Термінологія документознавства

традиционного к электронному / М.П. Бобылева // Секретарь8референт. – 2008. – № 3. – С. 29.

12Янковая В.Ф. Деловая переписка: уч.8практ. пос. / В.Ф. Янковая. – М.: ВНИИДАД, 2007. – С. 6, С.22.

13Илле Я. Электронное таможенное оформление в условиях EС / Я. Илле // Электронная торговля в СНГ и восточноевропейских странах: материалы VII междунар. науч. конф., 9 ноября 2005 г. – Минск: БГУ, 2001.

–

С.198–206; Гаврилов М. В. Наложение ареста на электронную почту, ее осмотр и выемка / М.В. Гаврилов, А.Н. Иванов // Правоведение. – 2003. – № 1. – С. 154–162.

14Тыкоцкая Н.Г. Правовое регулирование незапрашиваемых коммерческих электронных сообщений / Н.Г. Тыкоцкая // Проблемы правовой информатизации. – 2007. – № 1 (13). – С. 71.

15См.: Храмцовская Н.А. Разработка регламента работы с электронной почтой / Н.А. Храмцовская // Делопроизводство и документооборот на предприятии. – 2005. – № 11. – С. 54–67; Ее же. Секретарь и электронная почта / Н.А. Храмцовская // Справочник секретаря и офис8менеджера. – 2006. – № 11. – С. 34–41; Ковалева Н.Н. Комментарий к Федеральному закону от 27 июля 2006 года № 1498ФЗ «Об информации, информационных технологиях и о защите информации» / Н.Н. Ковалева, Е.В. Холодная // Консультант8Плюс Россия [Электронный ресурс]. – 2007. – Дата доступа: 16.09.2008.

16Организация работы с документами / Под. ред. В.А. Кудряева. – М.: ИНФРА8М, 2001. – С. 115.

17Белых В.С. Правовое регулирование предпринимательской деятельности в России / В.С. Белых. – М.: ТК Велби, изд8во «Проспект», 2005. – С. 327–328.

18Priscilla Emery, Records Management: Market or Function? // Infonomics Magazine. – http://www.aiim.org/infonomics/articleview.aspx?ID=18339. – 03.10.2008.

19См.: Flynn. N. E8mail Rules: a Business Guide to Managing Policies, Security, and Legal Issues, for E8mail and Digital Communications / Flynn, Kahn. – New York: AMACOM, 2003. – 273 p.; Flynn. Instant messaging rules : a business guide to managing policies, security, and legal issues for safe IM commu8 nication / Flynn. – New York: AMA, Amacom. – 2004. – 211 p.; Beer A. The impact of Electronic Mail on Business Processes / Beer. – Frankfurt am Mein: Peter Lang GmbH, 2004. – 256 p.

20См.: Pao, Stephen. Absence of Evidence Does Not Equal Innocence / Stephen Pao // Messaging News. – 2008, august. – P. 35. – Mode of access: http://www.messagingnews.com/pdf/MN_August_08.pdf. – Date of access: 08.09.2008; Flynn, N. E8mail Rules: a Business Guide to Managing Policies, Security, and Legal Issues, for E8mail and Digital Communications / Flynn, Kahn. – New York: AMACOM, 2003. – P. 68–69.

21ISO 154898182001 Information and documentation. Records management.

151

22Шишаева Е.Ю. Правовое регулирование использования электронного документа в предпринимательской деятельности / Е.Ю. Шишаева // Консультант8Плюс Россия [Электронный ресурс]. – 2007. – Дата доступа: 12.05.2008.

23Кукарина Ю.М. Законодательное регулирование понятий «электронный документ» и «электронная подпись» в странах Западной Европы / Ю.М. Кукарина // Документация в информационном обществе: Унификация и стандартизация межведомственного и корпоративного документооборота: Доклады и сообщения на девятой Международной научно8практической конференции 5–6 дек. 2002 г. / Росархив. ВНИИДАД.

–М., 2003. – С. 248–253.

24Модельный Закон «Об электронной цифровой подписи»: принят на шестнадцатом пленарном заседании Межпарламентской Ассамблеи государств – участников СНГ, постановление № 16–10 от 9 декабря 2000 г. // Единый реестр правовых актов и других документов СНГ [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.cis.minsk.by/webnpa/ text.aspx?RN=n20000137. – Дата доступа: 29.01.2009.

25Модельный закон «Об информации, информатизации и защите информации»: принят на двадцать шестом пленарном заседании Межпарламентской Ассамблеи государств – участников СНГ, постановление № 26–7 от 18 ноября 2005 г. // Институт проблем информационного права [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.medialaw.ru/exussrlaw/l/sng/44.htm. – Дата доступа: 25.01.2009.

26Федеральный закон Российской Федерации «Об информации, информационных технологиях и о защите информации» от 27 июля 2006 г. № 1498ФЗ // Собрание законодательства Российской Федерации. – 2006. – № 31 (1 ч.). – С. 3448.

27Федеральный закон Российской Федерации «О связи» от 7 июля 2003 г. № 1268ФЗ: с изм. и доп. по сост. на 25.01.2009 // Консультант8Плюс [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.consultant.ru/popu8 lar/communication/28_1.html. – Дата доступа: 25.01.2009.

28Закон Кыргызской Республики «Об электронной цифровой подписи«» от 17 июля 2004 г. № 92 // Civil Государственное агентство информационных ресурсов и технологий при Правительстве Кыргызской Республики [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://gairt.kg/index.php?option=com_content&task=view&id=111&Itemid= 34. – Дата доступа: 25.01.2009.

29Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами, внесеними згідно із Законом № 25998IV (25998 15) від 31.05.2005) // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 36. – Ст. 275; Відомості Верховної Ради 2005. – № 26. – Ст. 349.

30Порядок подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі: затв. постановою правління Пенсійного фонду України від 19 квітня 2007 р. № 787 // Верховна Рада України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi8bin/laws/main.cgi?nreg=z0436807. – Дата доступу: 25.01.2009.

152

31п.16. Правил электронного документооборота государственных органов Республики Казахстан: утв. постановлением Правительства Республики Казахстан от 17.04.2004 № 430 // Национальные информационные технологии [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.nitec.kz/documents/4postan430.doc. – Дата доступа: 25.01.2009.

32п.15 Указа Президента Республики Беларусь «Об официальном Интернет8портале Президента Республики Беларусь» от 29.12.2006 № 754 (с изм. и доп. по сост. на 26.08.2008) // Эталонн. банк данных правовой инф. Респ. Беларусь «Эталон8Беларусь» [Электронный ресурс] / НЦПИ РБ. – Минск, 2008.

33п.8.4. Инструкции по осуществлению межбанковских расчетов через автоматизированную систему межбанковских расчетов Национального банка Республики Беларусь: утв. постановлением Правления Национального банка Республики Беларусь от 10.03.2005 № 37 (с изм. и доп. по сост. на 24.03.2008) // Эталонн. банк данных правовой инф. Респ. Беларусь «Эталон8Беларусь» [Электронный ресурс] / НЦПИ РБ. – Минск, 2008.

34См.: Правила оптовой торговли, осуществляемой в форме электронной торговли: утв. постановлением Совета Министров Республики Беларусь от 19.07.2007 № 924 // Эталонн. банк данных правовой инф. Респ. Беларусь «Эталон8Беларусь» [Электронный ресурс] / НЦПИ РБ. – Минск, 2008; Инструкция о порядке дистанционного доступа к единому государственному регистру недвижимого имущества, прав на него и сделок с ним: утв. постановлением Государственного комитета по имуществу Республики Беларусь от 27.07.2006 № 13 // Эталонн. банк данных правовой инф. Республики Беларусь «Эталон8Беларусь» [Электронный ресурс] / НЦПИ РБ. – Минск, 2008; Инструкция о порядке депозитарного учета прав

153

на эмиссионные ценные бумаги: утв. постановлением Министерства финансов Республики Беларусь от 22.11.2006 № 143 // Эталонн. банк данных правовой инф. Республики Беларусь «Эталон8Беларусь» [Электронный ресурс] / НЦПИ РБ. – Минск, 2008.

35См.: постановление Государственного таможенного комитета Республики Беларусь «О порядке таможенного оформления и контроля товаров в случае их декларирования в электронной форме и внесении изменений и дополнений в некоторые нормативные правовые акты Государственного таможенного комитета Республики Беларусь по вопросам таможенного оформления» от 16.01.2007 № 4 // Эталонн. банк данных правовой инф. Республики Беларусь «Эталон8Беларусь» [Электронный ресурс] / НЦПИ РБ. – Минск, 2008; Инструкция о порядке совершения банковских документарных операций: утв. постановлением Правления Национального банка Республики Беларусь от 29.03.2001 № 67 (в ред. пост. Правления Национального банка Республики Беларусь от 28.11.2006 № 194)

//Эталонн. банк данных правовой инф. Республики Беларусь «Эталон8 Беларусь» [Электронный ресурс] / НЦПИ РБ. – Минск, 2008.

36п.1. Порядка приема, регистрации, учета, распространения брачных объявлений и объявления о знакомствах или об общении по телефону в средствах массовой информации: утв. постановлением Совета Министров Республики Беларусь от 18.01.2006 № 52 // Эталонн. банк данных правовой инф. Республики Беларусь «Эталон8Беларусь» [Электронный ресурс] / НЦПИ РБ. – Минск, 2008.

In the report author analyses different approaches to the definition of e mail and documented information, sent via e mail, reflected in publica tions as well as in the legislation of different countries and international regulations.

УДК 01:001.4

Людмила Трачук

ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОГРАФІЧНА ПРОДУКЦІЯ: ПИТАННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ

Зроблено спробу розширити класифікацію електронної бібліог рафічної продукції за рахунок ознак, притаманних їй як сукупності електронних вторинних документів.

154

Бібліографічною продукцією традиційно називали сукупність бібліографічних посібників, як документально зафіксований резуль8 тат бібліографічної діяльності, а також засіб доведення бібліогра8 фічної інформації (БІ) до її споживачів1. Загальноприйнятим є виз8 наченням бібліографічної продукції як сукупності бібліографічних посібників, створених (виданих) за певний період чи таких, що утво8 рюють певний масив2. При цьому поняття «бібліографічний посібник» трактували доволі широко, як будь8яку БІ, зафіксовану у документальній формі (у тому числі і покажчик літератури, і картко8 вий каталог бібліотеки, і письмова довідка у відповідь на запит спо8 живача тощо). Таке саме трактування закладене в низці навчальних посібників. Наприклад, Г. Діомідова розуміє бібліографічну про8 дукцію як документально зафіксовану бібліографічну інформацію, що є одночасно результатом процесу її підготовки і засобом обслуго8 вування споживачів3. О. Гречихін визначає бібліографічну продукцію як бібліографічну інформацію, відтворену у всьому різноманітті можливих знакових систем і матеріальних носіїв (документах, ви8 даннях, творах, у формі динамічних способів матеріалізації – кіно, радіо, телебачення, комп'ютера)4. В. Фокєєв вважає бібліографічну продукцію результатом бібліографування, а бібліографічні довідки, консультації, оповіщення про документи, усні огляди і бесіди – ре8 зультатом бібліографічного обслуговування. Отже, на його думку, ос8 танні не входять до складу бібліографічної продукції5. І. Морген8 штерн, навпаки, вказує, що в результаті бібліографічного обслугову8 вання також виникають бібліографічні посібники (оповіщення про нову літературу, що надсилаються абонентам поточного бібліогра8 фічного інформування, щомісячні чи щоквартальні бюлетені нових надходжень, бібліографічні списки і огляди, які публікуються в дру8 кованих ЗМІ)6.

Враховуючи те, що бібліографічним посібником є тільки доку8 ментально зафіксована БІ, за межами традиційного визначення бібліографічної продукції залишаються недокументальні форми на8 дання БІ: усні довідки, консультації, огляди літератури; бібліог8 рафічний пошук в електронному каталозі та в базах даних бібліотеки, інформаційний пошук в Інтернеті; огляди літератури, що звучать на радіо, телебаченні.

На даний час є тенденція розглядати бібліографічну продукцію як один із різновидів інформаційної продукції. Більшість норматив8 них актів та довідкових видань розмежовує поняття «продукція» та «послуга», наголошуючи на матеріальному втіленні інформаційної продукції. Наприклад, згідно з прийнятим у 1992 році Законом Ук8 раїни «Про інформацію» інформаційна продукція – це матеріалізо8

155

ваний результат інформаційної діяльності, призначений для задово8 лення інформаційних потреб громадян, державних органів, підпри8 ємств, установ і організацій; а інформаційна послуга – здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності по доведенню інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їх інформаційних потреб7.

Інше розуміння інформаційної продукції закладене в міждержав8 ному стандарті 7.0899 «Інформаційно8бібліографічна діяльність, бібліографія. Терміни та визначення»: інформаційна продукція – це документи, інформаційні масиви, бази даних і інформаційні послуги, які є результатом функціонування інформаційних систем8. Вона мо8 же бути представлена у матеріальній, речовій формі (як інфор8 маційний продукт) та як інформаційна послуга, що не має матеріаль8 ного носія9. Остання визначається як результат бібліографічного об8 слуговування, що задовольняє потреби в БІ. Бібліографічна про8 дукція, за стандартом, є інформаційною продукцією, що містить БІ. Отже, до складу бібліографічної продукції, за ГОСТом 7.0899, вхо8 дять і бібліографічні продукти, і бібліографічні послуги.

На проміжний характер підготовлених заздалегідь бібліогра8 фічних посібників у досягненні кінцевого результату бібліографічної діяльності вказують В. Брежнєва та В. Мінкіна. Це пов'язане з підви8 щенням вимог користувачів до комфортності обслуговування. Бібліотеки створюють картотеки, бібліографічні бази даних, тема8 тичні списки літератури тощо, а потім на їх основі формують тема8 тичні добірки, дайджести, аналітичні огляди для конкретних спожи8 вачів інформації, які надаються користувачам у традиційній чи елек8 тронній формі. БП є також проміжним етапом у підготовці виставок, днів спеціаліста, інших заходів10. В електронному середовищі БП ча8 сто є проміжним результатом діяльності з надання користувачам до8 ступу до повних текстів документів. Отже, на даний час поняття «бібліографічна продукція» є ширшим, ніж сукупність бібліогра8 фічних посібників, зокрема тих, що готуються тільки як результат процесу бібліографування.

В термінологічному словнику «Електронна бібліографія» подане таке визначення бібліографічної продукції: це документально зафіксована і / чи така, що існує в електронному середовищі про8 дукція суб'єктів бібліографічної діяльності як результат і засіб бібліографічної діяльності; сукупність створених ними традиційних і/чи електронних джерел БІ, проміжний результат бібліографічної діяльності, призначений впливати в заданих напрямах на читацьку індивідуальну і масову свідомість, формування читацької інфор8 маційної культури, що є кінцевим результатом бібліографії11. У цьому

156

визначенні не зрозуміло, чому бібліографічна продукція в електрон8 ному середовищі відділена від «документально зафіксованої» бібліографічної продукції, адже вона теж фіксується на певному ма8 теріальному носії.

На нашу думку, електронна бібліографічна продукція – це су8 купність електронних бібліографічних посібників як результатів і за8 собів бібліографічної діяльності в електронному середовищі, а також бібліографічних послуг, що здійснюються в електронному середо8 вищі. На окремий розгляд заслуговують саме електронні бібліо8 графічні посібники (ЕБП), що є основою бібліографічної діяльності.

У вивченні бібліографічних посібників можна простежити кіль8 ка етапів. До початку 808х рр. здійснювали, переважно, описування окремих видів бібліографічних посібників та об'єднання їх у групи за визначеними ознаками. У 808ті рр. проблемам класифікації бібліографічної продукції присвятили праці О. Коршунов, Ю. Чепі8 те. У середині 808х рр. Г. Швецова8Водка уточнила багатоаспектну фасетну класифікацію бібліографічних посібників, розроблену О. Коршуновим, і запропонувала нові визначення ознак класифі8 кації та видів бібліографічних посібників12. Будучи надрукованою з деякими змінами в середині 908х рр., ця класифікація викликала низку дискусійних публікацій у фаховій періодиці (О. Косирєва, Е. Беспалова, І. Моргенштерн, О. Гречихін). Зокрема, Е. Беспалова вважала, що в епоху комп'ютеризації бібліографічної діяльності пи8 тання класифікації бібліографічних посібників не актуальне, оскільки користувач сам вирішує проблему вибору бази даних, до8 кументів, форм отримання знань і використання інформації13. І. Моргенштерн не погодився з цим твердженням, вказавши, що еле8 ктронний інформаційний простір формується не як однорідний ма8 сив бібліографічних записів, а як сукупність різноманітних бібліо8 графічних баз даних, цінність яких залежить від критеріїв виявлен8 ня документів, їх відбору та дотримання бібліографічних методів їх обробки. Тому корисним є утвердження методичних рішень, що сто8 суються створення певних видів і форм ЕБП, отже, потрібна і кла8 сифікація електронної бібліографічної продукції14. Він запропонував проаналізувати кожний вид традиційних бібліографічних посіб8 ників з точки зору можливості його існування в електронному сере8 довищі та виділити оригінальні (не характерні для традиційної бібліографічної діяльності) види ЕБП (бібліографічних баз даних)15. В. Фокєєв зазначив, що класифікація бібліографічних посібників має велике наукове, навчально8пізнавальне, конкретно8методичне і організа8ційно8управлінське значення16.

157

Дійсно, велика кількість ЕБП, що з'являються на бібліотечних сайтах або створюються бібліотеками на компакт8дисках, потребує впорядкування і координації, визначення відповідної методики бібліографування. Як показало дослідження «Бібліографічна діяль8 ність російських бібліотек», що проводилось секцією бібліографії Російської бібліотечної асоціації, при створенні бібліографічної про8 дукції (зокрема й електронної) неузгодженість дій приводить до то8 го, що бібліотеки часто створюють бібліографічні посібники, які уже існують17. Навіть в межах регіону, як вказують Г. Шемаєва та Н. Капустіна (на основі дослідження, проведеного фахівцями Асо8 ціації сучасних інформаційно8бібліотечних технологій, Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Короленка та кафедри бібліотекознавства і соціальних комунікацій Харківської державної академії культури) існує дублювання тематики представлених елек8 тронних ресурсів18. Проведений нами аналіз сайтів бібліотек вищих навчальних закладів та обласних універсальних наукових бібліотек щодо виявлення електронних бібліографічних ресурсів теж це підтвердив: мало не на кожному сайті внз виставлені бібліографічні посібники на тему «Болонський процес»; серед обласних універсаль8 них наукових бібліотек повторюваними темами ЕБП є життя і діяльність Івана Франка, Уласа Самчука, Лесі Українки тощо. Отже, робота бібліографів різних бібліотек дублюється, сили і засоби вит8 рачаються нераціонально.

ЕБП можна розглядати з кількох точок зору. З одного боку, всі вони є бібліографічними посібниками, тобто вторинними документа8 ми, які мають свої особливі характеристики, обумовлені методами бібліографування. З іншого боку, ЕБП є електронними документами, тому до ЕБП може застосовуватися загальна класифікація електрон8 них документів.

Класифікацію електронних бібліографічних посібників розроби8 ла Г. Швецова8Водка (вона називала їх комп'ютерними бібліо8 графічними ресурсами, оскільки на той час не було усталеного термі8 на щодо цього явища)19. Частково специфіку ЕБП відобразив у своїй класифікації І. Моргенштерн20. Характеристику жанрового різно8 маніття електронних бібліографічних ресурсів, представлених на сай8 тах юнацьких бібліотек Росії, дала І. Матвєєва21. І. Вишневська про8 аналізувала види і форми інформаційно8аналітичних продуктів, розг8 лянула їх класифікацію22. Д. Соловяненко23 здійснив аналіз онлайно8 вих бібліотечних ресурсів, в тому числі і бібліографічних, а В. Болдов8 ський дав визначення та класифікував онлайнові документи24. О. Єлі8 сіна, використовуючи класифікацію Документа IV Г. Швецової8Вод8 ки25 для визначення, уточнення і впорядкування понять, що відно8

158

сяться до електронного документа і застосовуються в бібліотекоз8 навстві, розробила класифікацію електронних документів26.

Більшість дослідників застосовують фасетний метод кла8 сифікації, який дозволяє охарактеризувати документ і визначити йо8 го вид за будь8якою кількістю ознак, істотних в певних умовах. Г. Швецова8Водка виділила 17 істотних, на її думку, ознак електрон8 них бібліографічних посібників27. Як зауважив І. Моргенштерн, лише 5 із них специфічні для електронного середовища: можливості пошу8 ку, операційна система, програмні засоби, зовнішня форма, спосіб до8 ступу28. Проте, на нашу думку, ця класифікація відображає реальний стан речей, коли «види джерел бібліографічної інформації, що вини8 кають в електронному середовищі, значною мірою є аналогом друко8 ваних бібліографічних посібників»29. Отже, в класифікації ЕБП не варто відмовлятися від визначення їх видів за ознаками, характерни8 ми для будь8якого бібліографічного посібника. Пропонуємо розши8 рити класифікацію ЕБП Г. Швецової8Водки, взявши до уваги ознаки ЕБП як електронного документа.

Оскільки серед ЕБП можна виділити такі, що існують лише в електронній формі, і такі, що мають друкований аналог, варто допов8 нити існуючу класифікацію видом ЕБП за наявністю друкованого аналога. За цією ознакою виділимо оригінальні ЕБП та аналогові. В. Фокєєв аналогами називає, зокрема, електронні версії каталогів30, з чим важко погодитись, оскільки сучасні електронні каталоги ство8 рюються саме як електронні бази чи банки даних, а якщо маються на увазі скановані каталоги, то вони теж відрізняються від карткових пошуковим інтерфейсом, отже, є певною мірою оригінальними ЕБП.

Пропонуємо розділити ознаку «за способом доступу» на три складові (ці ознаки виділяє О. Єлісіна для класифікації електронно8 го документа): за технологією доступу (мережеві і немережеві), за можливістю доступу з конкретного комп'ютера (локальні (місцеві) і віддалені), за режимом доступу (відкритого доступу, обмеженого до8 ступу, персонального доступу). Мережеві ЕБП надаються користува8 чам через телекомунікаційні мережі, немережеві не призначені для таких цілей. Локальні ЕБП – ті, що фізично знаходяться в місці до8 ступу, віддалені – знаходяться поза межами місця доступу. Мережеві ЕБП можуть бути локальними чи віддаленими (як приклад відповідних електронних документів О. Єлісіна наводить той факт, що в складі фондів Російської державної бібліотеки був виділений фонд мережевих документів віддаленого доступу і фонд мережевих документів локального доступу). ЕБП відкритого доступу можуть використовувати всі бажаючі без обмежень. Обмеження доступу до ЕБП полягають, наприклад, у встановленні паролів при вході в елек8

159

тронний каталог, виставлений на сайті бібліотеки, – його користува8 чами можуть бути тільки зареєстровані читачі бібліотеки. ЕБП пер8 сонального доступу – це, наприклад, бібліографічні списки, що над8 силаються користувачу на адресу електронної пошти як результат бібліографічного обслуговування.

За каналом сприйняття інформації ЕБП можна поділити на візу8 альні, аудіальні, аудіовізуальні. За співвідношенням динаміки/стати8 ки БІ І. Моргенштерн пропонував поділяти електронні бібліогра8 фічні ресурси на змінні і стабільні (закінчені). До першого типу нале8 жать бібліографічні бази і банки даних, організація яких дозволяє до8 повнювати їх новими записами, редагувати і вдосконалювати; до дру8 гого – записані на CD8ROM ЕБП або відскановані традиційні руко8 писні, друковані і машинописні бібліографічні посібники31. О. Єлі8 сіна розрізняє закінчені та інтегрувальні (які можна доповнювати, змінювати) електронні документи за ступенем завершеності. ЕБП та8 кож можна розрізняти за цією ознакою. Характеристикою інтегру8 вальних ЕБП є періодичне оновлення інформації, яке здійснюється шляхом додавання, вилучення, заміни бібліографічної інформації. Інтегрувальними ЕБП є електронні каталоги, аналітичні бази/банки даних. Відомості про можливість змін в ЕБП повинні вказуватися в анотації до ресурсу.

За структурою змісту ЕБП пропонується поділяти на лінійні, що характеризуються послідовним лінійним зв'язком елементів змісту, і гіпертекстові (з нелінійним зв'язком елементів змісту, що дозволяє його розглядати як сукупність різних послідовностей).

Аналіз існуючих ЕБП дослідники найчастіше здійснюють на ос8 нові характеристик певних їх жанрів. Е. Беспалова зауважила, що де8 які жанри бібліографічних посібників є «слідами і гримасами епохи»

і не повинні включатися в нові класифікації (плани читання, листівки8закладки, інші «малі форми» рекомендаційних посібни8 ків)32. Проведене нами дослідження показало, що на сайтах ук8

160