Висновки

Заголовки відіграють важливу роль у сучасній газеті. У них відображено основні ознаки стилю оформлення видання. Це пов`язано насамперед з тим, що заголовки – перше, на що звертає увагу читач, коли

розгортає газету. Але не менш важливе значення, ніж графічна функція, має змістова інформація, відображена в заголовному комплексі. Призначення заголовків газети полягає насамперед у приверненні уваги читача до тих чи до тих публікацій, розставленні потрібних акцентів. Чим виразніший заголовок, тим швидше він приверне увагу читача до матеріалу. І навпаки, важлива стаття може залишитися поза увагою, якщо в неї нецікавий, непомітний заголовок.

Назва будь-якого твору нагадує синтез думки, конкретизований і уточнений в тексті. Заголовки – це спеціальні засоби¸що демонструють найважливішу текстову інформацію. Саме ці елементи тексту слугують основою для читача в розумінні змісту. Назви різних текстів передають зміст у сконденсованій, стислій формі.

Заголовок повинен відповідати певним вимогам. Він має бути водночас лаконічним й інформативно насиченим, відповідати основному змістові тексту. До складу заголовка мають входити зрозумілі точні слова. Для заголовка є характерним відображення авторського ставлення до змісту. Для нього повинна бути притаманною стилістична виразність, яка досягається шляхом використання відповідних мовних засобів: багатозначності слова, ресурсів словотворення (авторські неологізми), емоційно-експресивної лексики, поєднання рис публіцистичного стилю з рисами інших стилів (наукового, офіційно-ділового, літературно-художнього, розмовного), обумовлене різноманітністю тематики й жанрів; вживання зображувально-виразних засобів мови, наприклад, засобів стилістичного синтаксису (риторичні питання і вигуки, повтори, інверсія, паралелізм побудови тощо).

Ефективність впливу газетного заголовка можна досягти, якщо він буде звернений не тільки до логічної сфери людського мислення, але й до почуттів, тобто коли текст побудований за допомогою методів і навіювання, і переконання. Змішаний тип дії є найефективнішим. Навіювання набуває більшого значення, коли воно підкріплюється вагомими аргументами.

Газетні заголовки виконують декілька основних функцій: номінативну, інформативну, комунікативну, прагматичну, що полягає у цільовій спрямованості заголовка. Для інформаційних повідомлень домінуючою є інформативна функція. У заголовку до публіцистичного тексту провідною завжди виявляється оцінна функція, яка виражає авторську позицію. Велике значення має прагматична функція, яка полягає у створення стимулу для прочитання статті, що часто досягається шляхом використання системи експресивних мовних засобів. Крім того, можна виділити рекламно-експресивну функцію. Матеріали мають зацікавити, заінтригувати, привернути увагу.

У доборі заголовка журналіст повинен виявити авторську індивідуальність, адже, щоб зробити заголовок винятковим, своєрідним, слід

сконцентрувати максимум змісту в мінімумі слів і зробити це якомога оригінальніше. Зацікавити читача допомагають різні прийоми актуалізації заголовків. Експресивності заголовків досягають за допомогою найрізноманітніших видів експресивно-емоційного оформлення, оновлення і загострення загальномовних стандартів, сталих словосполучень, фразеологізмів, оперуючи варіюванням їхньої семантики і структури, сполучуваності слів тощо. Найважливішим, однак, є не прийом, використаний при створенні заголовка, а кінцевий результат. Типовим для сучасної періодики є використання інтонаційно насичених речень, речень із чіткою ритмічною організацією.

Мовну експресію заголовків створюють за рахунок використання різноманітних прийомів мовної гри. Вона широко представлена в назвах публіцистичних творів і виявляється практично на всіх мовленнєвих рівнях. Особливо це характерно словотворчого, лексичного й синтаксичного рівнів. У каламбурі-заголовку, як у фокусі, зібрано весь ідейний зміст твору, максимально точно відображено задум автора. Суб’єктивний план заголовка створюють за допомогою емоційно-виразних засобів. Використання прийомів мовної гри ґрунтується на вживанні омонімів, паронімів, багатозначних слів, антонімів, алюзій і ремінісценцій зниженої лексики, запозичених слів тощо.

Кожна публікація вимагає особливої уваги, тому не можна обійтися лише змістовою частиною – заголовками. Потрібна ще й графічна диференціація заголовних елементів у межах сторінки, номера. Саме графічне оформлення дозволяє виділити основні матеріали і розділи, загострити увагу на окремих фактах і проблемах. У заголовній частині органічно зливаються літературна і графічна частини, підкреслюються особливості змісту видання і стилю його оформлення.

Використовуючи такі прийоми у доборі заголовків, автор публіцистичних статей намагається: досягти ефекту незвичайності, нестандартності, зацікавити читача прочитати статтю; створити заголовок, що максимально відповідає змістові тексту; повернути колишню виразність, додати гостроту й новизну часто вживаним у мовленні структурам.

Заголовок містить певну оцінку ситуації і формує в читача відповідне ставлення до того, що буде зображуватися. Здійснюючи свій вплив на читача, заголовок не тільки орієнтує в подіях, але й прагне вразити читача. У підході до заголовків у їхньому відборі й оцінці завжди виявляється моральна позиція автора.