Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………..3

І. Визначення завантаженості транспортної мережі міста ……………………4

1.1.Побудова транспортної мережі міста………………………………………..4

1.2.Поділ території міста на транспортні райони……………………………….4

1.3 Розрахунок пасажирських кореспонденцій між районами………………..6

I.4. Побудова картограми пасажиропотоків…………………………………….12

II Проектування елементів міської вулично-дорожньої мережі………………15

II.1. Класифікація міських вулиць та доріг……………………………………….15

II.2. Поперечний профіль……………………………………………………………16

IV. Вертикальна планіровка…………………………………………………………18

Список літератури……………………………………………………………………19

Вступ

Сучасні проблеми містобудування - дефіцит міських територій, скупчення на дорогах транспортних засобів, відсутність в необхідному обсязі місць паркування, нездатність міської інфраструктури впоратися з постійно зростаючими наванта­женнями і погіршення екологічної обстановки, гостро виявляються в умовах істо­ричного середовища центральної частини міст України.

Як показує світова практика, найбільш ефективним методом для розміщення об’єктів транспортної і інженерної інфраструктури, торгівлі і побутового обслуго­вування є використання підземного простору. Альтернативним підходом є ство­рення моделі функціонування транспортних потоків у транспортній мережі міста. Цей підхід також має ряд проблем пов'язаних із складністю транспортних мереж, випадковим поводженням водіїв і ін. Але у сучасних умовах перевага належить моделюванню транспортних потоків.

Системи і споруди транспортного призначення займають найзначніше місце серед об'єктів підземної інфраструктури. Серед них:

• об'єкти міського пасажирського рейкового транспорту (метрополітен, тра­мвай, залізниця);

• пересічення міських вулиць і доріг в різних рівнях, транспортні тунелі, підземні пішохідні переходи і т.д.;

• об'єкти, пов'язані із зберіганням і обслуговуванням автомобільного транс­порту (тимчасові і постійні місця для паркування і зберігання автотранспорту, станції технічного обслуговування).

Основними заходами розвиток у магістральної мережі є створення магістра­лей безперервного руху з будівництвом розв’язок у різних рівнях, зокрема в цент­ральних частинах міст, а також використання підземного простору в центральній частині міста при розробці заходів щодо реалізації цих положень генерального плану.

Транспортні тунелі, призначені для автомобільного руху в межах централь­ної частини міста, дозволять пустити транзитний транспорт за напрямами, дублю­ючими основні міські магістралі в обхід переобтяженим перехрестям, забезпечити швидкісні зв'язки між районами і з центром міста з мінімальною витратою часу.

І.Визначення завантаженості транспортної мережі міста

Для розв'язання питань, поставлених у розділі І, передбачається виконання наступних завдань:

1. Побудова транспортної мережі міста;

2. Поділ території міста на транспортні райони;

3. Розрахунок пасажирських кореспонденцій між районами;

4. Побудова картограми пасажиропотоків на транспортній мережі.

Графічна частина роботи мусить містити:

а)план міста в М:20000 з запроектованою мережею громадського транспорту, поділом території міста на транспортні райони, нанесеними центрами транспортних районів вузловими точками;

б)Картограма пасажиропотоків.

1.1 Побудова транспортної мережі міста

Проектуємо попередню мережу міського громадського транспорту, що пов'язує між собою всі пасажироутворюючі та пасажиропоглинаючі пункти

Щільність транспортної мережі б мусить бути в межах:

1.65≤δ≤2.2 [км/км²]

де - довжина транспортної мережі (визначається вимірюванням на плані міста відповідно до заданого масштабу плану);

Р - площа території транспортного обслуговування (визначається по плану міста)

L=12,38

F=9,25

δ=

1.2. Поділ території міста на транспортні райони

Поділ території міста на транспортні райони є підготовчим етапом для визначення кореспонденцій та транспортних зв'язків на території міста і здійснюється згідно з відповідним положеннями.

Границі транспортних зон визначаються, враховуючи передбачуваний розподіл пасажирів по транспортній мережі. Перш за все такими границями є природні і штучні перешкоди: ріки, яри, водосховища, лісопарки, залізничні колії, а потім уявні лінії, які прокладаються по житлових вулицях, кварталах, але не по транспортних магістралях, які мусять бути осями розрахункових районів.

Границі прокладаються по точках, рівновіддалених від основних вуличних магістралей, по яких передбачається прокласти лінії пасажирського транспорту.

Кількість та розміри транспортних районів визначають в залежності від території міста, його планувальних особливостей. Чим більшою є кількість транспортних районів, тим точніше визначаються кореспонденції, проте ускладнюватиметься розрахунок.

Після розбивки міста на транспортні райони в кожному з них визначається центр тяжіння його пасажиропотоків, який позначають точкою й зносять на найближчу магістраль.

Запроектована транспортна мережа розбивається на ділянки таким чином, щоб мережа ділянки не спостерігалося різкої зміни пасажиропотоків. За границі ділянок приймають транспортні вузли; точки, які пов'язують центри тяжіння транспортних районів з лініями транспорту за найкоротшими напрямками; точки перетину магістралей з границями транспортних районів. Визначені ділянки позначають відповідними цифрами.

План міста ми розбиваємо на 4 транспортні райони і визначаємо їх площі.

F₁=5.511

F₂ =1.9448

F₃=3.432

F­₄=3.0888

F_i - площа певного транспортного району.

Для проектування мережі громадського транспорту міста надаються вихідні дані:

а)чисельність міста (Н) - 250 тис. чол.;

б)рухомість до:

- об'єктів культурно-побутового призначення:

30- парки; 11- вокзал; 16-торгівельний центр (ТЦ); 15 - громадський центр(Ц);

- до об'єктів районного призначення - 200 (переміщень на одного мешканця в рік);

- до мість праці - 509 (переміщень на одного працюючого в рік);

в)кількість працюючих в місто утворюючій базі:

ЦМ - 21%, ПП1-48%, ПП2 - 31%.

Структура зайнятості населення міста:

• працюючих у місто утворюючій групі - 38%;

• працюючих у житлових районах та мікрорайонах -17%;

• несамодіяльне населення (діти, пенсіонери) - 45%.

1.3 Розрахунок пасажирських кореспонденцій між районами:

Отже, розподіляємо пропорційно до наших обрахованих площ задану чисельність населення міста:

N_трi

N₁=150.73

N₂=54.95

N₃=96.98

N₄=87.28

N_тр- чисельність і-го транспортного району, тис. чол.;

F_тр - площа і-го транспортного району, визначена по плану міста;

F - площа території міста,визначена по плану;

Н - чисельність населення.

Розраховуються трудові паса жироутворення відповідно до заданої структури зайнятості міста та вихідних даних.

Кількість працюючих в житлових районах:

W^ж=0.17×N_I

Де N_I - чисельність населення і-го району.

W₁=25.62 тис. чол.

W₂=9.34 тис. чол.

W₃=16.49 тис. чол.

W₄=014.83 тис. чол.

Кількість працюючих в місцях прикладення праці місто утворюючої групи:

W=0,38×Н×В

Н - задана чисельність населення міста, тис. чол.;

В - відсоток працюючих у відповідному місці прикладення праці місто утворюючої групи.

W_цм=51.794 тис. чол..

W_пп1=73.226 тис. чол..

W_пп2=53.58 тис. чол..

Для всіх житлових районів та місць прикладення праці розраховують питому вагу відвідування підприємств обслуговування за наближеною формулою:

G_i=0,9Nі+0.1W_I

G₁=135.757 тис. чол.

G₂=49.55 тис.чол.

G₃=87.38 тис. чол.

G₄=79.10 тис. чол.

Для об'єктів місто утворюючої групи:

G_цм=2.562 тис. чол.

G_пп1=0.934 тис. чол.

G_пп2=1.649 тис. чол.

Визначаємо пасажироутворення з трудовою метою - C^тр (млн. переміщень/рік):

C^тр=

де П^тр - рухомість з трудовою метою, кількість працюючих, тис. чол.

W_i- кількість працюючих, тис. чол.

С₁^тр=13.322

С₂^тр=4.856

С₃^тр=8.574

С₄^тр=7.71

С_цм^тр =26.93

С_пп1^тр=38.07

С_пп1^тр=27.86

Визначаємо пасажироутворення з культурно - побутовою

метою-(млн. переміщень/рік)

C^кп=

П^кп- рухомість до об'єктів культурно-побутового призначення;

- сума питомої ваги відвідування підприємств обслуговування.

С₁^кп=14.1

С₂^кп=5.15

С₃^кп=9.08

С₄^кп=8.23

С_цм^кп =0,07

С_пп1^кп=0,05

С_пп2^кп=0,06

С_вок^кп=8.93

С_{пк і в}^кп=10.34

С_тц^кп=7.05

Вираховуємо внутрішньорайонні відстані розраховуємо з формулою:

L_ij=0.7√F

Де F- площа району, яка вимірюється відповідно до заданого масштабу.

L₁=1,1

L₂=0,9

L₃=1,2

L₄=1,0

L_1-2=1,8

L_1-3=3,8

L_1-4=6,5

L_2-3=2,9

L_2-4=5,5

L_3-4=2,6

L_1-цм=3,6

L_2-цм=2,6

L_3-цм=0,5

L_4-цм=2,9

L_1-пп1=6,5

L_2-пп1=5,5

L_3-пп1=2,6

L_4-пп1=1,0

L_1-пп2=0,8

L_2-пп2=1,7

L_3-пп2=4,8

L_4-пп2=7,4

L_1-вок=3,3

L_2-вок=1,5

L_3-вок=4,5

L_4-вок=7,1

L_{1-пк і в} =1,3

L_{2-пк і в} =0,9

L_{3-пк і в} =2,9

L_{4-пк і в} =5,5

L_1-тц =4,5

L_2-тц =3,6

L_3-тц =0,6

L_4-тц =2,0

Всі розрахунки вносимо в таблиці

Визначення завантаження транспортної мережі

Для визначення завантаженості транспортної мережі виписуються всі ділянки для кожного з транспортних районів. Довжина кожної ділянки вимірюється на плані відповідно до масштабу. При цьому величина внутрішньорайонного пасажиропотоку беремо з таблиці.