Українська мова (за проф.спрямуванням) Андреєва Т., Іванова О

вертоліт, орендодавець, землетрус, працездатність, звуковловлювач,

вогнегасник, правоохоронець.

2.Складні іменники, утворені з двох чи кількох основ без сполучних голосних: чорнослив, трикутник, двобій, п’ятиденка, двокрапка, сторіччя.

3.Складні іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-, якщо це загальні назви: піввулиці, пів’яблука, напівавтомат, напівсон, полумисок, полудень.

4.Складні іменники, утворені з трьох і більше основ: світловодолікування,

телерадіокомпанія, автомотовелоспорт, термогідродинаміка.

Через дефіс пишуться:

1.Складні іменники, утворені поєднанням двох іменників, близьких чи протилежних за змістом, без допомоги сполучного звука: заява-

зобов’язання, лист-запрошення, лист-повідомлення, довідник-практикум,

книга-консультант.

2.Складні іменники, що позначають спеціальність, професію: сапер-водолаз,

експерт-криміналіст, викладач-методист, лікар-еколог, інженер-механік.

3.Складні іменники, що позначають державні посади, військові та наукові звання: генерал-майор, прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністр, контр-

адмірал, член-кореспондент, генерал-губернатор.

4.Складні іменники – географічні назви та прізвища: Корсунь-

Шевченківський, Івано-Франківськ, Переяслав-Хмельницький; Карпенко-

Карий, Нечуй-Левицький, Квітка-Основ’яненко.

5.Складні іменники, що означають одиниці вимірювання: людино-день,

кіловат-година, гамма-випромінювач, грам-атом (назви вимірювальних приладів пишуться разом амперметр, гальванометр).

6.Складні іменники з першою складовою частиною: віце-, екс-, обер-,

штабс-, максі-, міні-, міді-: віце-президент, штабс-капітан, екс-чемпіон,

міні-футбол, обер-лейтенант.

7.Складні іменники – власні назви з пів-: пів-Києва, пів-Троєщини, пів-

Європи.

91

8.Складні іменники, першою частиною яких є цифри: 50-ліття,

9-поверховий, 100-річчя.

9.Іншомовні назви проміжних частин світу: норд-вест, норд-ост тощо.

3.11.2. Складні прикметники

Разом пишуться:

Складні прикметники, утворені від іменників: довгоочікуваний,

водопровідний, самохідний, самопринижений, цілеспрямований.

Складні прикметники, утворені сполученням іменника та узгодженого з ним прикметника: мовностильовий, народногосподарський,

загальноосвітній, легкоатлетичний, східнослов’янський.

Складні прикметники з другою дієслівною частиною: волелюбний,

водолікувальний, правознавчий, деревообробний.

Складні прикметники, де першою частиною виступає прислівник чи другою – дієприкметник: загальнодержавний, внутрішньоакадемічний,

новоутворений, вищезгаданий, нижчепідписаний.

Складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами: десятиповерховий, семиразовий, п’ятипроцентний,

стокілометровий.

Через дефіс пишуться:

Складні прикметники, утворені від складних іменників: віце-

президентський, унтер-офіцерський, лейб-гвардійський.

Складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ,

якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному:

виробничо-технічний, грошово-розрахунковий, кредитно-банківський,

виховно-трудовий, дорожньо-транспортний, контрольно-ревізійний.

Складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: військово-

спортивний, військово-авіаційний, воєнно-економічний, воєнно-

промисловий (але військовозобов’язаний, військовополонений).

92

Складні прикметники, утворені з двох чи кількох основ, що означають якість з додатковим відтінком, відтінок кольору або поєднання кількох кольорів у одному предметі: червоно-синій, блідо-рожевий, темно-синій,

кисло-солодкий, солонувато-гіркий, жовто-блакитний.

Складні прикметники, першим компонентом яких є цифра: 70-річчя,

9-поверховий, 120-тонний, 20-кілометровий.

3.12. Особовий листок з обліку кадрів

Особовий листок з обліку кадрів - обов’язковий документ особової справи працівників установ, організацій, у якому фіксуються автобіографічні відомості. Заповнюється цей документ особою під час оформлення на роботу шляхом фіксації словесної і цифрової інформації у анкетних графах і таблицях.

Обов’язковими реквізитами особового листка з обліку кадрів є назва виду документа, фотокартка, прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження особи, що його оформляє, відомості про освіту (назва навчального закладу, факультет і відділення, рік вступу та рік закінчення навчального закладу, спеціальність, № диплома), відомості про рівень володіння іноземними мовами, присвоєні вчені звання і наукові ступені, наукові праці та винаходи, відомості про виконувану роботу з початку трудової діяльності (місяць і рік зарахування та звільнення, посада із зазначенням установи, підприємства, організації, місце знаходження установи, підприємства, організації), відомості про урядові нагороди, відношення до військового обов'язку та військове звання, інформація про сімейний стан на момент заповнення особового листка, паспортні дані, домашня адреса, дата заповнення, підпис, автобіографія, оформлена відповідно до вимог написання цього документа.

93

3.13. Наказ щодо особового складу

Наказ щодо особового складу – розпорядчий документ, метою укладання якого є оформлення призначення, переміщення, звільнення,

відпустки працівника, різні заохочення, нагороди, стягнення.

Текст особового наказу має зворотний порядок розміщення логічних елементів: починається він розпорядчою частиною, у якій описується ситуація, яка спричинила видання такого наказу. Констатувальна частина стоїть після розпорядчої і починається словом ―підстава‖. Підставою складання наказу щодо особового складу можуть бути інші розпорядчі документи або деякі кадрові та довідково-інформаційні документи (заява,

доповідна записка тощо). У тексті наказів категорично забороняється робити будь-які скорочення та виправлення. Текст наказу є підставою для оформлення відомостей про роботу, нагородження, заохочення, звільнення у трудовій книжці.

Кадрові накази є документами тривалого зберігання (75 років),

виняток становлять накази про відрядження, які зберігають до 5 років.

3.14. Договір, трудовий договір, контракт, трудова угода

Договір з господарської діяльності – це документ, у якому фіксується угода між сторонами про встановлення ділових відносин, пов’язаних із господарською діяльністю. Документи такого типу регламентують стосунки між суб’єктами господарювання у різних сферах їхньої діяльності. Це зумовлює виділення типів договорів, проаналізованих авторами

―Універсального довідника-практикуму з ділових паперів‖ 40:

1)договори щодо створення нових форм господарювання – один із необхідних для організації й функціонування на правах, що не суперечать чинному законодавству, документів. Установчі договори укладаються між

40 Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / С.П. Бибик, І.Л. Михно, Л.О. Пустовіт, Г.М. Сюта. – К.: Довіра: УНВЦ ―Рідна мова‖, 1998. – 507 с. – (Б-ка держ. службовця. Держ. мова і діловодство).

94

організаціями-засновниками асоціацій, спільних підприємств, що діють на

підставі статутів або положень;

2)договори в науковій діяльності – документи, що використовуються для укладання, оформлення і проведення робіт, спрямованих на створення

(передання) науково-технічної продукції. Документація такого типу може регламентувати створення й організацію діяльності тимчасових творчих колективів;

3)договори з посередницької діяльності – документи, що регламентують надання посередницьких послуг різних видів, залучення до виконання робіт на договірній основі окремих фахівців і тимчасових колективів, а

також ведення спільної діяльності. Такі договори можуть бути двосторонніми та багатосторонніми. За умовами договору одна із сторін виступає посередником і сприяє одній чи кільком організаціям,

підприємствам, установам у встановленні взаємовигідних зв’язків,

розв’язанні економічних проблем. У тексті договору визначається оплата послуг посередника у твердій грошовій сумі або у відсотках від економічного ефекту чи прибутку учасників угоди. Відповідно до видів послуг, які можуть надаватися посередниками, розрізняють договори про надання посередницьких послуг кооперативам, договори про інформативне обслуговування, договори на брокерське обслуговування тощо;

4)договори з банківської діяльності – документи, що застосовуються в практичній діяльності комерційних банків для регулювання відносин щодо здійснення кредитно-розрахункових операцій, залучення внесків,

надання кредитів з оренди тощо. Серед договорів з банківської діяльності

розрізняють зокрема такі:

договір на здійснення кредитно-розрахункового обслуговування –

визначає відносини між клієнтом і банком під час відкриття розрахункового,

поточного чи іншого рахунку та при здійсненні розрахункового обслуговування клієнта;

95

кредитний договір – юридичний документ, що визначає взаємні зобов’язання між банком та клієнтом стосовно одержання банківського кредиту;

договір про депозитний внесок – визначає стосунки між банком і вкладником коштів (організацією) при зберіганні коштів на депозитних рахунках;

договір про пайовий внесок – документ, що регулює права та обов’язки співзасновників банку.

5)договори купівлі-продажу – юридичні документи, що регламентують стосунки двох сторін, одна з яких (Продавець) передає у постійну власність товари, матеріальні цінності, а інша (Покупець) отримує їх у постійне користування. Особливостями таких договорів є опис об’єкта купівлі-продажу, визначення його фактичної вартості, порядку ведення розрахункових операцій тощо;

6)договори оренди – юридичні документи, що засвідчують передання однією стороною (Орендодавцем) у тимчасове користування будівель,

земельних ділянок тощо іншій стороні (Орендареві);

7)договори з організації зовнішньоекономічної діяльності – юридичні документи, що відображають порядок та умови ведення зовнішньоекономічної діяльності, передбаченої Статутом (Положенням)

організації, які укладаються особами, що обіймають посади керівників організацій, установ, підприємств, або їх заступників, уповноважених відповідними дорученнями. На практиці серед угод такого типу розрізняють контракти (коли йдеться про зовнішньоекономічні операції купівлі-продажу) та договори (коли мова йде про торговельні угоди щодо перевезення, страхування тощо);

8)договори постачання – це договори, за якими організація-постачальник зобов’язується передати в певні строки організації-покупцеві (замовнику)

у власність або оперативне управління певну продукцію, а організація-

96

покупець зобов’язується прийняти продукцію до сплати за встановленими

цінами;

9)договір підряду – це договір, за яким підприємство (організація)-

виконавець зобов’язується виконати певний обсяг робіт підприємству

(організації)-замовнику;

10)договори про матеріальну відповідальність – це договір, за яким одна сторона (матеріально відповідальна особа) бере на себе матеріальну відповідальність за прийняті матеріальні цінності і зобов’язується дотримувати встановлених правил їх приймання, зберігання, відпускання й обліку, а інша сторона (підприємство або організація, якій належать матеріальні цінності) зобов’язується створити матеріально відповідальним особам відповідні умови праці й виробничу обстановку, що забезпечує схоронність зданих на збереження матеріальних цінностей. Такий документ складається у 2 примірниках: 1-й зберігається в особовій справі матеріально відповідальної особи, а 2-й примірник передається працівникові, що підписав договір;

11)договори про спільну діяльність – це договір на проведення різних робіт для досягнення спільної господарської або наукової мети: спільне дослідження, будівництво, експлуатація підприємств, будівель, споруд тощо.

Кількість суб’єктів господарювання, які беруть участь в укладанні договору, зумовлює виокремлення серед цієї групи ділових паперів двосторонніх і багатосторонніх.

За способом оферти41 дослідники розрізняють договори приєднання

(одна сторона наперед визначає істотні умови майбутнього договору, інша сторона або приєднується до таких умов, або не вступає у договірні відносини) та договори, зміст яких сторони визначають при їх укладанні42.

41Оферта – пропозиція про укладання угоди з детальним зазначенням її умов.

42Палеха Ю.І. Управлінське документування: Навч. посібник: У 2 ч. Ч1. Ведення загальної документації (зі зразками сучасних ділових паперів). – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2001. – С. 222.

97

Договори з господарської діяльності оформляються на бланках або на чистих аркушах паперу. Якщо договір складено на кількох сторінках

(аркушах), то їх нумерують і кількість сторінок (аркушів) зазначають у тексті документа.

Договори різних типів мають особливості в оформленні реквізитів,

тексту документа тощо, які обов’язково слід ураховувати під час їх укладання, однак такі розбіжності дозволяють визначити єдиний для різних типів договорів з господарської діяльності формуляр-зразок.

Трудові договори – це угоди між особами, що наймаються на роботу,

та керівниками підприємств (установ, організацій) або вповноваженим органом, за якими працівники зобов’язуються виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а керівник підприємства або уповноважений ним орган зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбаченої законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Громадянин має право укладати трудовий договір на одному чи кількох підприємствах (в установах, організаціях), якщо останнє не суперечить законодавству, колективному договору або угоді сторін.

Трудовий договір вважається укладеним тоді, коли оформляється наказ керівника чи вповноваженої ним особи про зарахування працівника або коли наказ (розпорядження) не був виданий, але працівника фактично було допущено до роботи.

Працівник зобов’язаний виконувати доручену йому роботу особисто й не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків,

передбачених законодавством.

Керівник не має права вимагати від працівника виконувати роботу, не обумовленої трудовим договором.

Види трудових договорів:

98

Трудовий контракт – це правовий документ (особлива форма трудового договору), що засвідчує певну домовленість між партнерами

(підприємством чи установою й працівником) про засади спільної виробничої і творчої діяльності.

Реквізити:

1)назва виду документа;

2)заголовок (зі стислим зазначенням його призначення: на управління підприємством, з начальником відділу, на організацію і ведення бухгалтерського обліку);

3)дата, місце укладання;

4)орган, що наймає працівника;

5)посада, прізвище, ім’я, по батькові того, кого наймають;

6)текст:

-загальні положення;

-функції і обов’язки фахівця;

-компетенція та права фахівця;

-матеріальне і соціально-побутове забезпечення фахівця;

-відповідальність сторін, розв’язання суперечок;

-зміна і розірвання контракту;

-термін дії та інші умови контракту;

-адреси сторін та інші відомості;

7)підписи сторін – укладачів контракту;

8)печатка, що засвідчує підпис наймача.

Термін дії, права, обов’язки й відповідальність сторін, умови

матеріального забезпечення та організації роботи працівника, умови розірвання контракту, в тому числі й дострокового, можуть встановлюватися за згодою сторін. Сторонами в трудовому контракті є підприємство

(роботодавець) та працівник (контрактант).

99

Контракт складається не менше, ніж у двох примірниках, які зберігаються у кожної зі сторін, про що зазначається у тексті контракту.

Набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Контракт слугує підставою для видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу.

Трудові контракти мають зберігатися 75 років, якщо немає наказів щодо особового складу, 5 років після звільнення працівника, якщо є відповідний наказ по особовому складу.

Додаткова угода – це документ, що складається як додаток до контракту із заступником керівника підприємства (установи), головним бухгалтером тощо.

Трудова угода – це документ, що укладається між підприємством та особою, яка не є штатним працівником даного підприємства, для виконання нею певної роботи в разі, якщо на підприємстві бракує фахівців із даної галузі й ці роботи не можуть бути виконані на засадах договорів зі штатними працівниками.

Колективний договір – укладається на основі чинного законодавства,

прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих,

трудових і соціально-економічних інтересів працівників, власників чи уповноважених ними органів.

Сторонами колективного договору є власник (або уповноважений ним орган, особа) та одна або кілька профспілкових організацій, або представники, уповноважені трудовим колективом.

Зміст тексту:

-зміни в організації виробництва і праці;

-забезпечення продуктивної зайнятості;

-нормування і оплата праці, встановлення форм, систем, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат;

-встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

100