«Праця»

Трудове виховання дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку в дошкільному навчальному закладі включає загальні завдання, які спрямовані на оволодіння дітьми трудовими навичками, а також специфічні, які враховують особливості розвитку цих дітей і спрямовані на корекцію недоліків пізнавальної діяльності, мовлення. У процесі трудового виховання повинні компенсуватися недоліки емоційно-вольової сфери дітей, формуватися навички колективних взаємовідносин, а також такі риси особистості як спостережливість, цілеспрямованість, самостійність, працелюбність.

Спеціальні завдання мають присвячуватися розвитку дрібної моторики, просторових уявлень. Значна увага приділяється розвитку інтересу та позитивного ставлення дошкільників до праці.

Важливим завданням педагога є формування у дітей навичок самообслуговування та господарсько-побутової праці відповідно до віку, індивідуальних особливостей, потенційних можливостей кожної дитини.

Заняття з господарсько-побутової праці старших дошкільників включають працю у куточку природи (догляд за тваринами та рослинами, які є у групі), працю на дитячому майданчику (підмітання доріжок від листя, піску, підгодовування птахів і тварин та ін.). Корисним є залучення дітей до чергування у їдальні, у куточку природи, які сприяють самостійності і відповідальності дітей. Усе це відбувається спочатку за наслідуванням дій педагога, виконання разом, а потім під його контролем.

На заняттях з праці у куточку природи значна увага приділяється вихованню у дітей бережливого ставлення до природи (правила догляду за рослинами, тваринами), розвитку спостережливості, розширення світогляду.

Підрозділ програми «Художня праця» спрямований на розвиток у дітей старшого дошкільного віку елементів творчості, на формування умінь та навичок виготовляти різні вироби (з паперу, тканини, природних матеріалів). Під час виготовлення виробів з різних матеріалів (природних, штучних) діти повинні засвоїти основні властивості цих матеріалів, технічні навички, ознайомитися з основними операціями оброблення, навчитися економно використовувати матеріал. Використання природних матеріалів сприяє розширенню знань та уявлень дітей про навколишню дійсність, розвитку естетичного смаку.

У процесі оволодіння програмовим матеріалом з кожного розділу вихователю потрібно мати чітке уявлення про те, які уміння та навички діти мають засвоїти, а які мають бути закріплені та повторені. У такому випадку доцільним буде розвиток самостійності дітей під час виконання трудових завдань. Іншою умовою розвитку самостійності є відповідність обсягу нового матеріалу, що опановується, можливостям дитини із затримкою психічного розвитку.

Оцінюючи рівень засвоєння програмового матеріалу з праці потрібно враховувати не тільки знання та уміння, передбачені програмою, але й рівень розумових дій (вміння аналізувати зразок, планувати роботу та ін.), самостійність, усвідомленість виконання завдання.

У процесі оволодіння дітьми елементарними трудовими уміннями та навичками, окремими прийомами роботи підвищується рівень трудової культури, розвиваються організаційні вміння.

У розділі програми «Праця» для кожної вікової групи подані показники того, яких основних результатів важливо досягти в процесі реалізації цього розділу.

Інструменти та інший інвентар повинні відповідати віковим можливостям дітей, бути безпечними для користування (у ножиць, лопат, ножиків заокруглені кінці та ін.), міцне та зручне для виконання певних трудових дій, гігієнічне і зовні привабливе. Обов’язковим є засвоєння дітьми правил безпеки праці.

На заняттях з праці, для забезпечення розвивального характеру трудового виховання, доречно використовувати ігрові ситуації, запитання, у тому числі і проблемного характеру, проблемні ситуації, пізнавальні завдання на порівняння та ін.

Одне із важливих завдань педагога – залучення дітей до колективної праці, тобто спільного виконання будь-якого доручення. Особливе значення має моральний бік колективної праці: уміння ставитись до партнера з повагою, довірою, враховувати його інтереси, співпереживати, розуміти його труднощі, вчасно приходити на допомогу. Спільна діяльність дітей контролюється вихователем. При цьому можна використовувати педагогічно доцільні форми допомоги: пояснення, показ, нагадування, поради, запитання, які підводять дітей до самостійних рішень про те, як їм потрібно діяти та ін.