Адреночутливі нейрони.

У ряді механізмів регулюючих діяльність вісцеральних органів певне значення має адренергічна гальмівна система внутрішнюстінних мікрогангліїв. Ефекти котехоламінів взаємодіють з постсинаптичними мембранами і в цьому випадку вони виступають як звичайні передатчики холіночутливих нейронів.

Холі чутливі нейрони

Питання про вплив АХ на протікаючиі електричні процеси в мета симпатичних гангліях суперечливі. АХ відносять до групи речовин діючих одночасно на обидва типа хоменорецепторів реакції мовчущих клітин на аплікації АХ, усунення збуджуючого ефекту атропіном наводять на думку, що одиниці мають м-хомерецептори та беруть участь в передачі електричного імпульсу, будучи при цьому провідником та передатчиком по парасимпатичному нервовому шляху.

Серотонін чутливі нейрони

Серотонін являється передатчиком в ентерометасимпатичній частині:

1. ефекти серотоніну на скоротливу активність мускулатури кишечника сегменти блокуються тетродотоксиконом.

2. мультиклітинна активність нейрона міентерального сплетіння під дією серотоніну різко зростає.

3. в мета симпатичних гангліях встановлена присутність серотоніну та серотонін зв’язуючого білка.

4. серотонін синтезується з попередників триптофана.

5. висока чутливість до серотоніну постсимпатичних мембран.

Для визнання серотоніну медіатором повинно виконано декілька умов:

• в клітинах повинні бути присутніми серотонін та ензими; при їх активації повинні суттєво інактивуватися механізми.

• серотонін, як переносник повинен однаково діяти на постсинаптичну мембрану.

Чутливі до атф пулінергічні нейрони

В гангліарних утвореннях метасимпатичної системи доказано наявність не адренергічних і не холінергічні ефектних нейронів. Можливість передачі в цих волокнах: котехоламіни, серотонін, гістамін, субстанція Р та різні амінокислоти.

Активний початок виділення із бульбашок закінчень – АТФ чи споріднені нуклеотиди були названі Д. Бернстоком пуринергічними, а сама передача пурінергічною.

Схема принципової організації елементів мета симпатичної системи

Функціональна направленість схеми така, що вона на всіх рівнях побудови відображає сенс закладений в її концепції - концепція нисхідного впливу ендометасимпатичних нейронів на міогенну ритміку гладкої кишки.

Ланка «механорецепторів – тонічний інтернейрон» дещо інше як ціль зворотного зв’язку. На основі положень, що основна функція ентерометасимпатичних нейронів полягає в регуляції активності гладенької мускулатури, складена схема функціонування організму цієї частини мета симпатичної системи.

Згідно схеми основу нейрональної сітки складають клітини вибухового типу (осцилятори), на функцію яких не впливають медіатори та гангліоблокатори. На основі цієї схеми створені спеціальні моделі. Модель побудована із ансамблю формалізованих нейронів організованих в функціональні модулі. Основними одиницями модуля слугують клітини осцилятори, які забезпечують автономію системи.

Лекція №5

Структура дуги автоматичного рефлекса .

Чутлива ланка

Основні поняття

Дуга вегетативного рефлексу , чутлива ланка , ефекторна ланка , нервові волокна , аферентних сигналів , рефлекторні центри , спинальні рівні

План лекційного заняття

1.Структура дуги автоматичного рефлексу

2. Супрасипальні механізми.

3. Кортикальне представництво.

4. Чутлива ланка.

Література

1.Нормальная физиология / В.И.Филимонов - Запорожье , 1995. – 376 с.

2.Нормальная физиология / Н.А. Агаджанян, В.М. Смирнов – М.: ООО «Медицинское ин-формационное агенство», 2007 – 520 с.

3.Нормальная физиология / Р.С. Орлов, А.Д. Ноздрачев – ГЭОТАР – Медиа, 2005 – 696 с.

4.Физиология человека / Под ред. Г.И.Косицкого. – “Медицина”, 1985. – 554 с.

Конспект лекційного заняття

Дуга вегетативного рефлексу спинального рівня як і соматична рефлекторна дуга складається з трьох ланок:

1)чутливі (аферентні, сенсорні)

2)асоціативні (вставні)

3)ефекторні (еферентнв нервові волокна)

Чутлива ланка утворена клітина спинномозкових або периферичних гангліїв ВНС.

Асоціативна може бути представлена скупченнями нейронів у бічних рогах спинного мозку.

Ефекторна ланка представлена нервовими клітинами, які мігрували із спинного мозку в один із периферичних вузлів. Вузли можуть розташовуватись вздовж хребта або тканинах внутрішніх органів. Чутливі закінчення виконують функцію перетворення різних форм діючих на них енергій в серію електричних потенціалів. Ці розряди утворюють сенсорний код, що передається по чутливому шляхом. Рецептивні структури за будовою кінцеві або термінального відділу розподілені на вільні і не вільні.

Нервові волокна не можуть існувати без зв’язку з тілом клітин. Перерізка нервового стовбуру веде до загибелі окремо від тіла волокон. На периферії волокна об’єднані в нервові стовбури або ганглії, які містять волокна рівного типу і рівної швидкості проводження збудження.

Швидкість проведення збудження знаходиться в прямій залежності від товщини волокна. Чим товще волокно, тим вище його збудливість. По швидкості проведення збудження волокна поділяються на три типа: А, В, С.

А) товсті не мієлінізовані

В) тонкі мієлінізовані

С) найтонші з наявних волокон.

У дузі автономного рефлекса переключає аферентних сигналів на еферентні клітини може відбуватися в периферійних утвореннях; в пара- і превертебральних і інтраморальних гангліях (це так звані нищі рефлекторні центри і спинальні рівні).