37_DFU_2.1 / DFU_Dopolnenie_2cr

Цииаризии

Розчин порівняння (Ь). 1 .0 мл випробовуваного розчину доводять метанолом Рдо об'єму 100.0 мл. 5.0 мл одер­ жаного розчину доводять метанолом Р до об'єму

20.0 мл.

Хроматографування проводять на рідинному хрома­ тографі з УФ-детектором за таких умов:

-колонка з нержавіючій сталі розміром 0. 1 м х 4.0 мм,

заповнена силікагелем октадецuлсuлільним, деакти­ вованим відноснооснов, дляхроматографіїР із розмі­ ром частинок 3 мкм;

-швидкість рухомої фази 1 . 5 мл/хв;

-рухома фаза А: розчин 1 0 г/л амонію ацетату Р;

-рухома фаза В: розчин 0.2 % (06/06) кислоти оцтової льодяноїР в ацетонітрилі РІ;

- детектування за довжини хвилі 230 нм.

Колонку врівноважують початковим складом рухомої фази протягом не менше 30 хв.

Хроматографують 10 мкл розчину порівняння (Ь). Чут­ ливість системи регулюють таким чином, щоб висота основного пика становила не менше 50 % шкали реє­ струючого пристрою. Якщо необхідно, для досягнен­ ня горизонтальної базовоїлінії на хроматограмі регу­ люють вміст кислоти оцтової льодя ної в рухомій фазі В.

Хроматографують І О мкл розчину порівняння (а). При хроматографуванні за зазначених умов часи утриму­ вання піків мають бути: цинаризину - близько I I хв, флунаризину - близько 1 1 .5 хв. Хроматографічна си­ стема вважається придатною, якщо коефіцієнт розді­ лення піків цинаризину та флунаризину становить не менше 5.0. Якщо необхідно, коригують програму гра­ дієнтного елюювання.

Як контрольний дослід хроматографують 10 мкл ме­ танолу Р.

Хроматографують 1 О мкл випробовуваного розчину та 10 мкл розчину порівняння (Ь).

На хроматограмі випробовуваного розчину площа будь-якого піка, крім основного, не має перевищува­ ти площу основного піка на хроматограмі розчину по­ рівняння (Ь) (0.25 %); сума площ усіх піків, крім ос­ новного, не має перевищувати 2 площі основного піка на хроматограмі розчину порівняння (Ь) (0.5 %). Не враховують піки, що відповідають пікам на хромато­ грамі контрольного досліду та піки, площа яких ста­ новить менше 0.2 площі основного піка на хромато­ грамі розчину порівняння (Ь) (0.05 %).

Важкі метали (2.4.8, метод В). Не більше 0.002 % (20 ррт). 1 .0 г субстанції розчиняють у суміші вода Р ­

ацетон Р ( 1 5:85) і додають кислоту хлористоводневу розведену Р до повного розчинення. Одержаний роз­ чин доводять сумішшю вода р- - ацетон Р ( 1 5:85) до

об'єму 20 мл. 12 мл одержаного розчину мають витри­ мувати випробування на важкі метали. Еталон готу­ ють із використанням 1 О мл еталонного розчину свин­ цю ( І ррт РЬ) , одержаного шляхом розведення

еталонного розчину свинцю (100ррт РЬ) сумішшю во­ да Р- ацетон Р ( 15:85).

Втрата в масі при висушуванні (2.2.32). Не більше 0.5 %. 1 .000 г субстанції сушать у вакуумі при температурі 60 ас протягом 4 год.

Сульфатна зола (2.4. 14). Не більше 0. 1 %. Визначення проводять з 1 .0 г субстанції.

КІЛЬКІСН Е ВИЗНАЧ ЕННЯ

0. 1 50 г субстанції розчиняють у 50 мл суміші кислота оцтова 6езводна Р- етuлметuлкетон Р( І : 7) і титрують 0. 1 Мрозчином кислоти хлорної, використовуючи як індикатор 0.2 млрозчинунафтол6ензеїну Р.

1 мл о. І Мрозчину кислоти хлорноївідповідає 1 8.43 мг

C26H2SN2·

ЗБЕРІГАННЯ

У захищеному від світла місці.

ДОМІШКИ

Специфікованідомішки:А, В, С, О , Е.

y[NH C'H' N

С6Н5

А. І -(дифенілметил)піперазин,

В. (Z)- I -(дифенілметил)-4-(3-фенілпроп-2-еніл)піпе­ разин,

сг

С. (4-(дифенілметил)- I , І -біс[(Е)-3-Фенілпроп-2-еніл] піперазинію хлорид,

і енантіомер

.. О. 1 -(дифен ілметил)-4- [ ( 1 RS,3Е)-4-Феніл- l - [(Е)-2-

фенілетеніл]бут-3-еніл]піперазин,

Е. І ,4-біс(дифенілметил)піперазин.

ЦИПРОФЛОКСАЦИНУ ГІДРОХЛОРИД

Ciprofloxacini hidrochloridum

CIPROFLOXA CIN HYDROCHWRIDE

уN , неІ

[86393-32-0]

1-Циклопропіл-6-фтор-4-0КСО-7-(піперазин- 1 -іл)-

1,4-дигідрохінолін-3-карбонової кислоти гідрохлорид.

Вміст: не менше 98.0 % і не більше 102.0 % , у перера­

хунку на безводну речовину.

ВЛАСТИВОСТІ

Опис. Кристалічний порошок блідо-жовтого кольору. ІІ"'Слабко гігроскопічниЙ.

Розчинність. Розчинний у воді Р, мало розчинний у ме­ таноліР, дуже мало розчинний в етанолі Р, практич-

но не розчинний в ацетоніР, етилацетаті Р і мети­ ленхлориді Р.

ІДЕ НТИФІКАЦІЯ

А. Абсорбційна спектрофотометрія в інфрачервоній області (2.2.24).

Підготування зразка: субстанцію досліджують у дис­

ках.

Відповідність: спектру ФСЗ циnрофлоксацину гідрохло­ риду.

В. 0. 1 г субстанції дає реакцію (Ь) на хлориди (2.3. 1).

ВИПРОБУВАННЯ НА Ч ИСТОТУ

Розчин S. 0.5 г субстанції розчиняють у воді, вільній від вуглецю діоксиду, Рі доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 20 мл.

Прозорість розчину (2.2. 1). 10 мл розчину S доводять

водою, вільною від вуглецю діоксиду, Рдо об'єму 20 мл.

Одержаний розчин має бути прозорим.

Кольоровість розчину (2.2.2, метод 11). Забарвлення розчину, приготованогодля випробування «Прозорість розчину», має бути не інтенсивнішим за еталон GYs'

рИ (2.2.3). Від 3.5 до 4.5. Вимірюють рН розчину S.

Домішка А. Тонкошарова хроматографія (2.2.27).

Випробовуванийрозчин. 50 мг субстанції розчиняють у воді Р і доводять об'єм розчину тим самим розчинни­ ком до 5 мл.

Розчин порівняння. І О мг ФСЗ циnрофлоксацину доміш­ ки А розчиняють у суміші 0. 1 мл розчину аміакурозве­ деного РІ і 90 мл води Р і доводять об'єм розчину во­ дою Р до 1 00 мл. 2 мл одержаного розчину доводять водою Рдо об'єму 10 мл.

Пластинка: ТШХпластинка із шаром силікагелю F254 Р.

Об'єм проби, що наноситься: 5 мкл (50 мкг) випробову­ ваного розчину, 5 мкл (0. 1 мкг) розчину порівняння.

Пластинку поміщають у камеру, надні якої знаходить­ ся випарна чашка, шо містить 50 мл розчину аміаку"' концентрованого Р, камеру закривають і витримують протягом 1 5 хв. Пластинку виймають, поміщають в іншу хроматографічну камеру і продовжують випро­ бування.

Рухома фаза: ацетонітрил Р - розчин аміаку концент­ рований Р - метанол Р -метиленхлорид Р( І 0:20:40:40).

Відстань, що має пройти рухома фаза: 3/4 довжини пластинки.

Висушування: на повітрі.

Виявлення: в УФ-світлі за довжини хвилі 254 нм.

Результати: на хроматограмі випробовуваного розчи­ ну пляма, відповіднадомішці А, не має бути інтенсив­ нішою за основну пляму на хроматограмі розчину по­ рівняння (0.2 %).

",Супровідні домішки. Рідинна хроматографія (2.2.29).

Випробовуванийрозчин. 25.0 мг субстанції розчиняють у рухомій фазі та доводять об'єм розчину рухомою фа­ зою до 50.0 мл.

Розчин порівняння (а). 25.0 мг ФСЗ циnрофлоксацину гідрохлориду розчиняють у рухомій фазі та доводять об'єм розчину рухомою фазою до об'єму 50.0 мл.

Розчинпорівняння (Ь). 5 мг ФеЗциnрофлоксацину гідро­ хлориду для ідентифікації піка розчиняють у рухомій фазі та доводять об'єм розчину рухомою фазою до

10.0 мл.

Розчин порівняння (с). 1 .0 мл випробовуваного розчи­ ну доводять рухомою фазою до об'єму 50.0 мл. 1 .0 мл одержаного розчину доводять рухомою фазою до об'є­ му 10.0 мл.

Колонка:

-розмір: 0.25 м х 4.6 мм;

- нерухома фаза: силікагель октадецилсилільний, деак-

тивований відносно основ, для хроматографії Р

(5 мкм);

- температура: 40 ас.

Рухома фаза: ацетонітрил Р - розчин 2.45 г/л кислоти фосфорноїР, рН якого попередньодоводятьдо 3.0 три­ етиламіном Р, ( 1 3:87).

Швидкістьрухомоїфази: 1 .5 мл/хв.

Детектування: спектрофотометрично за довжини хвилі 278 нм.

Об'єм проби, щовводиться: 50 мкл.

Час хроматографування: у 2 рази більше часу утриму­ вання ципрофлоксацину.

Відносні часи утримування до ципрофлоксацину (час утримування ципрофлоксацину близько 9 хв): доміш­ ки Е - близько 0.4; домішки F - близько 0.5; доміш­ ки В - близько 0.6; домішки С - близько 0.7; доміш­ ки D - близько 1 .2.

Придатність хроматографічної системи: розчин по­ рівняння (Ь):

-коефіцієнтрозділення: не менше 1.3 для піків доміш­ ки В і домішки С.

Нормування:

-поправковий коефіцієнт: для розрахунку вмісту до­

мішок В, С, D та Е плошу відповідного піка мно­ жать на поправковий коефіцієнт, шо дорівнює: ДЛЯ домішки В - 0.7, для домішки С - 0.6, для доміш­ ки D - 1 .4, для домішки Е - 6.7; використовують хроматorраму розчину порівняння (Ь) і зразок хро­ матограми, шо додається дО ФСЗ ципрофлоксаци­ ну гідрохлориду для ідентифікації піка.

-домішки В, С, D, Е: плоша піка кожної домішки не має перевищувати площу основного піка на хрома­ тограмі розчину порівняння (с) (0.2 %);

-будь-яка інша домішка: площа піка не має переви­ щувати половину площі основного піка на хрома­ тограмі розчину порівняння (с) (0. 1 %);

-сума домішок:сума площ піків не має перевищувати 2.5 площі основного піка на хроматограмі розчину порівняння (с) (0.5 %);

-невраховують:домішки, площа піків яких становить менше 0.25 площі основного піка на хроматограмі розчину порівняння (с) (0.05 %).

Важкі метали (2.4.8, метод Е). Не більше 0.002 % (20 ррт). 0.25 г субстанції розчиняють у воді Р і дово­ дять об'єм розчину водою Рдо 30 мл. Проводять перед­ фільтрацію. Одержаний фільтрат має витри мувати випробування на важкі метали. Еталон готують із ви­ користан ням 5 мл еталонного розчину свинцю

(1ррт РЬ) Р.

Вода (2.5. 12). Не більше 6.7 %. Визначення проводять із 0.200 г субстанції.

Сульфатна зола (2.4. /4). Не більше 0. 1 %. Визначення проводять з 1 .0 г субстанції у платиновому тиглі.

,..КІЛЬКІСНЕ В ИЗНАЧЕННЯ

Рідинна хроматографія (2.2.29), як описано у випро­ буванні « Супровідні домішки» , із такими змінами.

Проби, що вводяться: 10 мкл випробовуваного розчи­ ну і 1О мкл розчину порівняння (а).

Вміст С'7Н'9СIFNзОз обчислюють у BiДCOTKax.

ЗБЕРІГАН НЯ

У повітронепроникному контейнері, у захищеному від світла місці.

ДОМ І Ш КИ

Сnецифікованідомішки: А, В, С, D, Е.

Інші домішки, що виявляються (дані домішки, якщо вони наявні у достатній кількості, можуть визначати­ ся тим або іншим випробуванням монографії. Їх вміст нормується загальноприй няти ми критерія ми для інших/неспецифікованих домішок і/або загальною монографією Субстанціїдля фармацевтичного засто­ сування. Тому немає необхідності їх ідентифікувати, щоб показати відповідність вимогам. Див. також 5. 10.

Контроль домішок у субстанціях для фармацевтичного застосування):F.

RуN

F

о

А. R = СІ : 7- хлор- l -циклопропіл-6-фтор-4-0ксо- l ,4- дигідрохінолін-3-карбонова кислота (фторхінолонова кислота),

о

В. R = СО2Н , R' = Н : 1 - циклопропіл-4-0ксо-7-(піпе­ разин- І -іл) - 1 ,4-дигідрохінолін-3-карбонова кислота (дефторована сполука),

Е. R = Н, R' = F : 1 - циклопропіл-6-фтор-7-(піпера­ зин - І -іл)хінолін 4( І Н)-он (декарбоксильована сполу­ ка),

F. R = СО2Н, R' = ОН : l -циклопропіл-6-гідрокси-4- okco-7-(піперазин- l -іл)- 1 ,4-дигідрохінолін-3-каРбо­ нова кислота,

D. 7-хлор- І -циклопропіл-4-0ксо-6-(піперазин - І -іл)­ І ,4-дигідрохінолін-3-карбонова кислота.

[68- 19-9]

Ціанокобаламін містить не менше 96.0 % і не більше 102.0 % а-(5,6-диметилбензімідазол- І -іл)кобаміду ціа­ ніду, у перерахунку на суху речовину.

Дана монографія описує ціанокобаламін, одержаний ферментацією.

ВЛАСТИ ВОСТІ

Опис. Кристалічний порошок темно-червоного кольо­ ру або кристали темно-червоного кольору.

Розчинність. Помірно розчинний у воді Р і 96 % сnир­

ті Р, практично не розчинний в ацетоні Р.

( Безводна субстанція дуже гігроскопічна.)

ІДЕНТИФІ КАЦІЯ

А. 2.5 мг субстанції розчиняють у воді Р і доводять об'єм розчину тим самим розчинником до І 00.0 мл. Ультра­ фіолетовий спектр поглинання (2.2.25) одержаного розчину в області від 260 нм до 6 1 0 нм повинен мати три максимуми за довжин хвиль 278 нм, 361 нм та від 547 нм до 559 нм. Відношення оптичної густини в мак-

симумі за довжини хвилі 361 н м до оптичної густини в максимумі за довжини хвилі від 547 нм до 559 нм має бути від 3. 1 5 до 3.45. Відношення оптичної густини в максимумі за довжини хвилі 361 н м до оптичної гус­ тини в максимумі за довжини хвилі 278 нм має бути від І .70 до 1 .90.

В. Визначення проводять методом тонкошарової хро­ матографії (2.2.27),використовуючи тшхпластинки із

шаром силікагелю Р.

Випробування проводятьузахищеному від світламісці.

Випробовуваний розчин. 2 мг субстанції розчиняють в 1 мл суміші рівних об'ємів 96 % спирту Рі води Р.

Розчин порівняння. 2 мг ФеЗ ціанокобаламіну розчиня­ ють в 1 мл суміші рівних об'ємів 96 % спирту Рта во­

ди Р.

На лінію старту хроматографічної пластинки наносять 1 0 мкл (20 мкг) випробовуваного розчину і 1 0 мкл (20 мкг) розчину порівняння. Пластинку помішають у ненасичену камеру із сумішшю розчинників розчин

аміаку розведений РІ - метанол Р - метиленхлорид Р

(9:30:45). Коли фронт розчинників пройде 1 2 см від лінії старту, пластинку виймають із камери, сушать на повітрі та переглядають при денному світлі.

На хроматограмі випробовуваного розчину має вияв­ лятися основна пляма на рівні основної плями на хро­ матограмі розчину порівняння, відповідна їй за розмі­ ром і забарвленням.

В И ПРОБУВАННЯ НА Ч ИСТОТУ

Супровідні домішки. Визначення проводять методом рідинної хроматографії (2.2.29).

Випробовуванийрозчин. 10.0 мг субстанції розчиняють у рухомій фазі та доводять об'єм розчину тією самою рухомою фазою до 10.0 мл. Одержанийрозчин викорис­

товують протягом 1 год.

Розчин порівняння (а) 3.0 мл випробовуваного розчину доводять рухомою фазою до об'єму 1 00.0 мл. Одержа­

нийрозчин використовують протягом І год.

Розчин порівняння (Ь). 5.0 мл випробовуваного розчи­ ну доводять рухомою фазою до об'єму 50.0 мл. 1 .0 мл одержаного розчинудоводять рухомою фазою до об'є­

му 100.0 мл. Одержанийрозчин використовуютьпротя­ гом І год.

Розчин порівняння (с). 25 мг субстанції розчиняють у 1 О мл води Р, якщо необхідно, нагріваючи, охолоджу­ ють, додають 5 мл розчину 1 .0 г/л хлораміну Р і 0.5 мл

0.05 Мрозчинукислотихлористоводневої, доводять во­ дою Р до об'єму 25 мл, струшують і витримують про-

тягом 5 хв. 1 мл одержаного розчинудоводять рухомою фазою до об'єму 10 мл і відразу хроматографують.

Хроматографування проводять на рідинному хрома­ тографі з УФ-детектором за таких умов:

-колонка із нержавіючої сталі розміром 0.25 м х 4 мм,

заповнена силікагелем октилсилільним дляхромато­ графії Різ розміром частинок 5 мкм;

-рухома фаза: метанол Р - розчин 10 г/л динатрію гідрофосфату р, рН якого попередньо доводять до

3.5 кислотою фосфорною розведеною Р, (26.5:73.5).

Рухому фазу використовують протягом 2 діб;

-швидкість рухомої фази 0.8 мл/хв;

-детектування за довжини хвилі 361 нм.

Хроматографують по20 мкл кожного розчину. Час хро­ матографування має бути у 3 рази більше часу утри­ мування ціанокобаламіну.

Хроматографічна система вважається придатною, якщо виконуються такі умови:

-на хроматограмі розчину порівняння (с) виявляють­ ся 2 основних піка із коефіцієнтом розділення не менше 2.5;

-на хроматограмі розчину порівняння (Ь) виявляєть­ ся один основни й пік, для якого відношення сиг­ нал/шум становить не менше 5.

На хроматограмі випробовуваного розчину сумаплощ усіх піків, крім основного, не має перевищувати пло­ щу основного піка на хроматограмі розчину порівнян­ ня (а) (3 %). Не враховують піки, площа яких менше площі основного п іка на хроматограмі розчи н у порівняння (Ь) (0. 1 %).

Втрата в масі при висушуванні (2.2.32). Н е більше

12.0 %. 20.00 мг субстанції сушать у вакуумі при тем ­ пературі 105 ОС протягом 2 год.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

25.00 мг субстанції розчиняють у водіРі доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 1 000.0 мл.

Оптичнугустину (2.2.25) одержаного розчи ну вимірю­ ють у максимумі за довжин и хвилі 361 нм.

Вміст С6зНssСоNІ4014Р обчислюють, використовуючи п итомий показник поглинання, що дорівнює 207.

ЗБЕРІГАНН Я

У повітронепроникному контейнері, у захищеномувід світла м ісці.

ЧАЙНОГО ДЕРЕВА ОЛІЯ

Меlаlеисае aetheroleum

TEA TREEO/L

Ефірна олія, одержана із листя та верхівкових пагонів

Меlаlеиса alterni/olia ( Maiden and Betch) Cheei,

М. linariifolia Smith, М. dissitijlora F. Миеllег та/або інших видів Меlаlеиса методом перегонки з водяною парою.

ВЛАСТИ ВОСТІ

Опис. Прозора, рухома рідина від безбарвноїдо блідо­ жовтого кольору із характерним запахом.

ІДЕНТИФІ КАЦІЯ

Перша ідентифікація: В. Друга ідентифікація: А.

А. Тонкошарова хроматографія (2.2.27).

Випробовуванийрозчин. О. і мл субстанції розчиняють у

5 мл гептану Р.

Розчин порівняння. 30 мкл цинеолу Р, 60 мкл терnінен- 4-0ЛУ Р і 1 0 мг а-терnінеолу Р розчиняють у іО мл геп­

тану Р.

Пластинка: ТШХпластинка із шаром силікагелю Р.

Рухома фаза: етилацетат Р - гептан Р (20:80).

Об'єм проби, щонаноситься: і О мкл , смугами.

Відстань, що має пройти рухома фаза: 1 О см від лінії старту.

Висушування: на повітрі.

Виявлення: пластинку обприскуютьрозчином анісового альдегіду Р, нагрівають при температурі від 1 ОО ОС дО 1 05 ОС протягом 5- іО хвдо проявлення плям. Перегля­ дають при денному світлі.

Результати: нижче наведено послідовність зон на хро­ матограмах розчину порівняння та випробовуваного розчину. На хроматограмі випробовуваного розчину можуть виявлятися й інші зони.

!Верхня частина пластинки

В. Переглядають хроматограму, одержану у випробу­ ванні на хроматографічний профіль.

Нормування: характерні піки на хроматограмі випро­ бовуваного розчину повинні мати той самий час ут­ римування, що і на хроматограмі розчину порівнян­ ня.

ВИП РОБУВАН НЯ НА ЧИСТОТУ

Відносна густина (2.2.5). Від 0.885 до 0.9()б.

Показник заломлення (2.2.6). Від і .475 до і .482.

Оптичне обертання (2.2. 7). Від +50 до + і 50.

Хроматографічний профіль. Газова хроматографія

(2.2.28): метод внутрішньої нормалізації.

Випробовуванийрозчин. 0. і 5 мл субстанції розчиняють у 1 О мл гексану Р.

Розчин порівняння. 5 мкл а-nінену Р, 5 мкл сабінену Р,

і 5 мкл а-терnінену Р, 5 мкллімонену Р, 5 мкл цинеолу Р,

30 мкл у-терnінену Р, 5 мкл р-цимену Р, 5 мкл терпіно­

лену Р, 60 мкл терnінен-4-0ЛУ Р, 5 мкл аромадендрену Р

і 5 мг а-терnінеолу Ррозчиняють в і О мл гексану Р.

Колонка:

-матеріал: кварц,

-розмір: довжина від 30 м (товщина шару нерухомої фази може становити 1 мкм) до ба м (товщина шару нерухомої фази може становити 0.2 мкм); діаметр від 0.25 мм до 0.53 мм,

-нерухома фаза:макрогол 20000 Р.

Газ-носій: гелій дляхроматографіїР.

Лінійна швидкість газу-носія: і .3 мл/хв.

Поділ потоку: 1 :50.

Температура:

Детектор: полуменево-іонізаційниЙ.

Об'єм проби, щовводиться: І мкл.

Порядок виходу піків: порядок виходу піків має відпо­ відати порядку зазначення речовин у складі розчину порівняння. Відмічають часи утримування цих суб­ станцій.

Придатність хроматографічноГ системи: розчин по­ рівняння:

-коефіцієнтрозділення: не менше 2.7 для піків терпі-

нен-4-0ЛУ та аромадендрену.

Використовуючи часи утримування, визначені із хро­ матограми розчину порівняння, визначають положен­ ня компонентів розчину порівняння на хроматограмі випробовуваного розчину. Не враховують пік гексану.

Визначають вміст кожного компонента, у відсотках.

Вміст компонентів, увідсотках, маєзнаходитисяута­ кихмежах:

- а-nінен : від 1 .0 % до 6.0 %, - сабінен: менше 3.5 %,

- а-терnінен: від 5.0 % до 1 3.0 %, - лімонен: від 0.5 % до 4.0 %, - цинеол: менше 15.0 %,

- у-терnінен: від 10.0 % до 28.0 %, - р-цимен: від 0.5 % до 1 2.0 %, - терпінолен: від 1 .5 % до 5 .0 %,

- терnінен-4-0Л: не менше 30.0 %, - аромадендрен: менше 7.0 %,

- а-терnінеол: від 1 .5 % до 8.0 %.

ЗБЕРІГАН НЯ

У повітронепроникному максимально наповненому контейнері, у захишеному від світла місці, при темпе­ ратурі не вище 25 ОС.

ЧИСТОТІЛ

Chelidonii herba

GREATER CELANDINE

Шлі або різані, висушені надземні частини Chelidonium majus L. , зібрані у фазу цвітіння.

Вміст: не менше О.б % суми алкалоїдів, у перерахунку на хелідонін (C2uH,9N05; М.м. 353.4) і суху сировину.

ІДЕНТИФІ КАЦІЯ

А. Стебла округлі, ребристі, жовтавого або зеленува­ то-коричневого кольору, частково опушені, близько від 3 мм до 7 мм у діаметрі, порожнисті та звичайно сплющені. Листки тонкі, непарноперисторозсічені, сегменти листка від овальних до видовжених із круп­ нозубчастими краями, кіНІ'!еві сегменти листка часто трилопатеві; адаксіальна поверхня блакитнувато-зеле­ на і гола, абаксіальна - блідіша й опушена переважно по жилках. Квітки мають 2 глибоко ввігнуто-опуклих, рано опадаюч их чашолистки та 4 жовтих широко овальних, розкидистих пелюстки довжиною близько від 8 мм до 10 мм; тичинки численні, жовті, короткий стовпчик відходить від верхньої зав'язі; зрідка трап­ ляються недозрілі плоди - видовжені коробочки.

В. Сировину подрібнюють на порошок (355) (2.9. 12). Порошок темно-зеленувато-сірого або коричнювато­ зеленого кольору. Переглядають під мікроскопом, ви­ користовуючи розчинхлоральгідрату Р У порошку ви­ являються : численні фрагменти листків, клітини епідерми зі звивистими оболонками; продихові апа­ рати аномоцитного типу (2.8.3), що зустрічаються лише на абаксіальній поверхні листка; покривні во­ лоски довгі, однорядні, з тонкими оболонками, часто розірвані; провідна тканина листка та стебла із груп волокон, пористих і спіральних судин та супроводжу­ ючих Їх молочників із вмістом жовтаво-коричневого кольору; зрідка фрагменти віночка із тонкостінних, зрідка сосочкоподібних клітин, що містять численні блідо-жовті крапельки олії; кулясті пилкові зерна близько від 30 мкм до 40 мкм У діаметрі із 3 порами і дрібнопористою екзиною.

с. Тонкошарова хроматографія (2.2. 7).

Випробовуванийрозчин. До0.4 г здрібненої на порошок сировини (710) (2.9. 12) додають 50 мл кислоти оцто­ вої"розведеної" Р, кип'ятять зі зворотним холодильни­ ком у водяній бані протягом 30 хв, охолоджують і фільтрують. До одержаного фільтрату додають розчин аміакуконцентрований Рдо одержання стійкої лужної реакції та струшують із 30 мл метиленхлориду Р. Орга­ нічний шар сушать над натріюсульфатомбезводним Р,

фільтрують і висушують у вакуумі насухо. Одержаний

залишок розчиняють в 1 .0 мл метанолу Р

Розчин порівняння. 2 мг nаnаверинугідрохлориду Рі 2 мг

метилового червоного Ррозчиняють у І О мл 96 % сnир-

ту Р.

.

Пластинка: ТШХпластинка із шаром силікагелю Р

Рухома фаза: кислота мурашина безводна Р - вода Р - nроnанол Р ( 1 :9:90).

Об'єм проби, що наноситься: І О мкл випробовуваного розчину і 1 0 мкл розчину порівняння, смугами.

Відстань, що має пройти рухома фаза: 10 см від лінії старту.

Висушування: на повітрі.

Виявлення: пластинку обприскуютьрозчином калію йо­ довісмутату Р і сушать на повітрі; обприскують роз­ чином натрію нітриту Р, знову сушать на повітрі та переглядають при денному світлі.

Результати: нижче наведено послідовність зон на хро­ матограмах випробуваного розчину та розчину по­ рівняння. На хроматограмі випробуваного розчину можуть виявлятися також інші менш інтенсивні зони.

Верхня частнна пластинки

метиловий червоний: червона коричнева зона

зона

ВИПРОБУВАН НЯ НА Ч ИСТОТУ

Сторонні домішки (2.8.2). Не більше 10.0 %.

Втрата в масі при висушуванні (2.2.32). Не більше 10.0 %. 1 .000 г здрібненої на порошок сировини (355) (2.9. 12) сушать при температурі 105 °С протягом 2 год.

Загальна зола (2.4. 16). Не більше 13.0 %.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧ ЕННЯ

Випробовуванийрозчин. До 0.750 г здрібненої на поро­ шок сировини (710) (2. 9. 12) додають 200 мл кислоти оцтовоїрозведеної Р, нагрівають на водяній бані про­ тягом 30 хв, енергійно струшуючи, і охолоджують.

Одержану суміш доводять кислотою оцтовоюрозведе­ ною Р до об'єму 250.0 мл і фільтрують, відкидаючи перші 20 мл фільтрату. До 30.0 мл одержаного фільтра­

ту додають 6.0 мл розчину аміаку концентрованого Р і

100.0 мл метиленхлоридуР і струшують протягом 30 хв. Органічний шар відокремлюють, 50.0 мл переносять у круглодонну колбу місткістю 100 мл і висушують на­ сухо у вакуумі при температурі не більше 40 °С. Одер­ жани й зал и шок розчин яють у близько 2 - 3 мл 96 % спирту Р, злегка нагріваючи. Одержаний розчин задопомогою кислотисірчаноїрозведеноїР переносять у мірну колбу місткістю 25 мл і доводять об'єм розчи­ ну тією самою кислотоюдо 25.0 мл. 5.0 мл одержаного розчину поміщають у мірну колбу місткістю 25 мл,

додають 5.0 мл розчину 10 гlл хромотроповоїкислоти

натрієвоїсоліРу кислотісірчаній Р, колбу закривають,

обережно перемішують, доводять об'єм розчину кис­ лотою сірчаною Рдо 25.0 мл і закривають колбу.

Компенсаційний розчин. Готують паралельно з випро­ бовуваним розчином. 5.0 мл кислоти сірчаноїрозведе­ ноїта 5.0 мл розчину 10 гlл хромотроповоїкислоти на­ трієвої солі Р у кислоті сірчаній Р поміщають у мірну колбу місткістю 25 мл, колбу закривають, обережно перемішують, доводять об'єм розчину кислотоюсірча­ ною Р до 25.0 мл і закривають колбу.

Обидва розчини витримують на водяній бані протя­ гом 1О хв, охолоджують до температури близько 20 °С

і доводять, якщо необхідно, кислотою сірчаною Р до об'єму 25.0 мл. Вимірюють оптичну густину (2.2.25)

випробуваного розчину за довжини хвилі 570 нм.

Вміст суми алкалоїдів, у перерахунку на хелідонін, у відсотках, обчислюють за формулою:

А х 2.23

т

де:

А- оптична густина випробуваного розчину за дов­

жини хвилі 570 нм;

т- маса наважки випробовуваної сировини, у гра­

мах.

Використовують питомий показник поглинання хе­ лідоніну, що дорівнює 933.

__N

ЧИСТОТІЛУ ТРАВА

Допускається використання сировини, щовідповідаєви­ могам ідентифікаціїА із таким доповненням.

А. Насіння численне, дрібне, яйцеподібне із ямчастою поверхнею, із м'ясистим білим принасінником.

в умовах ідентифікаціїС допускається одержання та­ кихрезультатів.

С. Результати: нижче наведено послідовність зон на хроматограмах випробовуваного розчину та розчину порівняння. На хроматограмі випробовуваного розчи­ ну можуть виявлятися також інші, менш інтенсивні зони.

Верхня частина пластинки