Українська мова (за проф.спрямуванням) Андреєва Т., Іванова О

суд, арбітражний суд за порушення авторського права або суміжних прав стягує штраф у розмірі 10 відсотків від суми, присудженої судом на користь позивача (Закон України ―Про авторське право і суміжні права‖).

Додатки, що супроводжуються словами зокрема, часто, особливо, за винятком та ін., залежно від смислового навантаження й інтонаційного забарвлення можуть виділятися чи не виділятися комами, напр.: Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири (Закон України ―Про інформацію‖);

Відволікання педагогічних та науково-педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків не допускається, за винятком випадків, передбачених законом (Закон України «Про вищу освіту»).

6.2.1.10.Коми ставляться для виділення відокремлених уточнювальних слів. Відокремлюється і виділяється комами один з членів речення, які виконують одну синтаксичну функцію. Відокремлюється член речення, який має додаткове уточнювальне значення щодо іншого члена речення з такою самою синтаксичною функцією. Усі особи, молодші вісімнадцяти років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові.

6.2.2.Крапка з комою

6.2.2.1.Крапка з комою в простому реченні відділяє поширені однорідні члени речення, якщо вони мають у середині інші розділові знаки,

особливо коми, напр.: Випробування не встановлюється при прийнятті на

роботу: осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після

191

закінчення професійних навчально-виховних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи (Кодекс законів про працю України).

6.2.3.Двокрапка

Двокрапка в простому реченні відділяє узагальнювальне слово або

словосполучення від однорідних членів речення, які уточнюють зміст цього узагальнювального компонента, вказує на пояснювальний характер однорідних членів речення, їх перелік, напр.: Джерелами інформації є передбачені або встановлені Законом носії інформації: документи та інші носії інформації, які являють собою матеріальні об’єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи (Закон України ―Про інформацію‖).

Двокрапка також може відділяти однорідні члени від попереднього компонента речення, у якому немає узагальнювального слова чи словосполучення, якщо вказує на пояснювальний характер однорідних компонентів речення, їх перелік, напр.: Споживач має право на: заміну видавничої продукції, в якій виявлено поліграфічний та інший технологічний брак; гарантію виконання відповідно оформлених передплатних зобов’язань

(Закон України ―Про видавничу справу‖); Останній день дарував йому світ як є: з бджолами, чебрецем, метеликами й поповзами порохнечі (В.Шевчук).

6.2.4.Тире у простому реченні

6.2.4.1.Тире між підметом і присудком відділяє групу підмета від групи присудка, якщо вони виражені іменником або числівником у формі називного відмінка, інфінітивом або якщо підмет приєднується до присудка за допомогою слів це, оце, то, ось, значить. Документ – це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і

192

поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-,

фотоплівці або на іншому носієві (Закон України ―Про інформацію‖).

6.2.4.2. Тире на місці пропущеного члена речення, напр.: Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів постановила рішення господарського суду м. Києва від 20.03.02 року у справі № 22/130 залишити без змін, а апеляційну скаргу ЗАТ – без задоволення (Постанова Київського апеляційного господарського суду від 16 травня 2002 року № 22/130).

Якщо між групою підмета і групою присудка чи перед пропущеним членом речення, на місці якого стоїть тире, вживається відокремлений член речення або підрядна частина складнопідрядного речення, то віддільну функцію виконують кома (відмежовує відокремлений член речення або підрядну частину) з тире, напр.: В дисертації, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в дисертації, що має прикладне значення, - відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання (Бюлетень ВАК України).

6.2.4.3.Тире перед узагальнювальним словом відділяє однорідні члени речення від узагальнювального слова. Вказує на завершення переліку однорідних членів речення й узагальню-вальний, підсумовуючий характер наступного компонента синтаксичної структури, напр.: Зміни тону й сили голосу, темп мови, смислові паузи, виділення певних слів, жести – все це, без сумніву, впливає на увагу слухачів (Ї. Томан).

6.2.4.4.Тире після однорідних членів речення відділяє однорідні члени речення, перед якими вживається узагальнювальне слово, від наступної частини речення, напр.: Усі види соціальної допомоги, а саме: державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям; допомога сім’ям з дітьми; житлові субсидії; грошова допомога малозабезпеченим особам, які проживають поряд з інвалідом першої, другої груп внаслідок психічного розладу; допомога інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам – з нового року

193

оформлятимуться за стандартною єдиною заявою (―Юридичний вісник

України‖).

6.2.4.5.Тире ставиться для виділення прикладок, якщо вони не позначають власні імена, стоять у кінці речення, а також перед ними можна вставити а саме, напр.: Колегія Міністерства щиро вітає весь особовий склад та ветеранів органів внутрішніх справ України з нагоди знаменного свята – Дня захисника Вітчизни.

6.2.4.6.Тире ставиться для виділення вставних і вставлених конструкцій, які стоять в середині речення і вводить у речення нову додаткову інформацію, що уточнює, конкретизує зміст основного речення,

напр.: Укрпатент – Державне підприємство ―Український інститут промислової власності‖ Міністерства освіти і науки України – уповноважений державний заклад для розгляду і проведення заявок (Правила складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікаційного зазначення походження товару).

6.3. Розділові знаки у складному реченні

6.3.1. Кома в складному реченні

6.3.1.1. Кома в безсполучниковому реченні відділяє мало віддалені за змістом частини складного безсполучникового речення, напр.:

Автореферат має досить ґрунтовно розкривати зміст дисертації, в ньому не повинно бути надмірних подробиць, а також інформації, якої нема в дисертації (Бюлетень ВАК України).

6.3.1.2. Кома в складносурядному реченні ставиться між частинами складного речення, поєднаними сурядними сполучниками та єднальним,

градаційним, приєднувальним або пояснювальним зв’язком, якщо вони мало віддалені за змістом одна від одної, напр.: Якщо суд видає розпорядження про виконання позбавлення прав, він визначає його тривалість в межах,

194

встановлених його власним законодавством, але воно не може перевищувати межі, встановлені у вироку, винесеному в запитуючій державі (Європейська конвенція про міжнародну дійсність кримінальних вироків).

Кома між частинами складносурядного речення не ставиться, якщо вони мають спільну підсилювальну частку, другорядний член речення або підрядне речення, напр.: Якщо пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах

(Кодекс законів про працю України).

6.3.1.3. Кома в складнопідрядному реченні ставиться між головним і підрядним компонентом складного речення, поєднаними причинним,

наслідковим, допустовим, просторово-часовим, з’ясувальним чи означальним зв’язком, напр.: Адже і той, хто продає, і той, хто купує, обопільно зацікавлені в тому, щоб предмет ліцензійної угоди між ними був надійно захищений від використання третіми сторонами (Концепція правової охорони комп’ютерних програм в Україні).

Кома не ставиться між двома підрядними частинами складного речення, якщо вони відносяться до головної частини або одного слова в ній і з’єднані одиничним єднальним сполучником, напр.: Протягом вказаного терміну державна установа письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення (Закон України ―Про інформацію‖).

6.3.2. Крапка з комою у складному реченні

6.3.2.1. Крапка з комою в складному безсполучниковому реченні

ставиться між частинами складного речення, якщо вони поширені або мають у середині інші розділові знаки, особливо коми, напр.: Для працівників, які навчаються без відриву від виробництва в середніх і професійно-технічних закладах освіти, встановлюється скорочений робочий тиждень або скорочена тривалість щоденної роботи зі збереженням заробітної плати у

195

встановленому порядку; їм надаються також і інші пільги (Кодекс законів

про працю України).

6.3.2.2. Крапка з комою в складнопідрядному реченні відділяє поширені однорідні частини, підпорядковані одній головні, якщо вони мають у середині інші розділові знаки, особливо коми, напр.: Якщо у людини все гаразд вдома і на роботі, то їй подобається, що люди виявляють, наприклад,

інтерес до того, як її син закінчив школу, чи влаштувався на роботу, чи склав екзамени у вуз; або ж чи вийшла її дока заміж; як вона сама збирається святкувати свій п’ятдесятирічний ювілей і т.п. (за Ї.Томаном).

6.3.2.3. Крапка з комою в кінці рубрик переліку розділяє досить великі рубрики переліку, якщо вони не становлять закінчених речень, напр.:

Кожен випуск продукції інформаційних агентств повинен містити такі вихідні дані: 1) назву інформаційного агентства; 2) прізвище чергового редактора чи відповідального за випуск та їх реквізити; 3) порядковий номер випуску і дату його виходу у світ; 4) адресу агентства (Закон України ―Про інформаційні агентства‖).

6.3.3. Двокрапка в складному реченні

Двокрапка ставиться між частинами складного безсполучникового речення, друга частина якого розкриває зміст першої в цілому або одного з її членів чи вказує на причину того, про що йдеться в першій частині, напр.:

Саме тут і виникає питання про можливі правові колізії: з одного боку, є

судове рішення, яке обов’язкове до виконання, з іншого – Закон про погашення фактично вказує на неприпустимість і неможливість виконання такого рішення (―Юридичний вісник України‖).

6.3.4. Тире в складному реченні

6.3.4.1. Тире в складному безсполучниковому реченні ставиться,

якщо його перша частина містить інформацію про час, причину або умову

196

того, про що йдеться в другій частині, на протиставні чи порівняльні відношення між частинами речення, напр.: Одна справа програна – одна виграна (―Юридичний вісник України‖).

6.3.4.2. Тире в складнопідрядному реченні ставиться, якщо друга частина містить несподівану інформацію, висновок або у ній ідеться про різку зміну подій, напр.: Поки триватимуть порушення – напрям нашої діяльності у цій сфері буде пріоритетним (―Юридичний вісник України‖).

6.4. Звіт

Звіт – це документ, що містить повідомлення про діяльність особи чи організації або її підсумок, виконання дорученої роботи, справи,

узагальнення зробленого. Статистичні звіти – оформляють від руки або машинописом на трафаретних бланках. Текстові звіти – оформляють на загальному бланку або чистому аркуші формату А4 .

Реквізити звіту:

1.Назва виду документа.

2.Заголовок: яка організація чи особа звітує, про що звіт, за який період.

3.Текст:

-у вступній частині зазначається коло завдань, які було поставлено перед організацією чи установою за звітний період;

-точний опис виконаної роботи із зазначенням позитивних і негативних прикладів;

-висновки, пропозиції, перспективи.

4.Підпис особи, яка писала звіт.

5.Дата складання звіту.

6.Печатка установи, якщо потрібно.

6.5. Протокол, витяг із протоколу

197

Протокол – це службовий документ із записом ходу обговорення питань і рішень, ухвалених на зборах, нарадах, конференціях, інших засіданнях колегіальних органів.

Протоколи веде під час засідання колегіального органу секретар або обрана особа. Якщо засідання стенографують чи записують на магнітну плівку, то протокол можуть складати після розшифрування записів.

За обсягом фіксованої інформації протоколи поділяються на:

-короткі (стислі) – записують прізвища доповідачів, теми доповідей,

прізвища тих, хто виступив, прийняті рішення;

-повні – відрізняються від коротких стислим поданням виступів доповідачів і учасників;

-стенографічні – дослівно фіксують увесь хід засідання.

Протоколи можна оформляти від руки в спеціальному прошнурованому журналі або друкарським способом.

Реквізити протоколу:

1.Назва виду документа.

2.Номер.

З. Заголовок (містить назву виду колегіальної діяльності – засідання, забори,

нарада – та колегіального органу в родовому відмінку).

4.Дата (зазначають дату проведення засідання колегіального органу).

5.Текст:

5.1.Вступна частина (голова – прізвище, ініціали; секретар – прізвище,

ініціали; присутні: спочатку фіксують присутніх постійних членів (за алфавітом), потім – запрошених із зазначенням їх посад. У протоколах розширених засідань склад зазначають кількісно, а список присутніх додають до протоколу, про що роблять відповідний запис; порядок денний).

5.2. Основна частина – фіксують перебіг засідання:

198

І. СЛУХАЛИ: прізвище, ініціали доповідача. Текст виступу. Якщо текст виступу додаються окремо, то роблять запис: Текст доповіді додається.

ВИСТУПИЛИ: прізвище, ініціали доповідача. Текст виступу. Якщо текст виступу додаються окремо, то роблять запис: Текст виступу додається.

УХВАЛИЛИ: виконавець, завдання, строки виконання,

відповідальний за виконання тощо. 6. Підписи голови засідання та секретаря.

Витяг з протоколу – це один з наймасовіших видів документації, що відображає частину протоколу і надсилається (передається) окремим особам чи підприємствам.

Реквізити:

1.Назва виду документа.

2.Номер протоколу.

3.Заголовок.

4.Дата.

5.Присутні.

6.Текст (зазначають номер відповідного питання).

7.Підписи голови зборів і секретаря.

Література

Основна

1.Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні,

Ін-т української мови. – К., Наукова думка, 1993 – 2012.

2.Васильченко В.М., Доценко О.Л. Юридичні документи: правила укладання та оформлення. Навчальний посібник. – Тернопіль:

Навчальна книга – Богдан, 2011.

3.Васильченко В.М., Доценко О.Л. Екзаменаційний диктант без репетитора. - К., Ірпінь: ВТФ ―Перун‖, 2005.

199

4.Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення: Навчальний посібник. — Вінниця: Нова книга, 2003.

5.Гуць М.В., Олійник І.Г., Ющук І.П. Українська мова у професійному спілкуванні: Навчальний посібник. – К.: Міжнародна агенція ―BeeZone‖,

2004.

6.Корж А.В. Ділова українська мова для юристів: Лекції та комплексні завдання: Навчальний посібник. – К., 2002.

7.Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спрямування:

Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2008.

8.Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура фахової мови: Навч. посіб. — К.:

ВЦ «Академія», 2007.

9.Михайлюк В.О. Українська мова професійного спілкування: Навчальний посібник. – К.: ВД ―Професіонал‖, 2005.

10.Нелюба А. Професійна мова юриста. – Х.: Прапор, 2002.

11.Токарська А.С. Ділове мовлення юристів у схемах та тестах: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005.

12.Чак Є. Складні випадки правопису та слововживання. – К., А.С.К., 1998.

13.Шевчук С.В. Ділове мовлення для державних службовців: Навчальний посібник. – К.: Арій, 2008.

14.Шевчук С.В. Ділове мовлення: Модульний курс: Підручник. – К.: Арій,

2009.

15.Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. – К., Освіта, 1994.

Додаткова

1.Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови. – К., 2002.

2.Волощак М. Неправильно-правильно. Довідник з українського слововживання. – К., Просвіта, 2000.

3.Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. – К.: Арій, 2009.

200