2.3. Порушення норм на граматичному рівні

Необхідною умовою нормативності медіаматеріалів є відповідність використовуваних лінгвоодиниць продуктивним граматичним моделям. Однак на сучасному етапі однією з найістотніших вад мовного оформлення телепрограм є морфологічні помилки, що виникають унаслідок неправильного вибору варіантів морфологічної форми слова і варіантів її поєднання з іншими елементами.

У мовленні телеведучих є чимало помилок, зумовлених впливом російської морфологічної системи. Для лексико-граматичного класу іменника характерні кілька різновидів помилок, описаних нижче.

1) Неправильне вживання категорії роду: зла собака* – злий собака, нова посуда* – новий посуд; сильна нежить* – сильний нежить, головна біль* – головний біль, на ярмарці* товарів народної творчості – на ярмарку.

2) Порушення категорії числа, наприклад, консерва* «Шпроти» – консерви «Шпроти», ці інформації* мають бути враховані – цю інформацію, минають часи* (час – збірний іменник, тоді як часи – поняття, обмежене початком та кінцем, конкретне).

3) Порушення категорії відмінка. Прізвища осіб чоловічої статі на -енко, -ук та ін. змінюються, проте за зразком російських відповідників допускають помилки: на чолі з Віктором Ющенко* – Ющенком, при Національному університеті імені Шевченко*– імені Шевченка. Іменник пальто в українській мові є змінним, на противагу російській мові. Проте на телебаченні та й у «живому» мовленні можна почути у благенькому пальто*.

Іменники, що означають власні назви, традиційно вживають у називному відмінку замість кличного: Оля*! Іди додому; Іра*, дай книжку (правильно вживати Олю, Іро). Проблемним є утворення родового відмінка однини та множини від іменників чоловічого роду ІІ відміни. Словосполучення з центра* поля вживають замість із центру поля, натомість закінчення -а іменник має лише тоді, коли стосується математичного терміна. У реченні «...керівництво привітало молодих солдат*» допущено помилку, адже правильний варіант молодих солдатів.

У системі прикметника та прислівника порушення відбувається переважно під час утворення ступенів порівняння за зразком російської мови, без урахування специфіки української мови. У російській мові просту форму вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників уживаєють рідко, а в українській – проста форма є основною. Неправильним є утворення вищого ступеня порівняння за допомогою слів самий, саме: він був серед нас самий* кращий, самий* вищий показник (потрібно вживати найкращий, найвищий).

Неправильними вважаємо форми вищого ступеня порівняння цінніший* двох днів, більший* нього, які утворені на зразок російських форм. Правильно говорити: цінніше за (від) двох днів, більший за (від) нього.

Труднощі використання числівників у тексті пов’язані насамперед із незнанням системи відмінювання числівників. Потрібно пам’ятати, що в непрямих відміках числівників 50–80, на противагу російській мові, перша частина не змінюється: п’ятдесяти, шістдесяти та ін. На телебаченні дуже часто вдаються до відмінювання числівників за нормами російської мови: у восьмидесяти* опитуваних; не було п’ятидесяти* метрів.

Наслідки інтерферентного впливу помітні й у системі займенників. У рекламі чаю «Greenfield» звучить: «Ми, жінки, володіємо їм* досконало», замість орудного відмінка займенника він використано давальний відмінок займенника вони. У російській мові ці форми збігаються. Українською мовою доцільно сказати: «Ми, жінки, володіємо ним досконало».

Відхилення від морфологічних норм у межах лексико-граматичного класу дієслів зафіксовано внаслідок порушення категорії виду (наприклад, купляйте* продукти – купуйте), категорії часу (так, для російської розмовної мови не характерна проста форма майбутнього часу дієслова, а в українській її потрібно вживати найчастіше). Форму майбутнього часу в словосполученнях: мешканці будинку мовчати не будуть; «ліві» будуть протестувати – доцільно замінити на не мовчатимуть, протестуватимуть.

Часто на телебаченні можна почути невластиві українській мові активні дієприкметники теперішнього часу. Наприклад: відбілюючий* засіб, координуючий* орган замість потрібних відбілювальний, координаційний орган. Також уживають слова виступаючий, працюючий, існуючий, відробивший,

проживавший, слідуючий, надихаючий, бажаючий та ін. В одних випадках їх потрібно замінити, використавши підрядні речення: той, що працює, чи той, який працює, той, що (який) керує, той, який проживає. В інших – замінники-прикметники: вищі органи або керівні органи, підлеглі (підпорядковані) організації, охочий тощо.

У сукупності мовних норм центральне місце належить синтаксичним нормам, унаслідок порушення яких виникають синтаксичні анормативи. Серед синтаксичних помилок Т. Г. Бондаренко виокремлює такі різновиди: ненормативне вживання прийменників; ненормативне узгодження присудка з підметом, означуваного слова з прикладкою; порушення норм керування; неправильний порядок слів; неправильна побудова ряду однорідних членів речення, відокремлених обставин, означень; порушення відповідності займенникових еквівалентів замінюваним словам; неправильна побудова складнопідрядного речення; ненормативне вираження присудка формою дієслова теперішнього часу на -ся [9].

Аналіз дібраного фактажу дає підстави говорити про найтиповіші синтаксичні помилки. Наприклад, неправильне використання прийменника, зокрема прийменника по: заступник по питаннях* євроінтеграції – із питань, по твоєму проханню* – за твоїм проханням або на твоє прохання. Прийменник згідно вимагає іменника в орудному відмінку з прийменником з, тому є порушенням синтаксичних норм уживання конструкції згідно декларації* – згідно з декларацією. Доречно зазначити, що потрібно вживати: відповідно до й залежно від, а не відповідно з* і в залежності від*; порівняно з (у порівнянні з*), за умови (при умові*), із понеділка до середи (із понеділка по середу*), наступного року (в наступному році*).

Специфіка будь-якої мови найвиразніше виявляється в побудові словосполучень, особливо з підрядним зв’язком керування. У досліджуваному матеріалі частотними є випадки порушення норм керування. Наприклад: дієслова дякувати, завдячувати вимагають давального відмінка: дякують батьків* – батькам, вибачити Президента* – Президентові, тенденція зростання* – тенденція до зростання, говорити на зрозумілій мові* – говорити зрозумілою мовою.

Уживання пасивних конструкцій з дієсловами на -ся не завжди є нормативним. На відміну від європейських мов, нашій не характерне вживання пасиву зі вказівкою на особу. В українській мові потрібно надавати перевагу саме активним конструкціям, тому журналісти готують матеріал, а не матеріал готується журналістами.

Отже, граматичні помилки становлять суттєву частку ненормативних одиниць, тиражування яких тележурналістами негативно впливає на загальний рівень культури мови українців.