1.3. Мережева|мережна| модель технології навчання

Мережева модель технології навчання дає уявлення про вивчення навчального матеріалу розподіленого в часі. Надано процес досягнення поставлених цілей у вигляді мережевої (семантичної) моделі, де її вершини відповідатимуть процедурам проведення занять як теоретичних, так і дослідницьких у вигляді лабораторних робіт (див. рис.1.1). Мережева модель ставить у відповідність змістові модулі і об'єм конкретних видів занять. Мережева модель містить декілька видів стосунків «Л – Лр», «Лр –Л», «Лр – Лр», «Лр – І», «Лр – З». Крім того, два види вершин мережевої моделі жорстко впорядковані. Строгий порядок мають вершини Лi , а Лрj . Такий порядок забезпечує послідовне вивчення теоретичного матеріалу і його закріплення у процесі виконання лабораторних робіт. Окремі вершини помічені спеціальним чином, що позначає заняття на яких здійснюються процедури діагностики знань і умінь студентів за пройденим матеріалом, а також заняття на яких видаються розрахунково-графічні завдання.

15

Рис. 1.1 – Мережева|мережна| модель викладання навчального матеріалу

16

Рис. 1.1 – Мережева|мережна| модель викладання навчального матеріалу (продовження)

1.4. Термінологічна модель змісту|вмісту| навчального матеріалу

Предметом вивчення навчальної дисципліни є|з'являються| методи обробки геодезичних вимірів|вимірів|. Тому як корінне поняття термінологічної моделі навчальної дисципліни оберемо термін «метрологія». На рис.1.2 ілюструється узагальнена схема формування понять науки про виміри - метрології. Тут в якості термінів, що забезпечують розуміння навчального матеріалу використовують терміни і визначення вимірів у геодезії і інструментальних математичних засобах|коштів| (методи, способи, теорії).

Рис. 1.2 – Узагальнена схема формування понять метрології

У процесі вивчення навчального матеріалу студенти повинні сформувати термінологічну і понятійну базу певного навчального матеріалу, яку надалі використають при вивченні картографії, геоінформаційних систем, вищої геодезії і таке інше. У верхній частині рис. 1.2 показано, що розпочинаючи вивчення цього навчального матеріалу студенти повинні вже володіти термінологією курсу «геодезія», а також термінами і основними поняттями математичного інструментарію. Термінологія цього навчального матеріалу представлена в додатку А у вигляді тезауруса.

1.5. Схема технології навчання|вчення| як складова частина структурно-логічної схеми підготовки фахівця

Освітні стандарти вищого навчального закладу за напрямом 6.080101– «Геодезія, картографія та землеустрій», зокрема навчальний план, припускає реалізацію технології навчання «Математична обробка геодезичних вимірів» на 2 курсі (3 і 4 семестри). Технологія навчання, яку розробили, спирається на знання студентів, які вони повинні отримати на першому курсі під час вивчення «Вищої математики», «Геодезії», «Фізики», «Інформатики і програмування», а також інших дисциплін (див. рис. 1.3).

Рис. 1.3 – Фрагмент структурно-логічної| схеми, що демонструє зв'язки

технології навчання|вчення| з|із| іншими дисциплінами навчального| плану

Паралельно на другому курсі продовжується математична підготовка студентів з дисциплін «Вища математика» і «Основи моделювання». Ці навчальні дисципліни дозволяють успішно реалізувати технологію навчання: «Основи математичної обробки геодезичних вимірів |». Така логіка побудови процесу формування професійних знань студентів на першому і другому курсах забезпечує успішне вивчення спеціальних дисциплін, таких як: «Вища геодезія», «Картографія», «Супутникова геодезія», «Основи геоінформаційних систем», «Технології геоінформаційних систем» і інші.

Логіка формування професійних знань студентів ілюструється рис.1.3, де показаний фрагмент структурно-логічної| схеми підготовки фахівця|спеціаліста| з урахуванням вивчення навчального матеріалу з математичної обробки геодезичних вимірів|вимірів|.

Таким чином, фрагментарно показане місце|місце-милю| навчальної дисципліни, яке вона займає|позичає| при підготовці студентів за фахом.