Зміст педагогічної роботи

Розвивок звукосприймання та звуковимови.

Розвивати мовленнєве дихання.

Розвивати артикуляційну моторику.

Розвивати артикуляційнй апарат (вчити зосереджуватись, вловлювати й розрізняти різноманітні звуки : шум вітру, звуки грому, птахів, тварин, побутових речей, транспорту, іграшок тощо;

Розрізнювати звуки за силою звучання.

Розвивати уміння визначати джерело і напрямок звуків.

Розвивати здатність розрізняти на слух звуки (фонеми) рідної мови, розуміти смисл сполучення звуків у словах.

Виявляти труднощі у розвитку звукосприймання та звуковимови.

Розвивати уміння самостійно визначати правильно й неправильно вимовлений звук у власному мовленні.

Розвивати уміння правильно називати предмети, зображені на малюнках.

Розрізнювати на слух правильно й неправильно названі предмети, що зображені на малюнках (собака – лобака, хобака, мобака, фобака).

Збагачення словникового запасу.

Повторювати та закріплювати словник, набутий у попередні роки.

Поповнювати словниковий запас словами, що відображають різні сфери життєдіяльності дітей за рахунок повідомлювальної функції (дитина наслідує дорослого, повторюючи за ним слова, словосполучення); продуктивної функції (дитина вживає у власному мовленні засвоєні раніше слова і словосполучення, що пов’язуються з розвитком граматичної будови мовлення).

Збагачувати словник завдяки вживанню дорослим у спілкуванні з дитиною слів-назв, слів-дій, слів-ознак, слів на позначення просторових та часових категорій.

Засвоювати слова, що означають імена людей, які оточують дитину, назви деяких рослин і тварин, їхні властивості.

У процесі гри з іграшками засвоювати слова, що означають дії людини і тварин, а також дії, пов’язані із виявленням бажань (хотіти їсти, пити, спати, тощо); фізичного стану (холодно, жарко та ін.. ).

Розуміти слова, які означають розміри предметів, їхній колір, властивості і якості, що сприймаються зором, дотиком, слухом; слів, що містять у собі оцінку (добре, погано), а також слова, що характеризують просторові (тут, там), часові ( зараз, потім) і кількісні (один, багато) відношення.

Розвиток сприймання та розуміння мовлення.

Розуміти прохання дорослого й виконувати його доручення.

Уміти за словесною вказівкою вихователя знаходити іграшки в ситуації ускладненого вибору; наприклад, відшукай серед іграшок м’ячика і кульку, машинку і візочка, а також предмети, що позначаються близькими за звучанням словами: чашка і чайник, стіл і стілець, шапка і шарф.

Узагальнювати подібні між собою предмети за найсуттєвішим и ознаками і називати їх.

Розрізнювати предмети за формою, величиною, кольором, за схожістю в звучанні, за призначенням та називати їх.

Розуміти зміст інсценівок, що відображають взаємопов’язані дії, наприклад: лялька Катруся приймає гостей. Зайчик захворів і до нього прийшов лікар.

Уміти слухати та сприймати звернення дорослих. Розуміти короткі розповіді, сюжетні тексти.

У процесі спілкування з дитиною вживати забавлянки, приказки, примовлянки для створення у неї бадьорого настрою, бажання спілкуватися.

Розвиток активного мовлення.

Повторювати та закріплювати уміння володіти словами замість звуконаслідувань: гав-гав – собачка, ляля – лялька;

Розвивати здатність відтворювати не лише звуки , а й слова, фрази, які промовляє вихователь;

розвивати уміння впізнавати в іграшці і на малюнку людей різної статі ( чоловік, жінка, дідусь, бабуся), називати їх;

розвивати уміння впізнавати на малюнках зображення предметів, впізнавати на малюнках та в іграшках свійські тварини і називати їх;

розвивати уміння вживати слова, що необхідні для висловлення бажань і встановлення взаємовідносин між дітьми й дорослими (хочу, дай, посунься, пусти);

засвоювати уміння правильно вживати особові займенники я, ми, ти, мені, прислівники там,туди, прийменники в, на, а також деякі граматичні категорії: форму множини, відмінки іменників, наказову форму дієслова, майбутній та минулий часи;

спонукати дітей до позначення предметів та дій з ними словами й трислівними реченнями, вживаючи при цьому прикметники;

використовувати у мові епітети, образні вислови (вовчик-братик, зайчик-побігайчик),

вживати іменники з прийменниками в, на, під та дієсловами;

готувати дітей до оволодіння інтонацією запитання, вигуку;

створювати ситуації спілкування, які сприяють розвитку діалогічної мови;

спонукати дітей до переходу у процесі мовлення від коротких речень до складніших ( із 3-4 слів);

стежити, щоб діти говорили правильно, не поспішаючи, достатньо голосно;

при використанні звуконаслідувальних слів, вправляти дітей у їх вимовлянні з різною силою голосу і швидкістю, у правильному вимовлянні голосних а. о, у, е. і; приголосних м, н, п, б, т, д, к, г, ф, в. Учити робити видих плавно і протяжно через рот;

привчати дітей відповідати на запитання про щойно сприйняте, побачене;

спонукати їх ставити запитання вихователеві, ровесникам; висловлюватись з приводу зображеного на картині, почутого;

формувати вміння висловлювати бажання, прохання; розповідати кількома словами про почуте, побачене.

Робота з книжкою.Для успішного розвитку маляти важливо, щоб йому щоденно читали. За таких умов у нього будуть своєчасно розвиватися уміння і навички, необхідні для читання. Читання книги сприяє розвитку активного мовлення, особистості дитини , формує емоційно-естетичне сприйняття книги, розвиває уяву.

Для дітей 3х річного віку із ЗПР краще починати читання з книжок-іграшок та книжок-маляток. Важливо звертати їхню увагу на малюнки, розкривати їхній зміст.

Далі варто читати легкі за змістом віршики. Вони швидше запам’ятовуються, сприяють розвитку мовлення. Корисно «підігрувати» вірші, тобто промовляючи одночасно виконувати дії, про які йдеться у них.

У цьому віці діти починають розуміти казки. Слід добирати для читання прості, емоційні казки з позитивним змістом. Важливо акцентувати увагу дітей на захоплюючих подіях тексту. Найближчим для малят цього віку є світ тварин. Тому починати читання слід з розвитку світогляду дітей на матеріалі казок, у яких присутні представники світу тварин: їжак, ведмідь лисиця, заєць тощо. Під час читання слід звертати увагу дітей на звучання і написання букв у тексті. Після читання корисно намалювати з дітьми героїв казки чи зліпити їх із пластиліну.

При читанні тексту важливо звертати увагу дітей на нові слова, залучати до вживання їх у мовленні.

Поради батькам:

Розмовляйте з дитиною чіткою, виразною мовою. По можливості поповнюйте словниковий запас маляти під час прогулянок, при читанні. Пояснюйте зміст слів, які дитині ще невідомі, підкріплюйте слова малюнками.

Створюйте разом із дитиною тематичні альбоми «Дерева», «Квіти», «Птахи» тощо. Наповнюйте їх малюнками та живим матеріалом, Підписуйте назви, робіть аплікації. Коментуйте усі ваші дії, так ви розвиваєте мовлення дитини. Порівнюйте за величиною, формою, кольором предмети. Запитуйте дитину, але самі дайте правильну відповідь короткими фразами.

Не пропонуйте дитині («повтори»!)

Проявляйте свої емоції під час прогулянок: «Ну-мо разом покличемо, запитаємо!»

Використовуйте малюнки для складання простих розповідей.

Спонукайте дитину, (якщо вона слухає, як ви читаєте), вставляти знайомі слова.

Включайте в заняття з малюком ліпку, малювання, омовлюйте дії.

Не зупиняйте малюка на півслові, якщо він промовляє нечітко чи неправильно. Ні в якому разі не критикуйте його мовлення.

Уникайте тиску на малюка, це може підсилити його мовленнєві проблеми.

Не змушуйте дитину говорити, коли вона не бажає цього.

Не ставте запитань, які вимагають довгих відповідей.

Використовуйте паузи і повтори слів і фраз, щоб дитина змогла уникнути в те, що ви сказали.

Не обмежуйте мовлення дитини в часі.

Читайте дитині казки, вірші, співайте разом з нею.

Описуйте дитині все, що вона робить, бачить, чує, використовуючи доступні слова.

Додавайте кілька простих слів до словничка дитини кожного дня, повторюйте їх.

Використовуйте у мовленні слова, що означають послідовність дій: спочатку, потім, після, у кінці тощо.

Допомагайте дитині класифікувати предмети, що її оточують. Описуйте їхнє призначення, що з ними можна робити.

Описуйте предмети пояснюючи, чим вони схожі і чим не схожі.

Просіть дитину розповідати про те, що вони робила.

Результати навчально-виховної роботи:

• протягом першого року виховання у дошкільному закладі діти оволодівають словами, що означають предмети та об’єкти найближчого їй довкілля, назвами дій зі знайомими предметами, називають ознаки кількох предметів;

• володіють словами, що означають найпростіші часові, кількісні категорії;

• знають своє прізвище, ім’я, а також прізвище та ім’я батьків, імена інших людей, які знаходяться поруч з нею;

• розуміють вихователів, виконують їхні вказівки;

• беруть участь у рольових іграх, спілкуються з партнерами по грі;

• відтворюють за вихователем звуки, слова, фрази;

• вживають слова, необхідні для висловлення бажань;

• володіють в мовленні особовими займенниками, прийменниками, категоріями форми множини, наказової форми дієслова;

• з допомогою вихователя будують фрази із 2 – 3х слів;

• вступають у діалог з дорослими;

• володіють умінням розрізняти мовні та немовні звуки, розрізняють на слух усі або частину фонем рідної мови;

• спроможні визначати правильність вимови слів дітьми групи;

• з бажанням слухають читання вихователя, намагаються передати зміст прочитаного;

• прагнуть правильно вимовляти звуки, вдаються до звуконаслідування;

• зосереджуються на слуханні іншої людини;

• адекватно реагують на звернення дорослих;

• називають деякі частини свого тіла;

• розуміють прості фрази, пов’язані з побутовими ситуаціями, процесами, подіями, ігровими діями;

• намагаються словесно переказати дорослому подію;

• називають предмети харчування, одягу, меблів, іграшки;

• короткими уривчастими фразами реагують на вчинки людей, що їх оточують;

• знають, що слід утримуватися від образливих слів;

• короткими реченнями супроводжують свої предметні дії;

• висловлюються з приводу свого стану.