- •Передмова
- •Переможці Першого обласного конкурсу юних літераторів Черкащини:
- •Лінгвальні помилки в телемовленні
- •1.2. Різновиди мовних анормативів
- •1.3. Основні причини появи лінгвопомилок в українському телепросторі
- •Розділ II природа анормативного ефірного мовлення
- •2.1. Орфоепічні та акцентологічні помилки як вади усної комунікації
- •2.2. Лексичні анормативи
- •2.3. Порушення норм на граматичному рівні
- •2.4. Вплив телемовлення на реципієнтів та шляхи підвищення рівня мовної грамотності
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Особливості газетних заголовків
- •1.2. Функції газетних заголовків
- •Розділ 2 мовні прийоми актуалізації заголовків газетних статей
- •2.1. Лексико-семантичні прийоми актуалізації заголовків
- •2.2. Синтаксичні засоби виразності в газетних заголовках
- •2.3. Особливості використання шрифтового оформлення заголовків
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Життєвий шлях та публіцистична
- •1.2. Життєвий досвід як основа формування світогляду
- •Провідні мотиви журналістської та публіцистичної творчості федора людного
- •2.1. Вивчення творчості Федора Людного із залученням усієї журналістської та публіцистичної діяльності
- •2.2. Краєзнавча тематика у книгах Федора Людного
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Твори ф. П. Людного
- •Естетика оригінального жанру
- •1.2. Шкільна драма
- •1.3. Останній геній Ренесансу
- •Розділ 2 у пошуках незвичайного
- •2.1. Відеопоезія
- •Тет-а-тет
- •Розділ 3 крізь сотні сумнівів я йду до тебе... (в. Стус)
- •3.1. Діамантовий сніг
- •3.2. «Ця поема, здавалось, не вічна...»
- •3.3. Пасьянс
- •Пасьянс
- •3.4. Диптих
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Моє святе і сокровенне
- •Котик і ромашка
- •1.2. Моє натхнення
- •Моє натхнення
- •1.3. Значить...
- •Моїй Україні
- •Дорога до любові
- •Моє село
- •До 350-річчя селища Чорнобай
- •2.2. Творчість Духа - безсмертна
- •Повернення Мавки
- •2.3.Священне
- •Пам’ять (до дня визволення Чорнобаю від німецько-фашистських загарбників)
- •Розділ 3 грані буття
- •3.1 Гармонія
- •Гармонія буття
- •3.2. Батьки і діти – одвічне коло...
- •Вовчику Толику
- •Рідне гніздо
- •3.3 А я не можу жити без людей
- •А я не можу жити без людей
- •Розділ 4 не смійте рвати квіти-первоцвіти
- •Осінній етюд
- •Весняна розмова
- •Літо чарівливе
- •Білі квіти
- •Яблунька
- •Первоцвіт
- •Розділ 5 люблю
- •Моє кохання
- •Висновки
- •Іскорка надії
- •Список використаних джерел
- •Відображення внутрішнього світу людини у збірці олі федорової «схожа на дощ»
- •Розділ 2. Образи моєї душі
- •2.1. Торкаючись до неповторної миті
- •2.1. Фантастичне та реальне
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •1.1 Люблю природу, люблю її красу
- •1.2. Брати наші менші
- •1.3. До титанів української літератури
- •Розділ 2. Тільки така…
- •2.1. Я особлива
- •2.2. Байдуже, що там за вікном…
- •2.3. Найрідніші та найрідніше
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Розділ 2 місце кохання в житті жінки
- •2.1.Кохання – найбільше щастя
- •2.2. Втрачені почуття жінки
- •2.3.Переживання покинутих жінок
- •2.4. Помста скривджених коханням
- •Розділ 3 радості й печалі материнства
- •3.1. Мати-одиначка
- •3.2. Багатодітні жінки
- •3.3. Матері - «зозулі»
- •3.4. Невдячні діти
- •Розділ 4 жінка в бізнесі
- •4.1.Перші кроки жінки в бізнесі
- •4.2. Нові сфери діяльності
- •4.3. Найвідоміші бізнес-вумен світу та їхній вклад в історію
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Духовний феномен поезії душі і серця Єгорова Тетяна
- •Розділ 1. Формування естетичних почуттів – крок до прекрасного
- •1.1. Багатоаспектність проблеми формування естетичних почуттів
- •1.2. Психологічні механізми впливу мистецтва слова на особистість
- •Розділ 2. Інтимна лірика як духовний феномен
- •2.1. Поетична історія кохання
- •2.2. Образ коханого у поезії закоханого серця
- •2.3. Зорові образи поезії
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Для нотаток
- •Для нотаток
2.3. Особливості використання шрифтового оформлення заголовків
Кожна публікація вимагає особливої уваги, тому не можна обійтися лише змістовою частиною – заголовками та підзаголовками, тобто назвами матеріалів і їхніх частин. Потрібна ще й графічна диференціація заголовних елементів. Графічне оформлення дає змогу виділити основні матеріали і розділи, загострити увагу на окремих фактах і проблемах. Заголовок досягає належного ефекту, якщо в ньому органічно зливаються літературна і графічна частини, підкреслюються особливості змісту видання і стилю його оформлення.
В аналізованих газетах ми можемо знайти два види заголовків – шрифтові та зображальні. Шрифтові заголовки виділяють лише титульними шрифтами або проміжками, лінійками, є рамками. Зображальні заголовки можуть бути виконані як емблеми, логотипи (символічні) чи поєднувати текст із графічним елементом (зображально-текстові). Найчастіше зображальні елементи використовують у рубриках. Це пов`язано з тим, що рубрики є постійними, і зображення виконує роль пізнавального знака, указівки на часто вживану тематику. Газета «Уманська зоря» деякі рубрики супроводжує зображенням-символом, а в газеті «Колос», яка має трохи стриманіше оформлення, постійні рубрики відсутні, але кожна сторінка є тематичною, а рубрики немовби доповнюють заголовок і мають стандартне оформлення.
Огляд сучасних газет засвідчує щонайменше три підходи до шрифтового оформлення заголовків. Перший – використання однієї-двох гарнітур, при цьому розмаїтість досягається чергуванням великого та малого, прямого і курсивного, широкого і вузького. Другий – застосування однієї групи шрифтів. І третій – закріплення за кожною тематично однорідною групою матеріалів «своїх» титульних шрифтів. Заголовки, що стоять поряд, розмічають контрастно, тобто вони повинні мати полярні характеристики за кеглем та накресленням. Наприклад, газета, яка для заголовків основних матеріалів використовує рубаний шрифт, для заголовків решти матеріалів, розташованих у рамці, використовує шрифт із зарубками. Складні заголовні комплекси теж будують на основі контрастного принципу, коли протиставляється шрифт основного заголовка та підзаголовка або рубрики. Інакше можливе їхнє графічне та змістове об`єднання. Контраст виражається в щільності шрифту, накресленні, розмірах, службових елементах. Майже однаковий кегль рубрики та підзаголовка – це додатковий засіб виділення заголовка матеріалу, набраного значно більшими літерами.
В основі використання шрифтів заголовного комплексу лежать два принципи – подоби та контрасту. З одного боку, титульні шрифти є головними роздільними елементами, межею, що відокремлює один матеріал від іншого, а з другого – об`єднують матеріали у добірки або тематичні сторінки та утворюють архітектонічно цілісне видання. Титульний шрифт можна вважати путівником номера. Так, якщо кілька матеріалів стоять під однією рубрикою, їхні заголовки обов`язково мають однакове оформлення і за шрифтовими характеристиками, і за форматом та композицією.
Висновок до розділу
У газетних заголовках, залежно від мети і потреби, досягають лаконічності, інформативності та експресивності за допомогою найрізноманітніших видів експресивно-емоційного обрамлення, оновлення і загострення різних загальномовних стандартів, сталих словосполучень, фразеологізмів, використовуючи варіювання їхньої семантики і структури, особливості сполучуваності слів тощо. Для створення яскравих експресивних заголовків застосовують різноманітні прийоми мовної гри практично на всіх мовленнєвих рівнях. Особливо це характерно для словотворчого, лексичного й синтаксичного рівнів.
Різноманітні прийоми дають змогу авторові публіцистичних статей створити такі заголовки, для яких характерний ефект незвичайності, нестандартності. Це допомагає максимально наблизити заголовок до змісту тексту, повернути колишню виразність, додати гостроту й новизну часто вживаним у мовленні структурам, зацікавити читача, змусити його прочитати матеріал.
У заголовках автори можуть використовувати найрізноманітніші засоби виразності на рівні словотвору, лексики, синтаксису тощо. Ці засоби можуть сполучатися, використовуватися одночасно, доречно доповнювати один одного.
Використання різних кеглів також може стати одним із засобів створення виразності тексту. Для цього використовують шрифтові та зображальні види заголовків.В аналізованих газетах ми можемо знайти два види заголовків – шрифтові та зображальні. Шрифтові заголовки виділяються лише титульними шрифтами або проміжками, лінійками, рамками. Зображальні заголовки можуть бути виконані як емблеми, логотипи (символічні) чи поєднувати текст із графічним елементом (зображально-текстові).
