Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Алла.АБВГД / Спеціальна психологія / Програма розвитку Віконечко для дітей із ЗПР.doc
Скачиваний:
114
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
1.4 Mб
Скачать

«Музичне виховання. Ритміка»

Здавна музика визнавалась важливим засобом формування особистісних якостей людини, її духовного світогляду. Сучасні наукові дослідження свідчать те, що музичний розвиток має не аби який вплив на загальний розвиток дитини: формується емоційна сфера, вдосконалюється мислення, дитина стає чуттєвою до краси в мистецтві та в житті.

Доведено, що музика має можливість впливати на дитину на самих ранніх етапах. Музика, яку слухає майбутня мати, впливає на самопочуття дитини, і навіть формує її смаки та переваги. В перші місяці життя малюки, які слухають колискові матусі, наспіви, елементарні музичні імпровізації в ході ігор, на прогулянці, або при заспокоюванні, вже реагують на характер музики. Тому важливо вже в ранньому та дошкільному віці дати дітям яскраві музичні уявлення. Для маленької дитини немає нічого більш зрозумілого і доступного, ніж пісня, мелодія. Через музичну діяльність дитині легше, краще, комфортніше виразити свій настрій, почуття, емоції. Будь яких конкретних знань ( не будемо враховувати спеціалізовані музичні) музика дати не може, а виховати позитивне або негативне ставлення до них можливо. Тому роль музичного виховання у духовному становленні особистості дуже велика.

Водночас музичне виховання сприяє і розвитку, а іноді і корекції розумових і творчих здібностей. Як відомо - емоції живлять розум. Наприклад, сприймання музичного твору, диференціація його за виразними засобами (лад, ритм, тембр) сприяє розвитку інтонаційної виразності дитини, більш легкого засвоєння дітьми звукового складу слів, просторовому сприйманню фігур, ліпленню, малюванню, логічному мисленню тощо. Формування музичного мислення сприяє загальному інтелектуальному розвитку. Крім різноманітних знань про музику, які мають пізнавальне значення, бесіда про неї носить емоційно-образний зміст. Словник дітей збагачується образними словами та виразами, які характеризують настрій, почуття втілені в музиці.

Музиці належить чи не найважливіша роль керівництва почуттями та настроями дитини , адже саме музика й співи становлять природну потребу людини, яка виявляється вже в ранньому дитинстві. Заняття музикою створюють об’єктивні умови для розвитку музичного сприймання та художніх здібностей. Музика розвиває емоційну сферу людини. Емоційний відгук на музику – одне з найважливіших музичних засобів. Він пов’язав з розвитком емоційної чуттєвості в житті, з вихованням таких якостей особистості, як доброта, вміння співчувати іншій людині.

І ще, виразність музичної мови багато в чому має збіжності з виразністю людського мовлення. Мовленнєва інтонація передусім відтворює почуття, настрій, думки того, хто говорить, як і музична. Між музикою та мовленнєвою діяльністю багато чого спільного. Музичні звуки так, як і мова сприймаються слухом. Інтонаційна забарвленість мовлення передається за допомогою тембру, висоти, сили голосу, темпу мовлення, акцентів, пауз. Для музичної інтонації властиві такі ж особливості. Музична мова, яка має загальну з людською мовою інтонаційну природу, також має засвоюватися людиною з раннього дитинства.

В дітях необхідно розвивати тільки все краще, що закладено природою. Вихователь, на основі різноманітних природних задатків дитини, повинен побачити та дати перші поштовхи до розвитку різноманітних здібностей дитини, а через них формувати загальну духовну культуру.

Як свідчить практика, ефективним засобом є включення музики до всіх видів та форм роботи малюків на заняттях з математики, розвитку мовлення, малювання, ліплення, аплікації. Це не тільки зробить заняття яскравішим та цікавішим, а й допоможе:

  • кращому засвоєнню матеріалу;

  • легшому сприйманню та запам’ятовуванню інформації;

  • сприятиме мовленнєвому розвитку дитини.

На заняттях з ліплення, аплікації, малювання, для посилення сприймання того чи іншого образу героя, природних явищ доцільно використовувати музику та різноманітні види музичної діяльності. Тоді, таке заняття перетвориться на цікавий, по-справжньому творчо-активний процес. Заняття стають цікавішими, різноманітнішими.. Матеріал засвоюється дітьми набагато швидше і краще. Більш того, встановлюється взаємозв’язок між різними видами мистецтва. Діти стають емоційно розкутими, вони не соромляться прояву своїх почуттів. В дітей починає формуватися естетичний смак, критичний погляд.

Таким чином, в музичній діяльності поєднаній з іншими видами діяльності в дитячому садку, набувається та узагальнюється весь досвід дитини (естетичний, етичний, інтелектуальний, трудовий), набуваються якісного результату ті знання і способи діяльності, якими вона опанувала в різних видах занять. Дитина стає багатогранною особистістю зі своїм, набутим завдяки музично-естетичному вихованню, світоглядом, своїм вже позитивним ставленням до мистецтва. В неї починають формуватися естетичні смаки та переваги, потреба в спілкуванні з творами мистецтва, потреба жити в красі та гармонії не тільки з собою, а й оточуючим світом.

Головними завданнями виховання та корекції дітей засобами музики та музичної діяльності будуть:

  • розвиток музичних і творчих здібностей за допомогою різних видів музичної діяльності, враховуючи можливості кожної дитини;

  • сприяння успішному засвоєнню навчального матеріалу, формуванню естетичних смаків та переваг за допомогою музики та різних видів музичної діяльності;

  • формування засад музичної культури і загальної духовної культури;

  • розвиток творчо-активної особистості, здатної швидко реагувати на виклики часу, особливості та зміни сучасного життя.

Головним чинником в понятті «музична культура дошкільника»є музично-естетична свідомість, яка формується в усіх видах музичної діяльності. Якщо її сформувати в цьому віці, то в майбутньому це буде мати позитивний вплив на загальне духовне становлення дитини. Музично - естетична свідомість включає такі компоненти:

  • цікавість до музики;

  • естетичні емоції, хвилювання;

  • естетична оцінка, музичний смак;

  • музичне мислення;

  • уява.

Всі ці компоненти взаємопов’язані між собою.

Музично-естетична діяльність дитини являє собою цілісну систему, яка складається з усіх видів музичної діяльності у поєднанні змістовного, мотиваційного та операціонального компонентів. Музично -естетична діяльність спрямована на розвиток і виховання музичного сприймання, мислення, уяви і фантазії, творчої активності, ініціативності, чутливості до краси музичного мистецтва, а через неї до краси людських почуттів і відношень, спрямованості на збереження і творення краси в житті. Музично – естетична діяльність дитини в садочку сприяє вияву її здібностей, розвитку творчого ставлення до завдань, а згодом до праці.

Музично -естетична діяльність тісно пов’язана з мовною, словесною творчістю, малюванням, ліпленням, тощо. Спеціальна спрямованість музично -естетичного виховання в дитячому садку, його послідовність і відповідність особливостям психічного розвитку дитини призводить до виховання у неї естетичних потреб, інтересу до різних видів художньої діяльності, художнього смаку, важливих для становлення особистості.

Таким чином музично – естетична діяльність розвиває та виховує:

  • емоційну, рухову, слухову чутливість, здатність захоплюватись красою музичних образів, настроїв і почуттів в навколишньому світі;

  • надає можливість отримувати задоволення від музики та самостійного музикування;

  • пробуджує інтерес до слухання музики, вчить прислухатися та слухати музичні твори, відчувати їх красу та красу навколишнього середовища;

  • розвиває та розширює обсяг естетичних емоцій;

  • любов до краси рідного краю, природи;

  • чуття інтонаційної виразності музичної мови, а звідси і рідної мови;

  • пластичну виразність рухової сфери кожної дитини, культуру рухів;

  • розкутість, комунікабельність;

  • естетичний смак.

Початком музичної діяльності є сприймання-слухання та усвідомлення емоційного змісту музики.

Слухання музики - діти знаходять риси спільного й різного в характері та окремих інтонаціях музичних творів. При цьому працюють та розвиваються такі механізми мислення, як порівняння, аналіз, синтез, розвивається образне мовлення дітей, за допомогою якого вони можуть виразити свої почуття. При сприйманні музики діти розрізняють її настрій, зміну, елементи звуковідтворювання, жанрові особливості твору, в тісному зв’язку з емоціями та мисленням. Сприймання музики – це активний процес, який потребує від дитини уваги, волі, розвитку уяви. Накопичення музичних уявлень є важливим етапом для подальшого розвитку музичного сприймання. На протязі всього дошкільного дитинства коло знайомих інтонацій розширюється, закріплюється, виявляються переваги, формуються початки музичного смаку та музичної культури в цілому.

Це можуть бути такі види робіт:

  • слухання музичного твору та бесіда про його зміст;

  • елементи ритміки під музику, пластичні рухи, які відтворюють та передають характер і образ твору;

  • співи пісень, потішок, доспівування кінцівок фраз, відгадування музичних загадок;

  • створювання музичних загадок, казок;

  • музикування на дитячих музичних інструментах;

  • театральна діяльність дітей (драматизація, інсценізація казок, віршів).

Музично-ритмічні рухи та танці- не можуть розглядатися окремо, бо є продовженням один одного. В 3 роки діти тільки починають оволодівати окремими танцювальними рухами, найпростішими, елементарними. Танці в цьому віці – це рухи в певній послідовності. А вже в 6 – 7 років, коли діти засвоюють комплекс музично-ритмічних рухів, танець стає повноцінним завершеним твором. Більш того, такий вид діяльності допомагає дитині стати розкутою, почувати себе вільно, комфортно. В музично -ритмічній діяльності діти мають змогу познайомитися ближче один з одним, швидше знайти спільну мову, стати більш комунікативними.

Гра на дитячих музичних інструментах - це особливий вид діяльності і один з найулюбленіших для малюків. Гра на інструментах, або дитячий оркестр має не аби яке значення для всебічного музично-естетичного розвитку. Завдяки своїй багатофункціональності цей вид діяльності розвиває в дітях практично всі музичні якості:

  • вміння слухати музику, сприймати музичний твір;

відтворити характер , музичний образ:

  • проінтонувати голосом мелодію, вміти визначити і почути супровід окремо, разом з мелодією;

  • розвивати метро-ритмічний, ладовий (визначити мажор, мінор), архітектонічний (вміти визначити структуру твору, кількість частин, форму, вступ та закінчення) слух;

  • отримати елементарні, але такі необхідні знання з музичної грамоти (сильна, слабка долі, довгі, короткі ноти, напрямок руху, пауза, динамічні відтінки, різні види та жанри творів);

  • сприяти розвитку тактильних відчуттів, сили виконання та її контролю, рухової діяльності пальців, долоні (що так необхідно в подальшому для підготовки руки до школи).

Завдяки грі на інструментах діти мають змогу ознайомитися з багатьма музичними інструментами, оволодіти різними прийомами гри на них, дізнатися про особливості гри в оркестрі, навчитися працювати в колективі, використовувати підручні засоби як музичні інструменти (обгортки, пластикові пляшки, шкарлупки від горішків, каштани, каструлі, ложки і таке інше), і завдяки таким інструментам оволодіти різноманітними нетрадиційними прийомами гри на них. Все це сприяє розвитку дитячої уяви, фантазії, самостійності, креативності. Для дітей із ЗПР цей вид діяльності стає найнеобхіднішим, поміж інших видів музичної діяльності. Він поєднує в собі одночасно і музику і ритміку (останню в більшій мірі). Вже давно доведено, що діти краще засвоюють знання і уміння через рух, тобто пропускаючи через себе свої відчуття, емоції. Ритміка, в поєднанні з музикою (базовою основою є класичні зразки музичних творів), стає саме тим необхідним елементом який зможе допомогти повноцінному розвитку дітей.

Театралізована діяльність - має велике значення для всебічного розвитку дитини. Завдяки цьому виду діяльності дитина має змогу найбільше розкритися емоційно, психологічно, фізично. Завдяки театралізованій діяльності вона має можливість не тільки ознайомитись з казками, художніми творами, навчитися виразно розказувати вірші, грати ролі, діалоги і т.д., а й розвиватися фізично (більш впевнені, чіткіші рухи, орієнтування в просторі), співпрацювати в колективі, враховуючи інтереси і бажання інших, емоційно і психологічно розкріпоститися, подолати сором’язливість, розвивати мистецтво імпровізації. І найголовніше, театральна діяльність включає всі види музичної діяльності. Діти настільки захоплюються театральною грою, що не помічають як засвоюють різні знаннями. І таке «навчання» для дошкільнят є найприємнішим, найцікавішим. Але необхідно сказати про те, що театралізовану діяльність, як вид роботи, доцільно вводити в програму музичного виховання дітям з 5 – 6 років. Це зумовлено психолого – фізіологічнимичними особливостями дітей з ЗПР. А до цього моменту – це тільки попередня підготовка, яка направленна на психологічну корекцію і розвиток.

Ритміка - до цього виду діяльності відносяться різноманітні види ігор: мовленнєві, пальчикові, рухливі, музичні, ритмічні рухи під музику. Вони повинні бути невід’ємною частиною кожного музичного заняття, чергуючись з іншими видами діяльності. Мовленнєвими іграми можна починати заняття. Такі ігри обов’язково супроводжуються елементарними рухами під супроводжуючу музику, або без неї. Це сприяє розвитку рухової, зорової пам’яті, уваги. Тексти можна брати будь які, починаючи від простих віршованих (молодша група), закінчуючи літературними описами (підготовча група). У музичні заняття треба обов’язково включати і пальчикову гімнастику. Адже розвиток дрібної моторики дуже тісно пов'язаний з розвитком мовлення. Вправи, спрямовані на розвиток дрібної моторики, допомагають розвитку артикуляційного апарату дитини. Всі види ігор бажано поєднувати з грою на інструментах, або супроводжувати звуковими жестами (оплески, тупання, цокання язиком, стукання тощо).

Музично-ритмічні рухи, танці, гра на музичних інструментах, театралізація, ритміка – це види діяльності, які являють собою єдиний цілісний комплекс спрямований на формування та розвиток рухової активності дітей, музично-ритмічних якостей, тактильної, рухової, зорової, м’язової пам’яті, емоційної сфери, і є продовженням та доповненням один одного. Кожен з цих видів музичної діяльності має на меті основну ціль - рух через музику. Тому музичні заняття повинні бути комплексними, складатися з різних видів роботи на кожному занятті. Для дітей із ЗПР такі заняття є дуже важливими, тому що рух і музика в різних проявах сприяють активному розвитку всіх видів мислення, пам’яті, мови, сприймання, рухової діяльності.

Серед методів музичного виховання розгядаємо такі:

Наочний(наочно-слуховий ( виконання музики), наочно-зоровий (використання наочних посібників)).

Наочно-слуховий – один з найважливіших методів музичного виховання. Тут треба сказати про якість виконання музичного твору. Наскільки точно, чітко та якісно буде виконано ( зіграно) музичний твір, передано образ, настрій, інтонаційна природа твору виконавцем-вихователем, настільки він буде сприйнятий та почутий дітьми-слухачами. Треба враховувати те, що індивідуальність кожного виконання виходить зі своє образності інтонування музичного образу (в рамках виконання всіх вказівок композитора). Один і той самий твір звучить по-різному в залежності від обраної виконавцем інтонації. На заняттях можна використовувати магнітофонні записи. Це не тільки спрощує роботу вихователя, а й збагачує сприймання музики. Але не слід забувати, що вони не зможуть замінити «живого» виконання, яке є більш дієвим. Наочність має допоміжне значення. Вона використовується для того, щоб посилити уявлення дітей від музики, викликати в їхній уяві образи, близькі до музики.

Мовленнєвийметод також займає значне місце в методиці музичного виховання. Це є не переказ музики, а необхідність поглибити сприймання музики дітьми. За допомогою яскравого виконання та вміло проведеної бесіди вихователь може не тільки зацікавити музикою, а й збагатити їх внутрішній світ, почуття, сформувати моральні якості. Бесіду треба починати з головного-визначення емоційно-образного змісту твору, і поступово направляти на диференційоване сприйняття (адже діти з достатньою легкістю розрізняють окремі виражальні засоби (темп, динаміка, регістр)) і виявлення ролі виражальних засобів в створенні музичного образу.

Практичнийметод дає можливість дитині не тільки «пропустити музику через себе», а й активно проявити себе творцем, здолати сором’язливість, скутість. Мова йде не тільки про супроводження музики руховими засобами (танцювання, плескання у долоні, рухи руками, що допомагає активізувати сприймання дітьми характеру мелодії, якості звуковедення, засобів музичної виразності), а й про дитяче виконання твору ( музикування на дитячих музичних інструментах, що несе в собі можливості виразити переживання музики за допомогою засвоєних дітьми уявлень та засобів дій).

Для того, щоб виховання мало творчий характер, кожний з методів (а вони тісно пов’язані між собою) треба поступово ускладнювати, брати до уваги вік дітей.

Програма з музики ґрунтується на принципах видатного музиканта і педагога К. Орфа. Першоосновою музичної мови Орф вважав ритм. І через нього, як через призму, пропускав всі інші елементи музичної мови, що сприяло не тільки набагато кращому засвоєнню музичного матеріалу, а й його оригінальному відтворенню (виконанню) дітьми в рухах тіла, грі на дитячих інструментах.

Особливості педагогічних умов навчання та виховання дошкільників із ЗПР засвідчують, що такий вид діяльності (все через рух) є необхідним і найбільш ефективним. Коригуючу функцію буде виконувати не тільки педагог, а й сама діяльність(чіткість, синхронність виконання, самоконтроль тощо).Більш того, методика Орфа передбачає єдність руху, слова, музики (це - головна ідея). Тобто, види діяльності на занятті будуть різноманітними та багатофункціональними, зі зміною видів музичної діяльності (ритмізація віршів, пальчикові ігри, гра на інструментах, слухання музики, співи, музичні ігри, рухова діяльність, звукоімітація, музичні діалоги). А це відповідає вимогам корекційної роботи з дітьми: запобігання виникнення втоми, подання матеріалу невеликими частинами, чергування розумових та практичних видів діяльності, використання цікавого дидактичного матеріалу, яскравої наочності, активізація та формування пізнавальних інтересів, мислительної діяльності.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.