Українська мова (за проф.спрямуванням) Андреєва Т., Іванова О

3.6.2. Зміни приголосних перед суфіксом -ш- у вищому ступені

прикметників та прислівників

1. Приголосні г, ж, з перед суфіксом -ш (ий) змінюються на -жч (ий), напр.:

΄:а]; дужий ей] – дужчий ей], дужче и];

близький [блиез΄кий] – ближчий ей], ближче и].

2.Приголосний с перед суфіксом -ш (ий) змінюється на щ (ий), напр.: високий

[виеей] – вищий ей]; красивий ей] – кращий ей],

краще и], найкращий ей], кращати е].

3.6.3. Спрощення в групах приголосних

1.Випадає д при словозміні у групах приголосних -ждн-, -здн-, напр.:

тиждень – тижневий [тиеей], проїзд – проїзний ].

2.Випадає т при словозміні у групах приголосних -стн-, -стл-, напр.:

користь – корисний ей], лестощі – улесливий евией].

3.Випадає к при словозміні у групах приголосних -зкн-, -скн-, напр.:

брязкіт – брязнути е], блиск – блиснути е].

4.Випадає л при словозміні у групі приголосних -слн-, напр.: масло – масний

], ремесло – ремісник ].

3.6.4.Зміни у групах приголосних

1.Якщо твірна основа закінчується приголосними -д-, -т-, при додаванні су-

фіксів -ськ-, -ств- на письмі відтворюється повний буквений склад основи, незважаючи на спрощення, що відбуваються у вимові, напр.: люди

2. Зумовлені асимілятивними процесами зміни у вимові дієслівних суфіксально-постфіксальних компонентів -ться, -шся на письмі не засвід-

3.Зміни при формотворенні іменників відбуваються у групах приголосних -

шц-і, жц-і, -здц-і, -стц-і і на письмі не засвідчуються, напр.: Запоріжжя

81

2. Подвоєння відбувається при збігу однакових приголосних:

а) префікса і кореня в українських словах та словах іншомовного

б) кореня або основи на -н- і суфіксів -н(ий), -н(ій), -ник, -ниц(я) , напр.:

3. Буквосполучення -нн- у суфіксах вживається:

а) якщо прикметник має збільшувально-пестливе значення, напр.:

здоровенний, силенний;

б) у прикметниках на -енний старослов’янського походження, напр.:

благословенний, блаженний, священний;

в) якщо суфікси -анн(ий), -енн(ий) вживаються для підкреслення найвищої міри ознаки, напр.: нездоланний, страшенний, неоціненний;

4. Подвоєння -н- не відбувається:

а) у дієприкметниках, утворених від дієслівних коренів за допомогою суфіксів -ан(ий), -ен(ий), напр.: незлі чений(але незліче нний), неоці нений

(але неоціне нний), неска заний(але несказа нний);

б) у прикметниках зі значенням присвійності, утворених від назв тварин,

після приголосних (крім й), напр.: горобиний, орлиний, солов’їний.

5.Подвоєння відбувається у словах бовван, Ганна, лляний, овва, ссати та похідних.

83

1. Літера и вживається:

а) переважно в дієсловах зі значенням наближення, приєднання, неповної дії, напр.: прилетіти, причепити, приклеїти, присісти;

б) в іменниках, утворених від прийменниково-іменникових конструкцій,

напр.: прибережний (при березі), приморський (при морі).

2. Літера е вживається:

а) у словах, що, крім основного лексичного, мають значення «найвищий ступінь вияву ознаки», напр.: прекрасний, премудрий;

б) у старослов’янізмах, напр.: преподобний, престол.

3. Літера і вживається у словах прізвище, прізвисько, прірва.

3.8.3. Приголосні -з-, -д-, -ж-, -б- у префіксах

1.У префіксах без-, через-, від-, під-, од-, перед-, понад-, попід- між-, об-

кінцевий приголосний не оглушується, напр.: безкраїй [беи] і [беи], відстояти е], міжпланетний ей],

обпалити е].

84

2.У префіксі роз- кінцевий приголосний при нормальному темпі мовлення не оглушується, при швидкому темпі мовлення відбувається оглушення,

проте на письмі це не позначається, напр.: розсохтися ей].

3.9.Правопис слів іншомовного походження

3.9.1.У словах іншомовного походження апостроф пишеться:

а) після б, п, в, м, ф, р, г, к, х, ж, ш перед я, ю, є, ї: Руж’є, Монтеск’є,

миш’як, прем’єр, комп’ютер, ф’ючерсний, фельд’єгерський;

б) після префіксів та словотвірних основ, що закінчуються на приголосний,

перед я, ю, є, ї: ад’ютант, ад’юнктура, кон’юнктура, ін’єкція, диз’юнкція,

фельд’єгер, пан’європейський;

в) після часток д (від де) та о у власних назвах: д’Акост, Жанна д’Арк,

О’Генрі, О’Кейсі.

У словах іншомовного походження апостроф не пишеться:

а) якщо перед літерами б, п, в, м, ф є інший приголосний (крім р), що належить до кореня: мавпячий;

б) після літер б, п, в, м, ф, г, к, х, р з наступними я, ю, є, якщо вони позначають м’якість попереднього приголосного та відповідні звуки:

бюджет, бюро, кювет, рюкзак;

3.9.2. У словах іншомовного походження, що є загальними назвами,

подвоєння не зберігається: акумулятор, ват, грип, група, інтелектуальний,

колектив, комісія, клас, шосе, шасі тощо (*виняток становлять деякі загальні назви: нетто, брутто, аннали, бонна, ванна, мадонна, манна, мотто, панна,

пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мирра);

Подвоєння зберігається:

а) у географічних, особових, інших власних назвах та похідних від них словах: Голландія, Калькутта, Марокко, Ніцца, Руссо, Таллінн, Шиллер,

Міссурі; марокканець, талліннський, голландський;

85

б) при збігу однакових приголосних на стику префікса та кореня: імміграція

(бо міграція), контрреволюція (бо революція), ірраціональний (бо

раціональний), ірреальний (бо реальний).

3.9.3. Правопис літер, що позначають голосні

И пишеться:

а) у загальних назвах після літер д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед наступними буквами, що позначають приголосні звуки: дистанція, диплом, методист,

територія, стимул, позиція, система, режим;

б) у власних географічних назвах перед д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р: Вашингтон,

Чилі, Сицилія, Чикаго, Балтика, Мексика, Лейпциг, Рига, Крит.

в) за традицією у словах лиман, лимон, спирт, миля, вимпел, нирка,

бурмистер;

І пишеться:

а) після префікса у словах: безідейний, розіграш;

б) у власних назвах перед голосним та в кінці слова: Ріо-де-Жанейро,

Шіофок, Сирія;

в) у прізвищах після приголосних: Дізель, (хоча дизель), Галілей, Торрічеллі,

Дідро.

Е пишеться:

а) на початку та всередині слова: екватор, коефіцієнт, енциклопедія,

експерт, екстрадиція, експеримент;

б) після префіксів: рееміграція, реевакуація, діелектрик.

Є пишеться:

б) якщо іншомовне е вимовляється як звукосполучення йе: Європа, Єгипет,

єгер;

в) після голосних і апострофа: аудієнція, конвеєр, феєрверк, абітурієнт,

п’єдестал, бар’єр.

У, а не ю пишеться у словах французького походження після шиплячих (брошура, парашут, журі) та в словах парфуми, парфумерія.

86

2. Прикметники, утворені від географічних назв, якщо вони входять до складних власних назв: Дарницьке районне управління внутрішніх справ м. Києва, Київська загальноосвітня школа № 168.

Примітка. З малої літери пишуться прикметники, утворені від географічних назв, якщо вони вказують на місце знаходження об’єкта:

київські вулиці, дніпровські береги, дніпропетровські школи.

3.10.3. Назви держав, адміністративно-територіальних одиниць

1. Назви держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць: Україна, Автономна Республіка Крим, Республіка Білорусь,

Китайська Народна Республіка.

2. Назви груп, об’єднань, союзів держав, крім родових понять:

Товариство Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Балканські країни,

Європейський союз.

3.Назви областей, округів, районів, крім родових понять: Харківська область, Красноярський край, Залізничний район в м. Києві.

4.Неофіційні назви держав і територій: Польща, Київщина, Волинь,

Закарпаття, Крим.

3.10.4. Назви юридичних осіб

Перше слово у назвах державних установ, навчальних закладів,

театрів, музеїв тощо: Міністерство внутрішніх справ, Київський університет імені Бориса Грінченка, Палата мір і вимірюваних приладів України, Держаний історико-меморіальний комплекс ―Києво-Печерська лавра‖, Андріївська церква, Будинок культури МВС України.

Якщо юридична особа носить символічну назву, то в повних назвах початкове слово і перше слово символічної назви, взяте в лапки, пишуть з великої літери: Київський завод ―Арсенал‖, Палац культури ―Україна‖,

Київське акціонерне товариство ―Київська Русь‖.

88

3. У назвах найвищих державних установ з великої літери пишуться всі слова: Верховна Рада України, Конституційний Суд України, Кабінет Міністрів України.

Примітка. З малої літери пишуться:

-традиційні, неофіційні назви закордонних державних органів влади:

конгрес, парламент, сенат, національні збори;

-назви частин, відділів, секторів, структурних підрозділів установ,

організацій: відділ кадрів, кафедра української мови.

3.10.5. Назви посад, звань, учених ступенів, титулів, рангів

1. Назви найвищих державних посад України та міжнародних організацій: Президент України, Голова Верховної Ради України,

Генеральний прокурор України, Генеральний секретар ООН.

2.Назви найвищих державних посад інших країн згідно з вимогами дипломатичного протоколу : Прем’єр-міністр Франції, Президент Росії.

3.Умовні власні назви в актах, договорах: Високі Договірні Сторони,

Покупець і Продавець, Автор і Видавництво.

Примітка. Назви інших посад, звань, учених ступенів, титулів, рангів,

чинів пишуть з малої літери: ректор, доктор юридичних наук, старший слідчий, граф, імператор, гетьман.

3.10.6.Назви історичних подій, епох, знаменних дат

1.Назви історичних подій, епох, знаменних дат: епоха Відродження,

Полтавська битва, Велика Вітчизняна війна, День міліції, День незалежності.

2. Назви релігійних свят і постів: Великдень, Різдво, Покрова, Великий

піст.

Примітка. Назви історичних подій, епох, війн, геологічних періодів,

які стали загальними назвами, пишуться з малої літери: громадянська війна,

середньовіччя, античний світ.

89