- •Цивільне право
- •Харків 2004
- •1. Поняття цивільного права та його місце в системі права України
- •2. Функції цивільного права
- •3. Предмет цивільного права
- •4. Метод цивільного права
- •6. Система цивільного права
- •7. Система курсу “Цивільне право України”
- •8. Співвідношення цивільного права с другими галузями права
- •9. Значення цивільного права для органів внутрішніх справ
- •1. Поняття та загальна характеристика джерел цивільного права
- •2.1. Конституція України як джерело цивільного права
- •2.2. Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права
- •2.6. Аналогія закону и аналогія права
- •2.9. Судова практика
- •3. Дія норм цивільного законодавства
- •1. Загальні проблеми наукознавства
- •2. Поняття науки цивільного права
- •4. Методологія науки цивільного права
- •Лекція 4. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн (м.О. Самойлов)
- •1. Вступна частина
- •2. Предмет і система цивільного права зарубіжних країн
- •3. Джерела цивільного права зарубіжних країн
- •4. Класифікація правових систем приватного права
- •4.1. Романська система цивільного права
- •4.2. Німецька система цивільного права
- •4.3. Англо-саксонська система цивільного права
- •4.4. Східно-європейська система цивільного права
- •4.5. Центральноєвропейська система цивільного права
- •5. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •Правове становище юридичних осіб
- •Право власності
- •Зобов'язальне право
- •1. Поняття цивільних правовідносин.
- •2. Структура цивільних правовідносин
- •3. Види цивільних правовідносин
- •4. Конкуренція підстав виникнення цивільних прав та обов'язків
- •Лекція 7. Здійснення захисту цивільних прав та обов'язків (Чапічадзе я.О) План:
- •1. Поняття та види цивільних прав та обов'язків
- •2. Межі здійснення цивільних прав та обов'язків
- •3. Обмеження цивільних прав (р.Б.Шишка)
- •4. Охорона та захист цивільних прав
- •5. Способи захисту цивільних прав
- •2. Цивільна правоздатність: поняття, зміст, особливість
- •3. Види правоздатності.
- •5. Види дієздатності та їх зміст
- •2. Ім’я фізичної особи та її значення
- •4.Інші ознаки індивідуалізації фізичної особи
- •5. Визнання особи безвісно відсутньою
- •6. Оголошення фізичної особи померлою
- •8. Акти цивільного стану
- •1. Сутність інститутів опіки і піклування та їх призначення
- •2. Поняття опіки і піклування та їх види
- •4. Встановлення опіки та піклування
- •5. Зміст опіки і піклування
- •6. Звільнення опікуна та піклувальника та припинення опіки
- •2.Доктрина юридичної особи
- •3. Право- та дієздатність юридичної особи
- •5.Організаційно - правові форми юридичних осіб
- •6. Філії та представництва юридичної особи
- •2. Найменування юридичної особи
- •3.Місцезнаходження юридичної особи
- •5.Печатка юридичної особи
- •6.Індивідуальні ознаки комерційних юридичних осіб
- •2. Порядок створення юридичних осіб
- •3.Розробка та прийняття засновницьких документів. Вимоги до засновницьких документів
- •1.Загальні положення про припинення юридичних осіб
- •2.Злиття, приєднання та поділ юридичної особи
- •3.Перетворення та виділ юридичної особи
- •4. Підстави для припинення юридичних осіб
- •5. Порядок припинення юридичних осіб. Особливості банкрутства юридичних осіб
- •6. Банкрутство юридичних осіб
- •7. Задоволення вимог кредиторів при ліквідації юридичних осіб
- •2.Майно юридичних осіб приватного права
- •3.Право- та дієздатність юридичних осіб приватного права
- •4. Об’єднання юридичних осіб приватного права
- •1. Поняття об'єднання громадян та їх значення
- •2. Види об'єднань громадян і їх місце в системі юридичних осіб
- •3. Право- та дієздатність об'єднань громадян
- •4. Політичні партії як юридичні особи
- •1. Поняття юридичних осіб публічного права
- •2. Види юридичних осіб публічного права
- •3. Майно юридичних осіб публічного права
- •4. Право – та дієздатність юридичних осіб публічного права
- •5. Держава як учасник цивільних правовідносин
- •6. Специфіка арк і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб публічного права, їх правосуб’єктність
- •7. Майно органів місцевого самоврядування
- •8. Управління комунальними юридичними особами
- •1. Загальні положення про об'єкти цивільних прав
- •Таким чином, під об'єктами цивільних прав слід розуміти матеріальні і нематеріальні блага, що мають свої ознаки або властивості із приводу яких суб'єкти вступають у цивільні правовідносини.
- •2. Види об'єктів цивільних прав
- •3. Особисті немайнові права як об’єкти цивільного права
- •4. Речі як об'єкти цивільних прав
- •5. Класифікація речей.
- •6. Інші об’єкти цивільних прав
- •1. За адресатом об’єктом:
- •13. За основними засобами поширення:
- •3. Способи вираження волі в правочинах
- •4. Форма правочинів
- •5. Умови дійсності правочинів
- •Поняття та ознаки недійсних правочинів
- •3. Порядок і наслідки визнання правочину недійсними
- •1. Поняття та значення представництва
- •4. Повноваження представника
- •1. Довіреність: поняття значення та реквізити
- •2. Види довіреності
- •4. Припинення довіреності
- •1. Поняття та правове значення позовної давності.
- •2. Види позовної давності.
- •3. Перебіг позовної давності.
- •4. Наслідки спливу позовної давності.
- •5. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •3 Введений в дію законодавчим декретом № 295 від 24 липня 1984 р. Вступив в силу 14 листопада 1984 р.
3. Право- та дієздатність об'єднань громадян
Будь-який суб’єкт цивільного права для того щоб бути учасником цивільних правовідносин повинен володіти право- та дієздатністю. З приводу зазначеного питання нагадаємо, що ст.91 ЦК України встановлює, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Зміст наведеної норми дає підстави говорити про наділення всіх юридичних осіб загальною правоздатністю, яку О.П.Кашковський назвав „неограниченной правоспособностью, обладая которой организация вправе осуществлять любые виды деятельности, не запрещенные законом … и самостоятельно определять в каких объемах осуществлять тот или иной вид деятельности, соотношение отдельных видов деятельности в системе деятельности организации”1.
Але є причини, в силу яких односторонньо підходити до визначення правоздатності всіх без виключення юридичних осіб не можна. Це пояснюється характером та родом діяльності різних юридичних осіб, метою їх створення та цілями, які вони переслідують. Якщо для більшості юридичних осіб визнання за ними загальної правоздатності не викликає проблем, то вони постають стосовно непідприємницьких товариств, і насамперед об'єднань громадян. Відомо, що ці суб’єкти створюються та організовують свою діяльність для досягнення наперед поставленої мети. На це вказує і теорія цільового майна, яка слугує доктринальним обґрунтуванням сутності цих юридичних осіб. Так, її основоположник А. ф. Бринц говорив, що „во-первых, права могут принадлежать кому-либо, т.е. человеку, и тогда они имеют субъекта; во-вторых, права могут существовать для чего-либо, т.е. только для известной цели, которой они должны служить и которой они и принадлежат; все права, существующие для этой цели в совокупности составляют особое имущество, отвечающее за долги, сделанные для достижения данной цели”1.
Такий підхід являється класичним виявом реалізації вказаної теорії, і саме тому І.П. Грєшніков стосовно майна об'єднань громадян говорить, що „теория целевого имущества отражает одну из сущностных сторон исключительно некоммерческих организаций, объясняя вспомогательную роль, которую играет имущество при реализации целей, для которых создаются организации данного вида”2.
Наведені обставини істотним чином впливають на обсяг правомочностей об'єднань громадян, та спектр можливих варіантів їх реалізації. Все разом вказує на необхідність визнання за цими суб’єктами не загальної, а спеціальної правоздатності, суть якої, на думку Г. Тонусяна і А. Вікуліна полягає у тому, що відповідні юридичні особи можуть здійснювати лише такі юридично значимі дії, які відповідають меті їх діяльності, передбачені в статуті чи іншому засновницькому документі, і здатні нести пов’язані з цією діяльністю обов’язки3.
Наділення об'єднань громадян спеціальною правоздатністю дозволяє чітко конкретизувати їх діяльність, обмежити її необхідністю досягнення статутних цілей. Крім цього, спеціальна правосуб’єктність впливатиме на визначення кількісного та якісного складу об’єктів права власності, а також дозволяє окреслити правомочності щодо володіння, користування та розпорядження приналежним майном, яке слугує матеріальним підґрунтям функціонування будь-якого суб’єкта.
Варто зауважити, що права та обов’язки, котрі обумовлюються спеціальною правоздатністю, виникають для об'єднання громадян як юридичної особи в цілому, а не для її органів управління, посадових осіб чи учасників. Органи управління слугують для набуття та здійснення прав, якими може володіти юридична особа.
Загалом момент виникнення та припинення цивільної правоздатності об'єднань громадян не відрізняється від інших юридичних осіб. Право– та дієздатність виникає у них одночасно з моменту створення, і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про їх припинення (ч.4 ст.91 ЦК).
Правоздатність об'єднань громадян включає в себе декілька груп прав. Так, першу складають особисті немайнові права, з допомогою яких відбувається індивідуалізація цих суб’єктів з-поміж інших учасників цивільного обігу. Сюди відносяться право на найменування об'єднання, право на знаки товарів та послуг і місце їх походження (за умови, якщо об'єднанню дозволено займатися випуском товарів та наданням послуг для використання отриманих коштів у статутних цілях), право об'єднань громадян на символіку і її захист. Другу групу складають права, які забезпечують можливість об'єднання виступати в якості учасника цивільного обігу (право бути учасником зобов’язальних правовідносин, видавати довіреності, право на відкриття філій та представництв, ін.) і тим самим створювати матеріальне підґрунтя своєї діяльності. В обґрунтуванні необхідності надання об'єднанням громадян цих прав слід погодитися з Є.А. Сухановим, який вважає, що „некоммерческие организации не являются постоянными, профессиональными участниками гражданского оборота. Их выступление в роли самостоятельных юридических лиц обусловлено необходимостью материального обеспечения основной, главной деятельности, не связанной с участием в имущественных правоотношениях”1. Цим і пояснюється необхідність визнання за цими суб’єктами не загальної, а спеціальної правоздатності.
Право об'єднання громадян на здійснення окремих видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, виникатиме з моменту отримання у встановленому порядку спеціального дозволу (ліцензії) (наприклад право товариства мисливців на здійснення ремонту та обслуговування вогнепальної та холодної зброї).