Цілі формування вез та шляхи їх реалізації

Цілі формування ВЕЗ	Шляхи реалізації
1. Насичення внутрішнього ринку високоякісною продукцією (у першу чергу імортозамінюючими товарами)	За допомогою іноземного капіталу організується імпортозамінююче виробництво.
2. Включення в міжнародний поділ праці у виробничій сфері, сфері і туризму, культури і т.д., що веде до збільшення валютних надходжень.	Залучення іноземних інвесторів, дозвіл іаймати нерезидентів країни функціо­нування ВЕЗ, спрощення режиму в'їз­ду і виїзду іноземних громадян.
3. Впровадження у виробництво вітчизняних і іноземних науково-технічних розробок та інноваційних інструментів.	Пільговий режим оподаткування ін­новаційних проектів, стимулювання науково-технічних розробок, система державного інвестування, преферен­ційні державні кредити.
4. Навчання і підготовка кваліфікованих робітників, інженерів, господарських і управлінських кадрів.	Адаптація до закордонного досвіду, знання сучасних технологій та адміністративного менеджменту.
5. Стимулювання економічного розвитку території чи конкретної галузі виробництва	Пільговий режим оподаткування, сво­бода господарської діяльності
6. Залучення іноземного капіталу (для слаборозвинених держав).	Пільговий режим оподаткування, сприятливі валютно-фінансові умови, можливість виходу іноземних інвесторів на новий ринок, спрощення режиму в'їзду і виїзду іноземних громадян та процедур реєстрації підприємств.
7. Перехід від адміністративних методів до ринкового (для посткомуністичних держав). Перевірка ефективності ринкової економіки на прикладі ВЕЗ.	Більша, ніж на інших територіях країни, свобода господарської діяльності; пільговий режим оподаткування
8. Стимулювання промислового експорту	Митні пільги, сприятливі валютно-фінансові умови
9. Зменшення безробіття.	Створення нових робочих місць.

12.2. Економічна інтеграція України у світове господарство

Історичні джерела свідчать, що Україна завжди була невід'ємною частиною світового господарства. Вибір Володимиром Мономахом віри для своєї держави шляхом опитування купців про переваги того чи іншого суспільного устрою, славетний шлях українських князівен тронами Європи свідчать про далекоглядність київських князів у питаннях інтеграції Київської Русі до світової спільноти. Важливим заняттям була торгівля, інтереси мешканців тісно пов'язані з її результатами. Соціально-економічні відносини на Русі регулював збірник судових законів "Руська правда". В збірнику були чітко визначені поняття короткострокового та довгострокового займів, торгова комісія, торговий кредит, визначався певний порядок стягнення боргів з неспроможного боржника при ліквідації його справ. На Русі вважалося не по-християнськи брати високі проценти, і Володимиром Мономахом був введений Устав, який різко обмежував суму відсотка за кредитом (не більше 20% в рік), що сприяло розвитку національної економіки. Саме розвиток міждержавних інтеграційних відносин у світі стимулював виникнення козацтва на території України.

За часів Козаччини головним джерелом прибутків військового скарбу були загальні податки з населення, від торгівлі за рахунок ряду внутрішніх торгових зборів і мита на сільськогосподарські промисли. Кожен член козацької громади вважався вільним, мав рівні з усіма права, брав участь у самоврядуванні і користувався господарськими угіддями.

Крім січового козацтва було й реєстрове, яке звільнялося від податків (крім обов'язкової військової служби на власний кошт), одержувало право власності на землю та змогу займатися різними промислами і торгівлею.

За часів панування в Україні різних держав (Росії, Литви, Польщі) встановлювались свої правила і закони регулювання суспільного та економічного життя українського народу.

У XIX ст. з економічного середовища феодального суспільства формувалися капіталістичні відносини. Провідну роль відіграли купці, що прискорювали народження капіталістичних відносин і розвиток торгівлі. Новозасновані міста Одеса і Херсон стали важливими портами, що посилювало товарообіг. Цей процес гальмував низький рівень розвитку транспорту (були лише грунтові дороги). Головним чинником розвитку стала реформа 1861 року, яка створила умови для розвитку капіталістичних відносин. У сільському господарстві землі перейшли у капіталістичну власність. В Україні сформувалося 2 промислових райони. Центром важкої промисловості були Харків, Миколаїв, Одеса. Тут мали великий вплив іноземні підприємці та іноземний капітал. Налагоджувалися науково-технічні обміни між капіталістичними державами. Другий промисловий район склався у Київській, Подільській, Волинській губернії - центрах цукрової промисловості.

На поч. XX ст. розпочався складний суперечливий суспільно-політичний етап. Радянський період створив високі трудові мотивації колективного типу, відновив інтеграційні зв'язки міждержавного рівня, але й обмежив їх ідеологією. Самостійний вихід України на міжнародну арену відбувся після другої світової війни, коли Україна стала самостійним членом Організації Об'єднаних Націй.

Таблиця 12.2.