
- •1.Поняття та структура світогляду.
- •2.Специфіка філософського світогляду.
- •3.Предмет філософії
- •4. Структура філософського знання
- •5.Методи філософії
- •6. Функції філософії
- •7.Культурно-історчні передумови виникнення філософії
- •8. Філософські вчення Стародавньої Індії
- •9. Філософія Стародавнього Китаю
- •10. Вчення про первоначало в Мілетській філософії
- •11. Філософія Геракліта
- •12. Вчення про буття та пізнання в філософії елейській
- •13. Вчення Піфагорійців про числа та душу
- •14. Атомістична філософія Демокріта
- •16. Етичний раціоналізм Сократа.
- •20. Філософсько-етичне вчення епікуреїзму.
- •21. Античний скептицизм.
- •22. Неоплатонізм.
- •23. Філософія Середньовіччя, її особливості
- •24. Співвідношення віри і розуму, релігії і філософії у філософії Середньовіччя
- •25. Схоластика: реалізм, номіналізм, концептуалізм у схоластичній філософії
- •26. Філософія Київської Русі
- •27. Гуманізм і антропоцентризм філософії Відродження
- •28. Натурфілософія Відродження.
- •29. Проблема науки. Філософія Нового часу
- •30.Новий Час.
- •32. Іммануїл Кант
- •33. Філософія Фіхте.
- •34. Філософія Шеллінга
- •35. Система і метод філософії Гегеля.
- •36. Філософія серця п.Юркевич
- •37. Філософія позитивізму
- •38. Філософські погляди в.І.Вернадського
- •40. Соціально-філософські погляди д.Донцова, Липинського
- •41. Феноменологія
- •42. Екзистенціалізм
- •43. Філософську аспекти психоаналізу
- •44. Проблема буття і основні шляхи її вирішення.
- •45. Поняття матерії, руху, простору і часу.
- •46. Діалектика як філософська концепція розвитку.
- •47. Закони діалектики.
- •48.Сутність і структура свідомості.
- •50. Проблема несвідомого в психоаналізі.
- •51. Філософська концепція творчості.
- •52. Пізнання як предмет філософського аналізу.
- •53. Суб'єкт і об'єкт пізнання.
- •54. Чуттєве і раціональне в пізнанні, їх форми.
- •55. Проблеми істини та її критерії
- •57.Методи наукового пізнання
- •58. Антропосоціогенез, його основні чинники.
- •59. Поняття індивід, індивідуальність та особистість.
- •60. Суспільство як об'єкт філософського пізнання
- •61. Вчення про соціально-економічну формацію
- •62. Поняття культури і цивілізації
- •63. Теорія постіндустріального суспільства
- •64. Проблема соціального прогресу
- •65. Глобальні проблеми сучасності: їх зміст та характеристика
- •66. Цінності та їх роль в розвитку суспільства
65. Глобальні проблеми сучасності: їх зміст та характеристика
Сьогодні перед людством стоять гострі життєві проблеми, без вирішення яких в глобальних масштабах неможливий подальший соціальний прогрес. Більше того, нехтування ними, на думку багатьох мислителів, може спричинити навіть загибель сучасної цивілізації. Філософи, політики та економісти сходяться на одному: людство знаходиться на порозі глобальної кризи. Будь-які кризи в економіці і політиці в будь-якій країні є проявом загальної кризи існування людства, яка охоплює найважливіші аспекти життєдіяльності людей: природу, світову економіку, політичні відносини, культуру й, особливо, саму людину.
Розглянемо основні глобальні проблеми сучасності.
1. Відвернення світової термоядерної катастрофи. Світове співтовариство в особі Генеральної Асамблеї ООН кваліфікувало свого часу підготовку і розв'язання термоядерної війни як надзвичайний злочин перед людством. Було прийнято ряд декларацій, мораторій на ядерні випробування, заборону на розповсюдження ядерної зброї.
Атомні технології використовуються не лише при виготовленні ядерної зброї. Серйозною небезпекою є загроза технологічних випадковостей на атомних електростанціях. Свіжою є пам'ять про Чорнобильську катастрофу. Зараз у світі діють сотні АЕС, їх кількість збільшується. Але відомо, що будь-яка техніка коли-небудь ламається.
2. Подолання екологічної кризи. Насувається екологічна катастрофа, що породжується неконтрольо-ваним вторгненням людини в біосферу, забрудненням навколишнього природного середовища.
Проблема екології має стати пріоритетною щодо політики, економіки, предметом першочергової уваги ідеології, культури, всієї системи виховання. Адже очевидно, що ідея оптимізації ставлення людства до навколишнього природного середовища ще не усвідомлена повною мірою політиками й, особливо, масами.
3. Демографічна проблема. Вона не однозначна, має дві, здавалося б, протилежні, сторони: з одного боку — перенаселення планети, з іншого — вимирання населення.
4. Загроза людському здоров'ю, людській тілесності. Медики, біологи, генетики б'ють тривогу відносно загрози руйнування людства як виду, деформації її тілесності. На тілесність ведеться усвідомлений чи неусвідомлений фронтальний наступ. Страшне слово "СНІД" все частіше зустрічається в житті людства. Поширюється наркоманія. Злочинна пропаганда тютюнопаління, вживання алкоголю, їх реклама заполонила майже всі шпальти газет, екрани телевізорів. І це при розумінні їх шкідливості, розумінні того, що все це призводить лише до негативних наслідків, до фізичного і духовного виродження людини.
Ці та інші питання вимагають вирішення на рівні планетарного інтелекту. Звідси —необхідність взаєморозуміння, єднання, а не конфронтації всіх позитивних сил для успішного вирішення глобальних проблем, що стоять перед людством.
Виділяючи специфіку філософського осмислення глобальних проблем сучасності, можна виділити такі найважливіші, характерні лише для цієї форми пізнання особливості:
1. Формуючи світогляд, філософія задає певні ціннісні установки, які значною мірою визначають направленість людської діяльності, а відпо-відно і її результати.
2. Узагальнюючи дані окремих наук і теорії, які виникають в їх надрах, філософія дає таким чином інтегрований погляд на глобальні про-блеми сучасності.
3. Філософія пояснює суспільні явища і процеси в історичному контексті, формуючи таким чином найбільш загальні закони розвитку сус-пільства і природи. Тому в дослідженнях глобальних проблем націлює на розуміння їх як закономірного явища і органічно пов'язаних з суспільним прогресом. Тому виникнення глобальних проблем розглядається як ре-зультат об'єктивного процесу суперечливого розвитку історії.
4. З філософських позицій можна побачити загальну тенденцію розвитку глобальних проблем сучасності, динаміку їх взаємодії і взаємоо-бумовленість, в якій вони знаходяться.
5. Виконуючи культурологічну функцію, філософія дає можливість розвивати культуру людського мислення, а також знайомитися з культурою окремих народів, в якій формуються певні цінності, що спрямовують людину на певну діяльність. Без цього жодна з проблем, що стоять перед людством, не може бути вирішена.
6. Результатом цілісного бачення природно-історичного процесу і діалектичного підходу до його тлумачення є можливість більш чіткої оріє-нтації в стрімко зростаючому потоці інформації по глобальних проблемах сучасності.
7. Філософія ставить питання сенсу життя людини, смерті і без-смертя, що перед лицем загрози глобальних проблем набуває особливої актуальності, оскільки надає людині духовної підтримки, яку нічим не можна замінити. Адже з майбутнім людина пов'язує всі свої бажання і надії, а тому вона хоче знати, наскільки її суб'єктивні очікування "вписуються" в реальні перспективи майбутнього.