37_DFU_2.1 / DFU_Dopolnenie_2cr

Розчин порівняння (а). 20 мгФеЗністатинурозчиняють у диметuлсульфоксиді Р і доводять об'єм розчину тим самим розчинникомдо 50 мл.

Розчин порівняння (Ь). 20 мг субстанції розчиняють у 25 мл метанолу Р і доводять об'єм розчину водою Рдо

50 мл. До 10.0 мл одержаного розчину додають 2.0 мл

кислоти хлористоводневої розведеної Р і витримують при кімнатній температурі протягом І год.

Розчин порівняння (с). 1.0 мл розчину порівняння (а)

доводять диметuлсульфоксидом Р до об'єму 100.0 мл. 1 .0 мл одержаного розчинудоводятьдиметuлсульфок­ сидом Рдо об'єму 10.0 мл.

Колонка:

-розмір: 0. 15 м х 4.6 мм,

-нерухома фаза:сuлікагеJ!Ь октадецuлсuлільний, ендкепований, деактивований відноснооснов, дляхромато­ графії Р (5 мкм),

-температура: ЗО а с .

Рухома фаза:

-рухома фазаА: ацетонітрил Р- розчин 3.85 г/л амо­ нію ацетату Р(29:71),

-рухома фаза В: розчин 3.85 г/л амонію ацетату р ­ ацетонітрил Р (40:60).

Швидкістьрухомоїфази: 1.0 мл/хв.

Детектування: спектрофотометрично за довжини хвилі 305 нм.

Об'єм проби, що вводиться: 20 мкл.

Часутримування: ністатину А1 близько 14 хв.

Придатність хроматографічної системи: розчин порівняння (Ь):

-коефіцієнтрозділення: не менше 3.5 длядвохоснов­ них піків (часи утримування - близько 1 3 хв та близько 19 хв).

Компонентний склад:

-ністатин А 1: не менше 85.0 %,

-будь-яка інша сполука: не більше 4.0 %,

-невраховують: піки, площаякихдорівнює плоші основного піка на хроматограмі розчину порівнян­ ня (с); піки із часом утримування менше 2 хв.

Важкі метали (2.4.8, метод С). Не більше 0.002 %

(20 ррт).

1 .0 г субстанції має витримувати випробування на

важкі метали. Еталон готують із використанням 2 мл

еталонногорозчину свинцю (10ррт РЬ) Р.

Втрата в масі при висушуванні (2.2.32). Не більше 5.0 %.

1 .000 г субстанції сушать при температурі 60 ас над фосфору(V) оксидом Р при залишковому тиску не більше 0. 1 кПа протягом 3 год.

Сульфатна зола (2.4. 14). Не більше 3.5 %. Визначення проводять з 1 .0 г субстанції.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Визначення проводять мікробіологічним методом

(2. 7.2).

Випробування проводятьу захищеному від світла місці.

Окремо розчиняють субстанцію та ФеЗ ністатину у диметилформаміді Р і доводять об'єм розчину суміш­ шю диметилформамід Р - буферний розчин рН 6.0 (5:95).

ЗБЕРІГАННЯ

У повітронепроникному контейнері, узахищеному від світла місці.

МАРКУВАННЯ

Якщо необхідно, зазначають:

-субстанція придатнатількидля зовнішнього засто­ сування.

НІФЕДИПІН

Nifedipinum

NIFEDIPINE

N

Н СНз

о

""СНз

о

Диметил 2,6-диметил-4-(2-нітроФеніл)- 1 ,4-дигідро­ піридин-3,5-дикарбоксилат.

Вміст: не менше 98.0 % і не більше 102.0 % у перера­ хунку на суху речовину.

ВЛАСТИВОСТІ

Опис. Кристалічний порошок жовтого кольору.

Розчинність. Практично не розчинний у воді Р, легко розчинний в ацетоні Р, помірно розчинний в етано­

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

Перша ідентифікація: В. Друга ідентифікація: А, С, о.

А. Температура плавлення (2.2. 14). Від 171 ОСдо 1 75 ас

В. Абсорбційна спектрофотометрія в інфрачервоній області (2.2.24).

Відповідність: спектру ФСЗ ніфедиnіну.

с. Тонкошарова хроматографія (2.2.27).

Випробовуваний розчин. І О мгсубстанціїрозчиняютьу метанолі Р і доводять об'єм розчину тим самим роз­ чинником до 10 мл.

Розчин порівняння. 1 О мг ФСЗ ніфедиnіну розчиняють у

метанолі Р і доводять об'єм розчину тим самим роз­ чинникомдо 10 мл.

Пластинка: ТШХпластинка ізшаром сuлікагелю F254 Р. Рухома фаза: етилацетат Р - циклогексан Р (40:60).

Об'єм проби, що наноситься: 5 мкл (5 мкг) випробову­ ваного розчину, 5 мкл (5 мкг) розчину порівняння.

Відстань, яку має пройти рухома фаза: 3/4 довжини пластинки.

Висушування: на повітрі.

Виявлення: в УФ-світлі задовжини хвилі 254 нм.

Результати: Нахроматограмівипробовуваногорозчи­ ну має виявлятися основна пляма на рівні основної плями нахроматограмі розчину порівняння, відповід­ на їй за розміром.

о. 25 мг субстанції поміщають у пробірку та додають

10 мл суміші кислота хлористоводнева Р - вода Р - 96 % спирт Р ( 1 .5:3.5:5) і розчиняють, обережно на­ гріваючи. До одержаного розчину додають 0.5 г цин-

ку Р у гранулах, витримують потягом 5 хв, зрідка перемішуючи,тафільтруютьудругу пробірку. Доодер­ жаного фільтрату додають 5 мл розчину 10 г/л натрію

нітриту Р, витримують протягом 2 хв, додають 2 мл розчину 50 г/л амонію сульфамату Р, обережно енерг­

ійно струшують і додають 2 мл розчину 5 г/л нафтuле­ тuлендіаміну дигідрохдориду Р; з'являється інтенсивне червоне забарвлення, стійке протягом не менше 5 хв.

ВИПРОБУВАННЯ НАЧИСТОТУ

Домішка D та інші основні домішки. (0. 14 %). 4 г суб­ станції переносять у конічну колбу місткістю 250 мл,

розчиняють у 160 мл кислоти оцтової льодяної Р, ви­ користовуючи ультразвукову баню, і титрують 0. / М розчином кислоти хлорноїдо переходу забарвлення від коричнювато-жовтого до зеленого, використовуючи як індикатор 0.25 мл розчину нафтолбензеїну Р. Об'єм витраченого 0. / Мрозчину кислоти хлорної не має пе­ ревищувати 0.48 мл.

Супровідні домішки. Рідинна хроматографія (2.2.29).

Випробовуванийрозчин. 0.200 г субстанції розчиняють у 20 мл метанолу Р і доводять об'єм розчину рухомою фазою до 50.0 мл.

Розчин порівняння (а). 10 мг ФеЗ ніфедиnіну домішки А

розчиняютьуметанолі Рі доводять об'єм розчинутим самим розчинником до 25.0 мл.

Розчин порівняння (Ь). 10 мг ФеЗ ніфедиnіну домішки В

розчиняютьУметанолі Р ідоводятьоб'єм розчинутим самим розчинникомдо 25.0 мл.

Розчин порівняння (с). Суміш 1 .0 мл розчину порівнян­ ня (а), 1 .0 мл розчину порівняння (Ь) і 0. 1 мл випро­ бовуваногорозчинудоводятьрухомоюфазоюдооб'єму 20.0 мл. 2.0 млодержаногорозчинудоводятьрухомою фазою до об'єму І 0.0 мл.

Колонка:

-розмір: 0. 1 5 м х 4.6 мм;

-нерухома фаза:сuлікагель октадецuлсuлільнийдляхроматографії Р (5 мкм).

Рухома фаза: ацетонітрил Р - метанол Р - вода Р

(9:36:55).

Швидкістьрухомоїфази: 1 .0 мл/хв.

Детектування: спектрофотометрично за довжини хвилі 235 нм.

Об'єм проби, щовводиться: 20 мкл; вводятьвипробову­ ваний розчин і розчин порівняння (с).

Час хроматографування: у 2 рази більше часу утриму­ вання ніфедипіну.

Порядок виходупіків:домішкаА, домішка В, ніфедипін.

Часутримування: ніфедипіну близько 1 5.5 хв.

Придатність хроматографічної системи: розчин по­ рівняння (с):

-коефіцієнт розділення: не менше 1 .5 для піків домі­ шки Атадомішки В; не менше 1 .5 для піківдоміш­ ки В і ніфедипіну.

Нормування:

-домішка А: площа піка не має перевищувати площу відповідного піка на хроматограмі розчину по­ рівняння (с) (0.1 %);

-домішка В: площа піка не має перевищувати площу відповідного піка на хроматограмі розчину по­ рівняння (с) (0. 1 %);

-будь-яка інша домішка: площа піка не має переви­ щувати площупіка ніфедипінунахроматограміроз­ чину порівняння (с) (0. 1 %);

-сума домішок: не більше 0.3 %;

-не враховують: домішки, площа піків яких менше

0.1 площі піка ніфедипіну нахроматограмірозчину порівняння (с) (0.01 %).

Втрата в масі при висушуванні (2.2.32). Не більше 0.5 %. 1 .000 г субстанції сушать при температурі 105 ас про­ тягом 2 год.

Сульфатна зола (2.4. 14). Не більше 0. 1 %. Визначення проводять з 1 .0 г субстанції.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

0. 1300 г субстанції розчинять у суміші 25 мл 2-метuл- 2-пропанолу Р та 25 мл кислоти ХJЮРНОЇ Р і титрують повільно о. І Мрозчином церію сульфату до рожевого забарвлення, використовуючи як індикатор 0. 1 мл фе­ роїну Р.

Паралельно проводять контрольнийдослід.

1 мл о. І Мрозчину церію сульфату відповідає 17.32 мг

CI7HISNz06·

ЗБЕРІГАННЯ

у захищеному від світла місці.

ДОМІШКИ

Специфіковані домішки: А, В, С, D. N СНз

о

""'СНз

оо

R

А. R = N02 : диметил 2,6-диметил-4-(2-нітроФеніл) піридин-3,5-дикарбоксилат (нітрофенілпіридиновий аналог);

В. R = NO : диметил 2,6-диметил-4-(2-нітрозоФеніл)­ піридин-3,5-дикарбоксилат (нітрозофенілпіридино­ вий аналог);

о

С. метил 2-(2-нітробензилідеН)-3-0ксобутаноат;

ОКСАЗЕПАМ

Oxazepamum

OXAZEPAM

(3RS)-7-Хлор-3-гідрокси-5-феніл-l,3-дигідро-2Н-1,4-

бензодіазепін-2-0Н.

Вміст: від 99.0 % до 101.0 %, у перерахунку на суху речовину...оІІІ

ВЛАСТИВОСТІ

Опис. Кристалічний порошок білого або майже біло­ го кольору.

Розчинність. Практично не розчинний у воді Р, мало розчинний у 96 % сnирті Р.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

•

Абсорбційна спектрофотометрія в інфрачервоній об­ ласті (2.2.24).

.Відповідність: спектруФСЗоксазеnаму.

ВИПРОБУВАННЯ НА ЧИСТОТУ

Супровідні домішки. Рідинна хроматографія (2.2.29).

Розчини готують безпосередньо перед використанням.

Випробовуваний розчин. 40.0 мг субстанції розчиняють у 25 мл суміші рівних об'ємів ацетонітрuлу Р і води Рі доводять об'єм розчином тією самою сумішшю роз­ чинників до 50.0 мл.

Розчин порівняння (а). 1 .0 мл випробовуваного розчину доводять сумішшю рівнихоб'ємів ацетонітрuлу Рі во­ ди Рдо об'єму 100.0 мл. 2.0 мл одержаного розчинудо­ водять сумішшю рівних об'ємів ацетонітрилу Р і во­ ди Рдо об'єму 10.0 мл.

Розчин порівняння (Ь). Вміст віалиФСЗоксазеnаму для ідентифікації nіків (містить домішки А, В, С, о та Е) розчиняють в 1 .0 мл випробовуваного розчину.

Колонка:

-розмір: 0.25 м х 4.6 мм;

-нерухома фаза: силікагель октадецuлсuлільний ендкеnований для хроматографіїР(5 мкм), стійкий до ос­ нов із рН до 1 1.

Рухома фаза:

-рухома фазаА: 3.48 гдикаліюгідрофосфату Ррозчи­ няютьу 900 мл води Р, доводять розчином 40 г/л на­ трію гідроксиду Рдо рН І 0.5 і доводятьоб'єм розчи­ ну водою Рдо 1000 мл;

-рухома фаза В: ацетонітрuл Р;

Швидкістьрухомоїфази: 1 .0 мл/хв.

Детектування: спектрофотометрично за довжини

235 нм.

Об'єм проби, що вводиться: 1О мкл.

Ідентифікація домішок: використовуютьхроматограму розчину порівняння (Ь) і хроматограму, шо надається до ФСЗоксазеnаму для ідентифікаціїпіків, для іденти­ фікації піків домішок А, В, С, о та Е.

Відносні часиутримуваннядо оксазепаму(часутриму­ вання оксазепамублизько 15 хв): домішки Е - близь­ ко 0.7; домішки А - близько 0.8; домішки В - близь­ ко 1 .2;домішки С - близько 1.4;домішки О - близько

2.0.

Оксазепам

Придатність хроматографічної системи: розчин по­ рівняння (Ь):

-коефіцієнт розділення: не менше 1 .5 для піків домі­ шок Е Й А.

Нормування:

-поправковий коефіцієнт:для розрахунку вмісту мно­ жать площі піків наведених нижче домішок на

відповідний поправковий коефіцієнт: для домішки

А - 4.0, ДЛЯ домішки В - 1 . 1 ;

-домішки А, В, С, D, Е: площа піка кожної домішки не має перевищувати плошу основного піка на хро­ матограмі розчину порівняння (а) (0.2 %);

-несnецифіковані домішки: площа піка кожної домі­ шки на має перевищувати 0.5 площі основного піка на хроматограмі розчину порівняння (а) (0. 10 %);

-сума домішок: сума площ піків усіх домішок не має перевищувати 5 площ основного піка на хромато­ грамі розчину порівняння (а) ( 1 .0 %);

-не враховують:домішки, площа піка яких становить

менше 0.25 площі основного піка на хроматограмі розчину порівняння (а) (0.05 %)...011І

Втрата в масі при висушуванні (2.2.32). Не більше 0.5 %. 1 .000 г субстанції сушать при температурі 105 а с при залишковому тиску не більше 0.7 кРа.

Сульфатна зола (2.4. 14). Не більше 0. 1 %. Визначення проводять з 1 .0 г субстанції.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

0.250 г субстанції розчиняють у суміші І О мл кислоти оцтовоїбезводноії Р і 90 мл оцтового ангідриду Р і тит­ рують 0. 1 Мрозчином кислотихлорноїпотенціометрич­ но (2.2.20).

І мл О. І Мрозчину кислоти хлорної відповідає 28.67 мг

C1sH• •CINzOz•

ЗБЕРІГАННЯ

,..узахищеному від світла місці.

ДОМІШКИ

Сnецифіковані домішки: А, В, С, о, Е.

СІ

і енантіомер

В. (ЗRS)-7-хлор-2-0ксо-5-Феніл-2,З-дигідро-l Н- I ,4-

С. 6-хлор-4-фенілхіназолін-2-карбальдегід,

NH2

СІ

о. (2-аміно-5-хлорфеніл)фенілметанон,

Е. 7-хлор-5-феніл- 1 ,З-дигідро-2Н- І ,4-бензодіазепін- 2-0Н 4-0КСИД...оІІІ

ОКСИТЕТРАЦИКЛІНУ

ГЩРОХЛОРИД

Oxytetracyclini hydrochloridum

OXYТETRACYCLINE HYDROCHWRIDE

(4S, 4aR, 5S, 5aR, 6S, 1 2aS) -4-(Диметиламіно) - 3,5, 6, 1 0, 1 2, 1 2а-гексагідрокси-6-метил- І , l l -діоксо­ І ,4,4а,5,5а,6, 1 1 , 12а-октагідротетрацен-2-карбоксаміду гідрохлорид.

Субстанція продукується певн ими штамами Streptomyces rimosus або одержується будь-якими інши­ ми способами.

Вміст: не менше 95.0 % і не більше 102.0 %, у перера­ хунку на безводну речовину.

ВЛАСТИВОСТІ

Опис. Кристалічний порошок жовтого кольору. Гігро­ скопічний.

Розчинність.Легко розчинний уводіР, помірно розчин­ ний у 96 % сnирті Р.

(Розчини субстанції у воді Ркаламутніють через утво­ рення осаду окситетрацикліну).

ІДЕНТИФІ КАЦІЯ

А. Тонкошарова хроматографія (2.2.27).

Випробовуваний розчин. 5 мг субстанції розчиняють у метанолі Р і доводять об'єм розчину тим самим роз­

чинником до 1О МЛ.

Розчин порівняння (а). 5 мг ФСЗ окситетрацикліну гідрохлориду розчиняють уметанолі Рі доводять об'єм розчину тим самим розчинником до ІО мл.

Розчин порівняння (Ь). 5 мг ФСЗ окситетрацикліну гідрохлориду, 5 мг ФСЗтетрациклінугідрохлориду і 5 мг ФСЗміноциклінугідрохлоридурозчщ-{яють уметанолі Р

і доводять об'єм розчину тим самим розчинником до

10 мл.

Пластинка: ТШХ пластинка із шаром силікагелю октадецuлсилільного Р254 Р.

Рухома фаза:ацетонітрuл Р-метанол р - розчин 63 г/л

кислоти щавлевоїР, рН якого попередньодоводятьдо 2

розчином аміакуконцентрованим Р, (20:20:60).

Об'єм проби, що наноситься: І мкл (0.5 мкг) випробо­ вуваного розчину, І мкл (0.5 мкг) розчину порівнян­ ня (а), І мкл (0.5 мкг окситетрацикліну гідрохлориду, 0.5 мкг тетрацикліну гідрохлориду, 0.5 мкл міноцик­ ліну гідрохлориду) розчину порівняння (Ь).

Відстань, яку має пройти рухома фаза: 3/4 довжини пластинки.

Висушування: на повітрі.

Вuявлення: в УФ-світлі за довжини хвилі 254 нм.

Придатність хроматографічної системи: на хромато­ грамі розчину порівняння (Ь) мають виявлятися три чітко розділені плями.

Результати: на хроматограмі випробовуваного розчи­ ну має виявлятися основна пляма на рівні основної плями на хроматограмі розчину порівняння (а), відпо­ відна їй за розміром.

В. До близько 2 мг субстанції додають 5 мл кислоти сірчаноїР; з'являється інтенсивне червоне забарвлен­

ня, що переходитьужовте при додаванні 2.5 мл води Р

С. Субстанція дає реакцію (а) на хлориди (2.3. 1).

ВИПРОБУВАННЯ НА ЧИСТОТУ

рИ (2.2.3). Від 2.3 до 2.9.

0. 1 г субстанції розчиняють у 10 мл води, вільноївід ву­ глецюдіоксиду, Р.

Питоме оптичне обертання (2.2. 7). Від - 1880 до -2000,

у перерахунку на безводну речовину.

0.250 г субстанції розчиняють у 0. 1 Мрозчині кислоти хлористоводневоїтадоводятьоб'єм розчинутією самою

кислотою до 25.0 мл .

Оптична густина (2.2.25). Від 270 до 290 за довжини

хвилі 353 нм, у перерахунку на безводну речовину. 20.0 мг субстанції розчиняють у буферному розчині рН 2.0 Р і доводять об'єм розчину тим самим буфер­

ним розчином до 100.0 мл. 10.0 мл одержаного розчи­ ну доводять буферним розчином рН 2.0 Р до об'єму

100.0 мл.

Світлопоглинальні домішки. Визначення проводять не пізніше, ніж через 1 год після приготуваннярозчинів.

20.0 мг субстанціїрозчиняютьу суміші 1 Мрозчин кис­ лоти хлористоводневої - метанол Р ( 1 :99) і доводять

об'єм розчину тією самою сумішшю розчинників до І 0.0 мл. Оптична густина (2.2.25) одержаного розчи­ ну, виміряна за довжини хвилі 430 нм, має бути не більше 0.50, у перерахунку на безводну речовину.

0. 1 ОО г субстанції розчиняють у суміші І Мрозчин кис­ лоти хлористоводневої - метанол Р ( 1 :99) і доводять

об'єм розчину тією самою сумішшю розчинників до 10.0 мл. Оптична густина (2.2.25) одержаного розчи­

ну, виміряна за довжини хвилі 490 нм, має бути не більше 0.20, у перерахунку на безводну речовину.

Супровідні домішки. Рідинна хроматографія (2.2.29).

Розчини готують безпосередньо перед використанням.

Випробовуванийрозчин. 20.0 мг субстанції розчиняють в о.ОІ Мрозчинікислотихлористоводневої Р і доводять

об'єм розчину тією самою кислотою до 25.0 мл.

Розчин порівняння (а). 20.0 мг ФеЗ окситетрацикліну розчиняють в 0.01 М розчині кислоти хлористоводне­

воїР і доводять об'єм розчину тією самою кислотою до 25.0 мл.

Розчин порівняння (Ь). 20.0 мг ФСЗ 4-еnіокситетрацик­ ліну розчиняють в о.ОІ Мрозчинікислотихлористовод­

невої Р і доводять об'єм розчину тією самою кислотою до 25.0 мл.

Розчин порівняння (с). 20.0 мг ФеЗтетрацикліну гідро­ хлориду розчиняють в 0.01 Мрозчині кислоти хлорис­ товодневої Рідоводятьоб'єм розчину тією самою кис­

лотою до 25.0 мл.

Розчин порівняння (d). 8.0 мгФеЗ а-аnо-окситетрацик­ ліну розчиняють у 5 мл 0.01 Мрозчину натрію гідрок­ сиду та доводять об'єм розчину 0.01 Мрозчином кисло­ ти хлористоводневоїдо 100.0 мл.

Розчин порівняння (е). 8.0 мг ФеЗ{З-аnо-окситетрацик­ ліну розчиняють у 5 мл о.01 Мрозчинунатрію гідрокси­ дута доводять об'єм розчину 0.01 Мрозчином кислоти хлористоводневоїдо 100.0 мл.

Розчин порівняння (j). Змішують 1 .5 мл розчину по­ рівняння (а), 1 .0 мл розчину порівняння (Ь), 3.0 мл розчину порівняння (с), 3.0 мл розчину порівняння (d)

та 3.0 мл розчину порівняння (е) і доводять об'єм роз­ чину 0.01 М розчином кислоти хлористоводневої до

25.0 мл.

Розчин порівняння (g). Змішують 1 .0 мл розчи ну порівняння (Ь), 4.0 мл розчину порівняння (с) та

40.0 мл розчину порівняння (е) і доводять об'єм роз­ чину 0.01 М розчином кислоти хлористоводневої до

200.0 мл.

Колонка:

-розмір: 0.25 м х 4.6 мм,

-нерухома фаза: соnолімер стирол-дивінілбензолу Р

(8 мкм),

-температура: 60 ес.

Рухома фаза: зважують 30.0 г (ДЛЯ рухомої фази А) та 100.0 г (для рухомої фази В) 2-метил-2-nроnанолу Р і

за допомогою 200 мл води Р переносять у мірні колби

місткістю 1ООО мл; у кожну колбудодають 60 мл 0.33 М

фосфатного буферного розчинурН 7.5 Р, 50 мл розчину 10 г/л тетрабутиламонію гідросульфату Р, рН якого попередньо доводять до 7.5 розчином натріюгідрокси-

ду розведеним Р і 10 мл розчину 0.4 г/л натрію едета­ ту Р, рН якого попередньо доводять до 7.5 розчином натрію гідроксиду розведеним Р. Кожний одержаний розчин доводять водою Рдо об'єму 1000 мл.

Швидкістьрухомоїфази: 1 мл/хв.

Детектування: спектрофотометрично за довжини хвилі 254 нм.

Об'єм проби, щовводиться: 20 мкл; вводять випробову­ ваний розчин, розчини порівняння (і) і (g).

Придатність хроматографічної системи: розчин по­ рівняння (О:

-коефіцієнт розділення: не менше 4.0 для піків домі­ шки А (перший пік) і окситетрацикліну (другий пік), не менше 5.0для піків окситетрациклінутадо­ мішки В (третій пік), не менше 3.5 для піківдоміш­

ки D (четвертий пик) і домішки F (п'ятий пік); якщо необхідно, коригують співвідношення рухомих фаз А:В та/або регулюють час градієнтного елюю­ вання.

-коефіцієнт симетрії: не більше 1 .25 ДЛЯ піка окси­ тетрацикліну.

Нормування:

-домішка А: площа піка не має перевищувати площу

відповідного піка на хроматограмі розчину по­ рівняння (g) (0.5 %);

-домішка В: площа піка не має перевищувати площу

відповідного піка на хроматограмі розчину по­ рівняння (g) (2.0 %);

-домішка С (елююється на «хвості» основного піка):

площа піка не має перевищувати чотири площі піка домішки А на хроматограмі розчину порівняння (g)

(2.0 %);

-сума домішок D, Е та F (елююється між двома ос­ танніми піками): сума площ піків не має перевищу­

вати площу піка домішки Е на хроматограмі розчи­ ну порівняння (g) (2.0 %);

-не враховують: піки, площа яких становить менше

0.02площі піка окситетрацикліну на хроматограмі розчину порівняння (і) (0. 1 %).

Важкі метали (2. 4.8, метод F). Не більше 0.005 % (50 ррт).

0.5 г субстанції мають витримувати випробування на

важкі метали. Еталон готують із використанням 2.5 мл

еталонногорозчину свинцю (10ррт РЬ) Р.

Вода (2.5. 12). Не більше 2.0 %. Визначення проводять із 0.500 г субстанції.

СульФатна зола (2.4. 14). Не більше 0.5 %. Визначення проводять з 1 .0 г субстанції.

Бактеріальні ендотоксини (2.6. 14). Менше 0.4 МОІмг,

якщо субстанція призначенадля виробництвалікарсь­ ких засобівдля парентерального застосування без по­ дальшої процедури видалення бактеріальнихендоток­ синів.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Рідинна хроматографія (2.2.29) як описано у випро-

.. буванні «Супровідні домішки» із такими змінами.

Проби, що вводяться: випробовуваний розчин і розчин порівняння (а).

Вміст CZZH2SCIN209 обчислюють у відсотках.

1 мг окситетрацикліну відповідає 1 .079 мг окситетра­ циклінугідрохлориду.

ЗБЕРІГАННЯ

У повітронепроникному контейнері, узахищеному від світла місці. Якщо субстанція стерильна, ті зберігають у стерильному повітронепроникному контейнері з контролем першого розкриття.

ДОМІШКИ

5S,5aR,6S, 1 2aS)-4-(диметиламіно)-3,5 ,б, І 0, 1 2,

1 2а-гексагідрокси-6-метил- l , І І -діоксо- І ,4,4а,5, 5а,б, 1 1, 12а-октагідротетрацен-2-карбоксамід (4-епі­ окситетрациклін),

С. RI = СНз, R2 = Н, R3 = N(СНЗ)2 : (4S,4aR,5S,5aR,

БS, 12aS)-2-ацетил-4-(диметиламіно)-3,5,б, 10, 12,12а­ гексагідрокси-б-метил-4а,5а,б, 12а-тетрагідротетра­ цен-І , 1 1(4Н,5Н)-діон (2-ацетил-2-декарбамоїлокси­ тетрациклін),

В. тетрациклін,

D. R = ОН, R' = Н : (3S,4S,5S)-4-[(lR)-4,5-дигідрок­

си-9-меТИЛ-3-0ксо-I ,3-дигідронафто[2,3-с]фуран- l ­ іл]-3-(диметиламіно)-2,5-дигідрокси-б-оксоцикло­ гекс-І -єнкарбоксамід (а-апо-окситетрациклін),

Е. R = Н, R' = ОН : (3S,4S,5R)-4-[( ІR)-4,5-дигідрок­

си-9-меТИЛ-3-0ксо- I,3-дигідронафто[2,3-с]фуран-l­ іл]-3-(диметиламіно)-2,5-дигідрокси-б-оксоцикло­ гекс-І -єнкарбоксамід ( -апо-окситетрациклін),

F. (4S,4aR,5R, 12aS)-4-(диметиламіно)-3,5, І0, 1 1, 12а­

пентагідрокси-б-метил- І , 12-діоксо- 1 ,4,4а,5, 12, 12а­ гексагідротетрацен-2-карбоксамід (ангідро-окситет­ рациклін).

ПАПАВЕРИНУ ГІДРОХЛОРИД

Рарауегіпі hydrochloridum

PAPAVERINE HYDROCHWRIDE

1 -(3,4-Диметоксибензил)-6,7-диметоксі ізохінолін гідрохлорид.

Вміст: не менше 99.0 % і не більше 101 .0 %, у перера­ хунку на суху речовину.

ВЛАСТИВОСТІ

Опис. Кристалічний порошок білого або майже біло­ го кольору або кристали білого або майже білого ко­ льору.

Розчинність. Помірно розчинний у воді Р, мало розчин­ ний у 96 % сnирті Р.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

Перша ідентифікація: А, О. Друга ідентифікація: В, С, О.

"А. Абсорбційна спектрофотометрія в інфрачервоній області (2.2.24).

Відповідність: спектру ФеЗnаnаверину гідрох.лориду.

В. Тонкошарова хроматографія (2.2.27).

Випробовуваний розчин. 5 мг субстанції розчиняють у метанолі Р і доводять об'єм розчину тим самим роз­

чинником до 10 мл.

Розчин порівняння. 5 мг ФеЗ nаnаверину гідрох.лориду

розчиняють уметанолі Рі доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 1 О мл.

Пластинка: ТШХпластинки із шаром сuлікагелю GF254 Р.

Рухома фаза: діетиламін Р - етилацетат Р - толуол Р

( 10:20:70).

Об'єм проби, що наноситься: 1О мкл (5 мкг) випробову­ ваного розчину, 10 мкл (5 мкг) розчину порівняння.

Відстань, яку має пройти рухома фаза: 2/3 довжини пластинки.

Висушування: при температурі від ІОО ОСдО 105 °С про­ тягом 2 год.

Виявлення: в УФ-світлі за довжини хвилі 254 нм.

Результати: нахроматограмі випробовуваного розчи­ ну має виявлятися основна пляма на рівні основної плями на хроматограмі розчину порівняння, відпові­ дна їй за розміром......

С. До 10 мл розчину S, приготованого, як зазначено в

розділі « Випробування на чистоту,>, додають крапля­ мирозчин аміаку Рі витримують протягом 10 хв. Одер­

жаний осад промивають і висушують. Температура плавлення одержаного залишку (2.2. /4) має бути від

146°С дО 149 Ос.

О. Субстанція дає реакцію (а) на хлориди (2.3. /).

ВИПРОБУВАН НЯ НА ЧИСТОТУ

Розчин S. 0.4 г субстанції розчиняють у воді, вільній від вуглецюдіоксиду, Р, якщо необхідно, обережно нагріва­

ючи, і доводять об'єм розчину тим самим розчинни­ ком до 20 мл.

Прозорість розчину (2.2. /). Розчин S має бути прозо­ рим.

Кольоровість розчину (2.2.2, метод /1). Забарвлення розчину S має бути не інтенсивнішим заеталон "ВУ6.....·

рИ (2.2.3). Від 3.0 до 4.0. Вимірюють рН розчину S.

•

"Супровідні домішки. Рідинна хроматографія (2.2.29).

Суміш розчинників: ацетонітрил Р - рухома фаза А

(20:80).

Випробовуваний розчин. 20.0 мг субстанції розчиняють у суміші розчинників і доводять об'єм розчину тією самою сумішшю розчинниківдо 10.0 мл.

Розчин порівняння (а) 1 .0 мл випробовуваногорозчину доводять сумішшю розчинників до об'єму 100.0 мл. 1 .0 мл одержаного розчинудоводятьтією самою сумі­ шшю розчинниківдооб'єму І0.0 МЛ.

Розчин порівняння (Ь). 12 мгФеЗ носкапіну розчиняють в 1 .0 мл випробовуваного розчину та доводять об'єм одержаного розчину сумішшю розчинників до

100.0 мл.

Колонка:

-розмір: 0.25 м х 4.0 мм,

-нерухома фаза: силікагель октадецилсилільний, деактивований відносно основ, для ХРОА!атографП Р

(5 мкм).

Рухома фаза:

-рухома фаза А: розчин 3.4 г/л калію дигідрофосфа­ ту Р, рН якого доводятьдо 3.0 кислотою фосфорною розведеною Р,

-рухома фаза В: ацетонітрил Р,

-рухома фаза С:метанол р,

Швидкістьрухомоїфази: 1 мл/хв.

Детектування: спектрофотометрично за довжини хвилі 238 нм.

Об'єм проби, що вводиться: 10 мкл.

Відносні часи утримування: до папаверину (час утри­ мування папаверину близько 23.4 хв): домішки Е - близько 0.7; домішки С - близько 0.75; домішки В ­ близько 0.8; домішки А - близько 0.9; домішки F ­ близько 1 . 1 ; домішки D - близько 1 .2.

Придатність хроматографічної системи: розчин порівняння (Ь).

-коефіцієнтрозділення: не менше 1 .5 для піківдоміш­ ки Ата папаверину.

Нормування:

-поправковий коефіцієнт: для розрахунку вмісту до­

мішок С, D і Аплошу відповідного піка множать на поправковий коефіцієнт: для домішки С - 2.7, ДЛЯ домішки D - 0.5, для домішки А - 6.2.

-будь-яка домішка: площа піка не має перевищувати площу основного піка нахроматограмі розчину по­

рівняння (а) (0. 1 %);

-сума домішок: сума площ піків не має перевишувати 5 площ основного пика на хроматограмі розчину порівняння (а) (0.5 %);

-не враховують: домішки, площа піків яких менше половини площі основного піка на хроматограмі розчину порівняння (а) (0.05 %).

Втрата в масі при висушуванні (2.2.32). He більше

0.5 %. 1 .000 г субстанції сушать при температурі

105 0с.

Сульфатна зола (2.4. 14). Не більше 0. 1 %. Визначення проводять із залишку, одержаного у випробуванні «Втрата в масі при висушуванні» .

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

0.300 г субстанції розчиняють у суміші 5.0 мл 0.01 М

розчину кислоти хлористоводневої та 50 мл 96 % спир­ ту Р і титрують 0. 1 Мрозчином натрію гідроксиду по­ тенціометрично (2.2.20). У розрахунок беруть об'єм титранту між двома стрибками потенціалів на кривій титрування.

І мл 0. 1 МрозчинунатріюгідроксидУвідповідає 37.59 мг

CzoHzzCIN04•

ДОМІШКИ

А. носкапін,

В. R = ОН, R' = Н : (RS)-(3,4-диметоксифеніл)(6,7-

диметоксіізохінолін-І -іл)метанол (папаверинол),

D. R + R' = О : (3,4-диметоксифеніл)(6,7-диметоксіі­ зохінолін- І-іл)метанон (папавералдин),

с. 1 -(3,4-диметоксибензил)-6,7-диметокси-3,4-дигід­ роізохінолін (дигідропапаверин),