23)Дайте оцінку воєнним діям 1649р та порівняйте умови Зборівського та Білоцерківського українсько польських договорів

Білоцерківський мирний договір 1651, або Білоцерківські статті

1)Польській шляхті поверталися маєтки у Київському, Брацлавському і Чернігівському воєводствах;

2)територія, підвладна Богдану Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством;

3)реєстрове козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тисяч чоловік;

4)Україна була позбавлена права вступати у відносини з іноземними державами і повинна була розірвати союз з Кримським ханством.

5)гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони.

гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами.

Зборівський договір (8 серпня 1649)

1)Король визнавав самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини, в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств.

2)На землях Війська Запорозького влада належала гетьману, резиденція якого розміщувалась у Чигирині. Уряди всіх рівнів на території Гетьманщини мали право займати лише православні шляхтичі.

3)У контрольованій козаками Україні не мали права перебувати польські війська та євреї. Тільки козаки та православна шляхта мали права займати державні посади. Єзуїти не мали права утримувати освітні заклади.

4)Чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб. Усі ті, хто не потрапив до козацького реєстру, мали повернутися до панів.

5)Проголошувалась амністія всім учасникам Хмельниччини, православним і католицьким шляхтичам, які примкнули до козаків і воювали проти урядових сил.

6)Православна Київська митрополія відновлювалася у своїх правах, а київський митрополит та двоє єпископів мали увійти до складу сенату Речі Посполитої. Питання про унію передавалось на розгляд сейму.

Воєнно-політичні події 1649—1653 pp. Національно-визвольні війни

Кампанія 1649 р. розпочинається для Хмельницького доволі обнадійливо. Навіть попри те, що до виступу проти Корони Польської не вдалось схилити ані російського царя, ані трансільванського князя. Єдиною союзною силою, здатної надати Війську Запорозькому військову допомогу, виявився Кримський ханат. 9 липня 1649 р. відбулося об'єднання української армії з ордами хана Іслама Ґерея ІІІ (всього близько 40 тис. вояків). Хмельницький мав у своєму розпорядженні приблизно 80—90 тис. чоловік, з них більше половини, тисяч 50—60, було випробуваних у боях досвідчених вояків, а решта — вчорашні селяни і міщани. 17 липня союзники розпочали штурми Збаразької фортеці, за мурами якої знайшли прихисток коронні війська та надвірні корогви князя Вишневецького. Із початком серпня становище обложенців стало по справжньому критичним. Від остаточного розгрому захисників Збаража врятувало те, що Ян ІІ Казимир зумів мобілізувати на допомогу коронну армію та посполите рушення (понад 20 тис. жовнірів і шляхти та близько 15 тис. обозних і військових слуг, при 30 гарматах). Утім Хмельницькому та Ісламу Ґерею вдалося майже блискавично вийти на зустріч Яну ІІ Казимиру й атакувати його армію, коли та вранці 15 серпня 1649 р. здійснювала переправу через р. Стрипу в районі м. Зборова. Передовим загонам козацьких і татарських військ вдалося зім'яти польські дозори, покликані захищати переправу, та завдати відчутних втрат полкам, кинутим королем на ліквідацію прориву. З підходом основних сил українського гетьмана і кримського хана розгорілась відчайдушна січа. А за її результатами на вечір 15 серпня 1649 р. Річ Посполита опинилася на краю прірви. Проте, польський уряд, перебуваючи під загрозою повної воєнної катастрофи й перспективою ганебного ув'язнення короля, зумів схилити хана до укладення сепаратного миру. Найбільше, що українському керівництву вдалось здобути із такого вражаючого початку кампанії 1649 р., так це закріпити положеннями Зборівського договору права автономії для козацької України у складі Брацлавського, Київського та Чернігівського воєводств. Чисельність реєстру обмежувалася 40 тисячами козаків.

24.Проаналізуйте процес державотворення на визволених територіях України в ході нацонально-визвольної війни середини 17 століття

Підписавши Зборівський договір, Б. Хмельницький розумів, що перемир'я триватиме недовго. Тому, розглядаючи залежність від Речі Посполитої як формальність, використав перепочинок для державного будівництва. Насамперед було реорганізовано адміністративно-територіальний устрій та зміцнене державні інституції. Українську державу поділено на 16 полків, полки — на сотні. Всі урядовці поряд із військовими обов'язками виконували цивільну службу в сферах адміністрації, фінансів, суду. Своєрідним парламентом була Старшинська рада, яка у воєнних умовах фактично замінила Генеральну раду. Гетьман очолював уряд і державну адміністрацію, скликав ради, був головнокомандувачем збройних сил, керував зовнішньою політикою, відав фінансами. Резиденцією гетьмана й фактичною столицею Української держави стало м. Чигирин.