1.3 Місце “Фінансів” у системі економічних наук та в системі знань.

Існують різні системи класифікації наук. Однією з них є „трикутник наук” ак. Б. Кедрова. Ним і скористуємося, щоб визначити місце економічних наук і зокрема “Фінансів” у архітектоніці людських знань й наук.

Згідно з Б. Кедровим, об’єктом усіх наук виступає природа, точніше частка її. Так, природознавчі науки(біологія, геологія, хімія, фізика) обрали своїми об’єктами неживу чи живу частку природи. ”Людина” й „суспільство” – об’єкти суспільних і філософських наук. Іншими словами, природознавчі, суспільні та філософські науки-три достатньо широкі комплекси наук (див. рис. 1.4).

У процесі еволюції наукових знань на стику природознавчих і суспільних сформувалися технічні; природознавчих і філософських-математичні; суспільних і філософських - гуманітарні цикли наук (див. рис. 1.5).

Як не існує чітких розмежувальних ліній в самій природі, так і не має їх між науками. Приклад тому: фізика – фізична хімія – хімічна фізика – хімія. Або: ”Фінанси” - ”Статистика ” викликали до життя ”Статистику фінансів”; „Фінанси” – „Математика” – „Фінансову математику” та т.п.

Переходи між науками заповнюються поступово, їх продукт характеризується інтенсивним розвитком (скажімо ”Фінансовий менеджмент” чи ”Маркетинговий менеджмент”).У такій ситуації одна наука може виступати як поштовх для іншої. Досить пригадати низку наук, що базуються на вихідній під назвою ”Фінанси”: ”Аудит”, „Банківська справа”, “Бухгалтерський облік”, “Бюджетна система”, ”Гроші та кредит”, ”Державні фінанси”, ”Інвестування”, ”Контролінг”, ”Міжнародні фінанси”, ”Місцеві фінанси”, ”Податки та податкова система”, ”Страхування та страховий ринок”, ”Теорія фінансів”, ”Фінанси підприємств”, ”Фінанси суб’єктів господарювання”, ”Центральний банк та грошово – кредитна політика”, ”Фінансово – економічний аналіз” тощо.

Усі ці науки пов’язані з виробничо – господарською діяльністю не тільки окремої людини, але й суспільства в цілому, хоча відображали та відображають лише один аспект економічних відносин – фінансові.

Як і всі економічні науки, ”Фінанси” відносяться до суспільних наук і займають місце поблизу кута ”Суспільні науки” в ”трикутнику” Б.Кедрова (див. рис. 1.6). Це означає їх зв’язок з усіма суспільними науками - ”Історією”, ”Політологією”, ”Соціологією”, ”Суспільнознавством” та ін., не кажучи вже про зв’язок ”Фінансів” з окремими економічними науками.

Рис. 1.2 - Взаємозв’язок між науками фінансового блоку й диференційованими за об’єктом дослідження

Рис. 1.3 – Принципова схема класифікації економічних наук

Рис. 1.4 – Взаємозв’язок наук з їх об’єктами дослідження

Рис. 1.5 – “Пограничні” науки в “трикутнику наук”

Рис. 1.6 – Місце економічних наук, включаючи “Фінанси”, в “трикутнику” наук

Очевидний зв’язок економічних, зокрема, фінансових наук, з науками філософського комплекса- гносеологією, діалектикою, логікою тощо. Перша озброює фінансиста широким арсеналом прийомів і методів пізнання господарської діяльності та тих фінансових відносин, які формуються в суспільстві; друга - найбільш загальними законами розвитку суспільства, його продуктивних сил; третя законами мислення( формальна логіка), механізмом руху від простого до складного, від відносної істини до абсолютної.

Навіть неглибокий екскурс свідчить про зв’язок економічних наук і зокрема фінансових з науками різних комплексів - суспільного, природознавчого, філософського.

Некоректно не помічати зв’язок економічних та їх складової фінансових наук з науками математичного напряму - від математичного програмування до теорії ймовірностей та математичної статистики. Тільки формалізований апарат дає відповідь на питання: „Скільки?” .

Які доходи та видатки? Яке наповнення державного чи місцевого бюджету? Яка мінімальна заробітна плата? Який прожитковий мінімум? Без використання положень математичних наук не обійтися. Тільки математика дозволяє „оволодіти максимально стислою і точною мовою. ” (А.Маршалл).

Цифровий матеріал потребує пояснення. Тут без природної чи штучної мови не обійтися та окремих розділів мовознавства, цього типового представника гуманітарного напряму наук.

На перший погляд, зв’язки економічних наук з технічними та природознавчими відсутні. Таке твердження не відповідає реаліям: економічний прогрес немислимий без принципових змін у засобах виробництва як сукупності знарядь і предметів праці. Якщо знаряддя праці - продукт сучасної науки та техніки, то предмети праці - перш за все дари природи(їх вивчають природознавчі науки). Інша річ: поряд з дарами природи використовується штучна сировина - пластичні маси, синтетичні волокна тощо. Вони – продукт науки.

Більш того, економічні, зокрема фінансові, науки досить широко використовують досягнення науково – технічного прогресу, наприклад, комп’ютери, електронні засоби зв’язку тощо.

Не можна сформувати план економічного розвитку, не володіючи науково обґрунтованими нормами споживання. Ці норми контролюють науки, що вибрали своїм об’єктом людину, тобто природознавчі („Фізіологія” тощо).

Таким чином, фінансовий блок наук- органічна частина системи економічних наук (див. рис. 1.7), а останні - складова суспільних наук, пов’язаних з усіма комплексами наук- суспільними, філософськими й природознавчими - та математичним, технічним та гуманітарним циклами.

Рис. 1.7 – Взаємозв’язок фінансового блоку наук з іншими комплексами та циклами

Успіхи всіх наук збагачуються досягненнями економічних, зокрема фінансових, наук, а останні мають вплив на широкий спектр людських знань.

У процесі навчання студенти керуються тематичним планом курсу „Фінанси”. Їм передбачено засвоєння матеріалу з таких питань:

• суть фінансів, їх функції і роль;

• фінансова система і фінансова політика;

• фінанси підприємств;

• державні фінанси;

• бюджет і бюджетна система;

• доходи і видатки державного бюджету;

• податки та податкова система;

• місцеві фінанси;

• державні цільові фонди;

• державний кредит і державний фонд;

• страхування і страховий ринок;

• фінансовий ринок;

• міжнародні фінанси.