- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства
- •Математична обробка геодезичних вимірів|вимірів|
- •Харків хнамг 2012
- •Зміст|вміст|
- •1. Основні відомості про технологію навчання|вчення|
- •1.1. Параметри технології навчання|вчення| і ієрархія її цільових установок
- •1.2. Зміст|вміст| навчального модуля
- •1.3. Мережева|мережна| модель технології навчання
- •1.4. Термінологічна модель змісту|вмісту| навчального матеріалу
- •1.5. Схема технології навчання|вчення| як складова частина структурно-логічної схеми підготовки фахівця
- •1.6. Особливості вивчення навчального матеріалу
- •2. Основні відомості з метрології
- •2.1. Витоки математичного оцінювання геодезичних вимірів.|вимірів| Видатні науковці
- •2.2. Фізичні величини
- •2.3. Вимірювання|виміри| і їх класифікація
- •2.4. Похибки вимірів і їх класифікація
- •2.5. Властивості випадкових похибок
- •Додаткові джерела інформації
- •3. Кількісні критерії оцінювання точності вимірів
- •3.1. Моделі розподілу випадкових похибок вимірів|вимірів|
- •0 «Трикутник розподілу» Сімпсона р -1
- •3.2. Моделі розподілу систематичних похибок вимірів|вимірів|
- •3.3. Кількісні критерії оцінювання точності ряду рівноточних вимірів однієї величини
- •Додаткові джерела інформації
- •4. Оцінка точності функцій безпосередньо виміряних величин
- •4.1. Основна теорема теорії похибок
- •4.2. Застосування|вживання| основної теореми для розрахунку гранично допустимої нев'язки|нев'язки|
- •4.3. Апостеріорна оцінка точності функцій виміряних|виміряти| величин
- •Додаткові джерела інформації
- •5. Математична обробка ряду рівноточних результатів вимірів однієї і тієї ж величини
- •5.1. Проста арифметична середина і її властивості
- •5.2. Формула розрахунку емпіричної середньої квадратичної| похибки
- •5.3. Послідовність математичної обробки ряду|лави| рівноточних| вимірів|вимірів| однієї і тієї ж величини
- •Додаткові джерела інформації
- •6. Нерівноточні виміри
- •6.1. Вага як спеціальна міра відносної точності результатів нерівноточних| вимірів
- •6.2. Вага функцій результатів нерівноточних| вимірів|вимірів|
- •6.3. Загальна|спільна| арифметична середина і її властивості
- •6.4. Формула емпіричної середньої квадратичної| похибки одиниці ваги
- •6.5. Послідовність математичної обробки ряду нерівноточних|лави| | вимірів|вимірів| однієї і тієї ж величини
- •Додаткові джерела інформації
- •7. Подвійні виміри|виміри|
- •7.1. Загальні|спільні| положення
- •7.2. Оцінка точності за різницями подвійних рівноточних| вимірів|вимірів|
- •7.3. Оцінка точності за різницями подвійних нерівноточних| вимірів
- •Додаткові джерела інформації
- •Короткі відомості про залежні випадкові величини і залежні похибки
- •8.1. Види залежностей
- •2. Стохастична|самодифузія| залежність
- •3. Відсутність залежності
- •8.2. Кількісні характеристики лінійної стохастичної|самодифузія| залежності
- •8.3. Залежні випадкові похибки в геодезії
- •9. Зрівнювання результатів геодезичних вимірів методами математичної статистики
- •9.1. Сутність задачі зрівнювання результатів вимірів в геодезії
- •9.2. Два підходи до розв’язання задачі зрівнювання геодезичних побудов|шикувань|
- •9.3. Сутність методу найменших квадратів і обґрунтування його використання у зрівнюванні геодезичних побудов|шикувань|
- •10. Параметричний спосіб зрівнювання геодезичних побудов |шикувань|10.1. Постановка задачі. Рівняння поправок
- •10.2. Мінімум Нормальні рівняння
- •10.3. Матричне представлення параметричного методу зрівнювання. Розв'язання нормальних рівнянь
- •10.4. Оцінка точності зрівняних|урівнювати| значень невідомих геодезичних вимірів
- •10.5. Обчислення|підрахунок| емпіричної середньої квадратичної похибки| за поправками, одержаними|одержувати| із|із| зрівнювання.
- •10.6. Середня квадратична похибка виміряних|виміряти| величин після|потім| зрівнювання
- •10.7. Зрівнювання і оцінка точності при нерівноточних| вимірах|вимірах|
- •10.8. Приклади|зразки| складання рівнянь поправок для різних видів геодезичних вимірів|вимірів| і мереж|сітей|
- •11. Корелатний спосіб зрівнювання
- •11.1. Постановка задачі. Умовні рівняння
- •11.2. Знаходження умовного мінімуму методом найменших квадратів. Нормальні рівняння корелат і їх розв’язання
- •11.3. Оцінка точності функцій зрівняних величин
- •11.4. Обчислення середніх квадратичних похибок емпіричних і зрівняних величин поправок
- •11.5. Зрівнювання і оцінка точності нерівноточних вимірів
- •11.6. Застосування метода тріангуляції для зрівнювання виміряних величин, пов’язаних умовами
- •11.6.1 Геодезичний чотирикутник
- •11.6.2 Центральна система
- •11.6.3 Вставлення в жорсткий кут
- •11.6.4 Ланцюг трикутників між двома сторонами, довжини і дирекційні кути яких відомі
- •12. Зрівнювання системи виміряних величин, пов’язаних умовами, з додатковими невідомими
- •Тезаурус
- •Розподіли випадкових величин
- •Похідні функцій
- •Ряд Тейлора
- •Математична обробка геодезичних вимірів |вимірів|
0 «Трикутник розподілу» Сімпсона р -1
Рис. 3.2 – Ілюстрація розподілу похибки округлень
на інтервалі вимірів [-0,5 – +0,5]
Як приклад|зразок| наведемо табл. 3.2, де в чисельному вигляді|виді| представлені|уявляти| співвідношення похибок округлення і ймовірність їх появи.
У геометричному нівелюванні перевищення на станції вимірюють|виміряють| двічі, за основною (чорною) і додатковою (червоною) сторонами рейки. За остаточний результат виміряного|виміряти| перевищення вважають середнє значення. Для середнього перевищення h можливо N=1212=14641 варіантів випадкової елементарної похибки округлення. Усю множину значень можна об'єднати в 21 інтервал групування, як це показано в правій частині|частці| табл. 3.2. За даними цієї таблиці побудуємо|спорудимо| криву розподілу випадкових похибок вимірів|вимірів| (рис. 3.3.), що виражає|виказує| деяку функцію f (Δ).
Таблиця 3.2 – Приклад|зразок| числових співвідношень ймовірності і величин
похибки округлення
Значення середини інтервалу |
Діапазон значень в інтервалі |
Обчислене|обчисляти| перевищення на станції |
Середнє перевищення на станції | |||
Кількість випадків h |
Вірогідність |
Кількість випадків h |
Вірогідність | |||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 | |
- 1,0 |
-1,05 – -0,95 |
1 |
0,0083 |
3 |
0,002 | |
- 0,9 |
-0,95 – -0,85 |
2 |
0,0165 |
22 |
0,0015 | |
- 0,8 |
-0,85 – -0,75 |
3 |
0,0248 |
73 |
0,0050 | |
- 0,7 |
-0,75 – -0,65 |
4 |
0,0331 |
172 |
0,0117 | |
- 0,6 |
-0,65 – -0,55 |
5 |
0,0413 |
335 |
0,0229 | |
- 0,5 |
-0,55 – -0,45 |
6 |
0,0496 |
576 |
0,0393 | |
- 0,4 |
-0,45 – -0,35 |
7 |
0,0579 |
879 |
0,0600 | |
- 0,3 |
-0,35 – -0,25 |
8 |
0,0661 |
1198 |
0,0818 | |
- 0,2 |
-0,25 – -0,15 |
9 |
0,0744 |
1485 |
0,1014 | |
- 0,1 |
-0,15 – -0,05 |
10 |
0,0826 |
1612 |
0,1156 | |
0 |
-0,05 – +0,05 |
11 |
0,0909 |
1771 |
0,1210 | |
+ 0,1 |
+0,05 – +0,15 |
10 |
0,0826 |
1692 |
0,1156 | |
+ 0,2 |
+0,15 – +0,25 |
9 |
0,0744 |
1485 |
0,1014 | |
+ 0,3 |
+0,25 – +0,35 |
8 |
0,0661 |
1198 |
0,0818 | |
+ 0,4 |
+0,35 – +0,45 |
7 |
0,0579 |
879 |
0,0600 | |
+ 0,5 |
+0,45 – +0,55 |
6 |
0,0496 |
576 |
0,0393 | |
+ 0,6 |
+0,45 – +0,55 |
5 |
0,0413 |
335 |
0,0229 | |
+ 0,7 |
+0,55 – +0,65 |
4 |
0,0331 |
172 |
0,0117 | |
+ 0,8 |
+0,75 – +0,85 |
3 |
0,0248 |
73 |
0,0050 | |
+ 0,9 |
+0,85 – +0,95 |
2 |
0,0165 |
22 |
0,0015 | |
+ 1,0 |
+0,95 – +1,05 |
1 |
0,0083 |
3 |
0,0002 | |
|
|
121 |
1,0001 |
14641 |
0,9998 |
Відзначимо очевидні властивості цієї функції:
Функція завжди позитивна і симетрична щодо|відносно| осі ординат.
Функція має максимум у точці Δ = 0, де похідна функції f '(Δ) = 0.
Зі збільшенням абсолютної величини Δ функція f (Δ) асимптотично наближається до осі Δ.
Позитивним значенням Δ відповідають негативні|заперечні| значення f '(Δ), а негативним|заперечним| – позитивні значення f '(Δ), тобто має місце нерівність f '(Δ)·Δ < 0.
Представлені|уявляти| в правій частині|частці| табл. 3.2 ймовірності вичерпують усі можливі значення f (Δ). Отже, площа|майдан| фігури, обмежена віссю Δ і кривою має дорівнювати одиниці.
Перерахованим вище умовам відповідає функція, рівняння якої має вигляд:
(3.1)
Рис. 3.3 – Нормальний закон розподілу
Параметр σ в (3.1) визначає|уявляє| стандарт, який був викладений у попередньому підрозділі. Чим менше σ, тим тісніше групуються значення Δ щодо|відносно| осі f (Δ).
Розподіл випадкових похибок, представлений|уявляти| функцією (3.1), називають нормальним розподілом.
У розглянутому|розглядувати| вище прикладі|зразку| досліджувалося лише одне джерело формування випадкових похибок – похибок округлення відліку. Однак відомо, що на точність вимірювання|виміру| перевищення методом геометричного нівелювання окрім похибок округлення впливають також похибки, зумовлені випадковими коливаннями візирної осі приладу, коливаннями зображення рейки внаслідок|внаслідок| рефракції та інші чинники|факторами|.
Аналогічне явище має місце і в інших видах геодезичних вимірів|вимірах| – горизонтальних і вертикальних кутів|рогів| і напрямів|направлень|, довжин ліній і так далі. Усе це дає підставу|основу| розглядати|розглядувати| нормальний розподіл (3.1) як універсальний закон імовірнісного розподілу випадкових похибок.