Тема 11 політика економічного зростання в національній економіці.

11.1. Економічне зростання як категорія національної економіки.

11.2. Типи та способи економічного зростання.

11.3. Чинники економічного зростання.

11.4. Механізми забезпечення економічного зростання

Міні-лексикон: політика економічного зростання, еволюція, революція, прогрес, регрес, економічний розвиток, економічне зростання, індекс економічного зростання, типи економічного зростання: інтенсивний, екстенсивний, чинники економічного зростання, фактори пропозиції, попиту, розподілу, капітал, нематеріальні фактори, інституційний чинник економічного зростання, підприємництво, механізми забезпечення економічного зростання

11.1. Економічне зростання як категорія національної економіки

Розвиток - незворотна, спрямована, якісна, закономірна зміна об'єктів будь-якої природи. Розвиток - це рух, який призводить до кількісних змін та породжує нову якість. За характером та швидкістю змін розрізняють два протилежних різновиди розвитку - еволюція і революція.

Еволюція - вид розвитку з поступовим характером змін.

Революція - стрімкий розвиток із раптовим переходом у нову якість.

За направленістю є два напрями процесів розвитку - прогрес та регрес.

Прогрес - це рух об'єкта, що розвивається, уперед, від нижчого до вищого, від гіршого до кращого, від менш досконалого до більш досконалого.

Регрес - рух об'єкта назад, від кращого до гіршого, його деградація.

Економічний розвиток - це перехід від одного стану економіки до іншого, з розширенням виробництва нових товарів і послуг та використанням нових технологій. Система показників для його оцінки:

- ВВП на душу населення;

- показники ефективності функціонування економіки, обчислені на базі ВВП;

- виробництво основних видів продукції на душу населення;

- рівень та якість життя населення.

Інтегральним показником економічного розвитку є індекс людського розвитку - середньозважена величина від індексів чотирьох показників:

- очікуваної тривалості життя,

- рівня грамотності дорослого населення,

- рівня охоплення населення початковою, середньою та вищою освітою,

- рівня виробництва реального ВВП на душу населення із врахуванням купівельної спроможності.

Співставлення індексу людського розвитку країни із світовими показниками дозволяє їй порівняти індекс та місце. Індекс менший за 0,5 - країна має низький рівень людського розвитку; від 0,5 до 0,8 - середній рівень; 0,8 і більше - високий. Україна за індексом людського розвитку (менше 0,8) входить до першої сотні країн світу.

Згідно «Звіту ООН про людський розвиток - 2005», Україна перемістилася з 70-го в 2004 р. на 78-е місце в 2005 р., посівши місце між Саудівською Аравією та Перу. У цей же час найкраща за цим показником пострадянська країна - Естонія - посідає 38 місце у світі, Росія - 62, Білорусь - 67. Лідерами рейтингу у 2005 році стали Норвегія, Ісландія, Австралія, Люксембург і Канада.

Одна з форм розвитку - економічне зростання - не тотожне економічному розвитку. Економічне зростання як частковий випадок розвитку, може мати різний кількісний та якісний характер змін. Поняття розвитку - ширше та змістовніше, і характеризує здатність підвищувати якість життя за рахунок сукупності факторів, в тому числі і економічного зростання.

Економічне зростання національної економіки - це такий її розвиток, який призводить до збільшення реального національного доходу за певний період.

Економічне зростання має характеристики: якісні (реальний приріст сукупності споживчих вартостей та їх відповідність суспільним потребам) та кількісні (темпи розвитку національного господарства).

Основні показники економічного зростання:

1. Індекс економічного зростання ВВП - відношення ВВП звітного періоду до ВВП базового періоду і показує, у скільки разів він змінюється:

Ізр = ВВП/ВВП₀,

де Ізр - індекс економічного зростання;

ВВП₁ - валовий внутрішній продукт звітного року, грн;

ВВП₀ - валовий внутрішній продукт базового року, грн.

2. Темп економічного зростання (приросту) ВВП (Тпр) - відношення абсолютного приросту ВВП до його початкового значення і показує процентну зміну ВВП:

Тпр = [ (ВВП₁ - ВВП₀₎/ ВВП₀] х 100, %

3. Темп приросту ВВП на душу населення - відношення абсолютного приросту ВВП на душу населення до початкового значення цього показника:

Тпр/осіб = [(ВВП_1/осі6- ВВП₀/_осі6)/ВВП₀/_осі6] * 100%

де Тпр/осіб - темп економічного зростання у розрахунку на душу населення, %;

ВВП₁/осіб - ВВП на душу населення грн.;

ВВП₀/осіб - ВВП на душу населення базового періоду, грн.

На величину цього показника впливає зміна і обсягів ВВП і чисельності населення.

Економічне зростання - збільшенням річного обсягу виробництва товарів і послуг як в цілому, так і в окремих галузях в цілому і на душу населення.

Темпи економічного зростання найчастіше виступають основним критерієм економічного розвитку. Однак, високі темпи економічного зростання не завжди свідчать про прискорений економічний розвиток країни. Будь-яка перехідна економіка переживає період спаду виробництва, що підтверджує досвід західних країн. Україна успадкувала адміністративно-командну систему, зношені виробничі фонди, ірраціональну галузеву і виробничу структури. Обтяжливими обставинами стали стрибкоподібне підвищення цін на імпортні енергоносії, незавершеність виробничого циклу в національній економіці, розрив економічних відносин із сусідніми державами, значний військово-промисловий комплекс, катастрофічна екологічна ситуація, суб'єктивні прорахунки, непослідовність у переході до ринкових відносин, поява величезного тіньового сектору. Результат дії цих негативних факторів проявився в тому, що нині обсяг національного виробництва становить трохи більше як третину від рівня 1990р.

Темпи економічного зростання визначають динамічні параметри економічного розвитку країни, її місце та історичні перспективи на міжнародній арені. Забезпечення стійких темпів економічного зростання як основи створення держави загального добробуту - одне із найважливіших завдань національної економіки.

За основним показником розвитку національної економіки - ВВП на душу населення - усі країни поділяють на розвинуті і країни, що розвиваються. Зараз до розвинутих відносять країни, де величина ВВП на душу населення перевищує 12 тис. дол. за рік. Середньосвітове значення показника ВВП на душу населення в 5 разів менше ніж в США. Щоб наблизитися до середньосвітового рівня за умови середнього темпу економічного зростання світової економіки в 1,6 %, Україні необхідно протягом 30 років підтримувати 7 % економічне зростання або подвоювати цей показник кожні 10 років. Навіть враховуючи від'ємний приріст населення України, вирішення цієї проблеми потребує абсолютно нової економічної стратегії. Забезпечення стійких темпів економічного зростання є одним із найважливіших завдань макроекономічного регулювання.

Причини економічного зростання - зв'язки між суспільним виробництвом і споживанням. Економічні потреби людини породжують виробництво і самі породжуються ним. Поряд із традиційними потребами в їжі та воді, одязі, житлі зростають потреби в засобах пересування, спілкування, послугах по охороні здоров'я, освіті, відпочинку, виникають і нові потреби → національна економіка має забезпечувати безупинний приріст благ. Життєздатність економічної системи держави визначається ступенем задоволення потреб свого населення. Підвищення рівня життя в державі вимагає більш швидкого росту національного доходу порівняно з ростом чисельності населення. Економічне зростання для країни проявляється у збільшених можливостях вирішення національних проблем,зокрема:

зростання реального продукту;

розв'язання соціально-економічних проблем;

підвищення життєвого рівня населення;

задоволення нових потреб суспільства;

зміцнення зовнішньоекономічних позицій держави;

нарощування виробничої, технічної та фінансової бази для подальшого зростання тощо.

Економічне зростання, яке забезпечує збільшення обсягу продукції в розрахунку на душу населення, є одним із факторів національної безпеки держави.

Підходи до перспектив економічного зростання:

Противники економічного зростання вважають, що у зв'язку з обмеженістю ресурсів та інтенсивним їх використанням, людство може вичерпати життєво важливі природні ресурси. Інтенсивний обробіток землі перетворить її на пустелю. Скорочення запасів Світового океану, вирубування лісів, збільшення відходів, забруднення довкілля, зменшення озонового шару, збільшення кількості техногенних і природних катастроф та інші негативні явища змінюють клімат планети. Це створює загрози екологічній системі й самому життю на Землі. Нагромаджені людьми професійні навички і досвід можуть стають застарілими, не відповідають вимогам НТП.

Прихильники економічного зростання вважають, що це - єдиний шлях забезпечення матеріального достатку й підвищення життєвого рівня населення. Збільшення виробництва товарів і послуг та доходів населення покращує освітнє та медичне обслуговування, подовжує середню тривалість життя, тощо. НТП як матеріальний носій економічного зростання призводить до збільшення розвіданих запасів ресурсів, створення замінників ресурсів та нових джерел енергії тощо.

Отже, економічне зростання не є абсолютним благом. Воно потребує моніторингу, оцінки наслідків його впливу на суспільні явища та процеси. Однак, без економічного зростання забезпечення добробуту населення неможливе.

Для економічного зростання характерна циклічність - періоди економічного піднесення чергуються з періодами економічного спаду. Але в довгостроковому періоді зберігається тенденція до зростання економіки.