Pase4ko-pii

кілька крапель лікарського засобу в шкірну ямку біля внутрішнього кутка очної щілини, а потім, розсунувши пальцями повіки, пустити рідину в ко- н’юнктивальний мішок.

Медична сестра, працюючи на підприємстві, повинна запобігати розвитку професійних захворювань і вміти проводити оксигенотерапію.

Оксигенотерапія – використання кисню з лікувальною метою. Для інгаляційного введення кисню необхідні балон з киснем і редуктором, киснева подушка з гумовою трубкою, краном і мундштуком. Для наповнення кисневої подушки знімають мундштук і, відкривши кран, з’єднують гумову трубку з редуктором кисневого балона та повільно відкривають вентиль редуктора. Після заповнення подушки закривають вентиль редуктора і кран подушки, надягають мундштук. Перед інгаляцією кисню потрібно переконатися в прохідності дихальних шляхів: відсутності в них мокротиння чи блювотних мас. Мундштук протирають спиртом, обгортають вологою марлею і прикладають до рота хворого. Відкривають кран на трубці подушки, кисень під тиском виходить й при вдихові надходить у дихальні шляхи. Швидкість надходження його регулюють краном або натисканням на кут подушки. Хворі добре переносять подачу 4-5 л кисню за 1 хв. Подушки вистачає на 4-7 хв. Зволоження кисню при цьому способі недостатнє і хворі скаржаться на сухість слизової оболонки верхніх дихальних шляхів. При використанні цього способу інгаляції мають місце значні втрати кисню, неможливо регулювати його концентрацію.

Для оксогенотерапії використовують носові катетери або пластикові трубки відповідної довжини і діаметра, які приєднують через трійник до джерела кисню (киснева подушка, кисневий інгалятор, централізована система подавання кисню). Катетери попередньо кип’ятять, змащують стерильною вазеліновою олією і вводять через нижній носовий хід до задньої стінки глотки. Кисень через апарат Боброва (для зволоження) подають із швидкістю 2-3 л за 1 хв.

Інгаляцію кисню можна проводити через маску. Маски бувають металеві або пластикові, вигнуті таким чином, щоб при накладанні на обличчя вони закривали рот і ніс. Введення кисню за допомогою маски може здійснюватись за відкритою, напівзакритою або закритою системами. При відкритій системі маска нещільно прилягає до обличчя, і вдихувана газова суміш – це збагачене киснем (до 30 %) атмосферне повітря. Видих відбувається в оточуюче середовище. При інгаляції кисню за напівзакритим методом лише частина вдихуваної суміші надходить у зовнішнє середовище. Економічного використання кисню досягають включенням в систему дихального мішка. З метою запобігання постійному переповненню він обладнаний клапаном викиду, через який видаляється надлишковий об’єм дихальних газів. Маску щільно одягають на обличчя, фіксуючи її гумовими лямками. Дихання відбувається чистим киснем з поверненням у камеру близько 1/3 видихуваного повітря. Кисень при цій системі можна не зволожувати. Час від

5 1 1

часу дихальну камеру спорожнюють від конденсованої вологи. Недоліком цього методу є можливе збільшення концентрації вуглекислоти у суміші, яку вдихають.

ПЛАН СЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ Проблема. Печія внаслідок попадання пестицидів на шкіру. Причина. Подразнення поверхневого шару шкіри.

Мета. Зменшення печії.

Втручання.

1.Промити шкіру проточною водою.

2.Змастити шкіру індиферентним кремом.

3.Спостерігати за загальним станом пацієнта.

4.З’ясувати рівень знань пацієнта про техніку безпеки при роботі з пестицидами.

Реалізація плану догляду. Проводити заплановані заходи.

Оцінка результатів. Критеріями ефективності є зменшення печії шкіри.

Контрольніпитання

1.Загальні відомості про пилові хвороби легенів (пневмоконіози).

2.Основні клінічні прояви пневмоконіозів.

3.Методи лабораторних та інструментальних досліджень пневмоконіозів, інтерпретація отриманих даних медичною сестрою.

4.Догляд за хворими на пневмоконіоз.

5.Загальні відомості про професійні інтоксикації.

6.Інтоксикація ртуттю та її сполуками, основні клінічні симптоми, основні види екстреної долікарської допомоги.

7.Інтоксикація свинцем та його сполуками, основні клінічні симптоми, основні види екстреної долікарської допомоги.

8.Інтоксикація пестицидами, основні клінічні симптоми, основні види екстреної долікарської допомоги.

9.Участь медичної сестри у проведенні профілактичних заходів на підприємстві з метою запобігання професійним захворюванням.

10.Участь медичної сестри у диспансерному спостереженні за хворими.

11.Проведення медичною сестрою оксигенотерапії.

12.Промивання шкіри та слизових оболонок ротової порожнини.

13.Промивання очей, закапування крапель в очі.

14.Складання плану догляду хворого із професійними захворюваннями і реалізація його в стаціонарних та домашніх умовах.

5 1 2

-порушеннях частоти пульсу (тахікардії, брадикардії, аритмії);

-порушеннях артеріального тиску (гіпертензії, гіпотензії);

-шкідливих звичках;

-треморі кінцівок;

-порушеннях санітарних умов проживання;

-позитивних пробах на введення фармакологічних препаратів;

-гіпогалактії;

-незагоюванні пупкової ранки;

-порушеннях розумового розвитку;

-випадінні прямої кишки;

-деформації скелета;

-порушеннях сечовиділення;

-порушеннях працездатності (повне або часткове);

-післяопераційному тремтінні;

-наявності інфільтратів;

-відчутті страху, тривоги;

-загальній слабості;

-порушенні сну;

-порушенні смакових якостей;

-порушенні тонусу м’язів;

-порушенні чутливості шкіри;

-порушенні рухової активності;

-порушенні свідомості;

-відмові пацієнта від призначеної маніпуляції, процедури, їжі;

-відчутті сорому;

-порушенні зору;

-порушенні слуху;

-порушенні цілісності шкіри і слизових оболонок;

-висипанні на шкірі та слизових оболонках;

-свербежу;

-негативному ставленні пацієнта до призначеного лікування;

-невмінні близьких доглядати за пацієнтом;

-психоемоційному напруженні в сім’ї, на роботі;

-порушенні нормального способу життя (частих відрядженнях, порушеннях режиму харчування тощо);

-психологічній дезадаптації людей старечого віку.

ІІ. Технологічна

1. Забезпечення санітарно-протиепідемічного режиму.

В умовах лікувально-профілактичних закладів з метою забезпечення санітарнопротиепідемічного режиму за допомогою медичного обладнання та антисептичних розчинів, вміти:

-проводити повну і часткову санітарну обробку пацієнта;

-обробляти волосся та шкіру пацієнта при педикульозі;

-готувати 0,5; 1; 10 % розчини хлорного вапна;

-готувати 1; 3; 5 % розчини хлораміну;

-проводити дезінфекцію предметів догляду та особистої гігієни пацієнта, посуду;

-проводити передстерилізаційну обробку медичного інструментарію;

5 1 6

-проводити стерилізацію медичного інструментарію методом кип’ятіння (в домашніх умовах);

-проводити стерилізацію медичного інструментарію хімічним методом;

-проводити стерилізацію медичного інструментарію в повітряних стерилізаторах;

-готувати перев’язувальний матеріал;

-готувати бікси до стерилізації;

-укладати перев’язувальний матеріал, халати та простирадла в бікси;

-укладати набори для пологів в бікси;

-проводити стерилізацію парою під тиском у парових стерилізаторах;

-проводити контроль якості стерилізації;

-користуватись стерильним біксом;

-готувати до роботи маніпуляційний та перев’язувальний кабінети;

-готувати до роботи операційний блок;

-проводити прибирання та дезінфекцію операційної;

-накривати стерильний маніпуляційний стіл;

-накривати стерильний стіл перев’язувальної медсестри;

-накривати стерильний стіл операційної медсестри;

-накривати стерильний стіл для приймання пологів;

-готувати до стерилізації і проводити стерилізацію гумових рукавичок;

-готувати до стерилізації і проводити стерилізацію гумових трубок, зондів, дренажів, катетерів;

-проводити стерилізацію тазів для підготовки рук до операції;

-обробляти руки різними способами при підготовці до операції;

-самостійно одягати стерильний халат та маску на себе;

-одягати хірурга на операцію;

-готувати до операції операційне поле;

-дотримуватись вимог особистої гігієни медсестри;

-дотримуватись правил техніки безпеки, охорони праці, протипожежної та інфекційної безпеки.

2. Проведення заходів особистої гігієни пацієнта.

В умовах лікувально-профілактичних закладів та в домашніх умовах з метою швидкого одужання і запобігання ускладненням за допомогою медичного обладнання, антисептичних розчинів, вміти:

-облаштовувати ліжко хворому;

-змінювати натільну і постільну білизну лежачому хворому;

-користуватись функціональним ліжком;

-здійснювати догляд за шкірою (гігієнічна ванна, душ, гоління);

-здійснювати догляд за волоссям;

-здійснювати догляд за статевими органами, промежиною, швами на промежині у породіль;

-проводити спринцювання піхви;

-здійснювати догляд за швами;

-проводити догляд за молочними залозами, володіти технікою зціджування молока;

-здійснювати догляд за очима;

-здійснювати догляд за вухами, обробляти зовнішній слуховий прохід;

-здійснювати догляд за носовими ходами;

-здійснювати догляд за порожниною рота;

5 1 7

-здійснювати комплексну профілактику пролежнів, попрілостей;

-здійснювати догляд за шкірою в разі наявності пролежнів;

-підкладати судно;

-подавати сечоприймач лежачим пацієнтам;

-доглядати за стомами.

ІІІ. Виробнича

1. Харчування пацієнта.

В умовах лікувально-профілактичних закладів з метою забезпечення основних принципів лікувального харчування, спираючись на відповідні методичні рекомендації, вміти:

-складати порційну вимогу;

-складати приблизне добове меню згідно із рекомендованою дієтою;

-здійснювати нагляд за санітарним станом приліжкових столиків, холодильника, асортиментом і терміном зберігання харчових продуктів;

-годувати лежачого пацієнта з ложки, пляшечки, соски;

-користуватись поїлкою;

-вводити харчові суміші через зонд;

-годувати пацієнта через езофагостому та гастростому;

-годувати немовлят;

-проводити парентеральне годування;

-роздавати їжу.

2. Проведення заходів зі стабілізації функціонального стану організму.

Вумовах лікувально-профілактичних закладів та в домашніх умовах, використовуючи стандарти медсестринської діяльності, вміти:

- здійснювати догляд за пацієнтом в різні періоди гарячки; - проводити кровопускання; - здійснювати догляд за хворим під час кашлю;

- здійснювати догляд за хворим під час задишки; - здійснювати догляд за хворим під час кровохаркання та легеневої кровотечі; - подавати кисень з кисневої подушки;

- подавати кисень через носові катетери, інтубаційну трубку, маску; - здійснювати догляд за хворим під час блювання; - застосовувати газовідвідну трубку; - промивати шлунок; - виконувати очисну клізму;

- виконувати сифонну клізму; - виконувати лікувальну клізму; - виконувати олійну клізму; - виконувати живильну клізму;

- виконувати крапельну клізму; - проводити катетеризацію сечового міхура м’яким катетером; - промивати сечовий міхур; - визначати добовий діурез; - визначати водний баланс.

3.Застосування найпростіших методів фізіотерапії.

Вумовах лікувально-профілактичних закладів з метою нормалізації кровообігу за допомогою медичного обладнання, фармакологічних та підручних засобів, дотримуюючись техніки безпеки, вміти:

5 1 8

-накладати гірчичники та гірчичники-пакети;

-проводити гірчичну ванну для рук і ніг;

-поставити банки;

-проводити гірудотерапію;

-накладати компрес;

-накладати сухі припарки;

-застосовувати грілку;

-застосовувати міхур з льодом;

-проводити кварцування;

-проводити процедури солюкс-лампи;

-володіти технікою водолікування;

-володіти технікою проведення інгаляцій.

4. Виписування, зберігання і застосування фармакологічних засобів.

В умовах лікувально-профілактичних закладів, користуючись чинними нормативними документами МОЗ України та медичною документацією, вміти:

-робити виборку призначень лікаря з листка призначень;

-розкладати фармакологічні засоби у медичній шафі;

-застосовувати мазі;

-застосовувати антисептичні засоби;

-застосовувати зовнішні кровозупинні засоби;

-застосовувати збовтувальні суміші, пасти, масла;

-накладати пластир;

-застосовувати присипки;

-закапувати краплі у ніс, вуха, очі;

-закладати мазь за повіки;

-користуватись різними видами інгаляторів;

-забирати стерильний шприц із стерилізатора та крафтпакета;

-забирати одноразовий шприц;

-забирати стерильний інструментарій із стерильного стола;

-набирати фармакологічні засоби із ампул, флаконів;

-проводити внутрішньошкірні ін’єкції;

-проводити проби на чутливість до фармакологічних засобів;

-проводити підшкірні ін’єкції;

-набирати в різні види шприців інсулін, гепарин;

-вводити олійні розчини;

-проводити внутрішньом’язові ін’єкції;

-розводити і розраховувати дози антибіотиків;

-проводити венопункцію, внутрішньовенне струминне введення фармакологіч-

них засобів;

-вводити лікувальні сироватки, імуноглобуліни, анатоксини;

-збирати і заповнювати одноразові системи для внутрішньовенних вливань;

-проводити внутрішньовенне краплинне введення фармакологічних засобів.

5. Підготовка пацієнта, взяття і направлення матеріалу на лабораторне та інструментальне дослідження.

В умовах лікувально-профілактичних закладів та в домашніх умовах з метою проведення діагностичних обстежень за допомогою медичного обладнання, вміти:

-проводити визначення групи крові та резус належності різними методами;

-проводити забір крові для лабораторних досліджень;

5 1 9