
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства
- •Математична обробка геодезичних вимірів|вимірів|
- •Харків хнамг 2012
- •Зміст|вміст|
- •1. Основні відомості про технологію навчання|вчення|
- •1.1. Параметри технології навчання|вчення| і ієрархія її цільових установок
- •1.2. Зміст|вміст| навчального модуля
- •1.3. Мережева|мережна| модель технології навчання
- •1.4. Термінологічна модель змісту|вмісту| навчального матеріалу
- •1.5. Схема технології навчання|вчення| як складова частина структурно-логічної схеми підготовки фахівця
- •1.6. Особливості вивчення навчального матеріалу
- •2. Основні відомості з метрології
- •2.1. Витоки математичного оцінювання геодезичних вимірів.|вимірів| Видатні науковці
- •2.2. Фізичні величини
- •2.3. Вимірювання|виміри| і їх класифікація
- •2.4. Похибки вимірів і їх класифікація
- •2.5. Властивості випадкових похибок
- •Додаткові джерела інформації
- •3. Кількісні критерії оцінювання точності вимірів
- •3.1. Моделі розподілу випадкових похибок вимірів|вимірів|
- •0 «Трикутник розподілу» Сімпсона р -1
- •3.2. Моделі розподілу систематичних похибок вимірів|вимірів|
- •3.3. Кількісні критерії оцінювання точності ряду рівноточних вимірів однієї величини
- •Додаткові джерела інформації
- •4. Оцінка точності функцій безпосередньо виміряних величин
- •4.1. Основна теорема теорії похибок
- •4.2. Застосування|вживання| основної теореми для розрахунку гранично допустимої нев'язки|нев'язки|
- •4.3. Апостеріорна оцінка точності функцій виміряних|виміряти| величин
- •Додаткові джерела інформації
- •5. Математична обробка ряду рівноточних результатів вимірів однієї і тієї ж величини
- •5.1. Проста арифметична середина і її властивості
- •5.2. Формула розрахунку емпіричної середньої квадратичної| похибки
- •5.3. Послідовність математичної обробки ряду|лави| рівноточних| вимірів|вимірів| однієї і тієї ж величини
- •Додаткові джерела інформації
- •6. Нерівноточні виміри
- •6.1. Вага як спеціальна міра відносної точності результатів нерівноточних| вимірів
- •6.2. Вага функцій результатів нерівноточних| вимірів|вимірів|
- •6.3. Загальна|спільна| арифметична середина і її властивості
- •6.4. Формула емпіричної середньої квадратичної| похибки одиниці ваги
- •6.5. Послідовність математичної обробки ряду нерівноточних|лави| | вимірів|вимірів| однієї і тієї ж величини
- •Додаткові джерела інформації
- •7. Подвійні виміри|виміри|
- •7.1. Загальні|спільні| положення
- •7.2. Оцінка точності за різницями подвійних рівноточних| вимірів|вимірів|
- •7.3. Оцінка точності за різницями подвійних нерівноточних| вимірів
- •Додаткові джерела інформації
- •Короткі відомості про залежні випадкові величини і залежні похибки
- •8.1. Види залежностей
- •2. Стохастична|самодифузія| залежність
- •3. Відсутність залежності
- •8.2. Кількісні характеристики лінійної стохастичної|самодифузія| залежності
- •8.3. Залежні випадкові похибки в геодезії
- •9. Зрівнювання результатів геодезичних вимірів методами математичної статистики
- •9.1. Сутність задачі зрівнювання результатів вимірів в геодезії
- •9.2. Два підходи до розв’язання задачі зрівнювання геодезичних побудов|шикувань|
- •9.3. Сутність методу найменших квадратів і обґрунтування його використання у зрівнюванні геодезичних побудов|шикувань|
- •10. Параметричний спосіб зрівнювання геодезичних побудов |шикувань|10.1. Постановка задачі. Рівняння поправок
- •10.2. Мінімум Нормальні рівняння
- •10.3. Матричне представлення параметричного методу зрівнювання. Розв'язання нормальних рівнянь
- •10.4. Оцінка точності зрівняних|урівнювати| значень невідомих геодезичних вимірів
- •10.5. Обчислення|підрахунок| емпіричної середньої квадратичної похибки| за поправками, одержаними|одержувати| із|із| зрівнювання.
- •10.6. Середня квадратична похибка виміряних|виміряти| величин після|потім| зрівнювання
- •10.7. Зрівнювання і оцінка точності при нерівноточних| вимірах|вимірах|
- •10.8. Приклади|зразки| складання рівнянь поправок для різних видів геодезичних вимірів|вимірів| і мереж|сітей|
- •11. Корелатний спосіб зрівнювання
- •11.1. Постановка задачі. Умовні рівняння
- •11.2. Знаходження умовного мінімуму методом найменших квадратів. Нормальні рівняння корелат і їх розв’язання
- •11.3. Оцінка точності функцій зрівняних величин
- •11.4. Обчислення середніх квадратичних похибок емпіричних і зрівняних величин поправок
- •11.5. Зрівнювання і оцінка точності нерівноточних вимірів
- •11.6. Застосування метода тріангуляції для зрівнювання виміряних величин, пов’язаних умовами
- •11.6.1 Геодезичний чотирикутник
- •11.6.2 Центральна система
- •11.6.3 Вставлення в жорсткий кут
- •11.6.4 Ланцюг трикутників між двома сторонами, довжини і дирекційні кути яких відомі
- •12. Зрівнювання системи виміряних величин, пов’язаних умовами, з додатковими невідомими
- •Тезаурус
- •Розподіли випадкових величин
- •Похідні функцій
- •Ряд Тейлора
- •Математична обробка геодезичних вимірів |вимірів|
11. Корелатний спосіб зрівнювання
11.1. Постановка задачі. Умовні рівняння
Вище (див. п.9.2) було відзначено, що існують два підходи до рішення задач зрівнювання систем виміряних геодезичних величин. Один з них параметричний спосіб, який викладено в п.10. Тепер розглянемо другий спосіб – зрівнювання виміряних величин, пов’язаних умовами (корелатний спосіб).
Ідея корелатного способу полягає в знаходженні поправок до виміряних величин через допоміжні невизначені множники, які називають корелатами. Сутність зрівнювання коре латним способом полягає в тому, що задачу знаходження мінімуму функції рівняння розкладеного в ряд Тейлора вирішують способом Лагранжа з визначенням корелат, у результаті чого отримують корелатні рівняння поправок (вектори поправок). Перетворивши рівняння поправок, отримують нормальні рівняння корелат, через які знаходять вірогідніші значення поправок.
Деталізуємо
сказане і будемо вважати, що рівно точно
виміряні n
величин
пов’язаних
незалежними математичними умовами
(11.1)
де
,
–істинні
значення виміряних величин.
Загальна
кількість таких умов дорівнює кількості
надлишкових вимірів. Внаслідок неминучих
похибок результати рівноточних вимірів
…,
небудуть
точно задовольняти умовам
(11.1).
У
результаті в правій частині системи
рівнянь (11.1) справедливо записати деяку
величину, яка відрізняється від нуля.
Такі величини прийнято називати
нев’язками, тобто
(11.2)
Сутність
задачі полягає в тому, щоб знайти такі
поправки
…,
до
виміряних величин
…,
,які
забезпечували б виконання умов (11.1),
тобто
(11.3)
Так
як кількість невідомих в отриманій
системі умовних рівнянь більша за
кількість рівнянь,
,
товона
не має однозначного розв’язання і є
невизначеною.
Для
того щоб знайти поправки
,які
найкращим чином зрівнювали б виміряні
величин, скористаємося вже відомим
методом найменших квадратів
.
Для цього необхідно привести умовні рівняння до лінійного вигляду, розклавши при цьому рівняння (11.3) в ряд Тейлора і обмежуючись при цьому першими членами ступеневого ряду, що мають степінь одиницю, отримаємо:
Введемо позначення, як це було зроблено в п.10.1 при постановці задачі зрівнювання поправок параметричним способом.
З урахуванням введених позначень (11.5), а також нев’язок, які є складовими перших частин системи рівнянь (11.2) представимо умовні рівняння в лінійному вигляді :
Або в матричному вигляді:
Таким чином, сформульована задача зрівнювання виміряних величин, пов’язаних умовами методом найменших квадратів, а також показаний шлях перетворення рівнянь до лінійного вигляду і представлення їх в матричному вигляді.
11.2. Знаходження умовного мінімуму методом найменших квадратів. Нормальні рівняння корелат і їх розв’язання
Система
рівнянь (11.6) так само, як і система рівнянь
(11.3) – невизначена
. Її
будемо розв’язувати методом найменших
квадратів, тобто враховуючи умову
.В
курсі математичного аналізу доведено,
що якщо є функція
змінних
,пов’язаних
r
додатковими
умовами
,
причому
,умовний
екстремум функції
u
може
бути знайдений методом, який запропонував
Ж.Л. Лагранж.
Історична довідка
Використаємо доведення теореми Лагранжа. Для цього розглянемо функцію
,
(11.7)
де
–невизначені
множники
– корелати,
які
пов’язують між собою умовні змінні
.
Перетворимо функцію Ф в систему рівнянь, прирівнявши послідовно кожну складову формули (11.7) до нуля
,
а
потім
прирівняємо до нуля систему з
рівнянь
з
невідомими.
В скороченому
вигляді можна записати:
.
Для
складання функції Лагранжа помножимо
(11.6) на невизначені множники
.Отримані
вирази підсумуємо і додамо до функції
.
В результаті математичних перетворень отримаємо функцію
.
Знайдемо
локальні мінімуми в цій функції. Для
цього візьмемо часткові похідні за
змінними
і прирівняємо їх до нуля,
Із
отриманої системи рівнянь знаходимо
поправки
,
,
,
,
Представимо отриману систему рівнянь в матричному вигляді:
або в скороченому вигляді
(11.8)
Із
отриманого співвідношення видно, що
для обчислення поправок
до
виміряних величин необхідно спочатку
визначити матрицю
К,
яка
являє собою вектор невизначених множників
Лагранжа, тобто корелат
…,
.
Підставимо
матрицю
із
співвідношення
(11.8)
до
формули
(11.6)
і
отримаємо:
(11.9)
Введемо позначення
.
(11.10)
На підставі співвідношення (11.9) і введеного позначення (11.10) можна записати:
.
(11.11)
Отриманий
вираз являє собою систему нормальних
рівнянь, де кількість рівнянь
r
дорівнює
кількості невідомих
,
.
Помножимо
(11.10)
слева на обратную матрицу
,
находим столбец коррелат
.
(11.12)
Підставимо значення матриці К у вираз (11.8), знайдемо стовпчик поправок V.
Контроль
правильності перетворень здійснюють
наступною процедурою. Помножимо вираз
(11.8) зліва на транспоновану матрицю-рядок
поправок
.Отримаємо
.
Виконавши
необхідні перетворення, знайдемо,
але
так як
,
то
,що
і підтверджує правильність перетворень.
Упорядкуємо розглянуті вище математичні перетворення і задамо строгий порядок процедур зрівнювання виміряних величин, пов’язаних умовами.
Процедура 1. Визначення кількості і виду умовних рівнянь в системі виміряних геодезичних величин.
Процедура
2.
Складання
умовних рівнянь з нев’язками
,
та
їх обчислення.
Процедура 3. Приведення отриманих рівнянь до лінійного вигляду шляхом розкладення їх у ряд Тейлора (11.4 -11.6).
Процедура 4. Складання матриці коефіцієнтів нормальних рівнянь корелат (11.10).
Процедура
5.
Обчислення
корелат
,
з
рівняння (11.11).
Процедура
6.
Визначення
вірогідніших поправок
підставленням
корелат в рівняння (11.8).
Процедура 7. Контроль правильності виконаних математичних перетворень.
Таким чином, розглянута процедура знаходження умовного мінімуму методом найменших квадратів. Приведена послідовність розв’язання нормальних рівнянь корелат.