

За відсутності медичних протипоказань (наприклад, харчова алергія) діти повинні отримувати 100-200 г в добу свіжих фруктів і 10-20 г ягід. Їм також корисні різні фруктові, ягідні (бажано без цукру) і овочеві соки, відвар шипшини (до 100-150 мл) в день після їжі. Не рекомендується в живленні дітей раннього віку використовувати киселі, оскільки вони зайво збагачують їжу вуглеводами, а живильна цінність їх низька.

У цьому віці для організму дитини важливо отримувати достатню кількість рідини. Норм об’ємів додаткової рідини не існує, поїти малюка потрібно на вимогу (під час годування, в перервах між годуваннями). Краще всього пропонувати дитині кип’ячену воду, дитячу питну воду, неміцний чай або дитячий чай. Солодкі напої - компоти, морси, соки не компенсують недолік рідини, а цукор, що входить в їх склад знижує апетит, збільшує навантаження на підшлункову залозу дитини.

Для дитини до 1,5 років каші, супи готуються в протертому вигляді, овочі і фрукти у вигляді пюре, м’ясо і риба у вигляді м’якого фаршу (пропущені 1 раз через м’ясорубку) або у вигляді суфле, парових котлет, тефтелей. Всі страви готуються шляхом варіння, тушкування, приготування на парі, без додавання спецій (перцю, часнику і ін.).

Організація раціонального харчування дітей дошкільного віку (3-6 років). Щоб компенсувати великі витрати енергії у дошкільний віковий період і забезпечити потреби подальшого росту і розвитку, дітям необхідний постійний приплив енергії і всіх поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей та мікроелементів), єдиним джерелом яких є повноцінне, адекватне віку дітей харчування [23].

Слід, однак, звернути увагу на особливості травної системи в цьому віці. Травні функції шлунка, кишечника, печінки і підшлункової залози ще не досягають повної зрілості, вони лабільні і чутливі до невідповідності кількості, якості і складу харчування, порушень режиму прийомів їжі.

Важливим елементом правильної організації харчування є режим прийомів їжі протягом дня, доцільний розподіл продуктів. Їжа перетравлюється в шлунку дитини в середньому протягом трьох з половиною ─ чотирьох годин. Для дітей трьох ─ чотирирічного віку найбільш оптимальний режим з чотириразовим прийомом. Години годувань повинні бути постійними.

Ємність шлунка у дітей змінюється з віком. Якщо у однорічної дитини вона дорівнює 250-300 г, то у трирічного ─ 350-400 г, а у чотирирічного ─ 450-500 г. Тому харчування повинно бути диференційованим за величиною разового та добового об'єму їжі в залежності від віку дітей. Загальний об'єм їжі на цілий день складає в середньому: для дітей у три роки ─ 1500-1600 г, для дітей у чотири роки і старше ─ 1700-1850 г. Добова кількість розподіляється між окремими прийомами їжі відносно рівномірно. Обід дається в оптимальному обсязі.

Потреба дитячого організму в енергії становить: у віці трьох років ─ 1550-1600 ккал, в чотири роки і старше ─ 1750-1850 ккал в день. Добова калорійність повинна правильно розподілятися між окремими прийомами їжі. Для дітей у віці три роки і старше доцільним вважається наступний розподіл: на сніданок ─ 25% добової калорійності, на обід ─ 35-40, полуденок ─ 10-15, вечеря ─ 25%.

Раціональне повноцінне харчування дітей у дошкільному віці забезпечується, як і в дорослої людини, широким асортиментом продуктів тваринного і рослинного походження. Винятком є жирні сорти м'яса і птахів (гуси, качки), а також гострі приправи (оцет, гірчиця, хрін, гіркий перець). Чим ширше і різноманітніше набір продуктів, що використовуються при приготуванні їжі, тим повноцінніше харчування дитини.

Раціональне харчування дітей у дитячих закладах потребує особливої ретельності. Важливо правильно складати меню-розкладку на 7—10 днів. Необхідно регулярно визначати енергетичну цінність добового раціону і основних інгредієнтів їжі і зіставляти їх з даними, зазначеними у Фізіологічних нормах харчування дітей та підлітків. Обов'язковою є вітамінізація перших та третіх страв обіду асскорбіновою кислотою, яку виконує медична сестра перед роздачею їжі (норма для дитини від 1 до 6 років – 40 мг).

Домашнє харчування потрібно призначати з урахуванням харчування в дитячому садку [12].