Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Українська мова (за проф.спрямуванням) Андреєва Т., Іванова О

.pdf
Скачиваний:
487
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
1.88 Mб
Скачать

3.6.2. Зміни приголосних перед суфіксом -ш- у вищому ступені

прикметників та прислівників

1. Приголосні г, ж, з перед суфіксом (ий) змінюються на -жч (ий), напр.:

дорогий

] – дорожчий

ей], подорожчання

΄:а]; дужий ей] – дужчий ей], дужче и];

близький [блиез΄кий] – ближчий ей], ближче и].

2.Приголосний с перед суфіксом (ий) змінюється на щ (ий), напр.: високий

[виеей] – вищий ей]; красивий ей] – кращий ей],

краще и], найкращий ей], кращати е].

3.6.3. Спрощення в групах приголосних

1.Випадає д при словозміні у групах приголосних -ждн-, -здн-, напр.:

тиждень тижневий [тиеей], проїзд проїзний ].

2.Випадає т при словозміні у групах приголосних -стн-, -стл-, напр.:

користь – корисний ей], лестощі – улесливий евией].

3.Випадає к при словозміні у групах приголосних -зкн-, -скн-, напр.:

брязкіт – брязнути е], блиск – блиснути е].

4.Випадає л при словозміні у групі приголосних -слн-, напр.: масло – масний

], ремесло – ремісник ].

3.6.4.Зміни у групах приголосних

1.Якщо твірна основа закінчується приголосними -д-, -т-, при додаванні су-

фіксів -ськ-, -ств- на письмі відтворюється повний буквений склад основи, незважаючи на спрощення, що відбуваються у вимові, напр.: люди

людський

'кией], людство

]; агент

агентський

'с'кией],

агентство

]; дисидент

дисидентський

[диесие 'с'кией].

 

 

2. Зумовлені асимілятивними процесами зміни у вимові дієслівних суфіксально-постфіксальних компонентів -ться, -шся на письмі не засвід-

чуються, напр.: бореться

иц':а], борешся

е с':а], спілкується

иц':а], спілкуєшся

ис':а].

 

3.Зміни при формотворенні іменників відбуваються у групах приголосних -

шц-і, жц-і, -здц-і, -стц-і і на письмі не засвідчуються, напр.: Запоріжжя

81

– запоріжці

з'ц'і], комашка комашці

с'ц'і], поїздці

з'ц'і], кістці

с'ц'і].

 

4. У складних формах числівників на межі двох основ спрощення й асиміляція у групах приголосних -стд-, -стн- відбувається лише в усному

мовленні й на письмі не засвідчується, напр.: шістдесят [ш’ізд

],

шістнадцять [ш’існ ':ат'].

 

3.7. Подвоєння букв, що позначають приголосні звуки

1. Приголосні д, т, з, с, ц, л, н, ч, ш подовжуються, а на письмі позначаються

двома літерами:

а) якщо вони стоять після голосного перед

я, ю, є, і в усіх

відмінках

іменників середнього роду ІІ відміни

(крім родового

відмінка

множини), напр.:

життя [жие ], життю [жие

], у житті

[ужиет':і]; знання

], знанні [знан':і], але знань

'];

б) якщо вони стоять після голосного перед я, ю, є, і в усіх відмінках іменників чоловічого і жіночого роду І відміни (крім родового відмінка

множини на -ей): суддя

], судді

':і], суддю

]; стаття

], статті

], статтею

], але статей

];

в) якщо вони стоять після голосного перед у формі орудного відмінка іменників жіночого роду однини ІІІ відміни, коли в називному відмінку основа їх закінчується на один м'який або шиплячий приголосний:

молодь

 

'] – молоддю

':у], мить

'] – миттю

':у],

ніч

]

– ніччю

’:у].

Але: молодістю

'іс'т'у],

матір’ю

 

;

 

 

 

 

 

г) якщо вони стоять після голосного перед я, ю в прислівниках типу

зрання ], навмання ];

ґ) якщо вони стоять після голосного перед

я, є у формах теперішнього

часу дієслова лити, напр.: ллю [л':у], ллєш

], ллють [л':ут'].

82

2. Подвоєння відбувається при збігу однакових приголосних:

а) префікса і кореня в українських словах та словах іншомовного

походження,

напр.: ввічливий

евией], віддати

е],

заввишки

е], сюрреалізм ΄ур:еал΄ ];

 

б) кореня або основи на -н- і суфіксів -н(ий), -н(ій), -ник, -ниц(я) , напр.:

вина – безневинний [беизнеи

ей], безневинність [беизнеи

΄:іс΄т΄];

причина – причинний [прие

ей]; ранок – ранній

΄:ій]; баштан –

баштанник

ек], вікно – віконниці

:иц΄і];

 

в) кінця першої й початку другої частини складних слів, напр.:

військко-

мат [в’ійс΄

], юннат

];

 

 

 

г) основи дієслова минулого

часу на с і

постфікса

-ся, напр.: пасся

΄:а], розрісся

΄:а].

 

 

 

 

3. Буквосполучення -нн- у суфіксах вживається:

а) якщо прикметник має збільшувально-пестливе значення, напр.:

здоровенний, силенний;

б) у прикметниках на -енний старослов’янського походження, напр.:

благословенний, блаженний, священний;

в) якщо суфікси -анн(ий), -енн(ий) вживаються для підкреслення найвищої міри ознаки, напр.: нездоланний, страшенний, неоціненний;

4. Подвоєння -н- не відбувається:

а) у дієприкметниках, утворених від дієслівних коренів за допомогою суфіксів -ан(ий), -ен(ий), напр.: незлі чений(але незліче нний), неоці нений

(але неоціне нний), неска заний(але несказа нний);

б) у прикметниках зі значенням присвійності, утворених від назв тварин,

після приголосних (крім й), напр.: горобиний, орлиний, солов’їний.

5.Подвоєння відбувається у словах бовван, Ганна, лляний, овва, ссати та похідних.

83

3.8. Правопис префіксів

 

 

 

 

 

3.8.1. Префікс з- (с-, зі-)

 

1.

Префікс з- виступає:

 

 

 

 

а) у словах, корінь яких починається голосним звуком, напр.: зігнорувати

 

], зекономити

етие];

 

 

б) у словах, корінь яких починається сполученням голосного з

 

приголосним, напр.: злегка

], змальований

].

2.

Префікс с- виступає перед к, ф, п, т, х (кафе ―Птах‖), напр.: склеїти

 

е], сфокусувати

е], спалити

е], стиха

 

], схотіти

е].

 

 

3.

Префікс зі- виступає у словах, корінь яких починається кількома

 

приголосними, напр.: зіставити

тие], зібгати

].

 

3.8.2. Літери е, и, і в

префіксах пре-, при-, прі-

 

1. Літера и вживається:

а) переважно в дієсловах зі значенням наближення, приєднання, неповної дії, напр.: прилетіти, причепити, приклеїти, присісти;

б) в іменниках, утворених від прийменниково-іменникових конструкцій,

напр.: прибережний (при березі), приморський (при морі).

2. Літера е вживається:

а) у словах, що, крім основного лексичного, мають значення «найвищий ступінь вияву ознаки», напр.: прекрасний, премудрий;

б) у старослов’янізмах, напр.: преподобний, престол.

3. Літера і вживається у словах прізвище, прізвисько, прірва.

3.8.3. Приголосні -з-, -д-, -ж-, -б- у префіксах

1.У префіксах без-, через-, від-, під-, од-, перед-, понад-, попід- між-, об-

кінцевий приголосний не оглушується, напр.: безкраїй [беи] і [беи], відстояти е], міжпланетний ей],

обпалити е].

84

2.У префіксі роз- кінцевий приголосний при нормальному темпі мовлення не оглушується, при швидкому темпі мовлення відбувається оглушення,

проте на письмі це не позначається, напр.: розсохтися ей].

3.9.Правопис слів іншомовного походження

3.9.1.У словах іншомовного походження апостроф пишеться:

а) після б, п, в, м, ф, р, г, к, х, ж, ш перед я, ю, є, ї: Руж’є, Монтеск’є,

миш’як, прем’єр, комп’ютер, ф’ючерсний, фельд’єгерський;

б) після префіксів та словотвірних основ, що закінчуються на приголосний,

перед я, ю, є, ї: ад’ютант, ад’юнктура, кон’юнктура, ін’єкція, диз’юнкція,

фельд’єгер, пан’європейський;

в) після часток д (від де) та о у власних назвах: д’Акост, Жанна д’Арк,

О’Генрі, О’Кейсі.

У словах іншомовного походження апостроф не пишеться:

а) якщо перед літерами б, п, в, м, ф є інший приголосний (крім р), що належить до кореня: мавпячий;

б) після літер б, п, в, м, ф, г, к, х, р з наступними я, ю, є, якщо вони позначають м’якість попереднього приголосного та відповідні звуки:

бюджет, бюро, кювет, рюкзак;

3.9.2. У словах іншомовного походження, що є загальними назвами,

подвоєння не зберігається: акумулятор, ват, грип, група, інтелектуальний,

колектив, комісія, клас, шосе, шасі тощо (*виняток становлять деякі загальні назви: нетто, брутто, аннали, бонна, ванна, мадонна, манна, мотто, панна,

пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мирра);

Подвоєння зберігається:

а) у географічних, особових, інших власних назвах та похідних від них словах: Голландія, Калькутта, Марокко, Ніцца, Руссо, Таллінн, Шиллер,

Міссурі; марокканець, талліннський, голландський;

85

б) при збігу однакових приголосних на стику префікса та кореня: імміграція

(бо міграція), контрреволюція (бо революція), ірраціональний (бо

раціональний), ірреальний (бо реальний).

3.9.3. Правопис літер, що позначають голосні

И пишеться:

а) у загальних назвах після літер д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед наступними буквами, що позначають приголосні звуки: дистанція, диплом, методист,

територія, стимул, позиція, система, режим;

б) у власних географічних назвах перед д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р: Вашингтон,

Чилі, Сицилія, Чикаго, Балтика, Мексика, Лейпциг, Рига, Крит.

в) за традицією у словах лиман, лимон, спирт, миля, вимпел, нирка,

бурмистер;

І пишеться:

а) після префікса у словах: безідейний, розіграш;

б) у власних назвах перед голосним та в кінці слова: Ріо-де-Жанейро,

Шіофок, Сирія;

в) у прізвищах після приголосних: Дізель, (хоча дизель), Галілей, Торрічеллі,

Дідро.

Е пишеться:

а) на початку та всередині слова: екватор, коефіцієнт, енциклопедія,

експерт, екстрадиція, експеримент;

б) після префіксів: рееміграція, реевакуація, діелектрик.

Є пишеться:

б) якщо іншомовне е вимовляється як звукосполучення йе: Європа, Єгипет,

єгер;

в) після голосних і апострофа: аудієнція, конвеєр, феєрверк, абітурієнт,

п’єдестал, бар’єр.

У, а не ю пишеться у словах французького походження після шиплячих (брошура, парашут, журі) та в словах парфуми, парфумерія.

86

3.10. Правопис власних назв

3.10.1. З великої букви пишуться:

1. Індивідуальні імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми,

прізвиська, назви літературних персонажів, міфологічних істот, тварин:

Григорій Косинка, Каменяр (Іван Франко), Ярослав Мудрий, Лісовик,

Дажбог, кінь Гнідий.

Примітка. З малої букви пишуться:

власні назви людей, які перейшли до розряду загальних назв: дизель

(двигун), форд (марка автомобіля), рентген (апарат), меценат

(благодійник);

назви народів і племен, людей за національною ознакою, за місцем проживання: слов’яни, українці, чех, киянка.

2. Присвійні прикметники, що утворюються від іменників – власних назв за допомогою суфіксів -ів (-їв), -ін (-ин): Шевченків, Симоненків,

Миколин, Оксанин.

Примітка. З малої літери пишуться присвійні прикметники, якщо вони виступають у складі стійких фразеологічних сполук і складених термінів:

ахіллесова п’ята, гордіїв вузол, бертолетова сіль.

3. Утворені від іменників прикметники, якщо вони входять до складу назв, які мають значення ―імені когось‖, ―пам’яті когось‖: Шевченківська премія, Нобелівська премія.

3.10.2. Географічні й астрономічні назви:

1. Усі слова в індивідуальних географічних і астрономічних назвах

(крім родових назв): Кримські гори, місто Біла Церква, село Великі Пріськи,

Азовське море, річка Либідь, планета Земля, Місяць, сузір’я Велика Ведмедиця, галактика Велика Магелланова Хмара.

Примітка. Коли означуване слово, що входить до географічної назви,

не виражає родового поняття, то воно пишеться з великої літери: Булонський Ліс (парк), Микільська Слобідка (вулиця), Карські Ворота (затока).

87

2. Прикметники, утворені від географічних назв, якщо вони входять до складних власних назв: Дарницьке районне управління внутрішніх справ м. Києва, Київська загальноосвітня школа № 168.

Примітка. З малої літери пишуться прикметники, утворені від географічних назв, якщо вони вказують на місце знаходження об’єкта:

київські вулиці, дніпровські береги, дніпропетровські школи.

3.10.3. Назви держав, адміністративно-територіальних одиниць

1. Назви держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць: Україна, Автономна Республіка Крим, Республіка Білорусь,

Китайська Народна Республіка.

2. Назви груп, об’єднань, союзів держав, крім родових понять:

Товариство Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Балканські країни,

Європейський союз.

3.Назви областей, округів, районів, крім родових понять: Харківська область, Красноярський край, Залізничний район в м. Києві.

4.Неофіційні назви держав і територій: Польща, Київщина, Волинь,

Закарпаття, Крим.

3.10.4. Назви юридичних осіб

Перше слово у назвах державних установ, навчальних закладів,

театрів, музеїв тощо: Міністерство внутрішніх справ, Київський університет імені Бориса Грінченка, Палата мір і вимірюваних приладів України, Держаний історико-меморіальний комплекс ―Києво-Печерська лавра‖, Андріївська церква, Будинок культури МВС України.

Якщо юридична особа носить символічну назву, то в повних назвах початкове слово і перше слово символічної назви, взяте в лапки, пишуть з великої літери: Київський завод ―Арсенал‖, Палац культури ―Україна‖,

Київське акціонерне товариство ―Київська Русь‖.

88

3. У назвах найвищих державних установ з великої літери пишуться всі слова: Верховна Рада України, Конституційний Суд України, Кабінет Міністрів України.

Примітка. З малої літери пишуться:

-традиційні, неофіційні назви закордонних державних органів влади:

конгрес, парламент, сенат, національні збори;

-назви частин, відділів, секторів, структурних підрозділів установ,

організацій: відділ кадрів, кафедра української мови.

3.10.5. Назви посад, звань, учених ступенів, титулів, рангів

1. Назви найвищих державних посад України та міжнародних організацій: Президент України, Голова Верховної Ради України,

Генеральний прокурор України, Генеральний секретар ООН.

2.Назви найвищих державних посад інших країн згідно з вимогами дипломатичного протоколу : Прем’єр-міністр Франції, Президент Росії.

3.Умовні власні назви в актах, договорах: Високі Договірні Сторони,

Покупець і Продавець, Автор і Видавництво.

Примітка. Назви інших посад, звань, учених ступенів, титулів, рангів,

чинів пишуть з малої літери: ректор, доктор юридичних наук, старший слідчий, граф, імператор, гетьман.

3.10.6.Назви історичних подій, епох, знаменних дат

1.Назви історичних подій, епох, знаменних дат: епоха Відродження,

Полтавська битва, Велика Вітчизняна війна, День міліції, День незалежності.

2. Назви релігійних свят і постів: Великдень, Різдво, Покрова, Великий

піст.

Примітка. Назви історичних подій, епох, війн, геологічних періодів,

які стали загальними назвами, пишуться з малої літери: громадянська війна,

середньовіччя, античний світ.

89

3.10.6. У назвах творів літератури, мистецтва, наукових праць,

найменуваннях автомобілів, поїздів тощо перше слово пишеться з великої літери, а сама назва береться в лапки: вірш В.Симоненка ―Народ мій є !‖, ―Слово про закон і благодать‖ митрополита Іларіона, автомобіль ―Таврія‖,

літак ―Руслан‖.

З великої букви пишеться перше слово і власні імена у назвах конференцій, конгресів, найважливіших документів: Ялтинська конференція,

Конгрес українців, Державний бюджет України.

Примітка. У назвах з’їздів слово ―з’їзд‖ пишеться з малої літери, а

порядковий номер з’їзду, якщо його записують словами, – з великої: Третій з’їзд суддів України.

3.11.Правопис складних слів

Воснову написання складних слів і відповідних словосполучень покладено диференційний (смисловий), принцип. За цим принципом той самий звуковий комплекс залежно від значення може писатися разом як складне слово або окремо, як словосполучення, напр.: проте і про те, немає коштів і він не має коштів, вивчити напам’ять і подарунок на пам’ять.

Проміжне місце між написанням разом і окремо займає правопис слів через дефіс. Він уживається тоді, коли окремі компоненти втрачають лексичну самостійність, виражаючи одне поняття, але ще не злилися в одне слово, напр.: кіловат-година, гамма-випромінювач, синьо-жовтий.

Написання слів разом, окремо і через дефіс визначається семантикою,

способами творення різних частин мови та їх морфологічною будовою.

3.11.1. Складні іменники

Разом пишуться:

1.Складні іменники, утворені шляхом поєднання за допомогою сполучного звука кількох основ, одна з яких – дієслівного походження: самохід,

90