Термінологія документознавства

тотеки у своїй сукупності є необхідним підручним інструментом не тільки довідково8бібліографічного обслуговування, а й всієї бібліо8 графічної діяльності бібліотеки, тому мають право виділятися із за8 гального БФ і характеризуватися як єдиний ДБА бібліотеки, відо8 кремлений від основного БФ. Термін «ДБА» визнаний практиками і теоретиками бібліотечної справи, закріплений у термінологічних словниках і стандартах. Від нього не можна відмовитися без належ8 ного наукового обґрунтування. Д.Я. Коготков теж вважав пояснення В.І. Терешина непереконливими25.

Наприкінці 608х рр. ХХ століття з'являється термін «Довідково8 пошуковий апарат» (ДПА), який використовується у двох значеннях:

1)як «сукупність різних систем обліку і пошуку документів у фонді»26;

2)як синонім ДБА, коли відмічається, наприклад, що ДПА довідково8 інформаційного фонду складається із фонду довідкових і бібліо8 графічних видань і комплексу каталогів і картотек, чи що ДПА органа науково8технічної інформації служить аналогом ДБА бібліотеки.

На нашу думку, існують такі основні причини виникнення терміна ДПА: 1) переклад з англійської мови вислову «retrieval resources» як «пошукові ресурси», «пошукові засоби», «пошуковий апарат» та «reference aids, reference tools» – як «довідковий апарат»;

2)щоб відрізнити органи НТІ від бібліотек; 3) за аналогією з терміном «апарат видання», який інакше називається «пошуковий апарат» або «довідковий апарат». Не можна не погодитись і з думкою І.Г. Моргенштерна, що використання терміна «ДПА» замість «ДБА» є «дитячою хворобою бібліографобоязні», наслідком сподівань на те, що, якщо бібліографічну діяльність назвемо інакше, то підніметься наш статус, авторитет, збільшиться фінансування тощо27.

УГОСТі 7.27880 «Научно8информационная деятельность. Ос8 новные термины и определения» дано таке визначення ДПА: «су8 купність впорядкованих масивів вторинних документів, призначе8 них для пошуку науково8технічної інформації»28. У даному визна8 ченні вказано тільки одне призначення ДПА – пошук науково8 технічної інформації, а склад ДПА обмежується вторинними доку8 ментами. Призначення ДБА набагато ширше, зокрема, не обме8 жується пошуком науково8технічної інформації.

Зміст термінів «ДБА» і «ДПА» відрізняється один від одного і складовими елементами. ДБА традиційно включає такі компоненти: бібліотечні каталоги, бібліографічні картотеки, фонд керівних (ди8 рективних, нормативних) документів, довідкових і бібліографічних посібників та фонд неопублікованих бібліографічних посібників (ви8 конаних довідок).

131

Складовими ДПА є «вторинні документи». Вторинний документ розуміли як «документ, підготовлений в ході перетворення інфор8 мації на основі вивчення змісту первинного документа»29. Згідно з ГОСТом 7.0899 вторинний документ – це «документ, який є резуль8 татом аналітико8синтетичної переробки одного або декількох пер8 винних документів»30.

Г.М. Швецова8Водка поділ документів на первинні та вторинні пов'язує із діяльністю певної інформаційної системи, яка виконує функції посередника між джерелом інформації і споживачами інфор8 мації. У результаті аналітико8синтетичної переробки інформації, що міститься в документах, які потрапляють у інформаційну систему, створюються нові документи. Ті документи, що потрапляють у інформаційну систему «на вході» і очікують аналітико8синтетичної переробки інформації, називаються «первинними», а ті, що створю8 ються системою в результаті оброблення первинних документів і пе8 редаються споживачам інформації «на виході» із системи, – «вторин8 ними». Для системи бібліографічної діяльності вторинними є доку8 менти, які присвячені інформуванню про інші документи, а з погля8 ду бібліографознавства їх можна вважати бібліографічними посібни8 ками (чи бібліографічними документами, бібліографічними видан8 нями)31. Отже, до вторинних документів належать не тільки каталоги та картотеки, але й інші бібліографічні посібники, оскільки вони на8 дають інформацію про первинні документи і допомагають користува8 чам орієнтуватися в змісті первинних документів.

Дискусійним є питання щодо віднесення до вторинних доку8 ментів довідкових видань, а також оглядових наукових та навчаль8 них видань. Класики наукової інформатики відносили до вторинних (інформаційних) документів не тільки ті, у яких містяться відомості про первинні документи, але й довідкову літературу та переклади32. І.Г. Моргенштерн теж повторив тезу про те, що «довідкові, бібліогра8 фічні та інші так звані інформаційні видання і матеріали» належать до вторинних документів33. В.І. Терешин зазначив, що «довідкові ви8 дання слід включати до фонду первинної інформації, оскільки вони містять не бібліографічну інформацію»34. Ми згідні з авторами, які довідкові та навчальні видання відносять до первинних документів.

Не відносяться до вторинних документів і керівні документи, до яких належать зібрання законодавчих та нормативних документів органів державної влади та управління. Це, перш за все, Конституція України, а також законодавчі акти, прийняті Верховною Радою Ук8 раїни, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів, укази Прези8 дента та інші офіційні документи.

132

Обмеження ДПА «вторинними документами» не дозволяє прирівняти це поняття до ДБА бібліотеки. Поняття ДПА не охоплює весь зміст ДБА і тому не може його замінити, а також не може бути більш широким, ніж «ДБА».

І.Г. Моргенштерн у статті 1982 р. про ДБА бібліотеки не міг обійти увагою появу нового терміна в якості синоніма ДБА. Він за8 значив, що за стандартами 7.26880 та 7.27880 обидва названі терміни не є синонімами, вони мають різні визначення і різне застосування. Заміну терміна «ДБА» терміном «ДПА» він вважав «необдуманою уступкою моді» і запропонував компроміс: прийняти коротку форму «довідковий апарат», хоча для бібліотек більш важливим є саме ДБА35.

У словнику бібліотечних термінів 1986 р. термін «ДПА» визна8 чається так само, як і в ГОСТі 7.27880, але дається пояснення: «У бібліотечній практиці для характеристики довідкового апарата засто8 совується термін “Довідково8бібліографічний апарат”»36. З цього вип8 ливає, по8перше, синонімія термінів «ДБА» та «ДПА»; по8друге, з'яв8 ляється ще одне поняття – «довідковий апарат», що не має визначен8 ня. Вочевидь, авторам словника довелося змиритися з наявністю си8 нонімії між різними термінами з різних галузей діяльності (бібліотеч8 ної справи та науково8інформаційної діяльності), не вдаючись до по8 яснень різниці між поняттями ДБА та ДПА чи повного їх збігу.

Аналогічне рішення було прийнято в словнику 1995 р., де повто8 рювалися визначення обох термінів із словника 1986 р.37. В ук8 раїнському словнику 1995 р. дана більш докладна характеристика складу ДПА, хоча його визначення збігається з попередніми видан8 нями. Згідно з цією характеристикою ДПА включає: бібліотечні ката8 логи, бібліографічні картотеки, фактографічні картотеки; фонд довідкових та інформаційних видань і неопублікованих інфор8 маційних матеріалів; фонд машиночитаних баз даних; алфавітно8 предметний покажчик до ДПА38. При такому складі ДПА практично збігається з ДБА, але ДБА, за визначенням, має ще й інші функції, крім «пошуку науково8технічної інформації», а також інші складові (первинні документи керівного, директивного та нормативного ха8 рактеру або узагальнюючого змісту).

Реалістичне пояснення виникнення двох термінів («ДБА» та «ДПА») для позначення аналогічних за змістом і функціями складо8 вих бібліотек та органів науково8технічної інформації дала і Е.К. Бес8 палова39. Вона ж вказала на те, що в їхніх офіційних визначеннях виділено різні функції: у першому – пропагандистсько8педагогічну (оціночну), у другому – пошукову, і це свідчить про обмеженість обох визначень. На її погляд, зміст цих дефініцій слід об'єднати для більш

133

точного визначення нового терміна, який би замінив обидва попе8 редні. Для цього вона запропонувала термін «довідковий апарат бібліотеки» або органа НТІ. Але ця пропозиція залишилася непочу8 тою, про що свідчить дальший розвиток термінологічних студій.

Д.Я. Коготков проаналізував стандартизовані у ГОСТах 7.26880 та 7.27880 терміни ДБА і ДПА і дав власне визначення ДБА: «склад8 на інформаційно8пошукова система, яка містить кілька підсистем і призначена для пошуку і видачі бібліографічної та фактографічної інформації»40. Д.Я. Коготков зазначив, що ДБА і ДПА виконують од8 ну й ту саму функцію – пошукову і спрямовані на пошук не тільки науково8технічної інформації, але й будь8якої іншої інформації, яка міститься в документах. Саме тому, на думку Д.Я. Коготкова, термін «ДБА» аналогічний терміну «ДПА», але ДБА включає не тільки вто8 ринні документи, тому в термінологічній системі бібліографознавст8 ва необхідно використовувати тільки термін «ДБА»41.

Найбільш конкретне визначення ДПА дано в ГОСТі 7.73896 «По8 иск и распространение информации. Термины и определения», де визначено, що ДПА – це «сукупність інформаційно8пошукових ма8 сивів, які містять дані про адреси зберігання в інформаційно8пошу8 ковій системі документів, з певними пошуковими образами докумен8 та»42. Одночасно визначаються терміни, що згадуються у дефініції: «інформаційно пошуковий масив – упорядкована сукупність доку8 ментів, фактів або відомостей про них, призначена для інфор8 маційного пошуку»; «інформаційно пошукова система (ІПС) – су8 купність довідково8інформаційного фонду і технічних засобів інфор8 маційного пошуку в ньому»; «довідково інформаційний фонд (ДІФ)

– сукупність інформаційних масивів та пов'язаного з ними довідко8 во8пошукового апарата, призначеного для довідково8інформаційного обслуговування»; «довідково інформаційне обслуговування – су8 купність процесів забезпечення інформаційних запитів споживачів інформації». У перелічених термінах і дефініціях нез'ясованим, на наш погляд, залишається співвідношення ДПА і ДІФ. Крім того, вар8 то зазначити, що, згідно з дефініцією, ДПА має обов'язково містити дані про адреси зберігання документів, що характерне лише для ката8 логів. Отже, за цим визначенням ДПА обмежується бібліотечними каталогами. Якщо використовувати цей термін, то ДПА має бути та8 ким елементом ДБА, що складається тільки із системи каталогів.

Новий привід для роздумів щодо співвідношення термінів «ДБА» та «ДПА» надав ГОСТ 7.0899 «Информационно8библиотеч8 ная деятельность, библиография. Термины и определения», де зазна8 чено, що ДБА – це «ДПА, який включає бібліографічні посібники»43. У даному визначенні терміни «ДБА» та «ДПА» об'єднані, але немає

134

пояснення, що таке ДПА, а склад ДБА чи обмежений бібліографічни8 ми посібниками, чи доповнений ними, у порівнянні з ДПА. У фа8 ховій літературі та в практичній діяльності складовими елементами ДБА є не тільки бібліографічні посібники, але й довідкові видання, і деякі види первинних документів, зокрема нормативні документи та узагальнюючі наукові або навчальні праці. У стандартизованому виз8 наченні нічого не сказано і про призначення ДБА. Отже, це визначен8 ня взагалі є незрозумілим, суперечить традиційному складу ДБА і не характеризує його функції.

У Законі України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» термін ДПА вживається в значенні різновиду «бібліотечних ресурсів», до яких належать, крім нього, «упорядковані фонди документів на різних носіях інформації та матеріально8технічні засоби опрацюван8 ня, зберігання і передачі інформації». З даного визначення не можна зрозуміти, які елементи входять до ДПА. В Законі України «Про на8 уково8технічну інформацію» дано таке визначення ДПА: «сукупність упорядкованих вторинних документів, створюваних для пошуку пер8 шоджерел». Але, як відомо, до складу ДБА входять не тільки вто8 ринні документи, а пошук за ДБА не обмежується пошуком «першо8 джерел» (первинних документів), отже, термін «ДПА» не може замінити «ДБА».

Незважаючи на давню історію цієї термінологічної дискусії та її нібито завершеність, якщо судити за підручниками, питання не тільки про зміст ДБА та ДПА, але й про форму терміна, що позначає відповідну складову бібліотеки (чи органа НТІ) періодично виникає знову і знову. Наприклад, у статті Т.Ф. Берестової стверджується, що цьому поняттю «тісно у старому терміні»44. Аргументами є «запрова8 дження нових інформаційних технологій», які змінили бібліотечну практику, і необхідність формування єдиної терміносистеми бібліотечної справи та інформатики. На роль замінника пропонують8 ся два варіанти: «довідковий апарат» (але від нього автор тут же відмовляється) і «пошуковий апарат». Останній визначається таким чином: «це засіб доступу до інформації, яка існує в різних докумен8 тальних формах». Це визначення в принципі не викликає заперечень, але воно не дає відповіді на питання: чим відрізняється пошуковий апарат бібліотеки від інших «засобів доступу до інформації».

Проаналізувавши поняття «ДБА» та «ДПА», можна зробити вис8 новок, що для бібліотек доречно залишити термін «ДБА», тому що: 1) ця назва є традиційною; 2) склад ДБА давно визначений і відомий всім фахівцям; 3) термін «ДБА» підкреслює належність ДБА бібліотеки до її бібліографічної діяльності; 4) термін «ДПА» не може замінити термін «ДБА», тому що перший не охоплює всього змісту

135

другого. ДПА – це тільки частина ДБА, і одночасне використання цих двох термінів недоречне. Тим більш недоречно визначати ДБА через ДПА, тобто більш широке поняття через вужче; 5) поняття ДПА потребує подальшого дослідження і уточнення.

У російській «Библиотечной энциклопедии» (2007 р.) у статті І.Г. Моргенштерна ДБА визначений таким чином: «інформаційно8пошу8 кова система (ІПС), що формується з метою пошуку та видачі бібліографічної та фактографічної інформації. Синонім – довідково8 пошуковий апарат (ДПА) – широко застосовується у службах НТІ і включений в державний стандарт з інформаційної діяльності». Як бачимо, автор зберіг головне з визначення, даного у 1982 р., але йо8 му довелося вказати і синонім – ДПА, оскільки енциклопедія не є нормативним документом, а лише довідковим.

Для навчальних видань у визначенні ДБА варто використати йо8 го повну характеристику, дану І.Г. Моргенштерном: це – інфор8 маційна база всієї бібліографічної діяльності бібліотеки, яка об'єднує джерела бібліографічного та фактографічного пошуку, що активно використовуються в бібліографічному обслуговуванні і знаходяться в основному на центральному довідковому пункті чи в довідково8 бібліографічному відділі, а також на довідкових пунктах у спеціалізо8 ваних читальних залах; інформаційно8пошукова система, основними функціями якої є забезпечення ефективного пошуку бібліографічної та фактографічної інформації, розкриття складу та змісту бібліотеч8 них фондів; яка складається з різнорідних документів: вторинних і первинних, закінчених і продовжуваних, опублікованих і нео8 публікованих, друкованих і електронних, створюваних самостійно і одержуваних ззовні. За складом ДБА – це сукупність традиційних і електронних довідкових і бібліографічних видань, неопублікованих бібліографічних посібників, бібліотечних каталогів і картотек, баз і банків даних, керівних (нормативних) та узагальнюючих документів, які використовуються, перш за все, в довідково8бібліографічному об8 слуговуванні читачів для пошуку необхідної інформації.

Термінологічні аспекти ДБА потребують ще подальшого дослі8 дження, оскільки окремо треба розглянути терміни, що позначають складові ДБА (різні види каталогів і картотек, бази даних, довідково8 бібліографічний фонд тощо).

1 Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України із змінами та доповненнями від 16.03.2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi8bin/laws/main.cgi. – Назва з екрану.

2 Про науково8технічну інформацію: Закон України, 25 черв. 1993 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 33. – С. 843–851.

136

3 Коготков Д.Я. Библиографическая деятельность библиотеки: организация, технология, управление: учебник / Д.Я. Коготков; науч. ред. Г.В. Михеева; под общ. ред. О.П. Коршунова. – СПб.: Профессия, 2003. – 304 с.; Справочник библиографа / науч. ред.: А.Н. Ванеев, В.А. Минкина. – 38е изд., перераб. и доп. – СПб.: Профессия, 2003. – 560 с.

4 Шамурин Е.И. Словарь книговедческих терминов для библиотекарей, библиографов, работников печати и книжной торговли. – М.: Совет. Россия, 1958. – 340 с.

5 Николаев В.А. Справочно8библиографический аппарат библиотеки // Библиография. Общий курс: учеб. для библ. фак. ин8тов культуры / под ред. М.А. Брискмана и А.Д. Эйхенгольца. – М.: Книга, 1969. – Глава 20. – С. 433.

6 Мамонтов А.В. Организация справочно8библиографического аппарата библиотеки // Библиография. Общий курс : учеб. для студентов библ. фак. ин8тов культуры, пед. вузов и ун8тов / под ред. О.П. Коршунова. – М.: Книга, 1981. – Глава 12. § 2. – С. 384–399.

7 Там само. – С. 384.

8ГОСТ 7.26880. Библиотечное дело. Основные термины и определения

//Стандарты по библиотечному делу и библиографии. – Изд. офиц. – М.: Изд8во стандартов, 1985. – С. 127.

9 Справочно8библиографический аппарат // Книговедение: энцикл.

слов. / ред. колл.: Н.М. Сикорский (отв. ред.) и др. – М.: Совет. энцикл., 1982. – С. 514.

10 Моргенштерн И.Г. Справочно8библиографический аппарат библиотеки : (теорет. анализ) // Сов. библиогр. – 1982. – № 2. – С. 22.

11Словарь терминов по информатике на русском и английском языках / Г.С. Жданова, Е.С. Колобродова, В.А. Полушкин, А.И. Черный. – М.: Наука, 1971. – С. 151.

12Основные проблемы информатики и библиотечно8библиографическая работа : учеб. пособ. для библ. фак. / под ред. А.В. Соколова; Ленингр. гос. ин8т культуры, Каф. информатики. – Л., 1976. – С. 68–72.

13Моргенштерн И.Г. Справочно8библиографический аппарат библиотеки: (теорет. анализ) // Сов. библиогр. – 1982. – № 2. – С. 22–32.

14Словарь терминов по информатике на русском и английском языках ...

–С. 151.

15Буран В.Я. Організація довідково8бібліографічного апарату бібліотеки / В.Я. Буран, В.В. Пупченко // Буран В.Я. Бібліографія. Загальний курс: навч. посіб. для учнів культ.8освіт. училищ / В.Я. Буран, О.П. Довгопола,

В.В.Пупченко; за ред. В.Я. Бурана. – К.: Вища шк., 1984. – Тема 8. – С. 89–101.

16Там само. – С. 89.

17Библиотечное дело: терминол. слов. / сост.: И.М. Суслова, Л.Н. Уланова. – 28е изд., перераб. и доп. – М.: Книга, 1986. – С. 140–141.

18Терминологический словарь по библиотечному делу и смежным отраслям знания / Рос. акад. наук, Б8ка по естеств. наукам; сост.:

З.Г. Высоцкая (отв. ред.), В.А. Врубель, А.Б. Маслов, Л.К. Розеншильд; рук. авт. колл. А.Г. Захаров. – М., 1995. – С. 178.

137

19Толковый словарь по основам информационной деятельности / Укр. акад. информатики, Укр. ин8т науч.8техн. и эконом. информ.; под ред.

Н.Н.Ермошенко. – К., 1995. – С. 118.

20Диомидова Г. Н. Библиография. Общий курс : учеб. для библ. техникумов и библ. отд8ний культ.8просвет. училищ / Г.Н. Диомидова; под ред. А.И. Барсука. – М.: Книга, 1978. – С. 143.

21Так само. – С. 139–140.

22Диомидова Г.Н. Библиографоведение: учеб. для сред. профессион. учеб. заведений / Г.Н. Диомидова. – СПб.: Профессия, 2002. – С. 182.

23Коршунов О.П. Справочно8библиографический аппарат // Книга : Энциклопедия / гл. ред. В.М. Жарков. – М.: Науч. изд8во «Большая Росс. энцикл.», 1999. – С. 612.

24Терезин В.И. Так что же такое – СБА и СБФ? // Совет. библиогр. – 1992. – № 2. – С. 42–43; Он же. Так что же такое – СБА и СБФ в библиотеке? // Библиография. – 1994. – № 2. – С. 22–25.

25Коготков Д.Я. СБА: определение, состав, функции // Библиография. – 1997. – № 4. – С. 52–53.

26Словарь терминов по информатике на русском и английском языках ...

– С. 156.

27Моргенштерн И.Г. СБА и СБО: состояние и перспективы развития // Российское библиографоведение: итоги и перспективы : сб. науч. ст. / сост. и предисл. Т.Ф. Лиховид; науч. ред. Т.Ф. Лиховид. – М.: ФАИР8ПРЕСС, 2006. – С. 458.

28ГОСТ 7.27880. Научно8информационная деятельность. Основные термины и определения // Стандарты по библиотечному делу и библиографии. – Изд. офиц. – М.: Изд8во стандартов, 1985. – С. 140.

29Словарь терминов по информатике на русском и английском языках ...

– С. 57.

30ГОСТ 7.0899. Информационно8библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения // Стандарты по библиотечно8 информационной деятельности / сост.: Т.В. Захарчук, О.М. Зусьман. – СПб.: Профессия, 2003. – С. 14.

31Швецова Водка Г.М. Документознавство: навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – С. 164–167.

32 Михайлов А.И. Научные коммуникации и информатика / А.И. Михайлов, А.И. Черный, Р.С. Гиляревский; Всесоюз. ин8т науч. и техн. информ. – М.: Наука, 1976. – С. 195.

33 Моргенштерн И.Г. Справочно8библиографический аппарат библиотеки: (теорет. анализ) ... – С. 23.

34Терешин В.И. Библиотечный фонд : учеб. пособие. – М.: МГУКИ, 2001. – С. 157.

35Моргенштерн И.Г. Справочно8библиографический аппарат библиотеки: (теорет. анализ) ... – С. 23.

36Библиотечное дело : терминол. слов.... – М.: Книга, 1986. – С. 141.

37Терминологический словарь по библиотечному делу и смежным отраслям знания ... – М., 1995. – С. 178–179.

138

38Толковый словарь по основам информационной деятельности ... – К., 1995. – С. 40.

39Беспалова Э.К. Справочно8библиографический аппарат библиотеки: учеб. пособие / Э.К. Беспалова; Моск. гос. ин8т культуры. – М., 1989. –

С.3–5; Беспалова Э.К. Общие вопросы организации СБА / Э.К. Беспалова // Библиографическая работа в библиотеке: организация и методика: учеб. для студентов библ. фак. ин8тов культуры и пед. вузов / под ред. О.П. Коршунова. – М.: Кн. палата, 2003. – Глава 5. – С. 43.

40Коготков Д.Я. СБА: определение, состав, функции // Библиография. – 1997. – № 4. – С. 51.

139

41 Коготков Д.Я. Библиографическая деятельность библиотеки: организация, технология, управление: учебник / Д.Я. Коготков; науч. ред. Г.В. Михеева; под общ. ред. О.П. Коршунова. – СПб.: Профессия, 2003. – С. 69–70.

42ГОСТ 7.73896. Поиск и распространение информации. Термины и определения // Стандарты по библиотечно8информационной деятельности

/сост.: Т.В. Захарчук, О.М. Зусьман. – СПб.: Профессия, 2003. – С. 308.

43ГОСТ 7.0899. Информационно8библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения // Стандарты по библиотечно8 информационной деятельности / сост.: Т.В. Захарчук, О.М. Зусьман. – СПб.: Профессия, 2003. – С. 27.

44Берестова Т.Ф. Когда «тесно» в старом термине // Мир библиогр. – 2001. – № 2. – С. 33–38; № 3. – С. 19–21.

The looks of library and bibliography scientists in relation to notions of «reference bibliographic tools» and «reference searching tools» of library are analysed. Correlation of these terms and their fitness for deter mination of main instrument of library's bibliographic activity is explored.

УДК 00592:004

Андрей Сукач

ДОКУМЕНТОВЕДЧЕСКАЯ ТЕРМИНОЛОГИЯ

В УСЛОВИЯХ ПРИМЕНЕНИЯ ТЕХНОЛОГИИ ЭЛЕКТРОННОЙ ПОЧТЫ

Освещаются вопросы использования в публикациях по докумен товедению и ДОУ, а также нормативно методических документах Ре спублики Беларусь, зарубежных стран и на международном уровне понятий «электронная почта», «сообщение электронной почты», «электронное сообщение» и связанных с ними понятий. Анализиру ются различные подходы и связанные с ними проблемы и недостат ки по применению указанных понятий в отношении документиро ванной информации, пересылаемой посредством электронной поч ты.

Впервые в отечественной науке понятие «электронная почта» появилась на рубеже 1970–19808х гг. В понимании различных спе8 циалистов оно могло быть как достаточно широким, охватывая со8 вершенно разные технологии передачи документов посредством се8

140