- •Цивільне право
- •Харків 2004
- •1. Поняття цивільного права та його місце в системі права України
- •2. Функції цивільного права
- •3. Предмет цивільного права
- •4. Метод цивільного права
- •6. Система цивільного права
- •7. Система курсу “Цивільне право України”
- •8. Співвідношення цивільного права с другими галузями права
- •9. Значення цивільного права для органів внутрішніх справ
- •1. Поняття та загальна характеристика джерел цивільного права
- •2.1. Конституція України як джерело цивільного права
- •2.2. Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права
- •2.6. Аналогія закону и аналогія права
- •2.9. Судова практика
- •3. Дія норм цивільного законодавства
- •1. Загальні проблеми наукознавства
- •2. Поняття науки цивільного права
- •4. Методологія науки цивільного права
- •Лекція 4. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн (м.О. Самойлов)
- •1. Вступна частина
- •2. Предмет і система цивільного права зарубіжних країн
- •3. Джерела цивільного права зарубіжних країн
- •4. Класифікація правових систем приватного права
- •4.1. Романська система цивільного права
- •4.2. Німецька система цивільного права
- •4.3. Англо-саксонська система цивільного права
- •4.4. Східно-європейська система цивільного права
- •4.5. Центральноєвропейська система цивільного права
- •5. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •Правове становище юридичних осіб
- •Право власності
- •Зобов'язальне право
- •1. Поняття цивільних правовідносин.
- •2. Структура цивільних правовідносин
- •3. Види цивільних правовідносин
- •4. Конкуренція підстав виникнення цивільних прав та обов'язків
- •Лекція 7. Здійснення захисту цивільних прав та обов'язків (Чапічадзе я.О) План:
- •1. Поняття та види цивільних прав та обов'язків
- •2. Межі здійснення цивільних прав та обов'язків
- •3. Обмеження цивільних прав (р.Б.Шишка)
- •4. Охорона та захист цивільних прав
- •5. Способи захисту цивільних прав
- •2. Цивільна правоздатність: поняття, зміст, особливість
- •3. Види правоздатності.
- •5. Види дієздатності та їх зміст
- •2. Ім’я фізичної особи та її значення
- •4.Інші ознаки індивідуалізації фізичної особи
- •5. Визнання особи безвісно відсутньою
- •6. Оголошення фізичної особи померлою
- •8. Акти цивільного стану
- •1. Сутність інститутів опіки і піклування та їх призначення
- •2. Поняття опіки і піклування та їх види
- •4. Встановлення опіки та піклування
- •5. Зміст опіки і піклування
- •6. Звільнення опікуна та піклувальника та припинення опіки
- •2.Доктрина юридичної особи
- •3. Право- та дієздатність юридичної особи
- •5.Організаційно - правові форми юридичних осіб
- •6. Філії та представництва юридичної особи
- •2. Найменування юридичної особи
- •3.Місцезнаходження юридичної особи
- •5.Печатка юридичної особи
- •6.Індивідуальні ознаки комерційних юридичних осіб
- •2. Порядок створення юридичних осіб
- •3.Розробка та прийняття засновницьких документів. Вимоги до засновницьких документів
- •1.Загальні положення про припинення юридичних осіб
- •2.Злиття, приєднання та поділ юридичної особи
- •3.Перетворення та виділ юридичної особи
- •4. Підстави для припинення юридичних осіб
- •5. Порядок припинення юридичних осіб. Особливості банкрутства юридичних осіб
- •6. Банкрутство юридичних осіб
- •7. Задоволення вимог кредиторів при ліквідації юридичних осіб
- •2.Майно юридичних осіб приватного права
- •3.Право- та дієздатність юридичних осіб приватного права
- •4. Об’єднання юридичних осіб приватного права
- •1. Поняття об'єднання громадян та їх значення
- •2. Види об'єднань громадян і їх місце в системі юридичних осіб
- •3. Право- та дієздатність об'єднань громадян
- •4. Політичні партії як юридичні особи
- •1. Поняття юридичних осіб публічного права
- •2. Види юридичних осіб публічного права
- •3. Майно юридичних осіб публічного права
- •4. Право – та дієздатність юридичних осіб публічного права
- •5. Держава як учасник цивільних правовідносин
- •6. Специфіка арк і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб публічного права, їх правосуб’єктність
- •7. Майно органів місцевого самоврядування
- •8. Управління комунальними юридичними особами
- •1. Загальні положення про об'єкти цивільних прав
- •Таким чином, під об'єктами цивільних прав слід розуміти матеріальні і нематеріальні блага, що мають свої ознаки або властивості із приводу яких суб'єкти вступають у цивільні правовідносини.
- •2. Види об'єктів цивільних прав
- •3. Особисті немайнові права як об’єкти цивільного права
- •4. Речі як об'єкти цивільних прав
- •5. Класифікація речей.
- •6. Інші об’єкти цивільних прав
- •1. За адресатом об’єктом:
- •13. За основними засобами поширення:
- •3. Способи вираження волі в правочинах
- •4. Форма правочинів
- •5. Умови дійсності правочинів
- •Поняття та ознаки недійсних правочинів
- •3. Порядок і наслідки визнання правочину недійсними
- •1. Поняття та значення представництва
- •4. Повноваження представника
- •1. Довіреність: поняття значення та реквізити
- •2. Види довіреності
- •4. Припинення довіреності
- •1. Поняття та правове значення позовної давності.
- •2. Види позовної давності.
- •3. Перебіг позовної давності.
- •4. Наслідки спливу позовної давності.
- •5. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •3 Введений в дію законодавчим декретом № 295 від 24 липня 1984 р. Вступив в силу 14 листопада 1984 р.
7. Система курсу “Цивільне право України”
Система курсу зумовлена системністю позитивного цивільного права, навчальним планом, робочою програмою і спеціалізацією майбутнього правознавця чи правоохоронця, що відображається у тематичному плані. Для першої спеціальності навчальними планами передбачено вивчення цього курсу на протязі двох років із низкою дисциплін і спецкурсів приватного характеру: сімейне право, житлове право, право власності, право інтелектуальної власності. Для тої ж спеціальності у системі МВС передбачено лише один рік для його вивчення. В ВЗО економіко-правової спрямованості цей курс має ознайомчий характер і вивчається лише протягом одного семестру.
Безпосередня розбивка окремих тем здійснюється згідно тематичного плану та рівня кваліфікації викладача. Одна справа коли читаються загальні курси, інша – авторські. При читанні перших орієнтуються на структуру курсу ВЗО-флагманів юридичної освіти України, та майбутню спеціалізацію випускників; слідчі, судді, прокурори, адвокати, юрисконсульти, нотаріуси, тощо. Авторські курси враховують попередні детермінанти та майстерність викладача, який вправі вносити певні зміни у структуру, форму і зміст окремих занять тощо. Важливо щоб тим була досягнута мета навчання: студент опанував програмні знання і вміння, вмів на належному рівні вирішувати конкретні практичні завдання, був ознайомлений з особливостями регулювання цивільних правовідносин в зарубіжних країнах, особливо традиційних економічних партнерів.
Накопичена практика викладання цивільного права у вітчизняних та зарубіжних ВЗО свідчить про системний підхід до формування курсу цивільного права. Весь курс розбито на дві частини: перша і друга. Перша охоплює собою всі теми аж до загальних положень зобов’язального права, друга закінчується вивченням спадкового права. Це дає можливість більше уваги зосередити на загальних підходах до регулювання цивільних правовідносин і їх формалізацію. Іншими словами при опануванні методології цивільного права значно спрощується вивчення певних прикладних інститутів, а особливо субінститутів, цивільного права.
При наявності спецкурсів слід додатково уточняти їх завдання і зміст і тим, щоб окремі питання не повторювались1.
В межах вказаних частин навчальний матеріал розбито на певні розділи, що повинні вивчатися і строгій послідовності. Такий підхід дозволяє використати загальні положення курсів теорії права та римського приватного права, які повинні передувати вивченню курсу цивільне право, розкрити особливості цивільно-правової матерії йдучи від простого до складного, від загального до спеціального і окремого, систематизувати отримані знання, використовувати порівняльні методи навчання тощо.
Сучасний рівень спеціаліста передбачає його високий професіоналізм, високі професійні знання вміння їх в потрібний момент і в потрібному місці продемонструвати, впевненість у своїх знаннях, вміннях і можливостях. Це в повній мірі стосується тих юристів, які спеціалізуються на цивільних правовідносинах.
Звідси виникла потреба виділити з курсу цивільного права окремий спецкурс – сімейне право України. Окрім чисто технічного боку його виділу у спеціальний курс це зумовлено кризою української сім’ї, необхідністю більш предметно розглянути всі особливості регулювання сімейних правовідносин.
Зважаючи на змагальність цивільного процесу сучасний правознавець повинен добре знати норми матеріального і процесуального права1, розуміти сенс цивільно-правової матерії, вміти їх тлумачити і вміло користуватися можливостями, в тому числі й колізіями між окремими нормами права. Не менш важливо знати і прогнозувати загальні тенденції розвитку інститутів цивільно-правого регулювання, вміння самому розробляти засоби гарантування інтересів учасників цих правовідносин. Особливо це стосується договірної роботи.
Звідси й основні завдання курсу:
теоретико-пізнавальна (еврістична): опанувати знаннями та вміннями для їх систематизації. Значна увага приділяється засвоєнню змісту цивільно-правових інститутів, напрямку і логіки їх розвитку вмінню дискутувати і відстоювати свою теоретичну позицію.
прагматична: навчити ефективного використовувати ці знання та вміння на практиці;
наукова: виробити методологічний підхід до пізнання цивілістичної матерії, формулювати актуальні її завдання і вишукувати шляхи їх розв’язання;
комплексна: сформувати сучасного юриста, здатного вирішувати практичні завдання на підставі галузевого чи комплексного підходу, дати доктринальне тлумачення норм права;
інтеграційна – слугувати єдиному праворозумінню на основі загальнолюдських цінностей.
Слід пам’ятати що курс цивільного права є ключем для розуміння інших спецкурсів: сімейного права, житлового права, підприємницького права, господарського права в частині приватного-правового регулювання відносин, інвестиційного права, корпоративного права, права інтелектуальної власності, права власності, вексельного права, міжнародного приватного права інших.